07 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/3131/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.,
у касаційному провадженні за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаінвест Сервіс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11 січня 2021 року (головуючий - Калатай Н.Ф., судді: Дідиченко М.А., Попікова О.В.) і рішення Господарського суду міста Києва від 21 липня 2020 року (суддя Бойко Р.В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаінвест Сервіс"
до Міністерства юстиції України,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - державного реєстратора Комунального підприємства "Світоч" Дмитрунця Л.В., на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,
про визнання права власності, визнання висновку помилковим, скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
за участю представників:
позивача - Шеремет М.О.,
відповідача - Підгородецької О.Ю.,
третьої особи 2 - ОСОБА_2 ,
Обставини спору
1. В ході розгляду справи № 910/3131/20 суди попередніх інстанцій установили, що 28.08.1997 на підставі договору купівлі-продажу Пасічник-Чабан (після зміни прізвища - ОСОБА_3 , в частині 60/100, та ОСОБА_4 , в частині 40/100, набули право власності на квартиру АДРЕСА_1 (далі - Квартира).
2. В 2008 році згідно укладеного з Відкритим акціонерним товариство "Райффайзен Банк Аваль" іпотечного договору від 20.08.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. за реєстровим № 2215, (далі - "Іпотечний договір") вказану Квартиру було передано банку в іпотеку в рахунок забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором № 22031118952 від 20.08.2008.
3. Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 21.10.2011 у справі № 2-3555/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості було частково задоволено позов та стягнуто з вказаних осіб солідарно на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 22031118952 від 20.08.2008 в сумі 161 396,61 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складало 1 286 524,65 грн.
4. ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 померла, про що у книзі реєстрації смертей зроблено запис від 04.08.2009 за № 14276, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 20.01.2010.
5. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, про що у книзі реєстрації смертей зроблено запис від 19.07.2016 за № 275, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 19.07.2016.
6. 12.09.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курасовою О.В. заведено спадкову справу № 8/2016 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , згідно матеріалів якої спадкоємцями останнього є: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружина померлого; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати померлого; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка померлого; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дочка померлого; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син померлого; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , син померлого; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дочка померлого; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , дочка померлого.
7. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30.10.2018 у справі № 2-3555/11 встановлено, що 02.07.2018 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та АТ "Міжнародний інвестиційний банк" було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого АТ "Міжнародний інвестиційний банк" отримало право вимоги до боржників за договором кредиту № 22031118952 від 20.08.2008, іпотечним договором від 20.08.2008, договором поруки від 20.08.2008, яке в подальшому перейшло до ТОВ "Фінстрім" на підставі договору комісії від 02.07.2018, укладеного між АТ "Міжнародний інвестиційний банк" та ТОВ "Фінстрім", а потім на підставі договору комісії від 02.07.2018, укладеного між ТОВ "Фінстрім" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаінвест Сервіс" (ТОВ "Мегаінвест Сервіс"), - до ТОВ "Мегаінвест Сервіс", яке має право вимоги до боржників за договором кредиту № 22031118952 від 20.08.2008, іпотечним договором від 20.08.2008, договором поруки від 20.08.2008, у зв'язку з чим ухвалено замінити сторону виконавчого провадження (стягувача) з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21.10.2011 по цивільній справі № 2-3555/11 за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - ТОВ "Мегаінвест Сервіс".
8. 23.08.2018 державним реєстратором філії Комунального підприємства Київської обласної ради "Аквабіоресурси" Метлашевським М.О., на підставі Іпотечного договору, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження (з відкриттям розділу), індексний номер: 42694125, на підставі якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майна запис за № 27632098 про право власності на Квартиру за ТОВ "Меганівест Сервіс".
8.1. Наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2018 № 4157/5 задоволено скаргу ОСОБА_11 від 20.11.2018; скасовано рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень від 23.08.2018 № 42694125, прийняте державним реєстратором філії Комунального підприємства Київської обласної ради "Аквабіоресурси" Метлашевським М.О.
9. В подальшому 11.01.2019 державним реєстратором Комунального підприємства "Світоч" м. Києва Дмитрунцем Л.В., на підставі: договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 02.07.2018; договору комісії від 02.07.2018; акту приймання-передачі від 02.07.2018; Іпотечного договору; договору комісії на вчинення правочинів щодо придбання права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення від 02.07.2018, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження (з відкриттям розділу), індексний номер: 45018271, на підставі якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майна запис за № 29822720 про право власності на Квартиру за ТОВ "Мегаінвест Сервіс".
10. 13.02.2019 державним реєстратором Комунального підприємства "Світоч" м. Києва Дмитрунцем Л.В., на підставі: договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 02.07.2018; договору комісії від 02.07.2018; Іпотечного договору; договору комісії на вчинення правочинів щодо придбання права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення від 02.07.2018, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження (з відкриттям розділу), індексний номер: 45504188, на підставі якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майна запис за № 30271891 про право власності на Квартиру за ТОВ "Мегаінвест Сервіс".
11. Наказом Міністерства юстиції України від 15.02.2019 № 497/5 задоволено скаргу ОСОБА_11 від 22.01.2019; скасовано рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень від 11.01.2019 № 45018271, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства "Світоч" м. Києва Дмитрунцем Л.В.
12. Листом № 8660/1-1315/19.2-1 від 04.03.2019 Міністерство юстиції України повідомило ОСОБА_11 про те, що 11.02.2019 відбувся розгляд її скарги від 22.01.2019, за результатами якого на підставі висновку Комісії було прийнято рішення у формі наказу Міністерства юстиції України від 15.02.2019 № 497/5, виконання якого у частині скасування рішення від 11.01.2019 № 45018271 покладено на Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України. Однак, при виконанні наказу № 497/5 було встановлено, що 11.02.2019 о 17 год. 03 хв. державним реєстратором Дмитрунцем Л.В. у розділі Державного реєстра прав стосовно оскаржуваної реєстрації права власності ТОВ "Мегаінвест Сервіс" на Квартиру, відбулися зміни, а саме: було видалено запис про право власності ТОВ "Мегаінвест Сервіс" та закрито розділ № 1740695680000 щодо Квартири як помилковий, у зв'язку з чим виконання наказу № 497/5 не вбачається можливим.
12.1. Також зазначено, що 13.02.2019 державним реєстратором Дмитрунцем Л.В. відкрито новий розділ щодо Квартири, рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке у поданій скарзі від 22.01.2019 не оскаржувалося, у зв'язку з чим повідомлено, що у разі надходження до Міністерства юстиції України скарги на реєстраційні дії державного реєстратора ОСОБА_13 від 13.02.2019 така скарга буде розглянута у встановленому законодавством порядку.
13. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 01.04.2019 у справі № 2-3555/11 частково задоволено заяву ТОВ "Мегаінвест Сервіс" про заміну сторони виконавчого провадження; замінено сторону виконавчого провадження (боржників) з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21.10.2011 по цивільній справі № 2-3555/11 за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, а саме: ОСОБА_3 - на правонаступників (спадкоємців) ОСОБА_14 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 ; в іншій частині заяви щодо заміни сторони (боржника) виконавчого провадження ОСОБА_4 на правонаступників - відмовлено.
14. Наказом Міністерства юстиції України від 05.02.2020 № 399/5 "Щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" (далі також Наказ № 399/5), на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 19.12.2019 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 30.08.2019, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.09.2019 за № І-15451 (далі також Висновок від 19.12.2019), задоволено скаргу ОСОБА_1 від 30.08.2019; скасовано рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень від 13.02.2019 № 45504188, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства "Світоч" м. Києва Дмитрунцем Л.В.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
15. ТОВ "Мегаінвест Сервіс" (далі також Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі також Відповідач) та Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, у якому просило суд:
- визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ТОВ "Мегаінвест Сервіс";
- визнати "Висновок комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації" від 19.12.2019 за розглядом скарги ОСОБА_1 від 30.08.2019 - помилковим;
- скасувати наказ Міністерства юстиції України № 399/5 від 05.02.2020 "Щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень";
- зобов'язати Міністерство юстиції України скасувати реєстраційні дії, які були вчинені на підставі наказу Міністерства юстиції України № 399/5 від 05.02.2020 "Щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" та поновити реєстрацію права власності, яка скасована наказом Міністерства юстиції України щодо ТОВ "Мегаінвест Сервіс", яка вчинена на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.02.2019 № 45504188, прийнятого державним реєстратором Комунального підприємства "Світоч" Дмитрунцем Л.В.
