Справа № 369/1727/20
Провадження № 2-а/369/73/21
Іменем України
09.04.2021 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді : Дубас Т.В.,
при секретарі: Мазурик Д.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Києва адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліцейського УПП у м. Київ інспектора сержанта поліції Каржавіна Максима Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, в обґрунтування якого зазначив, що 28.01.2020 року після 09:50 годин позивач повертався з лікарні рухаючись по вул. Оноре де Бальзака, в напрямку проспекту Романа Шухевича. Вказав, що виїхавши з вул. Оноре де Бальзака на пр. Романа Шухевича перелаштувався в смугу для автомобілів в дозволених межах знаку 5. 11 та продовжив рух у дозволеній смузі. Через 50 метрів на узбіччі знаходився патруль поліції, який зупинив позивача та в подальшому інспектором поліції сержантом Коржавіним М.О. було складено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. З вказаною постановою позивач не згоден оскільки інспектором не було прийнято пояснень, щодо обставин справи, не надано доказів вчинення правопорушення. Тому позивач просив скасувати постанову інспектора роти 2 бат. 3 Управління патрульної поліції в м. Києві Коржавіна М.О. серії ЕАК 2034074 від 28.01.2020 року, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.02.2020 року відкрите спрощене провадження у справі.
Згідно розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Дідура М.О. щодо повторного автоматичного розподілу справи за №251 від 10.04.2020 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 10.04.2020 року, який проведений, у зв'язку закінченням строку відрядження судді Медведського М.Д., в провадження судді Дубас Т.В. надійшов вищевказаний адміністративний позов.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.04.2020 року прийнято до провадження справу та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач у встановлений строк на адресу суду відзиву не подав.
Згідно ч. 4 і 5 ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 28.01.2020 року відповідачем відносно позивача винесена постанова серії ЕАК № 2034074 в справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Цією постановою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Зі змісту постанови вбачається, що правопорушення полягало в наступному: ОСОБА_1 , 28.01.2020 року о 09:56 годин в м. Києві, проспект Генерала Ватутіна, 2 керуючи транспортним засобом Kia Sorento НОМЕР_1 здійснив рух по смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожньою розміткою 5.11, чим порушив п.17.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 статті 122 КУпАП.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо прийняття вказаної постанови, вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Відповідно до статті 14 зазначеного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.8.1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Відповідним дорожнім знаком 5.11 додаток 1 до ПДР позначено «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів». Смуга призначена лише для транспортних засобів, що рухаються за встановленими маршрутами попутно із загальним потоком транспортних засобів. Дія знака поширюється на смугу руху, над якою він встановлений. Дія знака, що встановлений праворуч від дороги, поширюється на праву смугу руху.
За п.17.1 ПДР на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 "Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів" або 5.11 "Смуга для руху маршрутних транспортних засобів" забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.
Частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно статті 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами 1, 2, 3 і 5 статті 122 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі (ч. 2 статті 258 КУпАП).
Відповідно до ч. 4 статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1, 13 Закону України «Про Національну поліцію» поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом N 1395 від 07 листопада 2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 4 Розділу І, п. 2 Розділу III Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу; постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема, приписами ч. 2 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Аналогічні приписи містяться в Наказі Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року, яким затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 10 листопада 2015 року за № 1408/27853.
Враховуючи вищевикладене, працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення ПДР (стаття 122 КУпАП) на місці вчинення такого правопорушення.
Відповідно до приписів ч.1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ч.ч. 2,3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статей 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано до суду доказів , які підтверджували обставини викладені в позові.У ході розгляду справи судом не було встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови відповідача.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 272, 286, 308, 315, 317, 321 КАС України суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Поліцейського УПП у м. Київ інспектора сержанта поліції Каржавіна Максима Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Т.В.Дубас