Справа №461/8827/20
09 квітня 2021 року року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., розглянувши заяву начальника територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області Дейнеки В.С. про приведення у відповідність виконавчого документа та поновлення строку для його пред'явлення до виконання,
встановив:
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 16 листопада 2020 року ОСОБА_1 , посвідчення на тимчасове проживання від 31.03.2020 р. № НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , директор ТОВ «ГФБС», визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 (п'яти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 гривень 00 копійок. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 420 гривень 40 копійок судового збору.
Постанова набрала законної сили 26 листопада 2020 року.
02 лютого 2021 року постанова скерована на виконання до Галицького відділу ДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
Начальник територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області Дейнека В.С. звернувся до суду з заявою про приведення у відповідність виконавчого документа та поновлення строку для його пред'явлення до виконання, оскільки державним виконавцем постанову повернуто стягувачу як таку, що не відповідає вимогам п.3 ч.1 ст.3 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме у виконавчому документі відсутня дата народження боржника. У зв'язку поверненням постанови без виконання, на даний час пройшов строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, а тому просить заяву задовольнити.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином. Заявник подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ст.304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Встановлено, що державним виконавцем Галицького відділу ДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 02.03.2021 року винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у виконавчому документі відсутня дата народження боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .
У матеріалах справи дані про дату народження ОСОБА_1 відсутні.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).
У п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, зокрема якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.
Верховний Суд у постанові від 24.12.2020 (справа № 639/2561/18-ц, провадження № 61-578св19) прийшов до наступного висновку.
Суд зазначив, що пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Тому відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання».
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
За таких обставин, заява в цій частині задоволенню не підлягає.
Разом з цим, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Як видно із матеріалів справи, у зв'язку з поверненням постанови від 16 листопада 2020 року стягувачу територіальне управління Державної судової адміністрації у Львівській області позбавлено можливості повторно пред'явити виконавчий документ до примусового виконання у строк визначений ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Отже, наявні достатні підстави для поновлення строку для пред'явлення постанови суду до виконання.
Враховуючи вищенаведене, заява підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», -
постановив:
Заяву начальника територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області Дейнеки В.С. про приведення у відповідність виконавчого документа та поновлення строку для його пред'явлення до виконання - задовольнити частково.
Поновити строк для пред'явлення до виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 16 листопада 2020 року у справі №461/8827/20.
У решті вимог заяви відмовити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Стрельбицький В.В.