15.1. Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач посилався на неповідомлення Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України ТОВ "Мегаінвест Сервіс" про розгляд скарги ОСОБА_1 від 30.08.2019. Також, Позивач вказував, що у Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України було відсутнє право розглядати скаргу ОСОБА_1 від 30.08.2019, оскільки рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.02.2019 № 45504188, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства "Світоч" Дмитрунцем Л.В., оскаржується у судовому порядку в межах справи № 761/8127/19. Крім того, Позивач зазначив, що на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , накладено арешт згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 13.02.2019 у справі № 761/6133/19, а тому реєстраційні дії, вчинені на підставі наказу Міністерства юстиції України № 399/5 від 05.02.2020 "Щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" підлягають скасуванню.
Короткий зміст і мотиви судових рішень
16. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2020, серед іншого, відмовлено у відкритті провадження у справі № 910/3131/20 за позовними вимогами ТОВ "Мегаінвест Сервіс" до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, а тому предметом розгляду у цій справі були всі заявлені Позивачем вимоги, Відповідачем за якими є Міністерство юстиції України.
17. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
18. Вказане рішення місцевого господарського суду мотивоване наступними аргументами.
18.1. Спір у справі виник у зв'язку із твердженнями Позивача про незаконність дій Міністерства юстиції України щодо прийняття Наказу № 399/5 та протиправності Висновку від 19.12.2019. При цьому, у даному випадку Позивачем вказується на порушення норм законодавства (зокрема, статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") при прийняті Висновку від 19.12.2019 та Наказу № 399/5, що на його думку полягає у:
- розгляді скарги, яка була подана з пропуском визначеного законодавством строку;
- не повідомлені суб'єктом розгляду скарги Позивача, як заінтересованої особи про дату, час та місце розгляду скарги ОСОБА_1 ;
- прийнятті скарги до розгляду за наявності судових спорів.
18.2. Крім того, Позивачем вказується на помилковість покладених в основу Висновку від 19.12.2019 доводів щодо порушення державним реєстратором вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно, заснованих на відсутності надання заявником повного обсягу документів, необхідних для проведення реєстрації права власності на підставі договору іпотеки.
19. Відхиляючи доводи Позивача про те, що скаргу було подано з пропуском визначеного законом строку, господарський суд першої інстанції вказав, що чинним законодавством передбачено (частина 3, пункт 8 частини 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункти 5, 7 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі Порядок № 1128), що для звернення до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора прав на нерухоме майно встановлюється шістдесятиденний строк, який обчислюється з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. В свою чергу, пропуск строку на подачу такої скарги є підставою для прийняття рішення про відмову у її задоволенні без розгляду по суті.
19.1. Водночас, наявні у матеріалах справи докази та аналіз тверджень учасників справи не дають підстав вважати про допущення Міністерством юстиції України порушень вказаних норм щодо дотримання визначених строків на оскарження реєстраційних дій при розгляді скарги ОСОБА_1 від 30.08.2019, а тому протилежні доводи Позивача не знайшли свого підтвердження.
20. Відхиляючи доводи Позивача про те, що його не було повідомлено про дату, час та місце розгляду скарги, місцевий господарський суд вказав, що пунктом 10 Порядку № 1128 визначено, що суб'єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).
20.1. В даному випадку підтверджується та не заперечується Позивачем розміщення Відповідачем оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України про дату, час та місце розгляду скарги ОСОБА_1 від 30.08.2019 із зазначенням предмету її розгляду та визначенням ТОВ "Мегаінвест Сервіс" як заінтересованої сторони. Таким чином, відповідне розміщення Відповідачем оголошення про розгляд скарги ОСОБА_1 від 30.08.2019 вважається належним виконанням приписів п. 10 Порядку щодо повідомлення зацікавлених осіб про розгляд такої скарги, зокрема, Позивача.
20.2. Враховуючи те, що Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги ОСОБА_1 від 30.08.2019 шляхом розміщення відповідного оголошення на веб-сайті Мін'юсту, він об'єктивно мав можливість отримати копію відповідної скарги та доданих до неї документів напередодні розгляду скарги по суті. До того ж, як вказує Відповідач, ним було направлено копію відповідної скарги з доданими до неї документами на адресу місцезнаходження ТОВ "Мегаінвест Сервіс" поштою згідно листа № 8038/19.2.1/-19 від 12.12.2019. За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для висновку про порушення Міністерством юстиції України при розгляді скарги ОСОБА_1 від 30.08.2019 положень приписів пунктів 9 - 11 Порядку.
21. Відхиляючи доводи Позивача про те, що прийнятті скарги до розгляду були наявними спори щодо Квартири, місцевий суд зазначив, що дійсно в силу частини 2 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерство юстиції України не має права здійснювати перегляд рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку: а) коли право набуто на підставі судового рішення; б) коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір.
21.1. Але, Позивачем не надано доказів існування на момент подачі та розгляду скарги ОСОБА_1 від 30.08.2019 спору про право власності на спірне майно, що виключає можливість для висновку про відсутність компетенції у Міністерства юстиції України на розгляд поставленого перед ним в скарзі ОСОБА_1 питання.
21.2. Посилання Позивача на існування в провадженні судів справ № 761/8127/19 та № 761/34153/18 не спростовує наведеного висновку, адже як вбачається із судових рішень, прийнятих в межах таких справ, та доданої до матеріалів справи копії позову ОСОБА_14 , за яким відкрито провадження у справі № 761/8127/19, їх предмети стосувалися питання чинності правовідносин за Іпотечним договором і кредитним договором № 22031118952 від 20.08.2008 (справа № 761/8127/19) та виселення ОСОБА_1 , разом з його сестрами та братами, з Квартири (справа № 761/34153/18). Тобто, зазначені справи не стосуються розгляду спору про право власності на спірне майно (Квартиру) зокрема між ОСОБА_1 та ТОВ "Мегаінвест Сервіс".
21.3. Таким чином, у Міністерства юстиції України була наявною у відповідності до приписів статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" компетенція щодо розгляду скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав відносно спірного майна (скарги ОСОБА_1 від 30.08.2019).
22. Що ж до суті розгляду скарги ОСОБА_1 від 30.08.2019 на рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень від 13.02.2019 № 45504188, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства "Світоч" м. Києва Дмитрунцем Л.В., суд відзначив, що для вчинення спірної реєстраційної дії заявником (ТОВ "Мегаінвест Сервіс") не було надано визначених приписами пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, документів, необхідних для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, що в силу приписів статей 35, 37 Закону України "Про іпотеку" та статей 10, 23, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент прийняття державним реєстратором спірного рішення) унеможливлювало прийняття державним виконавцем спірного рішення про реєстрацію права власності на Квартиру. Будь-яких доказів на спростування наведеного матеріали справи не містять.
23. Відносно ж вимоги про визнання права власності на Квартиру суд зазначив, що прийняття Міністерством юстиції України Наказу № 399/5 є виключно наслідком виконання покладених на нього повноважень щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, а тому такий суб'єкт владних повноважень не може бути особою, яка оскаржує чи не визнає права власності, стосовно яких розглядає скарги у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що виключає можливість розгляду заявленої до Відповідача вимоги про визнання права власності на спірний об'єкт нерухомості.
24. За наслідками перегляду даної справи в апеляційному порядку, постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021, рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 залишено без змін.
Касаційне провадження
25. Не погодившись із судовими рішеннями, посилаючись при цьому на приписи пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить їх скасувати, а справу № 910/3131/20 направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
26. Скаржник стверджує, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано, зокрема, приписи статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктів 5, 7 Порядку № 1128.
26.1. Обґрунтовуючи вказане ТОВ "Мегаінвест Сервіс" фактично звертається до підстав заявленого ним позову та доводів апеляційної скарги. Разом з цим, у цій частині скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій у застосуванні наведених норм не було враховано висновків Верховного Суду, які було викладено у справах № 821/1490/17 та № 826/7876/17 (постанови касаційного суду не конкретизує).
26.2. Крім цього, у тексті касаційної скарги щодо цих же норм матеріального права скаржник цитує також висновки Верховного Суду із постанов від 14.08.2019 у справі № 826/15468/17 (вказує, що аналогічний висновок у постанові від 26.04.2019 у справі № 821/669/17), від 19.06.2019 у справі № 826/9614/17 (вказує, що аналогічний висновок у постанові від 26.04.2019 у справі № 821/669/17 та справі № 826/9046/16 (без конкретизації постанови), від 22.08.2018 у справі № 826/10548/17 та від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17 та на їх підставі робить власний висновок про те, що Верховний Суд при розгляді подібних спорів дотримується думки про те, що до повноважень Комісії належить тільки перевірка дотримання державним реєстратором процедури проведення реєстраційних дій, а не надання оцінки обставинам, які стали підставою для проведення таких дій. Крім цього стверджує, що недотримання Комісією процедури розгляду скарги є безумовною підставою для скасування рішення, прийнятого за результатами розгляду скарги.
26.3. Поряд з викладеним, скаржник стверджує також і про допущені судом попередньої інстанції порушення приписів ГПК України (зокрема статті 118, 269), які полягають у тому, що (1) апеляційним судом з порушенням установлених строків було прийнято відзив від Відповідача; (2) господарський суд апеляційної інстанції неправомірно врахував пояснення ОСОБА_1 , оскільки раніше сам визнав неможливість прийняття таких пояснень; (3) апеляційний господарський суд незаконно не прийняв, подані Позивачем додаткові докази.
27. Водночас до Верховного Суду надійшов відзив від ОСОБА_1 , у якому третя особа заперечує проти доводів касаційної скарги і вважає їх необґрунтованими. Крім цього зазначає, що постанови Верховного Суду, на які посилається скаржник, прийняті касаційним судом у неподібних даній справі правовідносинах. За викладеного просить у задоволенні скарги відмовити, а оскаржувані рішення та постанову - залишити без змін.
28. Ухвалою Касаційного господарського суду від 18.03.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Мегаінвест Сервіс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 у справі № 910/3131/20 з підстави касаційного оскарження, яка передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
29. Так, відповідно до положень вказаного пункту частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
29.1. З наведеної норми слідує, що касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції має в обов'язковому порядку містити посилання на конкретну постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такої норми права та змісту правовідносин, у яких цю норму права застосовано.
29.2. Вище вже зазначалося, що скаржник у тексті касаційної скарги чітко вказав про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, які було викладено лише у двох справах № 821/1490/17 та № 826/7876/17, однак не конкретизував постанов касаційного суду, які у таких справах приймалися.
29.3. Уникаючи надмірного формалізму, колегія суддів Касаційного господарського суду все ж з'ясувала, що Касаційним адміністративним судом дійсно переглядалися справи з відповідними номерами за результатами перегляду судових рішень у яких Верховний Суд прийняв наступні постанови: від 12.06.2019 та від 22.11.2019 у справі № 821/1490/17, від 24.07.2019 у справі № 826/7876/17.
30. Колегією суддів Касаційного господарського суду, яка у касаційному порядку переглядає судові рішення у справі № 910/3131/20, проаналізовано вказані постанови Касаційного адміністративного суду і за наслідками здійсненого аналізу колегія суддів відмічає наступне.
31. У справі № 826/7876/17 фізична особа звернулася до адміністративного суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 09.06.2017, складений за результатами розгляду скарги ТОВ "Престиж Парк" від 31.05.2017;
- визнати протиправним та скасувати винесений на підставі зазначеного висновку наказ Міністерства юстиції України від 13.06.2017 № 1873/5 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 35436956, № 35437715, № 35437824, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2018 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2018 скасовано в частині відмови у задоволенні позову до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України, третя особа: ТОВ "Престиж Парк" про визнання протиправними та скасування наказу Міністерства юстиції України від 13.06.2017 № 1873/5, та прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 13.06.2017 № 1873/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень". В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Водночас, за наслідками здійснення касаційного провадження у справі № 826/7876/17, постановою Касаційного адміністративного суду від 24.07.2019, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 скасовано. Провадження у справі № 826/7876/17 закрито.
З аналізу постанови Касаційного адміністративного суду від 24.07.2019 вбачається, що підставою для скасування прийнятих у справі № 826/7876/17 рішень стали допущені судами попередніх інстанцій порушення правил юрисдикції адміністративних судів. Касаційний адміністративний суд у згаданій постанові вказав, що позовні вимоги фізичної особи у справі № 826/7876/17 фактично спрямовані на захист порушеного, на думку позивача, права власності на об'єкт нерухомого майна, а тому цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а залежно від суб'єктивного складу учасників справи може бути розглянутий в порядку господарського чи цивільного судочинства.
31.1. Таким чином, постанова Касаційного адміністративного суду від 24.07.2019 у справі № 826/7876/17 взагалі не містить висновків щодо застосування приписів Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" чи Порядку № 1128, а тому усі посилання ТОВ "Мегаінвест Сервіс" на вказану постанову, колегією суддів Касаційного господарського суду, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень у справі № 910/3131/20 (пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України) не приймаються.
32. В свою чергу у справі № 821/1490/17 до суду з адміністративним позовом звернулось Фермерське господарство "Оазис півдня" в якому просило:
- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 16.06.2017 № 1932/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень";
- скасувати рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Чекригіна Олександра Валерійовича від 16.06.2017, індексний номер рішення 35723197.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю.
Водночас, за наслідками здійснення касаційного провадження у справі № 821/1490/17, постановою Касаційного адміністративного суду від 22.11.2019, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018 скасовано. Провадження у адміністративній справі № 821/1490/17 закрито.
З аналізу постанови Касаційного адміністративного суду від 22.11.2019 вбачається, що підставою для скасування прийнятих у справі № 821/1490/17 рішень стали допущені судами попередніх інстанцій порушення правил юрисдикції адміністративних судів. Касаційний адміністративний суд у згаданій постанові вказав, що спір у ній справі не є публічно-правовим, позаяк у даному випадку оскарження рішення про скасування наказу Міністерства юстиції України безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельних ділянок з третьою особою, яка заперечує законність дій державного реєстратора з реєстрації за позивачем права оренди цих же земельних ділянок. Такий спір має приватноправовий характер і з огляду на суб'єктний склад сторін спору його слід вирішувати за правилами господарського чи цивільного судочинства.
32.1. Таким чином, постанова Касаційного адміністративного суду від 22.11.2019 у справі № 821/1490/17 (як до цього і постанова від 24.07.2019 у справі № 826/7876/17) взагалі не містить висновків щодо застосування приписів Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" чи Порядку № 1128, а тому усі посилання ТОВ "Мегаінвест Сервіс" на цю постанову, колегією суддів Касаційного господарського суду, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень у справі № 910/3131/20 (пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України) не приймаються.
32.2. Що ж до іншої постанови Касаційного адміністративного суду від 12.06.2019 у справі № 821/1490/17, то вона до уваги колегією суддів Касаційного господарського суду не береться, оскільки прийнято її у справі, яку слід було розглядати в порядку іншого виду судочинства.
33. Таким чином, з викладеного убачається, що постанови у тих двох справах, які приймалися Верховним Судом і про незастосування висновків з яких чітко вказує скаржник у скарзі, взагалі не містять висновків щодо застосування норм матеріального права, якими регулюються правовідносини у справі № 910/3131/20, а тому підстава касаційного оскарження судових рішень, яка передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України у даному випадку не підтвердилась.
34. Стосовно інших посилань скаржника на висновки Верховного Суду, зокрема, у справах № 826/9614/17, № 826/10548/17, № 826/3442/17 (інші дублюючі) слід вказати наступне (посилання на постанову від 14.08.2019 у справі № 826/15468/17 не приймається, адже вказаною постановою КАС ВС провадження у справі закрито через порушення правил юрисдикції адміністративних судів).
35. Аналіз тексту касаційної скарги насправді свідчить про те, що скаржник прямо не вказує на те, що судами попередніх інстанцій у справі № 910/3131/20 не було враховано висновків із постанов Верховного Суду у наведених справах. Скаржник швидше самостійно аналізує такі постанови Верховного Суду та робить узагальнюючий висновок з них. Проте, задля уникнення надмірного формалізму та забезпечуючи доступ особи до процесу правосуддя, колегія суддів Касаційного господарського суду все ж здійснила аналіз правовідносин і у цих справах також.
35.1. Водночас, аналізуючи постанови Верховного Суду, колегія суддів враховує, що касаційний перегляд судових рішень у даній справі (пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України) може відбутися за наявності таких складових:
(1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду;
(2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
35.2. Визначення подібності правовідносин міститься у правових висновках, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Так, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет).
Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п. 32 постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16; п. 38 постанови від 25.04.2018 у справі № 925/3/7, п. 40 постанови від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені у постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 року у справі № 923/682/16.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (п. 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; п. 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
36. Задовольняючи позовні вимоги ПТА "БМ Банк" у справі № 826/9614/17 про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 24.07.2017 № 2336/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" та зобов'язання Міністерства юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів стосовно рішень про державну реєстрацію прав, які були скасовані спірним наказом № 2336/5, суди виходили з наявності допущених порушень при процедурі розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а саме недотриманні Комісією вимог пунктів 5, 7, 9 та 11 Порядку № 1128.
35.1. За наслідками здійснення касаційного провадження у справі № 826/9614/17, постановою Касаційного адміністративного суду від 19.06.2019, рішення судів попередніх інстанцій залишені без змін.
При цьому, залишаючи рішення судів попередніх інстанцій без змін, Касаційний адміністративний суд виходив із того, що судами було установлено, що:
- під час подання скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав ТОВ "Фірма Міг" вказано неправдиві відомості та не дотримано вимог статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки скаргу до Міністерства юстиції України подано 17.07.2017, тоді як строк оскарження сплив у червні 2017 року (60 днів з квітня 2017 року);
- відповідачем не було дотримано вимог чинного законодавства, оскільки позивача, який є заінтересованою особою та за яким було зареєстровано право власності на нерухоме майно, не було належним чином та своєчасно повідомлено про розгляд скарги і вказані обставини позбавили позивача права на прийняття участі у розгляді скарги, надання пояснень (заперечень) та доказів на їх обґрунтування з метою її повного та об'єктивного розгляду і прийняття законного і обґрунтованого рішення.
37. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_15 у справі № 826/10548/17 про визнання протиправним та скасування рішення Міністерства юстиції України про задоволення скарги Компанії Matrix Group LTD від 02.08.2017, від імені якої виступає ОСОБА_16 , суди виходили з того, що оскаржуване рішення про задоволення скарги Компанії Matrix Group LTD, оформлене наказом № 2647/5 від 18.08.2017 прийнято без належного дослідження фактичних обставин справи, повного та всебічного з'ясування доказів, поданих скаржником.
37.1. За наслідками здійснення касаційного провадження у справі № 826/10548/17, постановою Касаційного адміністративного суду від 22.08.2018, рішення судів попередніх інстанцій залишені без змін.
Водночас, залишаючи рішення судів попередніх інстанцій без змін, Касаційний адміністративний суд виходив із того, що судами було установлено, що:
- ОСОБА_15 не було повідомлено про розгляд скарги Компанії Matrix Group LTD. Відповідачем не надано доказів повідомлення ОСОБА_15 про розгляд скарги Компанії Matrix Group LTD на 17.08.2017, тобто ОСОБА_15 була позбавлена можливості заявити сумніви щодо повноважень ОСОБА_16 та надати Відповідачу документи на підтвердження своєї позиції для аналізу та подальшої оцінки;
- крім цього, в даному випадку, аналізуючи наявні у справі матеріали, судами було установлено, що при поданні скарги ОСОБА_16 були наявні передбачені підпунктами 2 та 3 пункту 5 Порядку № 1128 підстави для відмови у розгляді скарги: подання заяви неналежною особою із долученням документу, що не підтверджує відповідні повноваження, пропуск строків звернення та наявність в минулому аналогічної скарги.
38. У справі ж № 826/3442/17 спірні правовідносини виникли у зв'язку із оскарженням рішення суб'єкта владних повноважень - Міністерства юстиції України про скасування рішень про державну реєстрацію за наслідками розгляду скарги ПАТ "Ощадбанк" на державного реєстратора. Зазначені реєстраційні дії вчинялися щодо прав ПрАТ "Термолайф", ПрАТ "Терморок", ПрАТ "Харківський коксовий завод", ПрАТ "Термоплита", ПрАТ "Слобожанський коксовий завод", ПрАТ "Коксоліт".
38.1. За наслідками здійснення касаційного провадження у справі № 826/3442/17, Касаційний адміністративний суд прийняв постанову від 06.07.2018, якою скасував постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2017 та залишив в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2017 про задоволення позовних вимог.
Верховний Суд погодився із здійсненим місцевим судом правозастосуванням, адже у даному випадку мало місце порушення відповідачем вимог законодавства щодо процедури прийняття оспорюваного наказу та невідповідністю його висновків встановленим обставинам.
За обставинами справи № 826/3442/17 відповідач всупереч положень ч ч. 3 - 4, 8 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", пунктів 5, 7 Порядку № 1128, розглянув і задовольнив частково скаргу банку, яка подана зі спливом 60 денного строку на оскарження рішень та дій державного реєстратора.
Крім цього, судами у справі було також установлено і порушення відповідачем вимог щодо завчасного виклику зацікавлених осіб на засідання комісії, про час і місце розгляду скарги та вручення їм не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті, копії скарги та доданих до неї документів, що позбавило їх можливості подати письмові пояснення щодо скарги.
39. З викладеного вище вбачається, що в усіх проаналізованих вище справах, які перебували на розгляді у Касаційного адміністративного суду, судами попередніх інстанцій були встановлені, допущені Комісією в ході розгляду скарг порушення, які полягали, зокрема, у розгляді скарг після закінчення 60 денного строку на оскарження, розгляді скарги при неповідомленні зацікавлених осіб, розгляді скарг, поданих неуповноваженими особами.
40. Водночас, у справі № 910/3131/20 суди установили, що
- Відповідачем було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України про дату, час та місце розгляду скарги ОСОБА_1 від 30.08.2019 із зазначенням предмету її розгляду та визначенням ТОВ "Мегаінвест Сервіс" як заінтересованої сторони. При цьому, в даному випадку, мало місце завчасного розміщення повідомлення про розгляд скарги (за сім днів, з яких 5 робочих, до розгляду); відповідне оголошення мало інформацію про особу скаржника, ідентифікацію об'єкта нерухомого майна, про державного реєстратора, дії якого оскаржують та заінтересовану сторону; таке оскарження реєстрації за ТОВ "Мегаінвест Сервіс" права власності на спірне майно було вже третім по рахунку за рік, а стосовно дій реєстратора ОСОБА_13 - другим;
- жодних належних доказів, які давали б підстави для висновку про порушення Відповідачем 60 денного строку на оскарження матеріали справи не містять;
- Позивачем не надано доказів існування на момент подачі та розгляду скарги ОСОБА_1 від 30.08.2019 спору про право власності на спірне майно;
- для вчинення спірної реєстраційної дії заявником (ТОВ "Мегаінвест Сервіс") не було надано визначених приписами п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, документів, необхідних для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки; будь-яких доказів на спростування наведеного матеріали справи не містять.
41. Тобто, колегія суддів Касаційного господарського суду підводить до того, що висновки судів попередніх інстанцій у даній справі не суперечать висновкам, що викладені у постановах Верховного Суду. Такі висновки не є різними, а просто зроблені вони з урахуванням різних фактичних обставин справ, що не дає підстав вважати правовідносини у даній справі та справах, на які посилається скаржник подібними, як не дає і можливості касаційному суду проводити касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень, позаяк неподібність правовідносин у справі, що переглядається та справах, які розглядалися Верховним Судом виключає здійснення касаційного провадження з підстави касаційного оскарження, що визначена у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
42. Пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
42.1. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
43. Оскільки під час здійснення касаційного провадження колегія суддів установила, що постанови у справах, які приймалися Верховним Судом і про незастосування висновків з яких чітко вказує скаржник у скарзі, взагалі не містять висновків щодо застосування норм матеріального права, якими регулюються правовідносини у справі № 910/3131/20, а постанови Верховного Суду, які теоретично могли б бути підставою для проведення касаційного розгляду прийняті Верховним Судом у правовідносинах, які не є подібними тим, що склалися між сторонами спору у справі № 910/3131/20, то підставним є застосування до поданої касаційної скарги наслідків, передбачених наведеним пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України у вигляді закриття касаційного провадження за такою скаргою в цілому.
44. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегією суддів Касаційного господарського суду не розглядаються, оскільки вони не охоплюються дією пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
45. Колегія суддів вважає доцільним додатково вказати, що аналіз змісту доводів поданої скаржником касаційної скарги в цілому свідчить про те, що ТОВ "Мегаінвест Сервіс" звертаючись до касаційного суду не врахувало, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, судам нижчих інстанцій результат вирішення конкретної судової справи.
Касаційний перегляд не можна вважати повторною апеляцією, однак доводи скарги ТОВ "Мегаінвест Сервіс" маскують у собі саме таке розуміння касаційного провадження.
За таких обставин, керуючись статтями 234, 235, 296, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаінвест Сервіс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11 січня 2021 року і рішення Господарського суду міста Києва від 21 липня 2020 року у справі № 910/3131/20 закрити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Зуєв В.А.