Провадження №2/359/1004/2021
Справа №359/6695/19
Іменем України
31 березня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Журавського В.В.
при секретарі Алфімовій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Бориспільської міської ради Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -
Наприкінці липня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказали на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 . За час свого життя ОСОБА_6 заповіт не склав, тому після його смерті спадкування здійснювалось за законом. Спадкоємцями першої черги за законом є: дружина спадкодавця ОСОБА_1 , сини ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , а також батьки: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Позивачі у встановленому порядку прийняли спадщину після ОСОБА_6 . Інші спадкоємці першої черги за законом відмовились від належних їм часток у спадщині. Незважаючи на це, позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності спадкодавця на житловий будинок. Тому ОСОБА_1 просить визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на 9/10 частин житлового будинку «А-ІІ» з господарськими будівлями і спорудами: прибудову «а», ганок «а1», убиральню «Б», літній душ «В», погріб «Г», колодязь «К», яму вигрібну «Л», огорожу «N1», хвіртку «N2», що знаходяться по АДРЕСА_1 . В свою чергу, ОСОБА_2 просить визнати за ним право власності на 1/10 частину житлового будинку «А-ІІ» з господарськими будівлями і спорудами: прибудову «а», ганок «а1», убиральню «Б», літній душ «В», погріб «Г», колодязь «К», яму вигрібну «Л», огорожу «N1», хвіртку «N2», що знаходяться по АДРЕСА_1 .
Позивачі та їхній представник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримали пред'явлений позов та просили суд його задовольнити.
Представник Бориспільської міської ради Лосінець Д.Ф. у судове засідання не з'явився. Направив до суду заяву, в якій зазначив, що просить розглядати справу без участі представника міської ради та при вирішенні спору покладається на розсуд суду (а.с.45).
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 підтримали позовні вимоги та не заперечували проти задоволення позову.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до висновку, що в задоволенні пред'явленого позов належить відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 . Це підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого на його ім'я, серії НОМЕР_1 (а.с.5).
За час свого життя ОСОБА_6 заповіт не склав, тому після його смерті спадкування здійснювалось за законом. Спадкоємцями першої черги за законом є: його дружина ОСОБА_1 (а.с.15), сини ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с.59), а також батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.68 зворот).
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За змістом ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
У відповідності до ч.1 ст.1261, ч.1 ст.1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1273 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини.
З копії матеріалів спадкової справи №8/2012, заведеної Бориспільською міською державною нотаріальною конторою, вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали заяви про прийняття спадщини в межах встановленого шестимісячного строку (а.с.48-49,67). Таким чином, вони прийняли спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_6 .
Згідно з ч.1 ст.1273 ЦК України спадкоємець за законом може відмовитись від прийняття спадщини протягом шестимісячного стоку з дня відкриття спадщини.
В свою чергу, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також ОСОБА_5 відмовились від прийняття спадщини, що підтверджується відповідними заявами, поданими до нотаріальної контори (а.с.49 зворот, 50,51).
За змістом ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Тобто позивачі є спадкоємцями ОСОБА_6 та мають право успадкувати майно, що залишилось після його смерті.
Незважаючи на це, позивачі не можуть отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за номером АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно. Про що від державного нотаріуса Бориспільської міської державної нотаріальної контори отримали роз'яснення про право на звернення до суду за захистом своїх спадкових прав.
З аналізу положень ст.26 та ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вбачається, що закінчені будівництвом об'єкти підлягають введенню в експлуатацію після чого здійснюється реєстрація права власності на вказані об'єкти.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Аналогічна норма міститься в ч.4 ст.334 ЦК України, згідно з якою права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Як роз'яснив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 04 березня 2020 року у справі №307/3957/14-ц (провадження №61-43540св18), аналіз положень статті 331 ЦК України у системному зв'язку з нормами статей 177-179, 182 цього Кодексу, частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень» дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об'єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації, а державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку. Визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року у справі №6-159цс15 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №200/22329/14-ц (провадження №14-483цс19).
Згідно рішення Бориспільської міської ради народних депутатів Бориспільського району від 03 лютого 1998 року №69 ОСОБА_6 була надана земельна ділянка в безстрокове користування для будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.10-11).
В подальшому на підставі договору на будівництво житлового будинку на правах приватної власності від 23 квітня 1998 року, укладеного між виконавчим комітетом Бориспільської міської ради народних депутатів та ОСОБА_6 , останній зобов'язався побудувати двох поверховий будинок загальною площею 58,54 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами: сарай, льох, туалет, колодязь (а.с.12-14).
За змістом довідки від 04 квітня 2018 року щодо показників на житловий будинок, господарські будівлі, виданої КП «ББТІ», за адресою: АДРЕСА_1 , побудований двох поверховий житловий будинок літера «А-ІІ» площею 118,4 кв.м. (а.с.9). Дана обставина також підтверджується відомостями з технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок (а.с.6-8).
Разом з цим, до суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження введення в експлуатацію вказаного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, а також отримання за життя спадкодавцем ОСОБА_6 правовстановлюючих документів на вказані будівлі.
За таких обставин відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог та визнання за позивачами права власності в порядку спадкування за законом на об'єкти нерухомого майна щодо яких відсутні правовстановлюючі документи.
Проте, відсутність реєстрації права власності за померлим ОСОБА_6 на житловий будинок «А-ІІ» з господарськими будівлями і спорудами: прибудову «а», ганок «а1», убиральню «Б», літній душ «В», погріб «Г», колодязь «К», яму вигрібну «Л», огорожу «N1», хвіртку «N2», що знаходяться по АДРЕСА_1 , не перешкоджає позивачам набути прав на побудоване майно встановленим порядком.
Зокрема, відповідно до роз'яснень, що містяться в пунктах 7 і 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (ч.1 ст.376 ЦК України), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва. Законодавством передбачено порядок прийняття в експлуатацію будівель інспекцією архітектурно-будівельного контролю за місцем їх розташування, який не може підмінятися судовим рішенням.
Якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.
Згідно з положенням ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З квитанцій (а.с.1,2) вбачається, що при пред'явленні позову до суду ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 9605 гривень. Зважаючи на те, що у задоволенні пред'явленого нею позову відмовлено у повному обсязі, тому підстави для відшкодування їй витрат на оплату судового збору, відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.392, ч.1, ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1273 ЦК України, ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Бориспільської міської ради Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного рішення суду - 09 квітня 2021 року.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський