справа № 156/1145/20
Провадження № 2/156/100/21
рядок статзвіту 43
09 квітня 2021 року смт Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Федечко М. О.,
за участю: секретаря судового засідання Салатюк Г.В.
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт. Іваничі цивільну справу № 156/1145/20 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди в порядку регресу,
Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом.
Свої вимоги мотивує тим, що 07 лютого 2017 року між ПрАТ СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/2351005 за яким страховик зобов'язався відшкодувати шкоду заподіяну страхувальником життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпечуваного транспортного засобу, а саме, автомобіля Mercedez 410, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
16 грудня 2017 року в с. Морозовичі Іваничівського району Волинської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Фольксваген-Туаран» д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 . Постановами Іваничівського районного суду Волинської області від 03 березня 2018 року та 12 березня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124,122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП. Вказує, що страховою компанією було здійснено страхове відшкодування у розмірі 15185,42 грн. власнику автомобіля, який був пошкоджений. Зазначає, що оскільки відповідач на момент ДТП перебував у стані алкогольного сп'яніння, то після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи, у позивача виникло право вимоги до відповідача. У зв'язку з вказаним просить стягнути з відповідача в порядку регресу страхове відшкодування у розмірі 15185,42 грн. та судові витрати.
Ухвалою суду від 27 листопада 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити їх в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно, шляхом направлення судових повісток. Також, відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Враховуючи, що відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а також те, що представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідач відзив не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення. Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін за доказами, що містяться в матеріалах справи, при заочному розгляді справи відповідно до положень ст. 281 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши письмові докази, надані позивачем на виконання вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України і, які сторона вважає достатніми для обґрунтування своїх позовних вимог, та, з'ясувавши фактичні обставини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 16 грудня 2017 року о 14 год. в с. Морозовичі по вул. Шкільна Іваничівського району Волинської області керував автомобілем марки Mercedez-Benz 410D, д.н.з НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, після чого, пошкодивши транспортний засіб марки «Фольксваген-Туаран» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди до якої був причетний. Разом з тим, після дорожньо-транспортної пригоди за його участю вживав алкоголь. Постановами Іваничівського районного суду Волинської області від 03 березня 2018 року у справі № 156/1315/17 та від 12 березня 2018 року у справі № 156/1314/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124,122-4 ч. 4 ст. 130 КУпАП (а.с. 10-12).
Постанови суду набрали законної сили.
За заявою власника автомобіля«Фольксваген-Туаран» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 від 16 грудня 2017 року з врахуванням договору страхування серії АК № 2351005, звіту про оцінку вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, розрахунків страхового відшкодування, страхового акту №UA2017121800067 /L01/04 від 06.06.2018 року, страхового акту № UA2017121800067 /L01/03 від 05.06.2018 року ПрАТ «Страхова компанія ПЗУ Україна» було виконано майнове зобов'язання та перераховано ОСОБА_3 суму страхового відшкодування в розмірі 15185,42грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 17008 від 07 червня 2018 року та № 16896 від 05 червня 2018 року (а.с. 34-35).
Оскільки відповідач після настання ДТП вживав спиртні напої, то після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи, у позивача виникло право вимоги до відповідача.
Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких правових норм.
Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
З положень вказаної статті вбачається, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов як до страхувальника так і до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП.
Відповідно до підпункту 38.1.1. пункту 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач порушив умови п. «в» ч. 38.1.1 ст. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме - після скоєння ДТП вживав алкоголь.
Так, постановами Іваничівського районного суду Волинської області від 03 березня 2018 року та 12 березня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, 122-4 ч. 4 ст. 130 КУпАП (а.с. 10-12).
Частиною 6 ст.261 ЦК України визначено, що за регресним зобов'язанням перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Відповідно до розрахунків страхового відшкодування до страхового акту № UА2017121800067/L01/04 всього до виплати розміру страхового відшкодування - 6092,99 грн. та акту № UА2017121800067/L01/03 всього до виплати - 9092,43 грн.
Як вбачається з вищенаведеного, право регресної вимоги виникло у ПрАТ «Страхова компанія ПЗУ Україна» з моменту виплати страхового відшкодування в повному обсязі, тобто 07 червня 2018 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 17008 від 07 червня 2018 року на суму 6092,99 грн. та № 16896 від 05 червня 2018 року на суму 9092,43.
На підставі наведеного суд вважає, що позов підлягає задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь позивача завдані збитки в порядку регресу у розмірі 15185,42 грн.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 261, 993, ч.1 ст. 1191 ЦК України, ст.ст. 12,13, 141, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», місцезнаходження м. Київ вул. Січових Стрільців, 40, п/р НОМЕР_4 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 20782312 страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 15185 (п'ятнадцять тисяч сто вісімдесят п'ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М. О. Федечко