1Справа № 335/2071/21 2-а/335/66/2021
06 квітня 2021 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Геєць Ю.В., за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Катрич Ігора Вікторовича, Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом до відповідачів про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Адміністративний позов обґрунтовано наступним: 11.02.2021 року відносно позивача інспектором 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Катрич І.В. було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн., в якій вказано, що керуючи автомобілем водій ОСОБА_1 не пред'явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1.а. ПДР України.
Вважає постанову протиправною, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства, так як не містить всіх даних, передбачених ст. 283 КУпАП, а також винесена за обставин, що свідчать про протиправність дій відповідача при її винесенні.
Посилаючись на викладені обставини справи, Позивач просить суд:
скасувати постанову серії ЕАН № 3776574 від 11.02.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510 за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01.03.2021 року у адміністративній справі відкрито провадження. Витребувано з Управління патрульної поліції в Запорізькій області матеріали, що потягли за собою притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Позивач в судове засідання не з'явився, представник позивача надавав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день та час судового розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Від представника відповідача Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, проводити судовий розгляд справи за їх відсутністю.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін, на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Суд повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3776574 від 11.02.2021 року, винесеною інспектором 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Катрич І.В., на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за порушення ним ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме: 11.02.2021 року о 11-47 год. в м. Запоріжжя, вул. Сікорського 460, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не пред'явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1.а. ПДР України - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Нормами ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (ст. 126). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
З аналізу норм чинного законодавства України вбачається, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р. передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний зокрема: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Пунктом 1.3 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР.
Відповідно до п. 2.1.а. ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частина 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно ст. 16 Закону України „Про дорожній рух”, водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що Національна поліція України уповноважена через своїх робітників притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема, за відсутність або ненадання полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката Зелена картка).
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують правила дорожнього руху, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Згідно ч. 3 ст.73 КАС України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов'язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Суд зазначає, сама постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не є доказом у справі про адміністративне правопорушення. Постанова містить лише опис обставин, які визнані відповідачем підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, без зазначення певних доказів на їх підтвердження.
Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивач допустив вказані правопорушення та не спростовано його твердження про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
З дослідженого судом відеозапису, що міститься на наданому відповідачем ДВД-диску, долученого відповідачем до матеріалів справи, вбачається, що описані в оскаржуваній постанові події не відповідають подіям, які відображені на наданому відеозапису, зокрема на наданому відеозаписі відсутній факт фіксування відповідачем порушеньз боку позивача вимог п. 2.1.а. ПДР України, а з подій відображених на відеозаписі вбачається, що позивач перебуває на пасажирському сидінні автомобіля.
Враховуючи зазначене та з урахуванням положень ст. 77 КАС України, суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню в зв'язку з ненаданням доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В даному випадку належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду із цією позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 454 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене в сукупності, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 454 грн. за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 9, 72-78, 241-246, 286, 293 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не у автоматичному режимі серії ЕАН № 3776574 від 11.02.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3 ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 454 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього адміністративного апеляційного суду.
Суддя Ю.В.Геєць