Справа № 161/4129/21
Провадження № 3/161/1976/21
01 квітня 2021 року суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Кирилюк В.Ф., розглянувши матеріали, що надійшли з ГУ ДФС у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичної особи-підприємця, адреса проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,-
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ФОП ОСОБА_1 зберігає дизельне паливо у кількості 2500 літрів за адресою: АДРЕСА_2 , не маючи при цьому ліцензії на зберігання пального за вказаною адресою, маючи ліцензію на зберігання палива за адресою: АДРЕСА_3 .
За фактом правопорушення було складено протокол №8/03-20-21-04-04 від 17.02.2021 року за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 вину у вчиненні порушення не визнав, просив суду провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, про що надав суду письмові пояснення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 1 статті 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно з абз. 51 ст. 1 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Частиною першою статті 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального встановлено, що зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Під місцем зберігання пального у силу статті 1 названого Закону розуміється місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування, а власне зберіганням пального згаданий Закон визначає діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Відповідно до частини шістнадцятої статті 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
П.п. 6 п. 7 Постанови КМУ «Про деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» №408 від 24.04.2019 року встановлено, що заява не приймається, якщо щодо акцизного складу, зазначеного в заяві разом з ідентифікатором об'єкту оподаткування, у контролюючому органі відсутнє повідомлення про такий об'єкт оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу або згідно з таким повідомленням відповідний об'єкт є закритим або не експлуатується розпорядником акцизного складу.
Отже, якщо місце зберігання пального відповідає ознакам акцизного складу, визначеним п.п. 14.1.6 п. 14 ст. 14 ПКУ, а тому має бути зареєстроване, як акцизний склад розпорядником акцизного складу.
Під час проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , результати якої викладені в акті перевірки № 03/1439/09-01/ НОМЕР_1 від 18.02.2021 року, було встановлено зберігання дизельного палива в розмірі 2500 л за адресою АДРЕСА_3 без відповідної ліцензії.
Крім того, як встановлено з акту перевірки, ФОП ОСОБА_1 наголошувалося на наявність описки у ліцензії, а саме номеру будівлі.
З матеріалів справи встановлено, що згідно довідки Виконавчого комітету Олицької селищної ради у селі Дідичі Ківерцівського району відсутня поштова адреса вул. Робітнича, 11.
Виявивши відмінності в ліцензії та даними поданими формою 20-ОПП щодо місця знаходження акцизного складу, ФОП ОСОБА_1 отримано ліцензію, оформлену на новому бланку з врахуванням змін, а саме із зазначенням адреси зберігання відповідно до повідомлення про місце зберігання пального.
Отже, у розглядуваному випадку ФОП ОСОБА_1 притягується до відповідальності за те, що уповноваженими службовими особами ДПС була допущена описка в нумерації приміщення, де знаходиться склад зберігання пального.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративне правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган, (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи і не може вважатися беззаперечним доказом вини особи.
Щодо формулювання суті адміністративного правопорушення, то Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винність у скоєнні якого певною особою має доводитись в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винності особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Відповідно до положень ст.62 Конституції України винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують факт порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ч. 1, 16 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», що виключає склад інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 8, 27, 33, 34, 35, 164, 283, 284 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ФОП ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст. 164 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області Кирилюк В.Ф.