Справа № 162/68/21
Провадження № 2/162/73/2021
07 квітня 2021 року смт Любешів
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Савича А.С.,
з участю секретаря судового засідання Гичук О.М.,
представника позивача (в режимі відеоконференції) Каліщука В.П.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ВОЛИНЬГАЗ», треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Акціонерне товариство «Укртрансгаз» та Філія «Управління «Укртехзв'язок» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за розподіл природного газу, -
АТ «Оператор газорозподільної системи «ВОЛИНЬГАЗ» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за розподіл природного газу. Свої вимоги обґрунтували тим, що між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «ВОЛИНЬГАЗ» новим найменуванням якого є Акціонерне товариство «Оператор газорозподільних систем «ВОЛИНЬГАЗ» та ОСОБА_1 діють відносини щодо розподілу природного газу газорозподільними системами позивача, комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, які регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494. Розділом VI Кодексу ГРМ передбачено, що доступ споживачів до газорозподільної мережі (ГРМ) для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП, від 30.09.2015 № 2494. Заявою-приєднання від 01.04.2016 ОСОБА_1 приєднався до умов Типового договору розподілу природного газу (адреса об'єкта споживання: АДРЕСА_1 ). Відповідно до п.2.1 Типового договору Оператор ГРМ зобов'язується надавати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором. У відповідності до п.6.6 Типового договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка оператора ГРМ. Згідно з п.6.1 та п.6.2 Типового договору розподілу природного газу: оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з п.6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення. Так, відповідно до постанови НКРЕКП від 24.12.2019 № 3015 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «ВОЛИНЬГАЗ»: на період від 01.01.2020 до 30.06.2020 включно тариф на послуги з розподілу природного газу становить 0,91 грн за м куб. на місяць (без врахування ПДВ); від 01.07.2020 до 31.12.2020 тариф на послуги з розподілу природного газу становить 1,10 грн за м куб. на місяць (без врахування ПДВ). Відповідно до постанови НКРЕКП від 30.12.2020 № 2766 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «ВОЛИНЬГАЗ»: на період від 01.01.2021 тариф на послуги з розподілу природного газу становить 1,57 грн за м куб. на місяць (без врахування ПДВ). АТ «ВОЛИНЬГАЗ» стабільно надає послуги з розподілу природного газу боржнику, який проживає АДРЕСА_2 , відповідно до розміру, визначеного регулятором. За період з січня 2020 року по січень 2021 року з урахуванням вимог глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та п.6.1 та п.6.2 Типового договору розподілу для відповідача була розрахована щомісячна плата за доставку газу, а саме: з 01.01.2020 по 30.06.2020 по 220.45 грн на місяць; з 01.07.2020 по 31.12.2020 - по 237.40 грн в місяць; з 01.01.2021 - 395.17 грн в місяць. Разом з тим, відповідач, являючись споживачем в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Кодексу ГРМ не здійснив жодної проплати за отриманні ним послуги від позивача, у зв'язку з чим у нього станом на 26.01.2021 виникла та існує перед позивачем заборгованість, яка становить 3142.27 гривень. Посилаючись на зазначені обставини, АТ «Оператор газорозподільної системи «ВОЛИНЬГАЗ» просило стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Любешівським РВ УМВС України у Волинській області в березні 1999 року, РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає по АДРЕСА_2 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ВОЛИНЬГАЗ» (ЄДРПОУ 03339459, р/р НОМЕР_3 в АБ «Кліринговий Дім», МФО 300647) 3142,27 гривень - боргу за розподіл природного газу та 2270,00 гривень на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області від 16.02.2021 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
09.03.2021 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач зазначає наступне, що повністю заперечує позовні вимоги та обґрунтовує наступним: АТ «Оператор газорозподільної системи «ВОЛИНЬГАЗ» не є тим оператором ГРМ, до якого підключений відповідач. Вказує на те, що вже понад 25 років працює оператором автоматичної газорозподільної станції Ковельського проммайданчику Бібрського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, а тому йому достовірно відомо, що газопровід с. Велика Глуша ніколи не був на балансі «Волиньгазу», ні у користуванні, ні у власності. Наголошує на тому, що жодної заяви-приєднання до умов Типового договору розподілу природного газу не підписував. Хто здійснив підпис від його імені - йому невідомо. Стверджує про те, що позивач може підробляти документи, про що свідчить і долучений до позовної заяви Акт № 2 від 10.08.2019. Так, з даного акту вбачається, що Волинське ЛВУМГ діє в особі начальника управління Цьоми Ю.О. Копія печатки Волинського ЛВУМГ є нерозбірливою. Більше того, станом на серпень 2019 року Волинського ЛВУМГ вже не існувало, а ОСОБА_2 ще з березня 2019 року працював на посаді заступника начальника управління Бібрського ЛВУМГ. Зазначає, що з вказаного можна зробити висновок про ймовірну підробку документів позивачем. Повідомляє про те, що відповідач звертався до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послу. Листом від 12.11.2020 НКРЕКП повідомила наступне, що серед іншого, що «Відповідно до положень глави 2 розділу І Кодексу, оператор ГРМ, у тому числі АТ «Волиньгаз» відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та надання послуги розподілу природного газу. Зазначає, що позивачем не доведено перебування у його власності чи користуванні газорозподільної системи, натомість ОСОБА_1 доведено, що газорозподільна станція с. Велика Глуша обслуговується Рівненським ЛВУ МГ, Ковельським ПМ. За таких обставин, позивачем не доведено, що відповідачем було укладено договір розподілу природного газу, а тому просить в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.
16.03.2021 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Зазначає, що із самого початку ОСОБА_1 категорично заявляє, що АТ «Оператор газорозподільних систем «Волиньгаз» не є тим оператором ГРМ, до якого він підключений як споживач. Разом з тим, відповідач не заперечує факт отримання послуг з розподілу природного газу та водночас не надає жодних доказів, що такі послуги отримує від іншого оператора ГРМ, проводить оплату на його користь. Вказуючи на те, що відповідачу «достовірно відомо, що газопровід с. Велика Глуша ніколи не був на балансі «Волиньгазу», ні у користуванні, ні у власності, ОСОБА_1 посилається виключно на власні судження. Крім того, додає документи, які не можуть являтися належними, достовірними доказами та які свідчать, що розподільчий газопровід не перебуває у користуванні АТ «Волиньгаз». Так, відповідно до доданого до позовної заяви акту № 2 від 10.08.2019 розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідності сторін «відвід до житлового будинку с. Велика Глуша, схеми яка додана до такого акту, а також плану відводу від розподільчого газопроводу, однозначно підтверджується, що газопровід до житлового будинку с. Велика Глуша, тобто об'єкту відповідача під'єднаний від розподільчого газопроводу, який відповідно до довідки № 22-г/2021 від 16.03.2021 перебуває на балансі АТ «Волиньгаз». Щодо того, що підпис на заяві-приєднання до умов розподілу природного газу не його, що акт № 2 від 10.08.2019 підроблений і т.д., що можна зробити висновок про ймовірну підробку документів позивачем. Проте, вказане відповідачем є завідомо неправдивим. Обираючи саме таку стратегію захисту власних інтересів, що вказана у відзиві на позовну заяву, переслідуючи корисні мотиви ОСОБА_1 будь-яким чином прагне уникнути зобов'язань по оплаті послуг за розподіл природного газу та боргу, який вже утворився, а також переконати суд у власній суб'єктивній точці зору. Акти розмежування балансової належності газопроводів із філіями, представництвами, відділеннями АТ «Укратрансгаз» підписуються АТ «Волиньгаз» майже щороку, так як такі структурні підрозділи постійно реорганізовуються. Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження власних слів, які по суті являються наклепом, а також не звернувся із клопотанням до суду щодо призначення почеркознавчої експертизи. Поруч з цим, слід зауважити і наголосити, що відповідач фактично користується послугами з розподілу природного газу, йому щомісячно нараховується відповідна сума до оплати. Натомість, ОСОБА_1 жодного разу не звернувся до АТ «Волиньгаз» з приводу відмови від отримання даної послуги чи безпідставності здійснення нарахувань. Вказує на те, що твердження відповідача є помилковим, а позовні вимоги підставними та обґрунтованими. На підставі викладеного просить, позовні вимоги АТ «Волиньгаз» до ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 17.03.2021 задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у справі АТ «Укртрансгаз» та Філію «Управління «Укртехзв'язок» АТ «Укртрансгаз», в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Представник позивача - АТ «ВОЛИНЬГАЗ» Каліщук В.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду позовній заяві та у відповіді на відзив на позовну заяву, просив стягнути на користь АТ «ВОЛИНЬГАЗ» з відповідача ОСОБА_1 3142,27 гривень боргу за розподіл природного газу, а також судові витрати у розмірі 2270,00 грн.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовних вимог не визнав, вважав їх необґрунтованими, а тому в їх задоволенні просив відмовити за безпідставністю. Крім того, зазначив, що Акт № 2 розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, на його думку, є підробленим документом, а заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу відповідач не підписував. Разом з тим, пояснив, що постійно вчасно сплачує грошові кошти за споживання природного газу, однак за розподіл природного газу з січня 2020 року нікому їх не сплачує, оскільки вважає, що такі послуги йому надає інше підприємство - ПрАТ Укртехзвязок. Оскільки дане підприємство не пропонує йому на теперішній час сплачувати послуги за розподіл природного газу, він їх не сплачує. Стверджує, що позивач не є належним суб'єктом, який може звертатись до нього з позовом про стягнення заборгованості за розподіл природного газу, оскільки газопровід, який веде до його будинку АДРЕСА_3 , ніколи не був на балансі позивача, він до нього ніякого відношення не має, тому і не має ніякого права стягувати кошти за розподіл природного газу.
