Справа № 381/705/18
Провадження №1-кп/367/51/2021
Іменем України
08 квітня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі: ОСОБА_4 ,
за участю прокурора: ОСОБА_5 ,
захисників: ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
обвинувачених: ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12017110310000483 від 18.05.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, суд,-
У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України та ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , який спливає 15.04.2021р., а наступна дата судового засідання призначена пізніше. Своє клопотання прокурор мотивує тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинувачених згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується ще й у вчиненні середнього та тяжкого злочинів, а також наявність ризиків, у зв'язку з тим, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинувачених обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для продовження застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою. Крім того, прокурор заявив суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_10 , який спливає 15.04.2021р.. Дане клопотання прокурор мотивує тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до обвинуваченого згідно ч. 1 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні злочину, який є особливо тяжким злочином, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України, а також наявність ризиків, у зв'язку з тим, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора менш суворі запобіжні заходи, у тому числі особисте зобов'язання не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як домашній арешт.
Потерпілі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та їх захисники заперечували щодо задоволення клопотання прокурора та заявили клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м'який, а саме домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник в засіданні не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 15.02.2021р. обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк застосування якого спливає 15.04.2021р..
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Колегія суддів, вивчивши клопотання прокурора, матеріали кримінального провадження, заслухавши клопотання та думки учасників кримінального провадження, прийшла до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у відповідності до вимог п.п. 4, 5 ст. 183 КПК України та з врахуванням наявності ризиків передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на час розгляду справи судом не відпали.
Так, суд приймає до уваги, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років. Крім того, ОСОБА_8 також, обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином та кримінальним проступком, відповідно. Судом також враховано й особи обвинувачених, зокрема, ОСОБА_9 , який будучи раніше судимим, маючи не зняту та не погашену судимість на шлях виправлення не став та обвинувачується у вчинені нового умисного особливо тяжкого злочину у період іспитового строку, ОСОБА_8 , який раніше не судимий, однак обвинувачується одночасно у вчиненні кримінального проступку та ряду злочинів: тяжкого та особливо тяжкого.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачені перебуваючи на волі можуть переховуватись від суду, з метою уникнення покарання за скоєне, незаконно впливати на покази свідків, потерпілих, які ще не допитувались у судовому засіданні, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, будь-яких даних про усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для обрання стосовно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, у зв'язку з чим суд, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених в ході судового слідства, виконання процесуальних рішень у справі дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне залишити ОСОБА_8 та ОСОБА_9 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Суд критично ставиться до доводів сторони захисту з приводу того, що застосовування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є тривалим і недоцільним, та що обвинуваченим може бути обраний домашній арешт за місцем проживання, оскільки ризики наведені прокурором заслуговують на увагу, а наявність місця проживання у обвинувачених не є гарантією виконання ними своїх процесуальних обов'язків та запобіганню спробам переховуватись від суду, з метою уникнення покарання за скоєне, незаконно впливати на покази свідків, потерпілих, які ще не допитувались у судовому засіданні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 15.02.2021р. обвинуваченому ОСОБА_10 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, строком до 15.04.2021 року з забороною залишати місце проживання в період з 22 год. до 07 год..
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні.
Суд, заслухавши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, доводи захисника, обвинуваченого, які не заперечували щодо задоволення даного клопотання, вивчивши матеріали кримінального провадження вважає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту можливо задовольнити та обвинуваченому ОСОБА_10 слід продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, з врахуванням наявності ризиків передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, які наявні на час розгляду справи судом, що підтверджують самі матеріали кримінального провадження, зокрема судом встановлено, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років, судом в даному провадженні ще не допитані свідки, потерпілі, не досліджені докази по справі, що потребує значного часу, враховуючи складність даного кримінального провадження та кількість учасників, а тому є підстави вважати, що у разі незастосування до обвинуваченого запобіжного заходу, може переховуватись від суду, для уникнення кримінальної відповідальності.
За таких підстав, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на 60 днів, із продовженням строку покладених на нього обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 181, 184, 197, 331, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - задовольнити.
Клопотання захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити на 60 (шістдесят) днів.
Строк дії ухвали суду про тримання під вартою, обчислювати з 08.04.2021 року по 06.06.2021 року, включно.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 продовжити на 60 (шістдесят) днів.
Строк дії ухвали суду про тримання під вартою, обчислювати з 08.04.2021 року по 06.06.2021 року, включно.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_10 , - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів.
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_10 :
- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , щодня в період часу з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв., без дозволу на це суду, прокурора;
- утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками по даному кримінальному провадженню;
- повідомляти прокурора, суд про зміну місця свого проживання;
- носити електронний засіб контролю;
- з'являтись до прокурора, суду на першу вимогу.
Зобов'язати працівників Фастівського РУП ГУНП України в Київській області, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , поставити на облік і повідомити про це суд.
Строк дії ухвали суду про запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, обчислювати з 08.04.2021 року по 06.06.2021 року, включно.
Повний текст ухвали буде складено, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та оголошено 09 квітня 2021 року.
Ухвала, в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Судді: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3