Справа №461/2126/21
06 квітня 2021 року суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., з участю представника Галицької митниці Держмитслужби Дунаса М.О., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 25 жовтня 2018 року, орган, що видав 4628, номер запису в Єдиному демографічному реєстрі 19940326-02893
за ст. 472 Митного Кодексу України,-
згідно протоколу про порушення митних правил № 0448/20900/21 від 08.03.2021 року, 08 березня 2021 року о 13.09 год. громадянин України ОСОБА_1 в якості водія транспортного засобу марки «Volkswagen» модель «Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_2 прямував з Республіки Польща в Україну через митний пост «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби, смугою митного контролю - «червоний коридор». Перед початком митного контролю гр. ОСОБА_1 було видано для заповнення митну декларацію та роз'яснено митні правила. В ході проведення письмового декларування ОСОБА_1 заявив про наявність у нього вживаного холодильника вагою 47 кг. та особистих речей. Після перевірки заявлених відомостей та завірення митної декларації штампом «Під митним контролем №017», під час проведення митного огляду в багажному відділенні транспортного засобу без ознак приховування було виявлено незадекларовані за встановленою формою товари, а саме: сосиски з маркуванням «Parowki wedzone z kurczat», фасовані в індивідуальних упаковках по 1 кг в кількості 30 шт., загальною вагою 30 кг., паштет з маркуванням «Pasztet drobiowirz pieczarkami» в індивідуальних упаковках по 0,130 кг. в кількості 120 шт., загальною вагою 15,6 кг. Загальна вага незадекларованого товару становить - 45,6 кг.
Відповідно до службової записки УКМВКПТ та ПН, загальна вартість вилученого товару становить 3006,96 гривень.
Автор протоколу зазначає, що ОСОБА_1 переміщував через митний кордон України вищевказаний товар шляхом недекларування тобто незаявленням за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування та кількість) про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Дії ОСОБА_1 органом митниці кваліфіковані, як порушення митних правил, відповідальність за вчинення яких передбачена ст. 472 МК України.
ОСОБА_1 у суд не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. 05.04.2021 року скерував на адресу суду письмові пояснення, в яких факт правопорушення та вину визнає повністю. Крім того, вказує, що раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, має на утриманні дружину та малолітнього сина, просить звільнити його від адміністративної відповідальності, у зв'язку із малозначністю вчиненого.
Відповідно до ч.4 ст.526 МК України суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Представник Галицької митниці Держмитслужби в судовому засіданні просив суд притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки у його діях наявний склад порушення митних правил.
Заслухавши думку представника Галицької митниці Держмитслужби, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно п.3 ч.1ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів: законності та презумпції невинуватості.
Згідно ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Статтею 280 КУпАП на орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, покладено обов'язок з'ясування чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).
Частиною 1ст.248 МК України встановлено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до ч. 1ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно ч.1ст. 266 МК України декларант виконує всі обов'язки і в повному обсязі несе відповідальність, передбачену Митним кодексом України, зокрема, на декларанта покладений обов'язок здійснювати декларування товарів за встановленою митним законодавством формою, тобто заявляти точні та достовірні відомості про товари (назва, код товару), які необхідні для здійснення їх митного контролю та оформлення.
Відповідно до ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Відповідно ж до п. 8 ч.1ст. 4 МК України, декларантом є особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.
При цьому, відповідно до ч.4ст.266 МК України у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Відповідно до ст. 4 п.п.36, 57 МК України, особисті речі товари, нові і такі, що були у вжитку, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб фізичної особи, які відповідають меті перебування зазначеної особи відповідно в Україні або за кордоном, переміщуються через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі і не призначені для підприємницької діяльності, відчуження або передачі іншим особам;
товари це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Стаття 472МК України передбачає адміністративну відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Згідно з ст.472 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.
Факт вчинення адміністративного правопорушення стверджується наступними даними, зокрема:
1.протоколом про адміністративне правопорушення №0448/20900/21 від 08.03.2021 року;
2.митною декларацією від 08.02.2021 року;
3.актом про проведення огляду, переогляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 08.03.2021 року;
4.контрольним талоном для проходження по «червоному коридору» від 08.03.2021 року;
5.описом предметів, вилучених у ОСОБА_1 , та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об?єктивному взаємозв?язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Одним із принципів реалізації гуманістичних проявів у правовому регулюванні суспільних відносин в Україні є можливість звільнення правопорушника від юридичної відповідальності на підставі визнання уповноваженими посадовими особами вчиненого ним протиправного діяння малозначним для суспільства.
Відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому, в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Згідно з п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005року №8 зі змінами «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», суддя вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП. При цьому необхідно врахувати не лише вартість, а й кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення.
Відповідно до ст.ст.33-35 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання про стягнення необхідно враховувати співрозмірність шкоди, завданої державним та суспільним інтересам, і шкоди, завданої особі. Суд повинен проаналізувати, чи дотримано органами влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, Суд звертає увагу, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.
З огляду на зазначені обставини та практику Європейського Суду з прав людини вбачаються підстави для висновку, що застосування штрафу і конфіскації предметів порушення митних правил, що передбачено санкцією ст.472 МК України як безальтернативне стягнення, в даному випадку буде порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки буде непропорційним, не відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника і буде очевидно неспіврозмірним практичній ролі «правопорушення та відповідальності».
Таким чином, враховуючи обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення, малозначимість та невисоку суспільну небезпеку, особу ОСОБА_1 , який вперше притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, має на утриманні дружину та малолітнього сина, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , зважаючи на вид та розмір передбаченого покарання, мету призначення покарання та співмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню, тобто принципу розумності призначення покарання, те, що наслідки даного порушення не представляють суспільної небезпеки, не спричинили істотної шкоди державним чи суспільним інтересам, приходжу до переконання, що ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності за порушення митних правил у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, провадження у справі закрити, а товар, що був предметом правопорушення, необхідно конфіскувати в дохід держави, оскільки такий обмежений до переміщення через митний кордон України.
Керуючись ст.ст. 22, 36, 248, 249, 251, 283-285 КУпАП, ст.ст. 519, 522, 527, 528 МК
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.472 Митного кодексу України закрити у зв'язку з малозначністю вчиненого нею діяння, обмежившись усним зауваженням.
Вилучений, згідно протоколу №0448/20900/21 від 08.03.2021 року товар, а саме: сосиски з маркуванням «Parowki wedzone z kurczat», фасовані в індивідуальних упаковках по 1 кг в кількості 30 шт., загальною вагою 30 кг., паштет з маркуванням «Pasztet drobiowirz pieczarkami», в індивідуальних упаковках по 0,130 кг. в кількості 120 шт., загальною вагою 15,6 кг - конфіскувати в дохід держави.
На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.
Суддя І.Р.Волоско