ОСОБА_3 - представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерного товариства «Укртрансгаз» та Філії «Управління «Укртехзв'язок» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» у судове засідання не прибув, однак подав до суду письмову заяву про слухання справи, яка призначена на 14.30 год 07.04.2021, без його участі (а.с. 136-137). У своїх попередніх письмових поясненнях, які надійшли до суду 25.03.2021, він зазначив, що з огляду на предмет та підстави позову, спірні правовідносини позивача та відповідача, які виникли з січня 2020 року по січень 2021 року, не можуть зачіпати прав та інтересів АТ «Укртрансгаз», знаходяться поза межами компетенції діяльності АТ «Укртрансгаз», Філії «Управління «Укртехзвязок» АТ «Укртрансгаз»» (а.с. 130-131).
Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що з 01.04.2016 оператор ГРМ ПАТ «ВОЛИНЬГАЗ» на підставі заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) надає відповідачу послуги з розподілу природного газу за адресою АДРЕСА_1 , облік яких ведеться по особовому рахунку № НОМЕР_4 , а також встановлений лічильник газу типу GALLUS 2000-U G4, поточний поток 96575, сер. номер 2753680, пломба С 48000060, розташування - 3.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 31.05.2019 № 914 унесено такі зміни до постанови НКРЕКП від 19.06.2017 № 813 «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ «ВОЛИНЬГАЗ»: 1) у назві абревіатуру «ПАТ» замінити абревіатурою «АТ»; 2) у тексті постанови слова «ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ» у всіх відмінках замінити словами «АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ» у відповідних відмінках.
Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» постачання та розподіл природного газу споживачу здійснюються відповідно до типового договору, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Договір про постачання природного газу укладається лише в разі наявності у споживача або його постачальника договору про розподіл природного газу з відповідним оператором газорозподільної системи. Оператор газорозподільної системи має право відмовити споживачу або його постачальнику в укладенні договору про розподіл природного газу виключно з підстав, визначених у статті 19 Закону України «Про ринок природного газу».
Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Відповідно до п.1.2. та п.1.3 Типового договору про розподіл природного газу затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем). Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
В додатку 3 до Типового договору розподілу природного газу (пункт 1.3 розділу І) Інформаційний лис вказано, що у разі незгоди приєднуватися до Договору Споживач не має права використовувати природний газ із газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт. З моменту приєднання до умов Договору (акцептування договору) споживач та Оператор ГРМ набувають всіх прав та обов'язків за Договором та несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору та чинним законодавством України.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»: п. 17 ч. 1 оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників); п.23 ч.1 побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність; п. 35 ч.1 розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
АТ «ВОЛИНЬГАЗ» стабільно надає послуги з розподілу природного газу ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до розміру, визначеного регулятором. За період з січня 2020 року по січень 2021 року з урахуванням вимог глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та п.6.1 та п.6.2 Типового договору розподілу для відповідача була розрахована щомісячна плата за доставку газу, а саме: з 01.01.2020 по 30.06.2020 по 220,45 грн на місяць; з 01.07.2020 по 31.12.2020 - по 237,40 грн в місяць; з 01.01.2021 - 395,17 грн в місяць. Разом з тим, відповідач, являючись споживачем в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Кодексу ГРМ не здійснив жодної проплати з січня 2020 року за отриманні ним послуги від позивача, у зв'язку з чим у відповідача станом на 26.01.2021 виникла та існує перед позивачем заборгованість, яка становить 3142,27 гривень.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 повністю обґрунтував формулу нарахування заборгованості відповідачу за розподіл природного газу за період з січня 2020 року по січень 2021 року. А саме, пояснив, що ціна за розподіл природного газу залежить від обсягів споживання відповідачем природного газу за певний період, т.зв. «газовий рік», ціни газу на відповідний період тощо.
Так, відповідно до постанови НКРЕКП від 24.12.2019 № 3015 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «ВОЛИНЬГАЗ»: на період від 01.01.2020 до 30.06.2020 включно тариф на послуги з розподілу природного газу становить 0,91 грн за м куб. на місяць (без врахування ПДВ). Згідно з постановою НКРЕКП від 24.06.2020 № 1153 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 24.12.2019 № 3015»: на період від 01.07.2020 до 31.12.2020 тариф на послуги з розподілу природного газу становить 0,98 грн за м куб. на місяць (без врахування ПДВ). Відповідно до постанови НКРЕКП від 30.12.2020 № 2766 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «ВОЛИНЬГАЗ»: на період від 01.01.2021 тариф на послуги з розподілу природного газу становить 1,57 грн за м куб. на місяць (без врахування ПДВ). Зокрема за 2018-2019 газовий рік, а саме: з 01.10.2018 по 30.09.2019 (глава 6 розділу 6 Кодексу ГРМ) дорівнює спожито 2422,49 м? газу. 2422,49/12=201,87 м? (місячне споживання). Тариф: з 01 січня по 30 червня 2020 року дорівнює 0,91 грн без ПДВ. 0,91х20%=1,092. 201,87(місячне споживання)х1,092=220,45грн. Сума за період з січня 2020 року по червень 2020 року становить 220,45 грн. Тариф: з 01 липня по 31 грудня 2020 року дорівнює 0,98 грн без ПДВ. 0,98х20%=1,176. 201,87(місячне споживання)х1,176=237,40 грн. Сума за період з липня 2020 року по грудень 2020 року становить 237,40 грн. Зокрема за 2019-2020 газовий рік, а саме: з 01.10.2019 по 30.09.2020 (глава 6 розділу 6 Кодексу ГРМ) дорівнює спожито 2517,01 м? газу. 2517,01/12=209,75 м? (місячне споживання). Тариф: з 01 січня 2021 року дорівнює 1,57 грн без ПДВ. 1,57х20%=1,884. 209,75(місячне споживання)х1,884=395,17 грн. Сума за період з 01 січня 2021 року становить 395,17 грн.
Відповідач у судовому засіданні не оспорював правильність нарахування зазначеної заборгованості за кожен період.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права і обов'язки виникають з дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства. Підставами для виникнення цивільних прав і обов'язків, крім договору, можуть бути і інші юридичні факти (наприклад, фактичне надання житлово-комунальних послуг). Цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Приписами ч. 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання, відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з довідки-розрахунку за послугу з розподілу природного газу АТ «ВОЛИНЬГАЗ», по особовому рахунку № НОМЕР_4 , за адресою АДРЕСА_1 , заборгованості станом на 01.01.2021 склала 3142,27 грн.
Згідно ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При вирішенні позовних вимог суд бере до уваги, що відповідачем ОСОБА_1 відповідно до ст. 81 ЦПК України не подано суду належних та допустимих доказів про безпідставність заявлених позивачем вимог про стягнення боргу за розподіл природного газу.
Суд, приймаючи до уваги, наданий позивачем розрахунок, що відповідачем порушено умови типового договору про розподіл природного газу побутовим споживачам, несплату наявного розміру заборгованості та відсутності доказів їх спростування, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за розподіл природного газу за період з 01.01.2020 по 01.01.2021 у розмірі 3142,27 грн.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2270,00 грн, у рахунок відшкодування сплаченого позивачем судового збору.
Керуючись ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ «Про ринок природного газу», статтями 509, 526 ЦК України, статтями 2, 4-5, 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ВОЛИНЬГАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за розподіл природного газу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Любешівським РВ УМВС України у Волинській області в березні 1999 року, РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає по АДРЕСА_2 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ВОЛИНЬГАЗ» (ЄДРПОУ 03339459, р/р НОМЕР_3 в АБ «Кліринговий Дім», МФО 300647) 3142,27 гривень - боргу за розподіл природного газу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Любешівським РВ УМВС України у Волинській області в березні 1999 року, РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає по АДРЕСА_2 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ВОЛИНЬГАЗ» (ЄДРПОУ 03339459, р/р НОМЕР_3 в АБ «Кліринговий Дім», МФО 300647) у рахунок відшкодування судового збору, сплаченого за подання позову до суду 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Любешівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення виготовлений 08.04.2021.
Суддя Любешівського районного суду
Волинської області А.С. Савич