вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/16/21
Справа № 356/98/20
05.04.2021 року Березанський міський суд Київської області в складі:
Головуючого судді Лялик Р. М.
При секретарях Настич Н. А., Брунько А.В.
За участю позивача ОСОБА_1 .
Представника відповідачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про оспорювання батьківства. Обґрунтував свої позовні вимоги тим, що з відповідачкою по справі він перебував у зареєстрованому шлюбі з 16.08.2005 року. Відділом РАЦС Березанського міського управління юстиції Київської області шлюб розірвано 07.09.2007 року, актовий запис № 61. Ще до укладення шлюбу відповідачка повідомила, що у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5 . На той час позивачу щойно виповнилося 18 років, він мав йти до армії, тому реєстрація шлюбу відбулася поспіхом, згодом вони з відповідачкою зробили спільну заяву про реєстрацію народження ОСОБА_5 в порядку ч. 1 ст. 121, ст. 133 СК України. Після розірвання шлюбу позивач одружився, а відповідачка вийшла заміж. Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 та її мама розповсюджували чутки про те, що, якщо позивач відмовиться від ОСОБА_5 , то вони не матимуть до нього ніяких претензій. Близько року потому він випадково з телефонного дзвінка невідомої особи дізнався про те, що відповідачка під час їхніх відносин підтримувала стосунки ще із двома чоловіками. Відтак, позивач просить виключити з актового запису про народження 06 липня 2005 року № 105 ОСОБА_5 відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як його батька.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, позов просив задоволити.
Представник відповідачки адвокат Хлєбніков В.В. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки останні є спробою уникнення ОСОБА_1 кримінальної відповідальності за несплату аліментів.
В порядку ст. 178 ЦПК України відповідачкою ОСОБА_3 29.10.2020 року було надано відзив, у якому вона вказала, що жодне твердження, що міститься в позовній заяві не відповідає дійсності і ґрунтуються лише на припущеннях позивача, позовна заява містить численні перекручування фактів та норм законодавства, позивачем не зазначено і не додано до позовної заяви жодного доказу в обґрунтування своїх позовних вимог. З огляду на вищевказане, вважає вимоги позивача про виключення з актового запису про народження 06 липня 2005 року № 105 ОСОБА_5 відомостей відносно позивача як його батька безпідставними, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідачки, дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з'ясованих обставин дійшов таких висновків.
Статтею 121 СК України передбачено загальні підстави виникнення прав та обов'язків матері, батька і дитини. Так, права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Статтею 126 СК України урегульовано визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Так, відповідно до ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини, що слідує з ч. 1 ст. 136 СК України.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 136 СК України у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.
Положеннями ч. 6 ст. 136 СК України до вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
З аналізу зазначених вище норм права вбачається, що предметом доказування у вказаній категорії справ є відсутність кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство має право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, яка записана батьком, і дитиною. У разі доведення цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
07.09.2007 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , про що відділом реєстрації актів цивільного стану Березанського міського управління юстиції Київської області зроблено актовий запис за № 61 від 07.09.2007 року у Книзі реєстрації розірвань шлюбів, що випливає з копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 .
З копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що його батьками записані: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_4 , актовий запис про народження № 105 від 06 липня 2005 року, зроблений відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Березанського міського управління юстиції Київської області.
Як вбачається з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00030014381 від 20.03.2021 року, 06.05.2005 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Березанського міського управління юстиції Київської області зроблено актовий запис про народження за № 105, відомості про дитину: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відомості про батька: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про матір: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , державна реєстрація народження проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (за вказівкою матері). 16.08.2005 року за спільною заявою батьків про визнання батьківства від 16 серпня 2005 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Березанського міського управління юстиції Київської області внесено зміни в актовий запис про народження ОСОБА_7 , суть змін: прізвище: ОСОБА_10 змінено на ОСОБА_11 , по батькові: ОСОБА_12 змінено на ОСОБА_13 , відомості про батька: прізвище ОСОБА_10 змінено на ОСОБА_11 ; власне ім'я батька: ОСОБА_14 змінено на ОСОБА_15 ; по батькові батька: ОСОБА_16 змінено на ОСОБА_17 . 16.08.2005 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Березанського міського управління юстиції Київської області внесено зміни до актового запису про народження ОСОБА_7 , на підставі актового запису про шлюб № 75 від 16 серпня 2005 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Березанського міського управління юстиції Київської області, суть змін: відомості про матір: прізвище: ОСОБА_9 змінено на ОСОБА_11 (а.с. 113-115).
Згідно з висновком експерта № 103-285-2020 від 13.01.2021 року у цивільній справі № 356/98/20, наданого на підставі ухвали Березанського міського суду Київської області від 06.11.2020 року, молекулярно-генетичним дослідженням встановлено: біологічне батьківство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_5 , народженого ОСОБА_3 , виключається (а.с. 83-85).
Частиною 1 статті 15 ЦК України гарантовано право Кожної особа на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту цивільних прав та інтересів закріплені у статті 16 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 12 ЦПК України закріплено такий принцип цивільного судочинства як змагальність сторін. Так, згідно ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Крім того, в силу приписів ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
В силу дії принципу диспозитивності цивільного судочинства учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Частиною 1 статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України).
З огляду на ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У своїй постанові від 15.10.2020 року у справі № 473/1343/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду констатував, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства, що також узгоджується з практикою ЄСПЛ (Калачова проти Російської Федерації, № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги, що у даній категорії справ предметом доказування є відсутність кровного споріднення між особою, яка записана батьком, і дитиною, а за результатами проведеної судової молекулярно-генетичної експертизи біологічне батьківство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_5 , народженого ОСОБА_3 , виключається, зважаючи на те, що саме експертний висновок є належним доказом по справі і підставою для виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь з відповідачки.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 121,122, 126, 136 СК України, ст.ст. 4-5, 12-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , про оспорювання батьківства, задоволити.
Виключити з актового запису № 105 про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного 06 липня 2005 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Березанського міського управління юстиції Київської області, відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як про батька дитини.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , судові витрати по сплаті судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Суддя Р. М. Лялик