Справа № 382/221/21
Номер провадження: 1-кс/365/10/21
09 квітня 2021 року смт. Згурівка Київської області
Слідчий суддя Згурівського районного суду Київської області ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання заяву ОСОБА_3 про відвід слідчому судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора про невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань,
У провадженні слідчого судді Яготинського районного суду Київської області ОСОБА_4 перебуває зазначена вище скарга.
2 березня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про відвід слідчому судді ОСОБА_4 , посилаючись на те, що ця слідчий суддя розглядає його скарги з порушенням ст. 306 КПК України, розгляд яких затягується на тривалий час. Рішення ухвалює необґрунтовано та незаконно, що ставало підставою для апеляційного оскарження та подальшого їх скасування. В порядку перегляду його скаргу було задоволено за одне засідання, внаслідок чого ним було втрачено 3 місяці на розгляд цієї скарги. В іншій його скарзі сідчий суддя теж винесла неправомірне рішення, задовольнивши її частково. При цьому не зазначила, які дії вона мала на увазі, оскільки кримінальне провадження було вже відкрито. Цю ухвалу він також оскаржив. Ухвалені цією слідчою суддею рішення дають йому підстави сумніватися у її неупередженості, що є підставою для її відводу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 9 березня 2021 року заяву ОСОБА_3 про відвід слідчому судді ОСОБА_4 направлено до Згурівського районного суду Київської області для розгляду по суті.
Учасники судового провадження, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не прибули, заявник про причини неприбуття не повідомив, прокурор та слідчий суддя ОСОБА_5 направили заяви про розгляд заяви про відвід слідчому судді за їхньої відсутності, заяву не підтримують, що не перешкоджає розгляду заяви.
У письмових поясненнях слідчий суддя ОСОБА_5 повідомила, що справа № 382/1403/20, на яку посилається ОСОБА_3 у заяві про відвід, розглядав слідчий суддя Яготинського районного суду ОСОБА_6 , що вбачається із ухвали від 30 жовтня 2020 року, яка додається. Слідчий суддя ОСОБА_4 , розглянувши скарги ОСОБА_3 , як відмовляла у їх задоволенні, так і задовольняла, керуючись нормами чинного КПК України, на підставі доказів по справі. Особа, яка не згодна із рішенням слідчого судді, має право на його оскарження.
Щодо строків розгляду скарг, то у справі 382/1059/20 було відкрито провадження за скаргою 20 серпня 2020 року, рішення ухвалено 25 серпня 2020 року (відповідні ухвали додаються).
У справі № 382/1650/20 ухвалою слідчого судді від 22 грудня 2020 року було відкрито провадження за скаргою та призначено до розгляду відповідно до ч. 2 ст. 306 КПК України на 24 грудня 2020 року. Проте ОСОБА_3 звернувся із заявою про відкладення розгляду справи. Про наступне судове засідання 30 грудня 2020 року його було повідомлено шляхом надіслання відповідного листа на його електронну адресу та судової повістки по його місцю роботи. Однак він знову не з'явився в судове засідання та розгляд скарги було відкладено на 12 січня 2021 року, про що заявник був повідомлений телефонограмою. Повідомлення заявника про судові засідання здійснювались відповідно до вимог ч. 1, ч. 8 ст. 135 КПК України. Надалі у судових засіданнях оголошувались перерви у зв'язку із ненадходженням відповідей на запит суду та за клопотаннями заявника. 3 лютого 2021 року скарга була розглянута. Ухвала слідчого судді була оскаржена. Апеляційна скарга, повернута особі, що її подала.
Просить врахувати вимоги ч. 1 та ч. 3 ст. 128 КПК України щодо дотримання розумних строків під час виконання процесуальних дій чи прийняття процесуальних рішень. Тобто розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Згідно зі ст. 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.
За правилами ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч. 5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення слідчого судді від участі у судовому провадженні.
Вбачається, що не може бути підставою для відводу слідчих суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у § 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у § 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».
Не є підставами для відводу слідчому судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Перевіривши аргументи, викладені заявником, суд дійшов висновку, що викладені в заяві про відвід слідчому судді обставини не є підставою, з огляду на положення статей 75, 76 КПК України, для відводу слідчому судді, які містять вичерпаний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді в кримінальному провадженні, а є гарантованим правом заявника для оскарження дій сдідчого судді в порядку, визначеному нормами чинного кримінального процесуального кодексу України, в разі не згоди з ухваленим рішенням або наявності процесуальних порушень, допущених під час розгляду кримінального провадження.
Заявлений ОСОБА_3 відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких обставин та викликали сумнів у неупередженості слідчого судді у розгляді скарги, оскільки наведені особою, яка заявила відвід, обставини, не свідчать про упередженість, яка визначена п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, а є лише його власними припущеннями, неаргументованими достатніми доводами.
Непогодження з процесуальними діями слідчого судді в інших справах не є підставою для його відводу, передбаченою п. 4 ч. 1ст.75 КПК України. Сторона вправі не погоджуватись із прийнятими рішеннями, однак така позиція не може бути визначальною в оцінці об'єктивності та неупередженості дій слідчого судді під час розгляду скарги.
У заяві про відвід слідчому судді ОСОБА_4 не наведено фактів прояву нею поведінки, яка б свідчила про її упередженість чи небезсторонність у розгляді скарги, в межах якої подано заяву про відвід.
Будь-яких інших, визначених законом підстав для відводу слідчому судді в ході розгляду заяви про відвід, не вбачається.
Отже аргументи, якими ОСОБА_3 мотивує свою заяву про відвід слідчому судді ОСОБА_7 , не викликають обґрунтованих сумнівів у об'єктивності судді, оскільки заявник не надав жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості слідчим суддею як з погляду "суб'єктивного критерію", так і з погляду "об'єктивного критерію", якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України,-
Заяву ОСОБА_3 про відвід слідчому судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора про невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1