Справа № 161/16692/20
Провадження № 1-кп/161/61/21
м. Луцьк 08 квітня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020030130000749, що надійшов з Луцької місцевої прокуратури 19.10.2020 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, гр.України, з середньою освітою, не одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, не працюючого, судимого:
-12.02.2016 Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ст.185 ч.3, 162 ч.1, 72, 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- 19.05.2016 Млинівським районним судом Рівненської області за ст.185 ч.3, 162 ч.1, 70 ч.4, 71 КК України до 5 років 9 місяців позбавлення волі, 17.06.2016 звільненого по відбуттю строку покарання;
- 05.10.2017 Бродівським районним судом Львівської області за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн, 02.10.2019 ухвалою Бродівського районного суду Львівської області замінено покарання у виді штрафу на громадські роботи строком на 50 годин;
- 24.05.2018 Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 185, 70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, на підставі ч.2 ст.72 КК України вирок Бродівського районного суду Львівської області від 05.10.2017 - виконувати самостійно; 06.09.2018 звільненого з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання;
- 27.10.2020 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч.3 ст.185, 71, 72 КК України до 3 років 6 днів позбавлення волі.
- у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_6 , повторно, 23.08.2020 близько 12.00 год., через металеву хвіртку, яку відкрив за допомогою ключа, незаконно проник на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де шляхом віджиму металопластикових дверей, проник у приміщення житлового будинку за вказаною адресою, звідки умисно, з корисливих мотивів, викрав належні потерпілому ОСОБА_7 речі: срібний хрестик 925 проби вагою 2,8 г вартістю, згідно висновку експерта №603 від 09.09.2020 - 177,58 грн, срібний ланцюжок 925 проби вагою 20,2 г вартістю, згідно висновку експерта №603 від 09.09.2020 - 1281,09 грн на якому знаходився металевий хрестик сірого кольору із елементами фарбування зеленого кольору, який матеріальної цінності для потерпілого не становить, спричинивши останньому майнової шкоди на загальну суму 1 458,67 грн.
Таким чином, ОСОБА_6 своїми умисними діями, скоїв злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, тобто таємно викрав чуже майно (крадіжка), вчинене повторно, поєднане із проникненням у житло.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину в інкримінованому йому злочині спочатку не визнав, перед закінченням судового слідства у справі вину визнав повністю, суду дав показання, що у вказаному в обвинувальному акті даті, часу та місці,проник на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , звідки викрав майно, що належало потерпілому. Оскільки у вчиненому він щиро розкаявся, а матеріали провадження повинні були б бути об'єднані з попереднім провадженням, тому просив врахувати та призначити покарання, виходячи з попереднього вироку суду.
Окрім фактичного визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, його винуватість підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими за клопотанням учасників судового розгляду доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні дав показання, що 23.08.2020 під'їхав під хату за адресою: АДРЕСА_2 , перед воротами поставив автомобіль та пішов їх відчиняти. Коли він сів в автомобіль, то донька, яка сиділа в автомобілі повідомила, що якийсь чужий дядько у той момент, коли він заходив у ворота, вийшов через хвіртку. Він побіг за ним, наздогнав та затримав, викликавши працівників поліції. Під час огляду будинку помітили привідчинені металопластикові двері, що виходять на терасу (були зачинені, коли вони від'їжджали), а при детальному огляді будинку виявили зникнення срібного ланцюжка з хрестиком і срібного хрестика, які лежали зверху над телевізором в залі. В обвинуваченого був рюкзак, однак його відразу не оглядали, оглянули лише обвинуваченого поверхнево на предмет наявності заборонених або небезпечних речей. Під час проведення огляду місця події був присутній експерт, брав відбитки пальців з поверхонь будинку (всередині та зовні). Після огляду будинку пішли на вулицю, де оглянули рюкзак обвинуваченого в якому виявили ланцюжок і хрестик, на що обвинувачений стверджував, що ці речі належать йому, однак дружина повідомила, що ці речі належать нам, оскільки вона їх дарувала. Оскільки там, де лежали ці речі був ще один хрестик, тому він повідомив, що має бути ще один хрестик, якого теж було знайдено. Ці речі точно впізнав, оскільки один хрестик він носив років 10, у ньому була поламана застібка, а інший був простий, купував його у Княгининівській церкві. Збитки йому не відшкодовані, однак цивільного позову заявляти не бажає, обвинуваченого просить покарати згідно закону.
Показання потерпілого ОСОБА_7 судом беруться до уваги, оскільки вони об'єктивно підтверджуються іншими здобутими та всебічно, повно дослідженими у справі доказами.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дала показання, що 23.08.2020 бачила як її чоловік затримав обвинуваченого, оскільки він виходив з їхнього двору. При цьому, обвинувачений пояснюючи своє перебування у них, повідомляв, що через хвіртку зайшов запитати, де знаходиться певна вулиця. Це відразу викликало недовіру, оскільки протягом тривалого часу хвіртка не відчинялась, так як у них пропали ключі від неї, тому він не міг таким чином потрапити. Ствердила, що коли вони від'їжджали, то і двері, і вікна були зачинені, а коли повернулись, то металоплатикові двері на терасі були привідчинені. Працівники поліції провели огляд будинку, відібрали відбитки пальців. При цьому, у руках обвинуваченого вона бачила рюкзак, якого ніхто у нього не забирав до моменту огляду його вмісту. Ствердила, що бачила вже як належні їм речі були вилучені, які вона опізнала (свідком самої процедури не була).
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні дала показання, що в серпні 2020 року виносила сміття, побачила як додому під'їхали сусіди. В цей час з-за хвіртки їх домоволодіння вийшов хлопець з чорною медичною маскою на обличчі.
З протоколу огляду місця події від 23.08.2020 (з фототаблицями), проведеного в присутності понятих, за добровільною письмовою згодою власника від 23.08.2020, вбачається, що було оглянуто територію домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_2 , де у вітальній кімнаті встановлено порушення обстановки: відчинені металопластикові двері, відсунуті шторки, телевізор «Самсунг» відсунутий у ліву сторону, шнур якого витягнутий з розетки. Під час огляду місця події вилучено: сліди рук із склопакета метало пластикового вікна, сліди низу взуття на підвіконні, ключ, що знаходиться з внутрішньої сторони хвіртки, телевізор марки «Самсунг».
При цьому, посилання обвинуваченого на сторони захисту на невідповідність марки та підміну телевізора судом до уваги не береться, так як з додатків до протоколу - фото таблиць, які є невід'ємною його частиною вбачається, що об'єктом огляду та можливого посягання був саме телевізор марки «LG», а тому вказівку у протоколі на телевізор марки «Самсунг» суд вважає суто технічною опискою (вказане спростовується фото таблицею, показанням потерпілого та розпискою останнього про отримання телевізора на відповідальне зберігання).
З висновку експерта №425 від 24.09.2020 вбачається, що один слід пальця руки та два сліди долоней рук, виявлені та відкопійовані на відрізки липкої стрічки 23.08.2020 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 придатні для ідентифікації за ними особи (осіб). Один слід пальця руки, виявлений та відкопійований на відрізок липкої стрічки 23.08.2020 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 залишений пальцем руки особи дактилокартка якої заповнена на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (при цьому, як вбачається із мотивувальної частини даного висновку, даний слід вилучався саме з склопакета метало пластикових дверей будинку, звідки і відбулось проникнення у будинок).
З протоколу огляду місця події від 23.08.2020 (з фототаблицями), проведеного в присутності понятих, вбачається, що під час детального огляду вітальної кімнати, за адресою: АДРЕСА_2 , на поличці над телевізором виявлено відсутність срібного ланцюжка з хрестиком.
З протоколу затримання ОСОБА_6 , проведеного у присутності понятих, за участю захисника ОСОБА_8 , вбачається, що затриманому підстави його затримання були зрозумілі, а під час його особистого обшуку, було виявлено та вилучено розкладний ніж чорного кольору, срібний ланцюжок з хрестиком, срібний хрестик та мобільний телефон.
Попередні посилання обвинуваченого про те, що він лише заходив у двір та підходив до будинку (дверей) з метою дізнатись інформацію про місце знаходження вулиці до уваги не береться, оскільки у такому випадку, щоб пересвідчитись, що нікого у будинку немає йому достатньо було підійти та подзвонити (постукати) у вхідні двері, які розташовані по центру будинку, потреби йти до дверей тераси, звідки і відбулось саме проникнення, де, в тому числі, і було виявлено саме його відбитки пальців, з цією метою не було. Окрім того, після того, як він вийшов з двору, не зважаючи на присутність потерпілого, свідка та інших людей, яких він зустрів по дорозі, він ні у кого питання щодо місця знаходження вулиці не з'ясовував, а навпаки, намагався залишити це місце, використовуючи при цьому медичну маску (носіння якої на вулиці не є необхідним), яку він, на думку суду, використовував виключно з метою не бути впізнаним в подальшому.
Речі, які були виявлені та вилучені під час проведених оглядів місця події, а також під час особистого обшуку ОСОБА_6 , згідно постанови слідчого від 23.08.2020 визнано речовими доказами.
Протоколом огляду предметів від 15.10.2020 за участю потерпілого ОСОБА_7 оглянуто викрадені у потерпілого речі: срібний ланцюжок, хрестик зі сплаву металів, та срібний хрестик.
Вказані речі постановою слідчого від 15.10.2020 визнані речовими доказами та передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 .
Згідно висновку експерта №603 від 09.09.2020 ринкова вартість срібного ланцюжка 925 проби масою 20,2 г станом на 23.08.2020 могла складати 1281,09 грн; ринкова вартість срібного хрестика 925 проби масою 2,8 г станом на 23.08.2020 могла складати 177,58 грн.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні дав показання, що в серпні 2020 року він залучався у якості понятого під час огляду обвинуваченого - у нього взяли рюкзак (який він тримав у руках постійно), звідки витягнули речі: ножик, ланцюжок з хрестиком. При цьому, обвинувачений повідомляв, що це його особисті речі. Після чого запросили потерпілого та його дружину, які оглянувши речі повідомили, що вони належать йому (дружина подарувала). І лише після цього обвинувачений почав кричати, що їх підкинули працівники поліції. Ствердив, що працівники поліції ніяких речей йому не підкидали.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні дав показання, що 23.08.2020 їхав поблизу будинку потерпілого, побачив там багато людей, тому зупинився та підійшов туди. Зі слів сусідів, які там перебували дізнався, що хтось ніби-то проникав у житло. Ствердив, що був свідком огляду приміщення, під час якого виявили порушення обстановки у кімнаті та привідкрите вікно (відбирали відбитки пальців). Під час огляду, зі слів потерпілого, зафіксували відсутність ланцюжка, який лежав на поличці над телевізором. В подальшому, в особистих речах обвинуваченого, які знаходились у рюкзаку, знайшли ланцюжок і хрестик потерпілого. Окрім цього, працівники поліції донесли ще один хрестик, який знайшли під переднім сидінням автомобіля, де сидів обвинувачений. При цьому, зі слів потерпілого, йому відомо, що вони поїхали з дому, щось забули і повернулись, пішли в хату, а дитина залишилась в автомобілі і бачила, як з хвіртки вийшов незнайомий чоловік, якого потерпілий наздогнав і затримав.
Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , викликані та допитані за клопотанням сторони захисту, кожен зокрема, в судовому засіданні дали показання, що 23.08.2020 чергували в складі слідчо-оперативної групи. Надійшло повідомлення від потерпілого про затримання особи, який міг проникати до його будинку. Приїхавши на виклик провели усі необхідні першочергові слідчі дії. Особистий обшук ОСОБА_6 проводила слідчо-оперативна група вже під час його затримання, в присутності понятих.
Спеціаліст ОСОБА_15 в судовому засіданні дав показання, що він залучався слідчим в якості спеціаліста під час огляду місця події - будинку, здійснював пошук слідів, що свідчили б про можливість проникнення (ззовні, в середині, оглядали двері і кімнати, де була порушена обстановка). Точного місця виявленні та вилучення слідів не пам'ятає. Однак ствердив, що оскільки потерпілий вказував, що лише в одній кімнаті порушена обстановка, куди могло бути проникнення через пластикове вікно (двері, що ведуть на терасу, які були відчинені), тому саме звідти і у тому місці все відпрацьовував (опилював двері і речі порошком).
Згідно повідомлення КП «Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення» Рівненської обласної ради від 16.10.2020 ОСОБА_6 перебуває під спостереженням у лікаря нарколога з 2010 року з діагнозом: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів».
Враховуючи, що показання потерпілого ОСОБА_7 дані ним безпосередньо в судовому засіданні є послідовними, відповідають обставинам справи та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , спеціаліста ОСОБА_15 письмовими доказами, які, відповідно до ст.85, 86 КПК України, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить до висновку про винуватість ОСОБА_6 кваліфікуючи його дії за ст. 185 ч.3 КК України.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, суд, за наслідками судового розгляду (зважаючи на позицію обвинуваченого у діях якого суд не вбачає щирого каяття) не вбачає.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, суд не вбачає.
Суд виключає із обвинувачення ОСОБА_6 таку обтяжуючу обставину як рецидив злочину, оскільки якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, передбачену у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то суд не може визнати рецидив злочину обставиною, яка обтяжує покарання.
Обвинувачений ОСОБА_6 має постійне місце проживання та реєстрації, де скарг на його поведінку не надходило, згідно характеристики від 27.01.2020, на його утриманні та вихованні перебуває малолітня дитина - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , він має ряд хвороб, що стверджується поданою медичною документацією, вину у вчиненні кримінального правопорушення, визнаного судом доведеним фактично визнав, зі слів - розкаявся у вчиненому, сума викраденого майна є незначною, матеріальні збитки потерпілому фактично відшкодовані, оскільки викрадене майно вилучене та передане працівниками поліції йому на зберігання, останній щодо покарання покладається на вимоги закону, вчинене ним кримінальне правопорушення, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, відбував реальні міри покарання, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ст.185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі, з застосуванням ст.70 ч.4 КК України.
На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Речові докази, згідно ст.100 КПК України, відповідно, знищити, залишити та повернути за належністю законним володільцям.
Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 .
Арешт, накладений на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події 23.08.2020 (ухвала слідчого судді від 31.08.2020), відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, - скасувати.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 - тримання під вартою, обраний ухвалою від 25.08.2020 - залишити до вступу вироку в законну силу.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_6 визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за ст. 185 ч.3 КК України та призначити покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання за даним вироком та невідбутого покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 27.10.2020, призначити ОСОБА_6 остаточне покарання - 3 (три) роки 3 (три) місяці позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 23.08.2020.
Речові докази:
- телевізор марки «LG», ключ, срібний ланцюжок з хрестиком, срібний хрестик, що передані на відповідальне зберігання потерпілому - залишити за належністю законному володільцеві - ОСОБА_7 ;
- мобільний телефон «Хуавей» (квитанція №106932), що переданий на зберігання в камеру зберігання речових доказів Луцького РВП ЛВП ГУНП у Волинській області - повернути за належністю законному володільцеві - ОСОБА_6 ;
- розкладний ніж чорного кольору (квитанція №106933), сліди низу взуття, сліди рук (квитанція №106974), що передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Луцького РВП ЛВП ГУНП у Волинській області - знищити.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 в доход держави 2 124 (дві тисячі сто двадцять чотири) грн. 85 (вісімдесят п'ять) коп. судових витрат у справі за проведення експертиз.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 - тримання під вартою, обраний ухвалою від 25.08.2020 - залишити до вступу вироку в законну силу.
Арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді від 31.08.2020 - скасувати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд, а обвинуваченим ОСОБА_6 у той же строк, з моменту вручення копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1