"08" квітня 2021 р. Справа № 363/1444/21
08 квітня 2021 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Свєтушкіна Д.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
В обґрунтування звернення з відповідним позовом до Вишгородськуого районного суду Київської області позивач зазначає, що оскільки спір виник внаслідок невиконання умов договорів про надання послуг щодо будівництва каркасного будинку в с. Нижня Дубечня Вишгородського району Київської області, вважає, що за правилами виключної підсудності даний спір належить до підсудності Вишгородського районного суду Київської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 41, 42 постанови від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснив, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Разом із тим, у пункті 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо. Правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об'єкти нерухомості, об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.
Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Як вбачається з заяви, предметом спору є стягнення грошових коштів. З урахуванням наведеного, вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суд доходить до висновку, що даний спір не пов'язаний з жодним об'єктом нерухомого майна, а тому правила виключної підсудності не підлягають застосуванню до заявлених позивачем позовних вимог.
Відповідно до ч.8 ст. 28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
До позовної заяви додано лише договір поставки № 17/08 від 05 жовтня 2020 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно до п.1.1. якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю невизначений товар в асортименті, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього визначену грошову суму. У вказаному договорі не зазначено місце його виконання, або відомостей які б дали суду можливість прийти до висновку, що його виконання можливе лише в певному місці. Інших договорів, або інших відомостей та доказів, на підтвердження цих відомостей, які б дали суду можливість прийняти рішення щодо підсудності даного позову Вишгородському районному суду Київської області матеріали позовної заяви не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Як вбачається із позовної заяви, позивачем пред'явлено позов до фізичної особи ОСОБА_2 , та зазначено його адресу: АДРЕСА_1 .
Підстав для розгляду справи Вишгородським районним судом Київської області згідно вимог ст. ст. 27, 28, 30 ЦПК України не встановлено.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Враховуючи те, що місце проживання відповідача - АДРЕСА_1 , вказану позовну заяву разом із додатками (в тому числі заявою про забезпечення позову) слід передати на розгляд до Тячівського районного суду Закарпатської області, який уповноважений на її розгляд відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України.
Згідно зі ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст.ст.27,31,260 ЦПК України, суддя,-
Справу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - передати на розгляд до Тячівського районного суду Закарпатської області (90500, м. Тячів, вул. Незалежності, 120).
Роз'яснити учасникам справи, що передача справи з підстав, зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суду Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Д.А.Свєтушкіна