18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"01" квітня 2021 р. Черкаси справа № 925/300/21
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., з секретарем судового засідання Пріхно Л.А.
за участю представників боржника:Леонічева Д.В., Савенко Ю.Н., адвокати,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду спільну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГАТ-ТРАНС» та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Білан Світлани Володимирівни про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «АЗОТ»,
Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАГАТ-ТРАНС» та приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Білан Світланою Володимирівною подано спільну заяву від 11.03.2021 про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «АЗОТ».
Заява обґрунтована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАГАТ-ТРАНС» є конкурсним кредитором по відношенню до боржника на загальну суму 233227,02 грн, у тому числі: 158587,59 грн інфляційних втрат за період з листопада 2018 до березня 2020 року, 74639,43 грн трьох процентів річних за період з 14.11.2018 до 03.04.2020, які нараховані кредитором, у зв'язку з несвоєчасним розрахунком боржника за укладеним між ними договором №417-413 від 15.08.2017, заборгованість за яким встановлена рішенням суду від 22.01.2019 у справі №925/1223/18. Крім того, у зв'язку з несплатою боржником виконавчого збору у виконавчому провадженні №57927951, у якому проводилися виконавчі дії щодо стягнення заборгованості Приватного акціонерного товариства «АЗОТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВП ТРІАДА» у сумі 340264,73 грн та 5111,47 грн, боржником не сплачено основну винагороду приватному виконавцю Білан Світлані Володимирівні у сумі 34026,47 грн та 511,15 грн відповідно. Вказана сума заявлена як кредиторські вимоги останньої до боржника.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.03.2021 спільну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГАТ-ТРАНС» та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Білан Світлани Володимирівні про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «АЗОТ» прийнято до розгляду, визначена дата проведення підготовчого засідання та запропоновано арбітражній керуючій Кузнецовій Валерії Володимирівні надати господарському суду заяву про участь у справі про банкрутство для виконання повноважень розпорядника майна.
23.03.2021 від арбітражної керуючої Кузнецової Валерії Володимирівни до суду надійшла заява про надання згоди на її участь у справі про банкротство Публічного акціонерного товариства «АЗОТ».
31.03.2021 Приватне акціонерне товариство «АЗОТ» надіслало до суду відзив №501-06/01 від 30.03.2021 на заяву ініціюючих кредиторів, у якому останній заперечує проти наявності невиконаних грошових зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАГАТ-ТРАНС» та приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Білан Світланою Володимирівною, вказавши що наведені у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство вимоги уже були предметом судового розгляду у справі №925/327/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «АЗОТ» і, у зв'язку з встановленням факту їх сплати, судом було відмовлено у відкритті провадження справи про банкрутство. Крім того, про відсутність будь-яких невиконаних грошових зобов'язань товариства перед ініціюючими кредиторами свідчать також судові рішення, у яких встановлені факти сплати нарахованих Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАГАТ-ТРАНС» інфляційних та річних, а також сплата товариством виконавчого збору, сума якого зазначена у заяві кредиторів, як основна винагорода приватному виконавцю.
У судове засідання 01.04.2021 кредитори (їх представники) не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 39 Кодексу з процедур банкрутства неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.
Суд, розглянувши спільну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГАТ-ТРАНС» та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Білан Світлани Володимирівни, дослідивши докази надані кредитором та боржником, встановив такі обставини:
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.01.2019 у справі №925/1223/18 повністю задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГАТ-ТРАНС» до Публічного акціонерного товариства «АЗОТ» та стягнуто з останнього на користь позивача 2 040 250 грн основного боргу, 156901 грн 99 коп інфляційних втрат, 54588 грн 87 коп 3% річних, 33776 грн 10 коп судових витрат. Як вбачається зі змісту зазначеного рішення суду, інфляційні втрати та 3% річних нараховані та стягнуті за період прострочення з 08.12.2017 до 02.07.2018. Також, додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.02.2019 у справі №925/1223/18 стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АЗОТ» на користь позивача 42990,00 грн судових витрат.
Станом на 16.04.2020 Приватне акціонерне товариство «АЗОТ» у повному обсязі виконало свої зобов'язання перед Товариством «ВАГАТ-ТРАНС», які були встановлені рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.01.2019 та додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.02.2019 року у справі №925/1223/18.
Вказані обставини встановленні у справі №925/327/20, зокрема, зазначено в ухвалі Господарського суду від 05.08.2020, якою було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ВАГАТ-ТРАНС» у відкритті провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «АЗОТ».
Як встановлено судом у справі №925/327/20 заявлені кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАГАТ-ТРАНС», кредиторські вимоги складалися з грошових зобов'язань, які виникли у зв'язку з несвоєчасним розрахунком боржника за укладеним між ними договором №417-413 від 15.08.2017. На суму заборгованості у розмірі 1567099,06 грн, кредитором були нараховані інфляційні втрати у сумі 199849,64 грн та річні у сумі 8202,25 грн за період з 03.07.2018 до 14.03.2020. У зв'язку з повним розрахунком боржника за вказаними грошовими вимогами у повному розмірі, (платіжні доручення: №1390 від 03.04.2020 на суму 1272182,83 грн, та №81629 від 16.04.2020 на суму 294916,23 грн), ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.08.2020 суд відмовив у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Судом також встановлено, що у грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАГАТ-ТРАНС» подано до Господарського суду Черкаської області позовну заяву про стягнення з Приватного акціонерного товариства «АЗОТ» інфляційних втрат за період з листопада 2018 року до березня 2020 року на суму 158587,59 грн, річних у сумі 74639,43 грн за період з 14.11.2018 до 03.04.2020 нарахованих за прострочення виконання зобов'язань за договором №417-413 від 15.08.2017. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.12.2020 за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі №925/1631/20 у справі.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.01.2021 у справі №925/1631/20 позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАГАТ-ТРАНС» залишена без розгляду. На вказану ухвалу Господарського суду Черкаської області Приватним акціонерним товариством «АЗОТ» подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить суд апеляційної інстанції направити справу №925/1631/20 для продовження розгляду до суду першої інстанції з метою встановити безпідставність позовних вимог позивача.
Судом також встановлено, що на примусовому виконанні приватного виконавця Білан С.В. перебували виконавчі документи - накази Господарського суду Харківської області №922/1372/17 від 17.07.2017, згідно з якими приватним виконавцем були відкриті виконавчі провадження №57927951 та №57928153 зі стягнення з Приватного акціонерного товариства «АЗОТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВП ТРІАДА» заборгованості у сумі 340264,73 грн та витрат зі сплати судового збору у розмірі 5111,47 грн.
Згідно з Постановами приватного виконавця Білан С.В. від 18.02.2019 у ВП №57927951 та ВП №57928153 виконавчі документи повернуто стягувачу на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» в зв'язку з поданням стягувачем заяви про повернення виконавчого документа.
Стягнення за виконавчими документами не проводилось.
Водночас, судом встановлено, що виконавчі дії за наказами Господарського суду Харківської області №922/1372/17 від 17.07.2017 зі стягнення з Приватного акціонерного товариства «АЗОТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВП ТРІАДА» заборгованості у сумі 340264,73 грн та витрат зі сплати судового збору у розмірі 5111,47 грн були проведені державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Вельган О.В. У зв'язку з проведенням виконавчих дій та повним виконанням наказів Господарського суду Харківської області №922/1372/17 від 17.07.2017, цим державним виконавцем було винесено постанови про стягнення з Публічного акціонерного товариства «АЗОТ» виконавчого збору у сумі 34026,47 грн (ВП №54439328) та про стягнення виконавчого збору у сумі 511,14 грн (ВП №54439222). Вказані кошти були сплачені боржником про що свідчать постанови про закінчення виконавчих проваджень ВП №54439328 та ВП №54439222 у зв'язку з їх повним фактичним виконанням.
Згідно з частинами 1-3 Кодексу з процедур банкрутства» перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
Як зазначено Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАГАТ-ТРАНС» у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, воно є конкурсним кредитором за грошовими зобов'язаннями до Приватного акціонерного товариства «АЗОТ» на загальну суму 233227,02 грн., яка складається з: 158587,59 грн інфляційних втрат за період з листопада 2018 року до березня 2020 року, а також 74639,43 грн трьох процентів річних за період з 14.11.2018 до 03.04.2020, за зобов'язаннями, які виникли на підставі неналежного виконання боржником зобов'язань за договором №417-413 від 15.08.2017, який укладений між цими юридичними особами..
Як встановлено судом у справі №925/327/20 кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГАТ-ТРАНС» складалися з грошових зобов'язань, які виникли у зв'язку з несвоєчасним розрахунком боржника за укладеним між ними договором №417-413 від 15.08.2017 у розмірі 1567099,06 грн основної заборгованості, 199849,64 грн інфляційних втрат та 8202,25 грн річних за період з 03.07.2018 до 14.03.2020, були повністю сплачені кредитором до відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, відсутність грошових зобов'язань зі сплати інфляційних та річних за порушення умов договору №417-413 від 15.08.2017 за період, який був зазначений у цьому судовому рішенні не потребує доказування.
Щодо вимог кредитора з нарахування інфляційних та річних, які виникли у боржника після 14.03.2021 і до 03.04.2020, то суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з положеннями Закону України «Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби СОVІD-19», яким Розділ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства доповнено пунктом 12, та яким установлено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби СОVID-19, та протягом 90 днів з дня скасування карантину, зокрема, не допускається відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, що виникли з 12 березня 2020 року.
Оскільки Кодексом України з процедур банкрутства встановлено заборону на відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників за вимогами, що виникли після 12 березня 2020 року, а у справі спірними залишилися вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГАТ-ТРАНС» які виникли з 15.03.2020, тому за такою заявою не може бути відкрито провадження у справі про банкрутство.
Щодо кредиторських вимог приватного виконавця Білан Світлани Володимирівни у сумі 34537,61 грн, то суд вважає за необхідне зазначити, що законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).
Частиною 1 статті 42 Закону встановлено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
У статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.
Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення (частина шоста статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).
Аналіз положень частин 4 та 5 статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» свідчить про те, що питання розміру основної винагороди приватного виконавця залежить від суми фактичної стягнутої ним суми, а не від суми зазначеної у виконавчому документі.
Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця затверджено постановою Кабінету Міністрів України №643 від 08.09.2016 «Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця» (далі - Порядок №643).
Відповідно до пункту 19 Порядку №643 приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за своїм призначенням основана винагорода приватного виконавця є винагородою приватному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до повного або часткового виконання рішення та стягується з боржника в пропорційному до фактично стягнутої суми розмірі.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №2540/3203/18 наведений загальний правовий висновок, який полягає в тому, що на момент виникнення спірних правовідносин обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.
Водночас, як зазначено вище, що виконавчий документ (наказ суду) було повернуто стягувачу у зв'язку з поданням стягувачем заяви про повернення виконавчого документа, при цьому стягнення за виконавчим документом не проводилось, про що зазначено у постанові приватного виконавця.
Отже, як на момент винесення постанов приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди, так і на момент звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, приватним виконавцем Білан С.В. не вживалися заходи з примусового виконання рішення. Оскільки підставою для стягнення основної винагороди у межах виконавчого провадження є здійснення приватним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, тому основна винагорода обраховується від розміру фактично стягнутих сум. Враховуючи, що примусового виконання судового рішення фактично не відбулось, оскільки сума заборгованості приватним виконавцем Білан С.В. з боржника не стягнута, тому відсутні правові підстави для винесення постанови про стягнення з Публічного акціонерного товариства «АЗОТ» основної винагороди приватного виконавця.
Крім того, як зазначено вище, згідно з постановами державного виконавця Приватне акціонерне товариство «АЗОТ» вже сплатило виконавчий збір за примусове виконання наказів Господарського суду Харківської області №922/1372/17 від 17.07.2017, що підтверджується постановами про закінчення виконавчих проваджень щодо виконання постанов про стягнення виконавчого збору на користь держави, які свідчать про те, що виконавчий збір у розмірі 34026,47 грн та у розмірі 511,14 грн сплачений у повному обсязі.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №2540/3203/18 з правового аналізу положень Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 слідує, що при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.
Отже, оскільки Приватне акціонерне товариство «АЗОТ» вже сплатило органам ДВС виконавчий збір у зазначених сумах, а постанова приватного виконавця Білан С.В. винесена без реального виконання рішення, вказане свідчить саме про безпідставність заявлених нею невиконаних грошових зобов'язань боржника.
Підставою для відмови у відкритті провадження у справі, положення частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо.
Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду в постанові від 28.01.2021 у справі №910/4510/20 зроблено також наступні висновки: Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство.
Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю грошового зобов'язання боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Відповідно до частин 5, 6 статті 39 Кодексу з процедур банкрутства, за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
З огляну на наведені правові норми та висновки Верховного суду, встановлені судом фактичні обставини, суд дійшов висновку, що підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Азот» у суду немає, оскільки кредитори не довели та належними доказами не підтвердили, що у боржника перед ними є невиконані грошові зобов'язання.
Керуючись статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Азот» (вул. Героїв Холодного Яру, 72, м. Черкаси, 18028, ідентифікаційний код 00203826) за спільною заявою від 11.03.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю «Вагат-Транс» та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Білан Світлани Володимирівни.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею чинності.
Повна ухвала складена 09.04.2021
Суддя О.І.Кучеренко