18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
16 березня 2021 року Справа № 925/1409/20
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Пріхно Л.А.,
за участі представників сторін:
від позивача - Кирман В.О. - представник за довіреністю,
від відповідача - Підгорний М.О. - адвокат,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом виконавчого комітету Черкаської міської ради, м. Черкаси
до товариства з обмеженою відповідальністю “Управлінська компанія
“Нова якість” Благоустрій“, м. Черкаси
про розірвання договору
До Господарського суду Черкаської області з позовом звернувся виконавчий комітет Черкаської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю “Управлінська компанія “Нова якість” Благоустрій“ про розірвання договору №1-26/04/19 про надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси, укладеного між виконавчим комітетом Черкаської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю “Управлінська компанія “Нова якість” Благоустрій“ від 26 квітня 2019 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19 січня 2021 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19 січня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 23 лютого 2021 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 23 лютого 2021 року суд оголосив перерву до 14 год. 30 хв. на 16 березня 2021 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Позовні вимоги обґрунтовані істотним порушенням відповідачем своїх зобов'язань по договору надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси. Відповідач неналежним чином виконує умови договору, оскільки здійснює вивіз не всього об'єму відходів, які наявні в місці їх складання, а лише їх частину.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та зазначав, що рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради “Про встановлення тарифів на послуги з вивезення, знешкодження та захоронення побутових відходів (ремонтних та великогабаритних)” від 27 червня 2019 року №726 було затверджено відповідний тариф до складу якого не входять витрати по прибиранню контейнерних (сміттєвих) майданчиків.
Умовами договору не передбачено обов'язку відповідача щодо прибирання контейнерних майданчиків та відповідно до тарифу не закладалися витрати щодо їх прибирання.
Позивачем не надано матеріалів до позовної заяви, які б встановлювали межі контейнерних майданчиків та відповідно самого генерального плану, який би визначав відповідні межі.
Положення чинного законодавства України покладають обов'язок щодо утримання в належному санітарно-технічному стані контейнерних майданчиків виключно на осіб, яким дані майданчики належать або перебувають у користуванні.
Матеріали справи не містять доказів, що підтверджують надання відповідачу у власність чи користування контейнерних майданчиків, що виключає обов'язок в останнього здійснювати прибирання території, яка йому не належить.
Відповідно до п. 13 договору, договір може бути достроково розірваним за згодою сторін, а також внаслідок односторонньої відмови від договору замовника, яка допускається у разі систематичного порушення виконавцем його умов (не менше як три порушення, встановлені за результатами контролю, проведеного замовником чи уповноваженими органами державного нагляду (контролю).
Таким чином, контроль за виконанням відповідачем умов договору має здійснюватися або самим позивачем (замовник - виконавчий комітет Черкаської міської ради - окрема юридична особа), або уповноваженим органом державного нагляду (контролю).
Відповідач вважає, що Управління інспектування Черкаської міської ради, яке відповідно до свого положення є окремою юридичною особою, не є належним органом державного нагляду (контролю), результати якого є підставою для розірвання договору.
Положення Закону України “Про благоустрій населених пунктів” передбачено наступні форми контролю у сфері благоустрою населених пунктів:
державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями (ст. 39 Закону України “Про благоустрій населених пунктів”);
самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами (ст. 40 Закону України “Про благоустрій населених пунктів”).
У позовній заяві, з посилання саме на ст. 40 Закону України “Про благоустрій населених пунктів”, зазначено, що перевірку було здійснено у формі самоврядного контролю управлінням інспектування Черкаської міської ради на предмет санітарного стану контейнерних майданчиків, а не державного, як це передбачено умовами договору.
Відповідно до Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Згідно п.п. 1.1. Положення про управління інспектування Черкаської міської ради, управління інспектування Черкаської міської ради є виконавчим органом Черкаської міської ради, підконтрольний та підзвітний Черкаській міській раді, підпорядкований її виконавчому комітету та міському голові міста Черкаси.
Таким чином, відповідач вказує, що складені акти управління інспектування Черкаської міської ради, враховуючи положення договору, не є допустимими доказами для фіксування порушень договірних зобов'язань відповідачем та не можуть слугувати підставою для розірвання договору.
Сміття рослинного походження не є великогабаритними або ремонтними відходами в розумінні “Правил надання послуг з поводження з побутових відходів”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року №1070.
Відповідач стверджує, що положення чинного законодавства України та Правила благоустрою чітко розмежовують великогабаритні, ремонтні відходи, вивезення яких є предметом договору між позивачем та відповідачем, та інших предметів, що мають рослинне погодження, вивезення яких не належить до договірних зобов'язань відповідача та відповідно слугувати підставою для фіксування порушень та розірвання договору.
Всі акти були складені Управлінням інспектування Черкаської міської ради виключно на предмет санітарного стану контейнерних майданчиків, а тому для підтвердження факту порушення графіку вивезення великогабаритних та ремонтних відходів не можуть слугувати як докази.
Значна кількість наданих позивачем актів підтверджує факт виконання відповідачем графіку вивезення відході,в про що зазначено у відповідних документах.
Також відповідач вказував, що частина актів складена на адреси, які не містяться у графіку вивезення великогабаритних та ремонтних відходів, що є невід'ємною частиною договору.
Відповідач стверджує, що за даними системи моніторингу “WIALON” вивезення великогабаритних та ремонтних відходів здійснювалося за адресами відповідно до умов до договору у відповідні дні тижня.
Надані акти перевірки та фотоматеріали, фіксуються виключно певний короткочасний проміжок часу, а не весь день протягом якого здійснюються послуги з вивезення відходів.
При наданні актів перевірок сміттєвих майданчиків відсутні будь-які дані щодо доведеності повноважень осіб на складання відповідних документів, їх повноваження в цілому, відсутні посилання на підставі яких нормативно правових актах вони були складені.
У положенні про управління інспектування Черкаської міської ради відсутнє посилання на право щодо складання актів, також відсутні документи, якими затверджена форма даних актів та порядок їх складання.
Відповідач вважає, що ним виконуються договірні зобов'язання згідно умов діючого договору щодо надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси з дотриманням погодженого графіку, що спростовує доводи та припущення позивача, а тому відповідач просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.
У додаткових письмових поясненнях відповідач також зазначав, що копії актів та фотографії, які надані суду засвідчені без дотримання вимог до оформлення копій документів, визначених пунктом 5.27 ДСТУ 4163-2003 та пункту 8 глави 10 розділу ІІ Правил №1000/5, оскільки згідно п. 8 глави 10 розділу ІІ Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
В судовому засіданні, яке відбулося 16 березня 2021 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1409/20.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду даного спору, рішенням Господарського суду Черкаської області від 28 травня 2020 року зі справи № 925/22/20 за позовом виконавчого комітету Черкаської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю “Управлінська компанія “Нова якість” Благоустрій” про розірвання договору від 26 квітня 2019 №1-26/04/19 у позові відмовлено повністю.
Позовні вимоги по справі №925/22/20 були обґрунтовані тим, що відповідачем станом на дату подачі позову не надано підтвердження виконання умов спірного договору в частині укладення договорів з споживачами послуги відповідно до типового договору, враховуючи численні звернення та скарги жителів територіальної громади м. Черкаси щодо виконання відповідачем умов договору. У зв'язку з цим, Черкаською міською радою прийнято рішення “Про скасування рішень виконавчого комітету Черкаської міської ради від 26.02.2019 №216, від 17.04.2019 №414, від 13.12.2019 №2-5354, яким доручено департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради звернутися до суду з позовом про розірвання договору на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси від 26.04.2019 №1-26/04/19.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30 листопада 2020 року рішення Господарського суду Черкаської області від 28 травня 2020 року у справі №925/22/20 залишено без змін.
Так місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції під час розгляду справи №925/22/20 було встановлено, що рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 26 лютого 2019 року №216 “Про проведення конкурсу на визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси” в березні 2019 року вирішено провести конкурс на визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року №1173 “Питання надання послуг з вивезення побутових відходів” та затверджено конкурсну документацію для проведення конкурсу на визначення виконавця послуг, форму заяви на участь у конкурсі та цінової пропозиції, оголошення про проведення конкурсу.
Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради “Про введення в дію рішення конкурсної комісії щодо визначення переможця конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси” від 17 квітня 2019 року №414 з моменту ухвалення цього рішення вирішено ввести в дію рішення конкурсної комісії (протокол від 15 квітня 2019 року №1 додаток 1) щодо визначення переможцем конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси ТОВ “Сантехбудконструкція”.
Пунктами 2, 3 рішення №414 встановлено, що строк протягом якого виконавець має право надавати послуги з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси становить 10 (десять) років з дня укладення договору. Також погоджено розроблений ТОВ “Сантехбудконструкція” графік вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси (додаток 2) та визначено його як додаток до договору, що є його невід'ємною частиною.
Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради “Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17 квітня 2019 року №414 “Про введення в дію рішення конкурсної комісії щодо визначення переможця конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси” від 26 квітня 2019 року №482 внесено зміни до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17 квітня 2019 року №414 “Про введення в дію рішення конкурсної комісії щодо визначення переможця конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси” та встановлено строк протягом якого виконавець має право надавати послуги з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси, який становить 20 років з дня укладення договору.
Пунктом 1.2 рішення № 482 пункт 2 додатку 2 до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17 квітня 2019 року №414 викладено у новій редакції, а саме: “В одноквартирних житлових будинках приватного сектору збір та вивезення великогабаритних відходів здійснюється на власних присадибних ділянках та у місцях визначених мешканцями приватного сектору чотири рази на місяць”.
26 квітня 2019 року між виконавчим комітетом Черкаської міської ради (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Сантехбудконструкція” (виконавець) було укладено договір про надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси №1-26/04/19, за умовами якого виконавець зобов'язався згідно з графіком (додаток 1 до договору) надавати послуги з вивезення побутових відходів на території міста Черкаси, а замовник - виконати обов'язки, передбачені цим договором (далі - послуги).
В п. п. 2, 3 договору сторонами узгоджено характеристики території: площа міста Черкаси 76 км2; житловий фонд становить 16 499 багатоквартирних будинків, з яких 15 086 будинків садибного типу та 1 413 багатоквартирних будинків; кількість місць розташування складування великогабаритного сміття, листя та відходів деревини - 140; протяжність міських шляхів 370 км, у тому числі з твердим покриттям 302,1 км; відстань від межі міста до полігону твердих побутових відходів - 13 км.
Також закріплено перелік розміщених у межах території об'єктів утворення побутових відходів.
Строк дії договору з 26 квітня 2019 року до 26 квітня 2039 року (п. 11 договору).
Між сторонами підписано додаток №1 до договору, в якому визначено Графік збору та вивезення великогабаритних та ремонтних відходів. Вивезення сміття здійснюється один раз на тиждень.
25 вересня 2019 року між виконавчим комітетом Черкаської міської ради, (замовник), та товариством з обмеженою відповідальністю “Управлінська компанія “Нова якість” Благоустрій” (виконавець), укладено додаткову угоду №1 до договору, за умовами якої:
1. У преамбулі до договору абзац 2 замінено на “Товариство з обмеженою відповідальністю “Управлінська компанія “Нова якість” Благоустрій”, в особі директора Атамась С.С., що діє на підставі Статуту (далі - виконавець), з другої сторони”;
2. У тексті договору та додатках словосполучення “Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантехбудконструкція” у всіх відмінках замінено відповідно словосполученням “Товариство з обмеженою відповідальністю “Управлінська компанія “Нова якість” Благоустрій””;
3. Внесено зміни до підпункту 1 пункту 7 договору та викладено його наступній редакції: “укласти договори на надання послуг з вивезення побутових відходів із споживачами на території, визначеній цим договором, відповідно до Типового договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами, наведеного у додатку 1 до Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами”.
Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 07 жовтня 2019 року №1119 внесено зміни до пункту 3 рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17 квітня 2019 року №414 “Про введення в дію рішення конкурсної комісії щодо визначення переможця конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси”, а саме додаток 2 до рішення №414 графік збору та вивезення великогабаритних та ремонтних відходів товариством з обмеженою відповідальністю “Сантехбудконструкція” викладено в новій редакції, згідно з яким визначено вивезення сміття у відповідний день тижня (один раз у тиждень), а від житлових будинків приватного сектору чотири рази на місяць.
Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 19 листопада 2019 року №1345 внесено зміни до пункту 3 рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17 квітня 2019 року №414 “Про введення в дію рішення конкурсної комісії щодо визначення переможця конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси”, а саме додаток 2 до рішення №414 графік збору та вивезення великогабаритних та ремонтних відходів товариством з обмеженою відповідальністю “Сантехбудконструкція” викладено в новій редакції, згідно якого вивезення відходів здійснюється один раз на тиждень.
Рішенням Черкаської міської ради від 13 грудня 2019 року №2-5354 скасовано рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 26 лютого 2019 року №216 “Про проведення конкурсу на визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси” та рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17 квітня 2019 року №414 “Про введення в дію рішення конкурсної комісії щодо визначення переможця конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси”.
Пунктом 3 рішення №2-5354 доручено Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради протягом 5 робочих днів звернутися до суду з позовом щодо розірвання договору на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси від 26 квітня 2019 року №1-26/04/19.
Пунктом 4 рішення №2-5354 доручено департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради у місячний термін розробити концепцію поводження з побутовими відходами міста Черкаси та подати на затвердження виконавчому комітету Черкаської міської ради.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, обставини, що встановлені рішенням суду зі справи №925/22/20 не доказуються при розгляді даної справи.
Також судом встановлено, що 20 листопада 2019 року між виконавчим комітетом Черкаської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю “Управлінська компанія “Нова якість” Благоустрій” було укладено додаткову угоду №2 до договору внаслідок чого додаток №1 до договору було викладено в новій редакції в частині графіку вивезення відходів.
10 квітня 2020 року між сторонами було укладено додаткову угоду №3 до договору згідно якої додаток №1 до договору викладено в новій редакції щодо встановлення графіку вивезення відходів.
Виконавчий комітет Черкаської міської ради, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, звернувся з позовом у даній справі про розірвання договору про надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси №1-26/04/19 від 26 квітня 2019 року.
Водночас, підстави позову у даній справі та у справі №925/22/20 не є тотожними.
Статтями 11, 509 ЦК України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань).
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України встановлено, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Норми ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов (ст. 627 ЦК України), зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ст. 628 ЦК України), сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ст. 6 ЦК України).
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
За приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Аналогічні положення містить стаття 291 ГК України.
Частиною 1 статті 188 ГК України унормовано, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Отже, за змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі (аналогічну правову позицію викладено у постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2019 року №916/1684/18).
За змістом ч. ч. 2-4 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Статтею 651 ЦК України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.
Таким чином, однією з підстав розірвання договору за рішенням суду є істотне порушення його умов стороною цього договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - “значної міри” позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.
Зміна умов договору чи його розірвання в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов'язання іншою стороною договору у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.
Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин. Вказана норма не формулює підстав, за наявності яких у сторони виникає право на розірвання договору, а лише передбачає якими способами можуть встановлюватися такі підстави.
Аналогічну правову позицію щодо застосування вказаних норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 914/2649/17.
Так, зі змісту договору про надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси №1-26/04/19 від 26 квітня 2019 року вбачається узгодження сторонами умов щодо зміни, розірвання, припинення дії цього правочину.
Зміна умов договору проводиться у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі коли не досягнуто такої згоди, спір розв'язується у судовому порядку (п. 12 договору).
За змістом п. 13 договору договір може бути розірвано достроково за згодою сторін, а також внаслідок односторонньої відмови від договору замовника, яка допускається у разі систематичного порушення виконавцем його умов (не менш як три порушення, встановлені за результатами контролю, проведеного замовником чи уповноваженими органами державного нагляду (контролю).
Одностороння відмова замовника від договору допускається у разі вчинення виконавцем таких порушень:
недотримання графіка вивезення побутових відходів (за винятком настання обставин непереборної сили), погодженого з органом місцевого самоврядування;
невиконання вимог законодавства про відходи, санітарних норм і правил, Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, актів замовника, рішень конкурсної комісії;
залучення до роботи на маршрутах водіїв, що не пройшли відповідної підготовки;
більш як два випадки порушення водіями виконання з власної вини вимог законодавства про дорожній рух;
незабезпечення виконавцем належного контролю за технічним станом транспортних засобів;
набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо працівника виконавця.
Таким чином, умовами договору сторонами визначено можливість розірвання правочину за взаємною згодою, а також надано замовнику право відмови від договору за сукупністю визначених в ньому умов.
Матеріалами справи підтверджується, що підстава позову у даній справі обґрунтована порушенням відповідачем умов договору щодо вивезення не всього об'єму відходів, які наявні в місці їх складання, а лише їх частини.
Відповідно до рішення Черкаської міської ради від 13 грудня 2019 року №2-5362 “Про здійснення заходів щодо поводження з побутовими відходами в місті Черкаси” було доручено управлінню інспектуванню Черкаської міської ради забезпечити здійснення контролю за належною організацією обслуговування споживачів товариством з обмеженою відповідальністю “Управлінська компанія “Нова якість” Благоустрій” та належним виконанням цим товариством умов договору від 26 квітня 2019 року №1-26/04/19 про надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси.
На виконання вищевказаного рішення Черкаської міської ради від 13 грудня 2019 року №2-5362, управлінням інспектування Черкаської міської ради було здійснено перевірки надання відповідачем послуг за договором.
В результаті перевірок було складено акти від 21 - 23 липня 2020 року, 25 вересня 2020 року, 28 вересня 2020 року, 29 вересня 2020 року, 01 жовтня 2020 та 07 жовтня 2020 року, в яких, на думку позивача, зафіксовано порушення відповідачем умов договору №1-26/04/19 від 26 квітня 2019 року.
У вищевказаних актах зазначено, що було проведено перевірку санітарного стану контейнерних майданчиків.
До актів також було додано матеріали фотофіксації санітарного стану майданчиків та самих контейнерів для збору побутових відходів, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Судом враховано, що саме п. 7 договору визначено обов'язки виконавця.
Зокрема, виконавець зобов'язувався надавати послуги з вивезення: великогабаритних та ремонтних відходів у складі побутових відходів згідно графіком; перевозити побутові відходи на полігон та інші місця їх складування.
Відповідно до п.п.2 п. а) ч. 1 ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить власні (самоврядні) повноваження щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, послуги з постачання гарячої води, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
Згідно ст. 5 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року №1010 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами, що визначає механізм формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (далі - Порядок).
До послуг згідно цього Порядку належать операції поводження з побутовими відходами (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення).
Відповідно до п. 8 Порядку тарифи на послуги визначаються окремо за кожною послугою поводження з побутовими відходами та за видами побутових відходів (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, небезпечні),
Розділ 2 Порядку “Формування тарифів” та Розділ 3 Порядку “Повна собівартість послуг” визначає порядок формування тарифу на послугу з поводження з побутовими відходами та складові витрати, які включаються до відповідного тарифу.
Рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради “Про встановлення тарифів на послуги з вивезення, знешкодження та захоронення побутових відходів (ремонтних та великогабаритних)” від 27 червня 2019 року № 726 було затверджено відповідний тариф до складу якого не входять витрати по прибиранню контейнерних (сміттєвих) майданчиків.
Відповідно до п. 1 договору “Предмет договору” виконавець (відповідач) зобов'язується згідно з графіком (додаток 1 до договору) надавати послуги з вивезення побутових відходів на території міста Черкаси, а замовник зобов'язується виконати обов'язки, передбачені цим договором.
Обов'язку щодо прибирання контейнерних майданчиків положення договору не містить та відповідно до тарифу не закладалися витрати щодо їх прибирання.
Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача, що у нього відсутній обов'язок прибирати контейнерні майданчики.
Відповідно до ч. 6 ст. 35-1 Закону України “Про відходи” житлові масиви і внутрішньодворові території, дороги загального користування та інші об'єкти благоустрою населених пунктів, а також місця проведення масових заходів обладнуються контейнерними майданчиками, урнами для побутових відходів.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України “Про затвердження Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць” від 17 березня 2011 року №145 було затверджено Державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць (надалі - Санітарні норми).
Відповідно до п. 1.1. Санітарних норм, схема санітарного очищення - документ, у якому містяться графічні та текстові матеріали щодо черговості здійснення заходів та обсягів робіт з санітарного очищення, систем і методів збирання, зберігання, перевезення, оброблення (перероблення), утилізації, видалення, знешкодження і захоронення побутових відходів, включаючи небезпечні відходи у їх складі, необхідної кількості сміттєвозів, механізмів, устаткування та інвентарю, доцільності проектування, будівництва, реконструкції чи розширення об'єктів поводження з відходами, їх основні параметри і розміщення, орієнтовані капіталовкладення на будівництво і придбання технічних засобів;
Санітарні норми встановлюють вимоги до санітарного очищення територій населених місць, а також правила виконання робіт з належного прибирання об'єктів благоустрою та державного санітарно-епідеміологічного нагляду у сфері благоустрою населених пунктів і поводження з відходами (п. 1.2. Санітарних норм).
Місця розташування контейнерних майданчиків на об'єктах благоустрою населених пунктів визначаються у складі проектів будівництва житлових і громадських будівель і споруд, а для території садибної забудови - у складі проектів детальних планів цих територій (п. 2.9. Санітарних норм).
У виняткових випадках в районах забудови, що склалася, де немає можливості дотримання відстаней, зазначених у пункті 2.8 Санітарних норм, місця розташування контейнерних майданчиків встановлюються комісією за участю посадових осіб спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури і державної санітарно-епідеміологічної служби, а також представників балансоутримувача будинку та органу самоорганізації населення. Комісією складається акт довільної форми щодо місця розташування контейнерного майданчика, який підписується всіма членами комісії у чотирьох примірниках для кожної із сторін (п. 2.10. Санітарних норм).
Вимоги, які необхідно враховувати під час проектування, будівництва та утримання контейнерних майданчиків, встановлено національним стандартом ДСТУ-Н Б Б.2.2-7:2013 “Настанова з улаштування контейнерних майданчиків”, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 жовтня 2013 року №506 (далі - ДСТУ-Н Б Б.2.2-7:2013).
Згідно із пунктом 3.2. ДСТУ-Н Б Б.2.2-7:2013, контейнерний майданчик - спеціально обладнанні майданчики для розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів із зручними під'їздами для спеціально обладнаних транспортних засобів.
Пунктом 4.4. ДСТУ-Н Б Б.2.2-7:2013 встановлено, що місця розміщення контейнерних майданчиків на об'єктах благоустрою населених пунктів визначаються у складі проектів будівництва житлових і громадських будівель і споруд, а для території садибної забудови - у складі проектів детальних планів цих територій.
Згідно ст. 17 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п'ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до віддання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вирішення питань збирання, транспортування, утилізація та знешкодження побутових відходів.
Статтею 21 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” встановлює елементи благоустрою. Так, згідно п. 3 ч. 1 вказаної статті визначено, що елементами (частинами) об'єктів благоустрою серед іншого є будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів.
Згідно із ст. 20 Закону України “Про благоустрій населених пунктів”, організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували встановлення меж контейнерних майданчиків та відповідно самого Генерального плану, який би визначав відповідні межі.
Відповідно п. 36 Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року №1145, під час проведення перевірки відповідності якості надання послуг з поводження з побутовими відходами виконавець комунальних послуг враховує:
1) стан дотримання вимог щодо обсягів і строків надання таких послуг;
2) дотримання графіка надання таких послуг відповідно до умов договору про їх надання;
3) стан утримання в належному санітарно-технічному стані контейнерів та контейнерних майданчиків у разі їх перебування у власності або оренді виконавця.
Проте, матеріали справи не містять доказів того, що контейнерні майданчики перебувають у власності чи в оренді виконавця послуг з вивезення відходів.
Окрім того, рішенням Черкаської міської ради від 11 листопада 2008 року №4-688 (із змінами внесеними від 21 березня 2013 року № 3-3-1640) затверджено регуляторний акт - “Правила благоустрою міста Черкаси” (надалі - Правила благоустрою, розміщено на офіційному сайті Черкаської міської ради).
Відповідно до Розділу 3 Правил благоустрою “Забезпечення санітарного стану”, відповідальність за утримання в належному санітарному стані та благоустрій вулиць, прибережних зон, парків, скверів, ринків, кладовищ та інших об'єктів на території міста покладається:
прибудинкових територій відомчого житлового фонду і закріплених виконавчими комітетами районних в місті рад територіях - на керівників підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності і відомчої належності.
прибудинкових територій житлових будинків комунальної власності - на керівників КП “СУБ”.
прибудинкових територій будинків, що належать житлово-будівельним кооперативам і об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків - на керівників кооперативів і об'єднань.
прибудинкових територій будинків та споруд, що належать громадянам на правах приватної власності або знаходяться у користуванні - відповідно на власників будинків і користувачів.
територій, що закріплені за спортивними спорудами, об'єктами соціальної, культурно-побутової сфери, закладами освіти та медицини у - відповідно на власників (користувачів) об'єктів.
прилеглих територій до автозаправних станцій (по периметру 50 метрів) на власників відповідних автозаправних станцій.
зупинок міського громадського транспорту, в тому числі кінцевих зупинок маршрутних таксі, - на керівників підприємств, організацій, установ та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, за якими закріплені зупинки, та переможців конкурсних торгів, які прибирають сміття на зупинках.
території організованої парковки та стоянки автотранспорту - на керівників підприємств, організацій і установ, уповноважених, органами місцевого самоврядування здійснювати збір коштів за парковку.
територій стадіонів, об'єктів природно-заповідного фонду, парків, скверів, зелених зон, пляжів, об'єктів соціальної, культурно-побутової сфери усіх форм власності - на керівників підприємств, у віданні яких вони знаходяться або закріплені рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради.
територій, що прилягають до магазинів, кіосків, павільйонів, торгових точок та підприємств побуту, закріплених в установленому порядку за ними територій - на керівників підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування усіх форм власності.
Зазначені підприємства, крім прибирання території, зобов'язані забезпечити встановлення урн біля своїх підприємств, чистоту вікон та вітрин.
Території ринків, торгівельних зон і прилеглих до них територій та закріплених за ними в установленому порядку територій, літніх майданчиків закладів торгівлі і громадського, харчування - на керівників ринків, закладів торгівлі і громадського харчування, відповідальних осіб, які отримали дозвіл на облаштування торгівельної зони в установленому порядку. Ці підприємства, крім прибирання території, зобов'язані забезпечити встановлення урн, біотуалетів на своїх територіях і забезпечити їх обслуговування, своєчасне вивезення сміття.
Відповідно до п. 8.4. Правил Благоустрою, забороняється складування сміття біля контейнера та контейнерних майданчиків.
Таким чином, положення чинного законодавства України покладають обов'язок щодо утримання в належному санітарно-технічному стані контейнерних майданчиків виключно на осіб, в яких ці майданчики перебувають у користуванні.
Умовами договору не передбачено обов'язку відповідача здійснювати прибирання території (контейнерних майданчиків), а також не визначено меж території за чистоту якої відповідає саме відповідач надаючи послуги з вивезення відходів.
Також слід вказати, що частина актів складена за адресами розташування контейнерів, які не містяться у Графіку збору та вивезення великогабаритних та ремонтних відходів ТОВ “Управлінська компанія “Нова якість” Благоустрій”, що є невід'ємною частиною договору, а саме: вул. Вернигори, 12 (акт від 23 липня 2020 року), вул. Генерала Момота 9-11 (акт від 23 липня 2020 року), вул. Смілянська, 108 (акт від 23 липня 2020 року), вул. Десантників, 10 (акт від 23 липня 2020 року та акт від 29 вересня 2020 року), вул. Героїв Майдану, 8 (акт від 28 вересня 2020 року), вул. Прикордонника Лазаренка, 30 (акт від 28 вересня 2020 року), вул. Олени Теліги, 13 (акт від 28 вересня 2020 року), вул. Сумгаїтська, 24/1 (акт від 28 вересня 2020 року), вул. Смілянська, 108 (акт від 01 жовтня 2020 року), вул. Десантників, 10 (акт від 01 жовтня 2020 року).
Судом було також враховано, що з наданих позивачем доказів (копій фотокарток) вбачається, що біля контейнерів для вивезення великогабаритних та ремонтних відходів по ряду адрес також знаходиться сміття рослинного походження, а саме обрізані гілки дерев та зелених насаджень.
Відповідно до “Правил надання послуг з поводження з побутових відходів”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року №1070:
великогабаритні відходи - тверді відходи, розміри яких перевищують 50 х 50 х 50 сантиметрів, що не дає змоги розмістити їх у контейнерах об'ємом до 1,1 куб. метра:
ремонтні відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, що утворилися під час проведення у житловому будинку, окремій квартирі, будинку громадського призначення капітального та поточного ремонту, перепланування, переобладнання, прибудови тощо.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відходи” тверді відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням.
Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року №105 затверджено “Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України” (надалі - Правила), які містять відповідні категорії сміття рослинного походження, що відмежовує їх від понять великогабаритних та ремонтних відходів.
Відповідно до Розділу 4 Правил, на об'єктах благоустрою зеленого господарства забороняється: вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, сміття, траву, гілки, деревину, сніг, листя тощо.
Окрім того, у п. 2.4. Правил Благоустрою “Обов'язки учасників правовідносин у сфері благоустрою” визначено, що власники та балансоутримувачі об'єкту благоустрою, керівники підприємств, організацій, установ, незалежно від їх відомчої належності і форм власності, підприємці, громадяни, які мають житлові будинки, будівлі та споруди іншого призначення у особистій власності чи користуванні, власники тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, зобов'язані забезпечити вивезення твердих побутових відходів, опалого листя, відходів рослинності, відходів деревини, а також роздільне збирання побутових відходів.
Відповідно до п. 8.2. Правил Благоустрою, підприємства, установи, організації та громадяни (власники, балансоутримувачі садиб) зобов'язані укладати договори на вивезення сміття та вторинних матеріалів, листя, гілля, рослинних решток, великогабаритних відходів із спеціалізованими підприємствами-перевізниками, які мають договірні відносини зі спеціалізованими підприємствами, що проводять утилізацію та знешкодження відходів у відповідності до діючих галузевих нормативно-правових актів.
Отже, суд погоджується з доводами відповідача, що положення чинного законодавства України та Правила благоустрою чітко розмежовують поняття великогабаритні, ремонтні відходи, вивезення яких є предметом договору укладеного між позивачем та відповідачем, та інших предметів, що мають рослинне погодження, вивезення яких не належить до договірних зобов'язань відповідача.
З графіку вивезення великогабаритних та ремонтних відходів вбачається, що графік визначає лише відповідний день тижня вивезення відходів, а не час їх вивезення.
Тобто, обставини, що зафіксовані в актах перевірок в певний проміжок часу не доводять того факту, що після проведення такої перевірки побутові відходи до завершення відповідного дня тижня (до 24 год. 00 хв.) відповідачем взагалі не вивозилися, або навпаки, вже після вивезення відповідачем відходів відбулося накопичення нових, які і було зафіксовано працівниками управління під час проведення перевірки.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Водночас, ст.79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В підтвердження виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань згідно договору відповідач надав суду роздруківки з системи моніторингу “WIALON”, яка забезпечує на постійній основі відстеження руху транспортних засобів, задіяних відповідачем при наданні послуги з вивезення великогабаритних та ремонтних відходів на території м. Черкаси, за допомогою встановлених GPS трекерів (т.2 а.с.4-61).
Також, відповідачем надано суду подорожні листи вантажних автомобілів, завдання на маршрути, товарно-транспортні накладні щодо підтвердження здійснення відповідачем своїх договірних зобов'язань (т.2 а.с.82-348).
Під час розгляду даного спору позивач не спростував належними та допустимими доказами доводи відповідача стосовно того, що за даними системи моніторингу “WIALON” вивезення великогабаритних та ремонтних відходів здійснювалося відповідачем відповідно встановленого графіку та умов договору.
Отже, оскільки позивачем під час розгляду даного спору належними та допустимими доказами не було доведено факту істотного порушення відповідачем умов договору №1-26/04/19 від 26 квітня 2019 року в частині виконання зобов'язання з вивезення відходів згідно узгодженого графіку, то підстав для розірвання зазначеного договору в судовому порядку немає, а тому позов задоволенню не підлягає.
Водночас суд вважає за необхідне вказати, що Управління інспектування Черкаської міської ради здійснювало контроль за належним виконанням товариством умов договору від 26 квітня 2019 року №1-26/04/19 за дорученням Черкаської міської ради.
В даному випадку саме територіальна громада міста Черкаси в особі її виконавчого органу фактично є замовником послуги з вивезення побутових відходів, а тому суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що перевірка виконання договору проводилася не уповноваженими на те особами.
Доводи відповідача, що копії актів перевірок належним чином не засвідченні, оскільки не містять повної назви посади (зазначено лише начальник управління) особи, яка завіряла відповідні акти, а також не містять дати засвідчення документу та печатки відповідної установи є вірними, проте, відповідачем не заявлялося клопотання в порядку ч.6 ст.91 ГПК України про витребування оригіналів цих документів у позивача, а також не ставилося під сумнів відповідність наданих суду копій оригіналам. Не виникло таких сумнівів і у суду під час дослідження письмових доказів. Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Управління інспектування Черкаської міської ради є Коломієць Станіслав Анатолійович і саме дана особа засвідчила копії наданих суду документів.
Інші доводи сторін судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищенаведеного висновку суду.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді в лікарняній відпустці з 22 березня 2021 року по 05 квітня 2021 року повний текст судового рішення складено 08 квітня 2021 року.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 08 квітня 2021 року.
Суддя А.В. Васянович