Справа № 357/3536/21
1-кп/357/1034/21
Категорія 227
09 квітня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим у кримінальному провадженні за № 12021111030000411 від 17.03.2021 року, відносно підозрюваного
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Узин, Білоцерківського району, Київської області, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
потерпілий ОСОБА_5 ,
підозрюваний ОСОБА_3 ,
19.10.2020 року приблизно о 16 годині 30 хвилин, на регульованому перехресті вулиці Павліченко та вулиці Шолом Алейхема в м. Біла Церква Київської області, ОСОБА_3 , керуючи технічно-справним автомобілем "FORD MONDEO", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись від вул. Івана Кожедуба у напрямку до вул. Шевченка у м. Біла Церква Київської області, в порушення вимог п.2.3 (б) Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: «Для забезпечення дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі»; п.10.1 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п.10.3 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: «У разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч»; п.13.1 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу», проявив бездіяльність та неуважність, залежно від швидкості руху керованого ним автомобіля та дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, перед перестроюванням з лівої смуги руху в праву смугу руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не дав дорогу та допустив зіткнення з попутним велосипедом «АИСТ», під керуванням велосипедиста ОСОБА_6 , який рухався по правій смузі руху, прямо через вказане регульоване перехрестя доріг, на дозволяючий їм рух (зелений сигнал) світлофора та однозначно мав перевагу в русі.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_6 отримав вивих акроміального кінця лівої ключиці, яке відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, яке спричинило тривалий розлад здоров'я.
Сукупність допущених водієм ОСОБА_3 порушень вимог п.п. 2.3 (б), 10.1, 10.3, 13.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку із вчиненою дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 на підставі ст. 46 КК України, оскільки підозрюваний примирився з потерпілим, відшкодував завдані ним збитки.
Підозрюваний ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повність, щиро розкаявся. Просив клопотання прокурора про звільнення його від кримінальної відповідальності задовольнити, пояснив, що вони з потерпілим примирилися, він відшкодував завдані збитки. Просить закрити кримінальне провадження та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України. Наслідки закриття кримінального провадження з наведених підстав йому роз'ясненні та зрозумілі.
Потерпілий підтримав клопотання, просив його задовольнити. Зазначив, що підозрюваний відшкодував у повному обсязі заподіяну шкоду, він не має до нього жодних претензій, вони повністю примирилися. Наслідки закриття кримінального провадження йому роз'ясненні та зрозумілі.
Вивчивши клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, заслухавши думки прокурора, підозрюваного та потерпілого, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 статті 286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Частиною 2 вказавної норми Закону передбачено, що встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
Частина 3 ст. 286 КПК України передбачає, що перед направленням клопотання до суду прокурор зобов'язаний ознайомити з ним потерпілого та з'ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.
Статтею 287 КПК України передбачені вимоги до клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності.
Вказаних вимог закону при зверненні до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності за закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України, прокурором дотримано.
Згідно зі ст. 288 КПК України, суд зобов'язаний з'ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Пунктом першим ч. 2 ст. 284 КПК України передбачена можливість закриття кримінального провадження у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема, про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8,10 частини першої або частиною другою ст. 284 цього кодексу.
Згідно із ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилась з потерпілим, відшкодувала збитки завдані нею, усунула заподіяну шкоду.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, передбаченим ст. 46 КК України, є обов'язковим.
Дотримуючись сталості та єдності судової практики, умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим є вчинення нею вперше необережного нетяжкого злочину. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
Вирішуючи питання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 у зв'язку із примиренням з потерпілим та закриття кримінального провадження з цієї підстави, суд враховує, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до необережного нетяжкого злочину, щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував заподіяну шкоду, та враховуючи думку потерпілого, який просив звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, зазначив, що будь-яких претензій матеріального й морального характеру до останнього не має, та проти закриття кримінального провадження не заперечує.
Суд впевнився, що примирення з боку потерпілого та підозрюваного стало результатом їх добровільного волевиявлення.
Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим та закриття кримінального провадження.
Речові докази та судові витрати у провадженні відсутні.
Керуючись ст. 46 КК України, ст. ст. 284-288, п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 - закрити.
Речові докази та судові витрати у провадженні відсутні.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяОСОБА_1