Справа № 369/4139/21
Провадження №1-кс/369/811/21
05.04.2021 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021110200000074 від 24.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
В ході досудового розслідування встановлено, що 24.01.2021 року до Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області надійшла письмова заява ОСОБА_7 про те, що 24.01.2021 року в с. Білогородка по вул. Жукова, гр. ОСОБА_8 завдав йому тілесних ушкоджень та відкрито заволодів його майном, а саме документами та мобільним телефоном «Xiaomi Redmi Note» чорного кольору.
24.01.2021 року до СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області надійшов рапорт, що в ході встановлення особи причетної до вище вказаного злочину, про обставини події, що відбулись 24.01.2021 року та за адресою: с. Білогородка, по вул. Жукова, був зупинений автомобіль «BMW» «X5» д.н.з НОМЕР_1 в якому знаходилась особа причетна до вище вказаного злочину, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
24.01.2021 року відомості за даним фактом слідчим СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021110200000074 від 24.01.2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24 січня 2020 року близько 14 год. 30 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи на узбіччі автомобільної дороги, поблизу будинку №58 що по вул. Жукова в с. Білогородка Бучанського району (Києво-Святошинський район) Київської області, підійшов до автомобіля Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_2 за кермом якого знаходився раніше знайомий йому ОСОБА_7 , після чого через відчинене скло водійської двері почав наносити останньому тілесні ушкодження.
Після цього, ОСОБА_4 скориставшись безпорадним станом потерпілого ОСОБА_7 , маючи прямий умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, змусив переказати наявні в останнього грошові кошти в сумі 195 грн. на його банківський рахунок НОМЕР_3 через додаток «OTP Smart» із мобільного телефону потерпілого ОСОБА_7 , після чого обійшовши автомобіль, відчинив передні пасажирські двері автомобіля Volkswagen Jetta д.н.з. НОМЕР_2 та відкрито заволодів грошовими коштами потерпілого в сумі 195 грн. та мобільним телефоном «Xiaomi Redmi Note», які знаходились у бардачку вказаного автомобіля.
Після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, отримавши можливість розпоряджатись викраденим майном, тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду.
Таким чином, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , обвинувальний акт щодо якого у кримінальному провадженні №12018110200001354 від 02.03.2018 р. за ст. 296 ч. 4 КК України та у кримінальному провадженні №12018110200001500 від 05.03.2018 р. за ст. 263 ч. 1 КК України, 05.06.2018 та 19.12.2018 року направлено до Києво-Святошинський районного суду Київської області.
24.01.2021 року в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_4 після чого, в той же день слідчим за погодженням з прокурором останньому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності.
26.01.2021 року слідчим суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 24.03.2021 року (включно).
Відповідно до рапортів співробітників Бучанського РУП ГУНП в Київській області під час відвідування адреси проживання ОСОБА_4 останнього вдома виявлено не було, у зв'язку з чим постановою слідчого від 18.03.2021 року провадження по кримінальному провадженню №12021110200000074 від 24.01.2021 року було зупинено, а ОСОБА_4 оголошено в розшук.
29.03.2021 року ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області було надано дозвіл на затримання ОСОБА_4
05.04.2021 року відповідно до п. 2-1) ч. 3 ст. 190 КПК України, ухвала слідчого судді від 29.03.2021 року втратила законну силу у зв'язку з добровільним з'явленням підозрюваного ОСОБА_4 до слідчого судді.
У зв'язку з добровільним з'явленням підозрюваного ОСОБА_4 розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було призначено на 05.04.2021 року на 16:30 годину.
Під час судового засідання прокурор Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила задовольнити в повному обсязі. Також просила долучити постанову слідчого від 05.04.2021 року про відновлення досудового розслідування по кримінальному провадженню №12021110200000074 від 24.01.2021 року.
Під час судового засідання адвокат ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання заперечував та просив відмовити, також просив долучити до матеріалів справи документи, які характеризують особистість ОСОБА_4 .
Крім того адвокат ОСОБА_5 просив викликати в судове засідання для допиту свідків, які можуть дати свідчення щодо обставин та предмету клопотання.
Відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст. 193 та ч. 4 ст. 193 КПК України, слідчий суддя вважає, що для об'єктивного розгляду клопотання та його вирішення по суті є необхідність у допиті свідків заявлених адвокатом ОСОБА_5 .
Під час судового засідання свідок ОСОБА_9 була приведена до присяги свідка, після чого дав покази стосовно обставин клопотання.
Під час судового засідання свідок ОСОБА_10 була приведена до присяги свідка, після чого дав покази стосовно обставин клопотання.
Під час судового засідання підозрюваний ОСОБА_4 щодо задоволення клопотання заперечував та просив відмовити.
Дослідивши матеріали клопотання та доданих до нього документів, вислухавши думку прокурора, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , пояснення свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 слідчий суддя дійшов наступного висновку.
СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12021110200000074 від 24.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
24.01.2021 року в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_4 після чого, в той же день слідчим за погодженням з прокурором останньому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є злочином тяжким, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосованим до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років.
В заявленому клопотанні про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим в клопотанні зазначено, що підозрюваний може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що обвинувальні акти щодо якого у кримінальному провадженнях №12018110200001354 від 02.03.2018 р. за ст. 296 ч. 4 КК України та у кримінальному провадженні №12018110200001500 від 05.03.2018 р. за ст. 263 ч. 1 КК України, 05.06.2018 та 19.12.2018 року направлено до Києво-Святошинського районного суду Київської області, у зв'язку з чим, усвідомлюючи невідворотність реального покарання, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності за злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років позбавленням волі (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).
Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне:
- підозрюваний не має постійного офіційного працевлаштування;
- підозрюваний має постійне місця проживання;
- підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, а саме неповнолітню дитину ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 .
Враховуючи ці обставини, тяжкість вчиненого ним злочину, слідчий суддя вважає, що не має достатніх підстав для існування ризику переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може впливати на потерпілого у кримінальному провадженні. Даний ризик обґрунтовується тим, що злочин, в якому підозрюється ОСОБА_4 був вчинений із застосуванням насильства, що підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами в сукупності, тому існує реальний ризик того, що ОСОБА_4 може впливати на потерпілого змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань Такими своїми діями підозрюваний перешкоджатиме кримінальному провадженню. Враховуючи викладене слідчий суддя вважає, що вказаний ризик є реально існуючим.
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Оскільки під час досудового розслідування підозрюваному стали відомі анкетні дані та місце проживання потерпілого, що свідчить про можливість ОСОБА_4 , з метою уникнення відповідальності, незаконно впливати на них.
Щодо наявності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, посилання на існування цих ризиків носять не конкретний характер та жодних доказів на підтвердження факту їх існування на теперішній час слідчому судді не надано. З цих підстав, ці ризики не враховуються слідчим суддею при вирішенні питання про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , окрім вище викладених обставин, слідчий суддя у відповідності до положень ст. 178 КПК України враховує наявність доказів, що обґрунтовують підозру, які свідчать про обґрунтованість вказаних в клопотанні обставин, вік та стан здоров'я підозрюваного та відсутність судимостей, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, відсутність постійного місця роботи, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягає дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Також слідчий суддя бере до уваги посилання адвоката ОСОБА_5 щодо порушення ОСОБА_4 обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, термін дії якого закінчився 24.03.2021 року. Оскільки в клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 був відсутній за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 10.03.2021 року, 12.03.2021 року, 16.03.2021 року, 17.03.2021 року, 18.03.2021 року, однак на підтвердження цього було надано лише рапорти співробітників поліції, інших доказів на підтвердження вказаних фактів слідчому судді надано не було. Крім того, слушним зауваженням є те, що у разі порушення підозрюваним обраного запобіжного заходу, сторона обвинувачення не позбавлена права звернутись до слідчого судді з відповідним клопотанням для заміни запобіжного заходу на більш дієвий. Враховуючи те, що доказів щодо звернення в порядку ст. 200 КПК України з відповідним клопотанням про заміну запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчому судді надано не було, тому відсутні об'єктивні підстави стверджувати, що ОСОБА_4 порушив обраний запобіжний захід.
Також слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання на строк від 4 до 6 років позбавлення волі, раніше не судимий, має постійне місце проживання та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , підозра про вчинення ОСОБА_4 злочину є обґрунтованою, але при цьому слідчим та прокурором не наведено доказів, які б свідчили про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом, не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому суд, враховуючи положення ст.ст. 177, 178 КПК України, приходить до переконання про необхідність застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського суду з захисту прав людини, рішення суду повинне забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, вважаю, що в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити та застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст. 181 Кримінального процесуального кодексу України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 184,193,194, 196, 197, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021110200000074 від 24.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, маючого середню освіту, не працюючого, офіційно не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 7 діб до 12.04.2021 року (включно).
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 7 діб до 12 квітня 2021 року (включно) наступні обов'язки:
- не відлучатися з місця реєстрації, що за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді, до суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у вказаному провадженні;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі території України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1