Провадження № 3/331/700/2021
ЄУН 331/1361/21
07 квітня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Кольц Д.М., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області за протоколом серії ВАБ №027633 від 21.03.2021 року, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч. 1 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Згідно протоколу від 21.03.2021 року серії ВАБ №027633 - 1921.03.2021 року о 18-14 годин гр. ОСОБА_1 знаходячись біля Свято-Покровського собору, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 37 не мав при собі будь-яких документів, що підтверджують особу, чим порушив п.3 п.п.2 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року зі змінами та постанову КМУ №104 від 17.02.2021 року, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП не визнав, вказував, що він уродженець АР Крим м. Сімферополь та на даний час в нього вкрали документи, які він в судовому порядку намагається відновити. Процедура відновлення документів займає значний час, у зв'язку із чим на даний момент в нього не має жодного документу, який би посвідчував особу. Крім того, зазначив, що співробітники поліції запитали у нього про наявність документів, які посвідчують особу без причини, будь-яку причину не озвучили. Замість документів, які посвідчить особу він носить з собою Довідку №2132, видану замість військового квитка, на якій є його фотографія.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини.
Положеннями ч. 1 ст.44-3 КУпАП передбачено, що порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Диспозиція норми ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, і відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні правила щодо карантину людей.
Зокрема,у ст.1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2020 року визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а санітарно-протиепідемічні правила і норми - нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.
Згідно зі ст.29 вказаного Закону карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
Згідно частини першої Постанови Кабінету міністрів України від 09.12.2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», Установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
Відповідно до п.2 ч.2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року на території України на період дії карантину забороняється, зокрема, перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.
Правилами ст.41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року,визначено, що особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.
Таким чином, нормативно-правовим актом, чинним станом на 21 березня 2021 року, був встановлений обов'язок перебувати на вулицях із документами, що посвідчують особу.
Відповідно до ст. 256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення є одним з джерел доказів у справі про адміністративне правопорушення, а тому дотримання правил щодо його складання є обов'язковим.
Отже, саме в ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення надається перелік тих даних, що обов'язково повинні бути відображені в протоколі для того, щоб він мав відповідну юридичну силу і щоб його неможливо було заперечувати.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 вказано порушення останнім пп..2 п. 3 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року, та інкримінується перебування на вулиці без документів, що посвідчують особу правопорушника. Також відповідно до протоколу ОСОБА_1 інкримінується порушення Постанови КМУ №104 від 17.12.2021 року, однак неможливо встановити, який саме пункт Постанови порушив ОСОБА_1 , оскільки пункт в протоколі не зазначений.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як вказано у справах «Малофеева проти Pocії » рішення від 30 травня 2013 року заява № 36673 / 04) та «Карелін проти Pocії » заява № 926 / 08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейського суду з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до вимог чинного законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст. 9, 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Виходячи положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Складом адміністративного правопорушення є передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Таку сукупність ознак формують чотири складових елементи: об'єкт, об'єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб'єкт та суб'єктивна сторона (характеризують внутрішню сторону правопорушення).
Судом при дослідженні протоколу про адміністративне правопорушення, який надійшов на розгляд, встановлено, що ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол, інкримінується перебування на вулиці без відповідних документів, що посвідчують особу, однак, згідно матеріалів доданих до протокол, складеного відносно ОСОБА_1 мається довідка №2132 дана замість військового квитка та свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 . Наявність конкретного документу, що посвідчує особу, ставить під сумнів обґрунтованість обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Також суд бере до уваги досліджений в судовому засіданні CD-диск з боді камери поліцейського, де ОСОБА_1 при події складання протоколу відносно нього співробітникам поліції пояснював, що документів, що посвідчують його особу в нього не має через втрату, та те, що він на даний момент намагається відновити документи в судовому порядку.
На підставі вищевикладеного, суддя дійшла до висновку, що провадження у вказаній справі підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст.44-3 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Д.М. Кольц