Справа № 357/3557/21
3/357/2200/21
05.04.2021 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Білоцерківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР 210803 від 22.03.2021 ОСОБА_1 06.03.2021 близько 18-00 год. біля будинку № 50, що розташований по вул. Українська в м. Біла Церква Київської області 1, затіяла штовханину із ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні правопорушення не визнала та пояснила, що 06.03.2021 у вечірню пору доби вона з чоловіком ОСОБА_1 перебувала за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Почувши стук у вікно, вони вийшли з будинку та побачили сусіда ОСОБА_3 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння. Останній пояснив, що прийшов з'ясувати відносини, при цьому виражався нецензурними словами на адресу її чоловіка, погрожував йому та намагався вчинити бійку. Вона покликала матір ОСОБА_3 , - ОСОБА_2 , щоб вона забрала свого сина із їх двору. Коли прийшла ОСОБА_2 , то між ними відбулася сварка та штовханина результаті чого ОСОБА_2 розірвала на ОСОБА_1 футболку та вкусила її чоловіка за палець. Коли її чоловік ОСОБА_1 виштовхував сусіда ОСОБА_3 зі свого двору, то той у хвіртці спіткнувся та впав. Зазначає, що між ними, як сусідами, на протязі тривалого часу існують неприязні відносини.
Суд, заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП виходячи з наступного.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Частиною 1 ст. 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: відомості про особу, яка притягається до відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 173 КУпАП особа підлягає адміністративній відповідальності за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (ЗУ «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-1 У).
Нецензурна лайка це сегмент лайливої лексики різних мов, що містить вульгарні, грубі (непристойні) лайливі вирази, за допомогою якої часто виражають спонтанну мовну реакцію на несподівану (зазвичай неприємну) ситуацію. Варто зазначити, що у правозастосовній практиці використовують фактичну презумпцію загальновідомості нецензурної лексики. Це пояснює відсутність законодавчого визначення цієї категорії, а також безпосередньої її фіксації в матеріалах справи, а також проведення в кожному конкретному випадку філологічної, культурологічної та інших експертиз.
Образливе чіпляння до громадян це нав'язлива розмова або інша дія, спрямована на навмисне приниження честі та гідності оточуючих. Таку поведінку громадян слід відрізняти від більш мирного настирливого докучання, яке є ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП (Поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль). Образливе чіпляння характеризується зухвалими, нав'язливими діями хулігана, який завдає моральної чи фізичної шкоди іншій особі, незважаючи на протидію потерпілого. Хулігану властива злісність протиправних проявів, їх багаторазова повторюваність. Така поведінка є несумісною з моральними засадами потерпілого, якого подібні дії ображають і принижують. Йдеться про хапання за одяг, насильницьке тримання за руки, демонстративне зривання головного убору, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, непристойна пропозиція дівчині тощо.
До інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян, зараховують: нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо. Використання в Законі формулювання "інші подібні дії" дозволяє розглядати як дрібне хуліганство всі дії, які за ступенем суспільної небезпеки нижче кримінально караного хуліганства (ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України).
Разом з тим, матеріали справи та отримані під час її розгляду докази жодним чином не свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 ознак хуліганства. Фактично мала місце спільна сварка з ОСОБА_2 , яка виникла на ґрунті тривалих неприязних відносин один до одного. Сварка сталася не у громадському місці, а на території домоволодіння ОСОБА_1 при цьому не було порушено громадський порядок та спокій громадян. ОСОБА_1 не висловлювала свою зверхність чи неповагу до ОСОБА_2 та оточуючих, ініціатором конфлікту вона також не являвся.
Таким чином, надаючи оцінку кожному отриманому у справі доказу зокрема та їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад передбаченого ст.173 КУпАП адмінправопорушення.
Згідно п. 1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП, виноситься постанова про закриття справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 221, 246, 247 ч.1 п.1, 248, 249, 251, 252, 256, 279, 280, 283-285 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд.
СуддяТ. В. Клепа