Дата документу 06.04.2021
2/937/1281/21
06 квітня 2021 року місто Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Купавської Н.М.
за участі секретаря судового засідання - Бєгушевої Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства “Акцент-банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором SAMABWFC00000566387 від 19.08.2016 в розмірі 36596 грн 41 коп., посилаючись на те, що відповідач не виконує обов'язки по поверненню кредиту, згідно з кредитним договором від 19.08.2016 в наслідок чого, станом на 27.09.2020 виникла заборгованість в розмірі 36596 грн 41 коп., що складається з заборгованості за тілом кредиту - 14301 грн 70 коп.; заборгованості за відсотками - 20644 грн 71 коп., пеня - 1650 грн. та судовий збір
Одночасно з поданням позовної заяви позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, при цьому посилається на те, що необхідні докази надані до матеріалів справи, інші клопотання та заяви відсутні. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду.
Ухвалою від 02.02.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначені строки подачі заяв по суті.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, судова повістка повернулась з відміткою пошти: «адресат відсутній вдома».
Як вбачається з матеріалів справи позивачем надано адресу ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем його проживання. Інших відомостей щодо місця перебування чи проживання боржника немає.
Відповідно до ч.7 ст.128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємця - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи. Повідомлень про причини неявки та відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк суду не надано.
Зі згоди позивача суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
19.08.2016 між ПАТ «Акцент-банк» правонаступником якого є АТ «Акцент-банк» та відповідачем було укладено кредитний договір SAMABWFC00000566387 у вигляді підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-банк». Відповідач надав згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг. Відповідач був ознайомлений в письмовому вигляді та зобов'язався регулярно ознайомлюватися із змінами «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.а-bаnk.сom.uа, що підтверджується його особистим підписом у заяві. На підставі вказаної заяви відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом /а.с.6/.
При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої, договір приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до розрахунку позивача у зв'язку із неналежним виконанням умов договору, заборгованість за тілом кредиту позичальника ОСОБА_1 перед позивачем станом 27.09.2020 року склала 14301 грн. 70 коп.
Зазначений розрахунок позивача відповідачем не спростований, заперечень щодо вимог позивача або даних, які б спростовували викладені у позові обставини не надано, та не надано даних щодо повернення кредитних коштів.
Статтею 15 ЦК України кожній особі гарантовано захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні, допустимі та достовірні докази порушення позичальником умов кредитного договору, шляхом неналежного виконання зобов'язань за договором, яким умови кредитного договору не оспорювалися, та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, про наявність підстав для стягнення суми заборгованості за тілом кредиту у сумі 16995,29 гривень.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за відсотками - 20644 грн. 71 коп., пеня - 1650 грн.
Разом з тим, у копії анкети-заяви позичальника від 19.08.2016 року (а.с. 6), долученої до матеріалів справи, процентна ставка за користування кредитними коштами не зазначена.
Позивач до позовної заяви долучив Витяг з актуальних станом на час звернення до суду Умов та правил надання банківських послуг АТ «АкцентБанк», що розміщені на його офіційному сайті, якими передбачено порядок сплати відсотків за користування кредитними коштами та неустойку у вигляді пені у разі неналежного виконання зобов'язань за договором.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та Правила надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг АТ «АкцентБанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
За таких обставин суд вважає, що до вимог про стягнення нарахованих відсотків неможливо застосувати правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Анкета-заява не містить умов договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, штрафу за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов та правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17, провадження № 14-131цс19.
Позовні вимоги про стягнення трьох відсотків річних не заявлялись.
Іншого розрахунку заборгованості по процентам за користування кредитними коштами позивачем суду не надано. Відтак, відсутні підстави для стягнення заборгованості по процентам у заявленому банком розмірі та пені.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «Акцентбанк» не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд погоджується, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, оскільки за умовами договору відповідач взяв на себе зобов'язання повернути фактично отриману ним суму кредитних коштів, однак зобов'язання належним чином не виконав, у результаті чого станом на 27.09.2020 утворилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 14301 грн. 70 коп., а тому в цій частині позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 821 грн. 45 коп. (14301,70 грн. х 2102 грн. : 36596,41 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,81,89,133,141,263,265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530,553,554,610,611,1050,1054 ЦК України, суд
Позов Акціонерного Товариства “Акцент-банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства “Акцент-банк” заборгованість за кредитним договором № SAMABWFC00000566387 від 19.08.2016, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 14301 (чотирнадцять тисяч триста одну) гривню 70 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства “Акцент-банк” судові витрати за сплату судового збору в розмірі 821 грн 45 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Мелітопольським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: Акціонерне товариство “Акцент-банк”, юридична адреса м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: