58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
м. Чернівці
08 квітня 2021 року Справа № 926/3949/20
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Швеця М.В., секретар судового засідання Циганчук І.В., розглянувши справу
за позовом Малого приватного підприємства «Геліос»
до фізичної особи - підприємця Лунгу Марії Михайлівни
про розірвання договору оренди приміщення магазину від 06.03.2017 року
Представники:
від позивача - Куцак О.М. - адвокат, Сорощук В.С. - директор
від відповідача - Рендюк Н.В. -адвокат
Мале приватне підприємство «Геліос» звернулось з позовною заявою до відповідача фізичної особи-підприємця Лунгу Марії Михайлівни про припинення дії договору оренди приміщення магазину від 06 березня 2017 року, укладеного між Малим приватним підприємством «Геліос», в особі директора Сорощука Василя Сафроновича та фізичною особою-підприємцем Лунгу Марією Михайлівною.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що між Малим приватним підприємством «Геліос», в особі директора Сорощука Василя Сафроновича, та фізичною особою-підприємцем Лунгу Марією Михайлівною 06 березня 2017 року було укладено договір оренди приміщення магазину, який на праві власності належить МПП «Геліос». В лютому 2020 році позивач направив відповідачу повідомлення про намір припинити дію договору оренди приміщення, у відповідь на дане повідомлення відповідач відмовилась звільняти дане приміщення. Крім того, з лютого 2020 року відповідач не сплачує щомісячні орендні платежі. Тому позивач просить припинити договір оренди приміщення магазину від 06 березня 2017 року.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 29.12.2020 року справу № 926/3949/20 передано судді Швецю М.В.
Ухвалою суду від 30.12.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.01.2021 року - 14:30 год.
11.01.2021 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання за вх. №56 про приєднання документів до матеріалів справи, а саме: збільшеної фотокопії поштової квитанції про надіслання ФОП Лунгу М.М. заяви про розірвання договору оренди магазину.
19.01.2021 року через канцелярію суду від позивача надійшла позовна заява в новій редакції за вх. № 177, в якій він просить: припинити дію договору оренди приміщення магазину від 06 березня 2017 року, укладеного між Малим приватним підприємством «Геліос», в особі директора Сорощука Василя Сафроновича, та фізичною особою-підприємцем Лунгу Марією Михайлівною; усунути перешкоди в користуванні приміщенням шляхом виселення орендаря Лунгу Марії Михайлівни та всіх, пов'язаних з нею третіх осіб, із нежитлового приміщення за адресою: м. Чернівці, вул. Київська, буд. №1; стягнути з Лунгу Марії Михайлівни заборгованості по сплаті орендної плати в розмірі 66000 грн, оплачену суму експлуатаційних витрат з вересня по грудень 2020 року в розмірі 325 грн та витрат на електропостачання в розмірі 2173,49 грн.
Ухвалою суду від 21.01.2021 року відмовлено у задоволенні прийняття до розгляду позовної заяви Малого приватного підприємства «Геліос» в новій редакції за вх. №177 від 19.01.2021 року; первісну позовну заяву Малого приватного підприємства «Геліос» до фізичної особи-підприємця Лунгу Марії Михайлівни про припинення договору оренди магазину - залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів надіслання копії позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу відповідача (що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) та фіскальний чек; зазначити ідентифікаційний код та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи-підприємця Лунгу Марії Михайлівни.
26.01.2021 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання (заява про усунення недоліків позовної заяви) за вх. № 289, згідно якого на виконання вимог ухвали від 21.01.2021 року по справі № 926/3949/20 просить долучити до матеріалів справи: копію квитанції від 18.01.2021 року, копію накладної, копію опису вкладення про направлення на адресу ФОП Лунгу М.М. копії позовної заяви та копій доданих до неї документів; витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ФОП Лунгу М.М.
Ухвалою від 26.01.2021 року продовжено розгляд справи та призначено підготовче засідання на 04.02.2021 року о 12:00 годині.
01.02.2021 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позовної заяви за вх. № 383, згідно якої просить розірвати договір оренди приміщення магазину від 06 березня 2017 року, укладеного між Малим приватним підприємством «Геліос» та фізичною особою-підприємцем Лунгу Марією Михайлівною.
04.02.2021 року відповідач через канцелярію суду направив заяву за вх. № 419 про відкладення судового засідання та надання можливості подання до суду відзиву на позов з врахуванням зміненого предмету позову, протягом 15 днів, починаючи з дня отримання позовної заяви зі зміненим предметом позову (03.02.2012 року).
Ухвалою суду від 04.02.2021 року постановлено здійснювати розгляд справи зі зміненим предметом позовних вимог, а саме: про розірвання договору оренди приміщення магазину від 06 березня 2017 року, укладеного між Малим приватним підприємством «Геліос» та фізичною особою-підприємцем Лунгу Марією Михайлівною. Розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 16.02.2021 року - 12:00 годині. Відповідачу встановлено граничний строк подання до суду відзиву на позов та доданих до нього документів з урахуванням змінених позовних вимог - протягом 15 днів з дня винесення даної ухвали.
15.02.2021 року за вх. № 568 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, разом з доказами його надсилання на юридичну адресу МПП «Геліос». Відповідач позовні вимоги не визнає посилаючись на те, що договір оренди було укладено з ОСОБА_2 як фізичною особою, в договорі відсутні відомості про те, що ОСОБА_2 при підписанні договору діяв від імені та в інтересах МПП «Геліос», тобто МПП «Геліос» не є належним позивачем у цій справі. Крім цього, відповідач зазначає, що фізична особа ОСОБА_3 з якою відповідач уклав договір про спільну діяльність сплачував орендну плату на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 у АТ «Державний Ощадний Банк» та на руки. Також відповідачем до відзиву на позов долучено додатки: виписки з Єдиного Державного Реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, копія договору про спільну діяльність, квитанції про сплату орендної плати, копія витягу з ЄРДР, копія листа ЧМКБТІ № 542 від 02.04.2020 року, копія листа ЧКОБТІ б/н, копії ухвал Шевченківського районного суду м. Чернівці по справі № 725/4154/20 від 23.11.2020 року та від 08.02.2021 року.
15.02.2021 року через канцелярію суду надійшло клопотання вх. № 566 від фізичної особи ОСОБА_3 , в якому останній просить залучити його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Подане клопотання обґрунтоване тим, що між ОСОБА_3 та Лунгу М.М. 10.03.2017 року було укладено договір про спільну діяльність, згідно умов якого сторони домовились про внесення коштів у розмірі 150000 грн кожен в якості внесків для закупівлі товарів, придбання обладнання, ремонту орендованого приміщення. Далі заявник вказує, що вони спільно з Лунгу М.М. за рахунок спільних коштів провели ремонт в орендованому приміщенні, а заявник неодноразово передавав Сорощуку В.С. на руки та на його особистий розрахунковий рахунок у АТ «Державний Ощадний Банк» кошти в якості орендної плати.
Відповідачем 15.02.2021 року за вх. № 588 та 596 через канцелярію суду подані клопотання про витребування доказів в яких відповідач просить суд витребувати у АТ «Держаний ощадний банк України» відомості про особу, на ім'я якої відкрито банківський рахунок з номером банківської платіжної картки НОМЕР_1 ; відомості про те, чи зараховується на вказаний банківський рахунок пенсійні виплати ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ; інформацію про операції із зарахуванням на банківський рахунок з номером банківської платіжної картки НОМЕР_1 коштів від ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , в період часу з 06 березня 2017 року по 06 березня 2020 року, а також витребувати у з Чернівецької державної податкової інспекції Чернівецького управління ГУ ДФС у Чернівецькій області відомості про доходи МПП «Геліос» ЄДРПОУ 21430199, юридична адреса: м. Чернівці, проспект Незалежності, 127/67, за 2017-2020 роки. Обґрунтовуючи подані клопотання відповідач зазначає, що витребувані докази доведуть той факт, що ОСОБА_3 здійснював орендну плату в період часу з 06 березня 2017 року по 06 березня 2020 року на особистий розрахунковий рахунок позивача як фізичної особи, а відомості про доходи МПП «Геліос» за період за 2017-2020 роки встановлять факт відсутності доходів у позивача від передачі в оренду приміщення магазину за адресою м. Чернівці вул. Київська, 1 .
15.02.2021 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи з доказами направлення цього клопотання на адресу відповідача, в якому позивач просить приєднати до матеріалів справи копію ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08.02.2021 року про закриття провадження у цивільній справі № 725/4154/20.
В судовому засіданні 16.02.2021 року представник позивача звернулась з клопотанням про ознайомленням з матеріалами справи та просила відкласти розгляд справи у зв'язку із необхідністю підготувати заперечення на подані відповідачем клопотання та подати відповідь на відзив.
16.02.2021 року відповідач через канцелярію суду направив заяву за вх. № 591 про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з його перебуванням на амбулаторному лікуванні в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Роша», що підтверджується випискою з медичної картки амбулаторного хворого від 15.02.2021 року.
Ухвалою суду від 16.02.2021 року постановлено розгляд справи в підготовчому засіданні відкласти на 01 березня 2021 року - 11:30 год., відкласти розгляд клопотання вх.№ 566 про залучення третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та клопотань вх. № 588 та вх. № 596 про витребування доказів до наступного судового засідання за участю представників сторін, яке відбудиться 01 березня 2021 року.
26.02.2021 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив вх. № 797 з доказами направлення на адресу відповідача, в якій спростовує доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву та просить задовольнити позов. Також до відповіді на відзив долучено додатки: договір купівлі - продажу приміщення від 14.01.1997 року, акт прийому -передачі об'єкта приватизації приміщення від 26.01.1997 року, копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.05.2020 року.
26.02.2021 року на адресу суду від представника позивача надійшло заперечення на клопотання про витребування доказів та клопотання про залучення третьої особи вх. № 796 з доказами направлення на адресу відповідача, в якій просить суд відмовити в їх задоволенні.
Розгляд справи в підготовчому засіданні призначений на 01.03.2021 року не відбувся у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Швеця М.В. про що сторони були сповіщенні телефонограмою.
Ухвалою суду від 16.03.2021 року постановлено розгляд справи в підготовчому засіданні призначити на 18.03.2021 року - 11:00 год., за участю представників сторін.
Ухвалою від 18.03.2021 року відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів вх. № 588, № 596 від 15.02.2021 року, відмовлено в задоволенні клопотання фізичної особи ОСОБА_3 про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача вх. 566 від 15.02.2021 року, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.04.2021 року - 11:00 год.
08.04.2021 року від представника позивача надійшла заява за вх. № 1407 про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору, а саме закінчення терміну дії договору, а також про повернення судового збору на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Представник позивача та позивач в судовому засіданні 08.04.2021 року підтримали заяву про закриття провадження у справі та повернення судового збору.
Представник відповідача в судовому засіданні 08.04.2021 року звертала увагу суду про непідсудність даного спору Господарському суду, оскільки договір оренди з боку позивача укладено фізичною особою.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке:
14.01.1997 року між Фондом державного майна України в м. Чернівці (продавець) в особі начальника представництва Мельника Григорія Васильовича та Малим приватним підприємством «Геліос» (покупець) в особі директора Сорощука Василя Сафроновича укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу приміщення, згідно якого продавець передав у власність МПП «Геліос» приміщення загальною площею 40,90 кв.м., яке знаходиться в місті Чернівці за адресою вул. Київська, 1 .
Дане приміщення було фактично передане у власність МПП «Геліос» в особі директора Сорощука В.С. згідно акту прийому - передачі об'єкта приватизації приміщення по вулиці Київський, 1 , від 20.01.1997 року.
Згідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Сорощук Василь Сафронович є керівником МПП «Геліос» та виступає від його імені та в його інтересах.
МПП «Геліос» є власником 5/100 ідеальних часток в будинку № 1 по вулиці .Київській у м. Чернівці площею 40,90 кв.м., що складається з приміщення 3-1 площею 0,70 кв.м., приміщення 3-2 площею 15,40 кв.м., приміщення 3-3 площею 4,80 кв.м., приміщення 3-4 площею 20,06 кв.м., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №9209598446 від 20.05.2020 року.
06.03.2017 року між Сорощуком Василем Сафроновичем (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Лунгу Марією Михайлівною (відповідач, орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення, згідно якого орендодавець передав орендарю в тимчасове володіння приміщення за адресою: м. Чернівці, вул. Київська, буд. №1 , загальною площею 40,90 кв.м., з метою здійснення господарської діяльності орендаря - роздрібна торгівля продуктами харчування (п. 1.1.-1.3. договору).
Відповідно до п. 3.1 договору оренди від 06.03.2017 року термін оренди приміщення складає 12 календарних місяців з моменту прийняття об'єкту, що орендується.
Згідно до п. 3.2. договору оренди від 06.03.2017 року якщо жодна сторона в термін одного місяця до закінчення даного договору не заявить про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонгується на термін, визначений п. 3.1. даного договору.
Розмір орендної плати у період з 15.03.2017 року по 01.09.2017 рік складав 5000 грн, з 01.09.2017 року по 01.01.2018 року - 5500 грн, з 01.01.2018 року по 01.04.2018 року - 6000 грн. (п. 4.1. договору).
Орендна плата сплачується не пізніше 01 числа кожного наступного місяця (пункт 4.2 договору оренди).
Пунктом 6 договору оренди передбачено, що орендар зобов'язується: своєчасно здійснювати орендні та комунальні платежі; утримувати приміщення, що орендується, у належному санітарному стані; дотримуватися протипожежних правил, а також правил користування електричною енергією, допускати перевантаження електромереж; здійснювати за власний рахунок поточний ремонт приміщень, що орендуються; не здійснювати без письмової згоди орендодавця перебудову та перепланування приміщення, що орендується.
Згідно до п. 9.1. договору оренди даний договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично порушує умови договору та свої зобов'язання.
Однак, відповідач свої зобов'язання за договором зі сплати позивачу орендної плати систематично не виконував, що призвело до виникнення заборгованості по орендній платі за період з березня 2020 року по січень 2021 року (11 місяців).
Позивач декілька разів надсилав відповідачу повідомлення про розірвання договору: в березні 2020 року, в червні 2020 року (06.06.2020 року) та січні 2021 року (07.01.2021 року) та просив звільнити орендоване приміщення.
У відповідь на повідомлення позивача про розірвання договору, відповідач направила лист від 03 червня 2020 року, в якому відмовилася звільняти приміщення, оскільки МПП «Геліос» не є стороною договору оренди, а орендодавцем за вказаним договором є Сорощук Василь Сафронович .
Оскільки, відповідач не здійснював оплату орендних платежів та відмовився добровільно звільнити орендоване приміщення, позивач звернувся з даним позовом до суду про розірвання договору оренди приміщення магазину від 06.03.2017 року.
Правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з укладенням між Сорощуком Василем Сафроновичем та Лунгу Марією Михайлівною договору оренди приміщення магазину, що по вул. Київській, 1 м. Чернівці . При цьому, пунктом 1.3. договору сторони погодили, що приміщення, яке орендується передається в оренду з метою здійснення господарської діяльності орендаря - роздрібна торгівля продуктами харчування.
Зазначене у договорі приміщення належить на праві власності МПП «Геліос», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.11.2020 року. Сорощук В.С. є керівником МПП «Геліос» та виступає від його імені. Лунгу М.М. є суб'єктом підприємницької діяльності та з 22.09.1997 року перебуває на обліку як платник єдиного внеску(свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 22.09.1997 року). На день розгляду справи судом підприємницька діяльність не припинена Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.01.2021 року.
Таким чином, договір оренди нежитлового приміщення від 06.03.2017 року за своїм змістом є господарським договором та був укладений між двома господарюючими суб'єктами; правовідносини, які виникли між сторонами пов'язані безпосередньо з їх підприємницькою діяльністю, тому спір у даній справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Частинами 1-3 ст. 181 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Статтею 783 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Отже, підставою для розірвання договору оренди може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених ст. 782, 783 Цивільного кодексу України або договором оренди.
Як вбачається із ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 ГК України.
Згідно з положеннями частини 2 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
У відповідності до ч.ч. 4 та 5 ст. 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Як зазначалось вище, позивач неодноразово направляв на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору оренди приміщення магазину від 06.03.2021 року, однак відповідач залишала вимоги позивача про розірвання договору та звільнення приміщення без задоволення.
Також, судом встановлено, що відповідач з березня 2020 року по січень 2021 року (11 місяців) не сплачував орендну плату, тобто більше трьох місяців, що є підставою для розірвання договору оренди приміщення магазину від 06.03.2017 року.
Разом з тим, суд констатує, що станом на день розгляду справи, договір оренди приміщення магазину від 06 березня 2017 року, припинив свою дію, оскільки відповідно до п. 3.1.-3.2 договору оренди він діяв до 06.03.2021 року (вказаний договір востаннє був пролонгований 06.03.2020 року).
Крім того, позивачем подана заява за вх. № 1407 від 08.04.2021 року про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Так, згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи, що на даний час договір оренди приміщення магазину від 06.03.2017 року припинив свою дію, суд закриває провадження у справі щодо розірвання договору оренди приміщення магазину від 06.03.2017 року, укладеного між МПП «Геліос» та ФОП Лунгу Марією Михайлівною.
Щодо аргументів та доводів, наведених відповідачем у відзиві, суд зазначає наступне:
Відповідач у своєму відзиві посилається на те, що між Лунгу М.М. та ОСОБА_3 укладено договір про спільну діяльність від 10.03.2017 року, згідно якого останнім вносились орендні платежі позивачу з дня укладення договору по лютий 2020 року, до уваги суду не береться, оскільки предметом спору є розірвання договору оренди приміщення магазину (яке знаходиться у м. Чернівці, вул. Київська, 4 ), укладеного між позивачем та відповідачем, у зв'язку із не сплатою останнім орендних платежів більше 3-х місяців поспіль починаючи з березня 2020 року згідно ст. 782 ЦК України, крім того сплата орендних платежів ОСОБА_3 за договором оренди від 06.03.2017 року не передбачена умовами договору про спільну діяльність від 10.03.2017 року, а ні умовами договору оренди від 06.03.2017 року.
Твердження відповідача про непідсудність даного спору Господарському суду спростовується тим, що договір оренди нежитлового приміщення від 06.03.2017 року за своїм змістом є господарським договором та був укладений між двома господарюючими суб'єктами; правовідносини, які виникли між сторонами пов'язані безпосередньо з їх підприємницькою діяльністю, тому спір у даній справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, дані обставини також встановлені в ухвалі Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01.10.2020 року, яка набрала законної сили, по справі № 727/6608/20 за позовом Сорощука Василя Сафроновича до Лунгу Марії Михайлівни про припинення договору оренди нежитлового приміщення від 06 березня 2017 року, якою провадження у справі закрито та роз'яснено позивачу його право на звернення з позовом до суду в порядку господарського судочинства.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ч.1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що і Європейський суд з прав людини, рішення якого згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнаються джерелом права в України, неодноразово вказував, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (справа «Трофимчук проти України» §54 рішення від 28 жовтня 2010 року, справа «Серявін та інші проти України» § 58 рішення від 10 лютого 2010 року), отже інші доводи відповідача судом до уваги не беруться, як явно необґрунтовані та такі, що не відносяться до предмету спору.
Суд роз'яснює сторонам, що у відповідності до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до приписів п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повністю повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
Суд, розглянувши подане представником позивача клопотання за вх. № 1407 від 08.04.2021 року, дійшов висновку, що дане клопотання слід задовольнити та повернути позивачу судовий збір в сумі 2102 грн на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачений за квитанцією № 24 від 15.10.2020 року.
Враховуючи викладене та керуючись статтями ст. ст. п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Провадження у справі за позовом Малого приватного підприємства «Геліос» до фізичної особи - підприємця Лунгу Марії Михайлівни про розірвання договору оренди приміщення магазину від 06.03.2017 року - закрити.
2. Повернути Малому приватному підприємству «Геліос» (м. Чернівці, вул. Салтикова-Щедріна, 16; код 21430199) судовий збір в сумі 2102 грн, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», що був сплачений згідно квитанції № 24 від 15.10.2020 року.
Повний текст ухвали складено та підписано - 08.04.2020 року. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя М.В. Швець