Справа №442/1771/21
Провадження №2/442/640/2021
08 квітня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Медведика Л.О.,
з участю секретаря Далявської Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
На підтвердження позовних вимог посилається на те, що йому належить на праві приватної власності будинок АДРЕСА_1 . Відповідач проживає в належному йому будинку, але не проживає там більше трьох років, оскільки виїхав до Литовської Республіки та не має наміру повертатися. Крім того, він не бере участь в утриманні будинку, не допомагає в оплаті комунальних послуг, а факт його реєстрації не дозволяє йому отримати державну субсидію на оплату комунальних послуг, оскільки враховуються доходи усіх повнолітніх зареєстрованих. Добровільно знятися з реєстрації у належному йому будинку відповідач відмовляється, тому він змушений звернутися до суду з даним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явився. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи шляхом оголошення на сайті Судової влади, про причини неявки суд не повідомив, заяви про можливість розгляду справи у його відсутність не надав. На підставі вище вказаного, суд вважає за доцільне проводити заочний розгляд даної справи.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження..
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , належить на праві приватної власності будинок АДРЕСА_1 на підставі Договору дарування житлового будинку з господарськими будівлями від 14.12.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького нотаріального округу Москалик Л.П.
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований на постійне місце проживання у належній позивачу будинку, але не проживає там більше трьох років, оскільки виїхав до Литовської Республіки та не має наміру повертатися.
Підтвердженням непроживання без поважних причин відповідача у належному позивачеві будинку протягом значного часу є складений Комунальним підприємством «Міський сервіс» Стебницької міської ради Акт про відсутність (не проживання) особи за місцем реєстрації № 25 від 01.03.2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Даючи оцінку дослідженим доказам суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення, цими доказами установлено, що відповідач не проживає в будинку АДРЕСА_1 тривалий час без поважних причин.
Ст.ст. 71, 72 ЖК України передбачають підстави для визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням у разі її відсутності без поважних причин шість місяців. Разом з тим згідно ст.405 ч. 2 ЦК України член сім'ї власника втрачає право користування житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік, оскільки відповідач відсутній більш тривалий строк без поважних причин, то його слід визнати таким, що втратив право користування жилим приміщенням.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 102, 113, 43, 81, 264, 265 ЦПК України , суд,
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) задоволити.
Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Заочне рішення може бути переглянуте судом шляхом подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Медведик Л.О.