Справа № 144/285/21
Провадження № 3/144/140/21
08.04.2021 смт. Теплик
Суддя Теплицького районного суду Вінницької області Бондарук Олена Павлівна, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з відділення поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, одруженого, не працюючого, на утриманні одна малолітня дитина, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адмністративне правопорушення серії ДПР18 № 203492 від 15 лютого 2021 року ,15 лютого 2021 року, о 16 год. 01 хв., громадянин ОСОБА_1 в смт. Теплик по вул.Агрономічній керував автомобілем OPEL CORSA, держномер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Пройти освідування на місці та в лікарні у встановленому порядку їхати відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Жодних свідків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього ні на місці зупинки, ні в відділенні поліції не було. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно нього складений з істотним порушенням норм чинного законодавства, огляд для виявлення стану алкогольного сп'яніння йому було запропоновано у відсутності свідків, належні та допустимі докази його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, у матеріалах справи відсутні.
Свідками відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння вказані ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), які в наданих 15 лютого 2021 року письмових поясненнях підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння. Цю обставину свідки засвідчили і підписами у протоколі про адміністративне правопорушення.
Свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суд викликав в судове засідання 26.02.2021 року та 16.03.2021 року шляхом направлення повісток. Та до суду вони не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 13-17).
Викладене дає суду підстави сумніватись у правдивості відомостей, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, та в існуванні вказаних свідків.
Згідно вимог ч. 1 ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Враховуючи твердження ОСОБА_1 про відсутність свідків під час його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, а також відсутність на відеозаписі цього епізоду, де не зафіксована присутність будь-яких осіб під час відмови ОСОБА_1 від проходження огляду та під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, лише допит судом свідків міг підтвердити або спростувати факт вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, в силу чого суд змушений був неодноразово відкладати розгляд справи, що порушувало розумні строки її розгляду.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, відтворивши відеофайли, долучені до протоколу, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Статтею 280 КУпАП установлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог п. 6 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
За результатами дослідження відеозапису, доданого працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що працівники поліції пропонують ОСОБА_1 спочатку на подвір'ї біля будинку, де проживає ОСОБА_1 , потім у відділенні поліції пройти огляд на стан сп'яніння, однак жодного свідка на відеозаписах не зафіксовано.
Системний аналіз законодавства дає суду підстави для висновку, що присутність двох свідків є обов'язковою умовою допустимості доказу, що підтверджує відмову водія від проходження огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я.
Долучені до матеріалів справи письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 викладені на завчасно підготовлених шаблонних бланках, не написані свідками власноручно, а лише скріплені підписами.
Відповідно до позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові № 560/751/17 від 27.06.2019 року, такі пояснення не є належними доказами правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки вказані особи у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а тому їх покази не можуть бути беззаперечним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Як наслідок, на переконання суду, дані, відображені працівником поліції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП є сумнівними, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року; стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.
Крім того, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Однак, проходження такого огляду ОСОБА_1 працівниками поліції запропоновано не було.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Аналогічного роду положення закріплено і уст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
За таких обставин, враховуючи вище викладене суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, так як його вину не доведено належним чином, а обґрунтовано на припущеннях, що є неприйнятим та суперечить, як нормам національного, так і нормам міжнародного законодавства.
Згідно п. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, дана справа підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Теплицький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя