Справа № 161/4373/21
Провадження № 1-кс/161/2940/21
м. Луцьк 09 квітня 2021 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , представника власника майна ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС-криміналіста СВ УСБУ у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження №22020030000000102 від 05.11.2020 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.204, ч.2 ст.199 КК України,
10.03.2021 старший слідчий в ОВС-криміналіст СВ УСБУ у Волинській області ОСОБА_3 за погодженням із прокурором відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про арешт майна, яке було вилучене 04-05.03.2021 в ході проведення обшуку в приміщенні за адресою: м.Львів, вул.Янева, 8г (клопотання надіслано поштою згідно з відтиском на конверті 05.03.2021).
У поданому клопотанні слідчий вважає, що вилучене майно може зберегти на собі сліди злочину, та може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, його необхідно детально дослідити, провести відповідні слідчі дії та експертизи, зокрема судові комп'ютерні експертизи щодо вилученої комп'ютерної техніки та мобільних телефонів, судові почеркознавчі експертизи щодо вилучених чорнових записів, ініціювати проведення податкової перевірки ТОВ «Волиньтабак» з врахуванням вилученої документації, зокрема накладних про відпуск тютюнової продукції, а тому, з метою запобігання зміни, пошкодження або знищення необхідно вжити заходів до його збереження шляхом накладення на нього арешту.
Прокурор ОСОБА_6 в судове засідання не прибув з невідомих для суду причин, хоча належним чином був повідомлений про час та дату розгляду клопотання.
В судовому засіданні слідчий подане клопотання підтримав, навів доводи аналогічні тим, що зазначені у клопотанні, та просив його задовольнити.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання, подала письмові заперечення у яких зазначила, що вилучені документи зупиняють діяльність РСП у м.Луцьк, а вилучена комп'ютерна техніка не використовувалася для проведення незаконних операцій із реалізації незаконно виготовлених тютюнових виробів маркованих марками акцизного податку з елементами підробки. Окрім цього, зазначила, що до ЄРДР внесено формальні відомості про нібито вчинені кримінальні правопорушенння, і на думку представника, фактично відсутні підстави для здійснення досудового розслідування, тому просила суд відмовити у задоволенні клопотання.
Також представник власника майна ОСОБА_5 заперечила щодо задоволення клопотання слідчого та просила слідчого суддю відмовити у задоволенні клопотання.
Заслухавши міркування учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що СВ УСБУ у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22020030000000102 від 05.11.2020 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.204, ч.2 ст.199 КК України.
Згідно з ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_7 від 03.03.2021 клопотання старшого слідчого в ОВС - криміналіста слідчого відділу УСБУ у Волинській області ОСОБА_3 про проведення обшуку задоволено та надано дозвіл на проведення обшуку в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно належить ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з метою відшукання і вилучення документальних матеріалів щодо незаконних операцій із реалізації незаконно виготовлених тютюнових виробів маркованих марками акцизного податку з елементами підробки, чорнової бухгалтерії, комп'ютерної техніки, мобільних телефонів, готівкових коштів отриманих злочинним шляхом, інших речей та предметів, які мають значення для кримінального провадження і можуть бути використані для доказу фактів і обставин, що встановлюються в ході його розслідування.
Слідчим суддею встановлено, що 04-05.03.2021 в ході проведення обшуку, на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді, за адресою: АДРЕСА_1 , вилучено майно, яке постановою старшого слідчого в ОВС-криміналіста СВ УСБУ у Волинській області ОСОБА_3 від 05.03.2021 визнано речовим доказом.
Разом з тим, слідчий суддя встановив, що наданими до клопотання доказами підтверджується наявність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених ст.131 КПК України.
Відсутні підстави вважати, що майно вилучено з порушенням процесуальних норм.
Таким чином, слідчий суддя встановив, що стороною кримінального провадження доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку, з метою забезпечення збереження речових доказів та необхідністю проведення відповідних експертиз, зокрема на три аркуші формату А-4 із переліком магазинів; чорнові записи щодо продажу тютюнової продукції на 125 аркушах; ноутбук марки «ASUS» E8NOCX146855322B чорного кольору, який належить ОСОБА_9 ; системний блок марки “Logic power” чорного кольору, який належить ТОВ “Львівський тютюн”; ноутбук марки “Lenovo G580” серійний номер CB19589029, який належить ТОВ “ЄМК”. При цьому, слідчий суддя бере до уваги той факт, що щодо комп'ютерної техніки призначена відповідна експертиза.
Разом з тим, слідчим у клопотанні доведено, що існують достатні підстави вважати, що таке майно, за винятком підшивок документів, прихідних накладних, книг обліку розрахункових операцій, сегрегаторів із документами, канцелярських файлів із видатковими товарно-транспортними накладними, мастичних печаток, періодичних звітів, папок для паперів, картонної коробки, дійсно відповідає критеріям, зазначеним у ст.ст. 98, 167 КПК України, обмеження права власності на це майно є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя встановив, що посилання слідчого у клопотанні на рапорт начальника відділу КЗЕ УСБУ у Волинській області ОСОБА_10 від 02.03.2021 не можна вважати доказом у кримінальному провадженні, оскільки в розумінні
статті 214 КПК України вказаний рапорт є лише повідомленням, що є підставою для внесення відомостей до ЄРДР.
Також, висновок експерта №52/2021, хоча і визнано речовим доказом, однак така експертиза не була проведена з дотриманням вимог КПК України, а тому, на думку слідчого судді, не є належним та допустимим доказом.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на те, що у судовому засіданні слідчий повідомив, що на день розгляду клопотання в рамках кримінального провадження лише призначена експертиза комп'ютерної техніки, почеркознавча експертиза не призначена; вилучені документи, які знаходяться у папках та сегрегаторах та, які були вилучені 04-05.03.2021, тобто більше 1 місяця назад, станом на 09.04.2021 навіть не оглянуті; вилучений мобільний телефон оглянутий, інформації, яка має значення для кримінального провадження він не містить.
Звертає слідчий суддя увагу і на той факт, що в клопотанні про арешт майна не конкретизовані документи, які знаходяться у папках та сегрегаторах, на які слідчий просить накласти арешт.
В матеріалах клопотання відсутня будь-яка інформація щодо печаток та їхнє доказове значення для кримінального провадження, яке розслідується.
Водночас, слідчий суддя звертає увагу на те, що доводи представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 про внесення формальних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не знайшли свого підтвердження, адже відповідно до ч.5 ст.214 КПК України, до ЄРДР, окрім іншого, вноситься попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та короткий виклад обставин. Так однією з складових відомостей, які слідчий (прокурор) вносять до ЄРДР є попередня кваліфікація. Тобто зважаючи на той факт, що відомості (фабула та кваліфікація) вносять до здійснення дій з досудового слідства, лише згодом стане зрозуміло чи була попередня кваліфікація, яку внесено до ЄРДР відповідною, або при внесенні було здійснено припущення, яке не знайшло свого підтвердження, або діяння має іншу кваліфікацію. На момент розгляду клопотання про арешт майна представниками не доведено обставин, які б могли свідчити про те, що попередня правова кваліфікація, яка внесена до ЄРДР є невідповідною або діяння має іншу кваліфікацію.
Тому, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити, однак частково.
Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, на яких і покладено обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до ст.174 КПК України за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 130, 132, 167, 170, 174, 175, 372 КПК України,
Клопотання старшого слідчого в ОВС-криміналіста СВ УСБУ у Волинській області ОСОБА_3 задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке 04-05.03.2021 було вилучено в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- три аркуші формату А-4 із переліком магазинів;
- чорнові записи щодо продажу тютюнової продукції на 125 аркушах;
- ноутбук марки «ASUS» E8NOCX146855322B чорного кольору, який належить ОСОБА_9 ;
- системний блок марки “Logic power” чорного кольору, який належить ТОВ “Львівський тютюн”;
- ноутбук марки “Lenovo G580” серійний номер CB19589029, який належить ТОВ “ЄМК”.
Заборонити користування та розпорядження майном, на яке накладено арешт.
В решті вимог відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя