83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
07.08.06 р. Справа № 20/220а
Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Дехтярьової Валерії Вікторовни, м.Дзержинськ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго», м.Горлівка
про визнання незаконним акту № 017706 від 07.04.06 р.
За участю:
представників сторін:
від позивача: Дехтярьова В.В. - суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа
від відповідача: не з'явився
До господарського суду Донецької області звернувся суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Дехтярьова Валерія Вікторовна, м.Дзержинськ, із позовом до Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго», м.Горлівка, про визнання незаконним та скасування акту № 017706 від 07.04.06 р. про порушення Правил користування електричною енергією (далі - Правила).
У “Доповненнях до позовної заяви» від 25.07.06 р. позивач також просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 2045,76 грн., які, на думку позивача, заподіяні йому незаконним складанням вищевказаного акту.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на зазначений акт, договір № 2244 від 08.08.03 р. про постачання електричної енергії, укладений сторонами, рахунок про сплату 2045,76 грн., повідомлення про припинення подачі електричної енергії, акт № 9810 проведення експертизи, бланк розрахунку, платіжні документи про сплату 2045,76 грн., а також на ст. 1 Господарського кодексу України, приписи вищевказаних Правил.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що ним не отримано копії позовної заяви, просив суд позов повернути позивачеві на підставі ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошувалася перерва з 01.08.06 р. до 07.08.06 р.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення позивача, суд ВСТАНОВИВ:
08 серпня 2003 р. відповідачем (Постачальник електричної енергії) та позивачем (Споживач) укладено договір № 2244 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого Постачальник електричної енергії зобов'язався постачати Споживачу електроенергію, а останній - сплачувати її вартість та здійснювати інші платежі ( п.1 договору).
07 квітня 2006 р. представниками відповідача складено акт № 017706 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, яким зафіксовані факти пошкодження цілісності корпусу розрахункового прибору обліку електроенергії та пошкодження пломби держстандарту на цьому приборі.
На зворотній стороні акту в розділі “Вимога щодо приведення розрахункового обліку електроенергії до технічного стану відповідно до нормативних документів» зазначено, що Споживач має до 20.04.06 р. виконати видиме введення, прохід через стіну виконати в трубі, електролічильник установити на висоті 1,4 - 1,7 м, електролічильник та ввідний автомат установити в спеціальній шафі, підготовленій під опломбування.
Інших вимог, попереджень щодо припинення електропостачання або щодо інших негативних для позивача наслідків акт не містить.
Зазначений акт позивачем не підписано. У позовній заяві позивач зазначив, що даний акт не відповідає фактичним обставинам, що акт складався за відсутності представника позивача, що розрахунок суми, яка підлягає сплаті за актом, є неправильним.
В матеріалах справи наявні повідомлення Центральних електричних мереж ВАТ “Донецькобленерго» про припинення подачі електроенергії з причини несплати 2045,76 грн. за актом та платіжні документи, які свідчать про те, що позивач сплатив відповідачеві зазначену суму.
Суть позову з урахуванням доповнення до позовної заяви полягає у вимогах про визнання акту від 07.04.06 р. № 017706 незаконним, про його скасування та про стягнення з відповідача заподіяних складанням акту збитків в сумі 2045,76 грн.
Відповідач позову не визнав, посилаючись на неотримання копії позовної заяви.
Відповідно до ст.20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Згідно із ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
Згідно до ст.33 зазначеного кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач у своєму позові просить суд визнати акт від 07.04.06 р. № 017706 незаконним, скасувати його та стягнути з відповідача заподіяні складанням акту збитки в сумі 2045,76 грн.
Відповідно до п. 6.41 Правил, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електроенергії порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення, вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електроенергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Згідно із п. 6.42 Правил, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електроенергії під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначається обсяг недоврахованої електроенергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності через 10 робочих днів після вручення протоколу споживачу, за винятком випадків оскарження цього рішення в судовому порядку.
Відповідно до п. 6.43 Правил, споживач має оплатити рахунки за недовраховану електроенергію протягом 5 операційних днів від дня отримання рахунка.
Отже, Правилами не передбачено, що саме акт порушень є документом, який безумовно тягне за собою настання обов'язкових для споживача електроенергії негативних наслідків.
Оскільки спірний акт є документом технічного характеру, безпосередньо не містить попередження щодо припинення електропостачання, складання акту само по собі не впливає на будь-які права та обов'язки позивача, не притягує його до відповідальності. Цей акт є лише результатом практичної діяльності фахівців - робітників відповідача, яким зафіксовані лише певні обставини, пов'язані з електропостачанням.
З огляду на вищевикладене суд дійшов до висновку про те, що предмет позову в частині визнання незаконним акту та в частині його скасування не відповідає встановленим законом або договором способам захисту права, оскільки обраний позивачем спосіб не передбачений вищевказаними нормами права та договором № 2244 про постачання електричної енергії, укладеним сторонами, у зв'язку з чим у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
При цьому суд враховує також, що позивачем не доведено факту порушення саме складанням акту прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача заподіяних складанням акту збитків в сумі 2045,76 грн. слід відмовити, враховуючи вищезазначене, а також те, що відшкодування збитків є видом відповідальності за порушення господарського зобов'язання.
В силу ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Позивачем не доведено того, що складання спірного акту з боку відповідача є порушенням господарського зобов'язання або установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності.
Навпаки, спірний акт було складено відповідачем у зв'язку із виконанням ним обов'язків електропостачальної організації, передбачених, зокрема, Правилами.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити повністю, судові витрати - покласти на позивача.
Керуючись ст.ст.4-2), 4-3), 12, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.20, 224 Господарського кодексу України, ст.16 Цивільного кодексу України, суд
У задоволенні позову суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Дехтярьової Валерії Вікторовни, м.Дзержинськ, до Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго», м.Горлівка, - відмовити.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 07.08.06 р.
Повний текст рішення підписано 14.08.06 р.
Суддя Донець О.Є.
Надруковано 3 прим.:
1 - позивачу
1 - відповідачу
1 - у справу