ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
07 квітня 2021 року м.Херсон Справа № 923/1804/14
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. за участю секретаря судового засідання Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області м.Херсон ідентифікаційний код юридичної особи 21295057
до Відповідача: Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" м.Херсон ідентифікаційний код юридичної особи 32702078
про стягнення 72 392,88 грн. заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з липня по грудень 2019р.
в межах справи
за заявою Кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "Метизний завод "Шплінт.УА" (місцезнаходження - м.Кам'янське (раніше Дніпродзержинськ), 3-й Баглійський провулок, буд.1-Ж, код ЄДРПОУ 36826164)
до Боржника: Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" (місцезнаходження - м. Херсон, вул. Адмірала Макарова, 203, код ЄДРПОУ 32702078)
про банкрутство
За участю представників сторін:
від позивача - Рибкіна Є.Ю., головний спеціаліст, довіреність № 28/08-16 від 05.01.21, дійсна до 30.06.21
від відповідача - не прибули
Позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області 17.12.2019р. звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до відповідача Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" м.Херсон про стягнення 60644,75 грн. заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з липня по листопад 2019р.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.12.2019р., позовну заяву передано на розгляд судді Пінтеліній Т.Г. в провадженні якої перебуває справа №923/1804/14 про банкрутство Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія".
Ухвалою від 18.12.2019р. Господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу за правилами загального провадження, призначено засідання у підготовчому провадженні на 15.01.2020р.. Також ухвалою встановлено строк для подачі відзиву на позов для відповідача - 27.12.2019р., для подання відповіді на відзив позивачу - 08.01.2020р.
Згідно повідомлень про вручення поштового відправлення сторони отримали копію ухвали про відкриття провадження у справі, позивач 23.12.2019р., відповідач - 24.12.2019р.
08.01.2020р. позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої заявник просить стягнути з відповідача витрати на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з липня по грудень 2019 у загальній сумі 72 392,88 грн. Суд прийняв дану заяву до розгляду та в подальшому розглядає справу з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Відповідно до ухвали від 15.01.2020р. розгляд справи відкладено до 10.02.2020р., у зв'язку із першою неявкою в судове засідання представника відповідача, та з урахуванням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
При цьому, станом на 15.01.2020р. відповідач не надав до суду та не надіслав позивачу відзиву на позовну заяву по суті заявлених позовних вимог.
10.02.2020р. в судовому засіданні представник відповідача усно заявив про необхідність залишити позовну заяву без розгляду, оскільки з 01.01.2020 представляти інтереси державних органів мають адвокати, та до позовної заяви не додано документів на підтвердження повноважень керівника, що підписав заяву. У зв'язку з неявкою належного представника позивача, просить залишити позовну заяву без розгляду або відкласти розгляд для створення можливості відповідачу надати належні докази на підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву та представника, що прибуде у наступне судове засідання. Представник позивача пояснила, що працівники ГУ ПФУ України є представниками у судових засіданнях, докази на підтвердження повноважень будуть надані.
Ухвалою від 10.02.2020р. підготовче провадження продовжено на 30 днів, розгляд справи відкладено, призначено засідання у підготовчому провадженні на 11.03.2020 року.
28.02.2020р. від позивача на адресу суду надійшли заперечення щодо заяви про залишення позову без розгляду, які вмотивовані тим, що позовна заява підписана начальником Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, його повноваження підтверджуються даними про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (додано витяг). В позовній заяві вказане посадове становище керівника Управління, отже вважає, що повноваження підписанта позовної заяви підтвердженні належним чином.
Ухвалою від 11.03.2020р. суд, враховуючи, що у сторін було достатньо часу для надання доказів та пояснень щодо заявлених позовних вимог, ухвалив клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду - залишив без задоволення; підготовче провадження у справі закрив; призначив розгляд справи по суті у судовому засіданні на 23 березня 2020 року об 11:00 у приміщенні господарського суду за адресою: м. Херсон, вул. Театральна, 18, зал судових засідань № 211. Копія ухвали - повідомлення надіслана учасникам справи.
Згідно ухвали від 23.03.2020р. вбачається, що з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 №211, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 №9/рс-186/20, судове засідання, призначене на 23.03.2020р. відкладено до 16.04.2020р.
В подальшому судові засіданні відкладались через запроваджений в країні карантин спричинений коронавірусом COVID-19 до 05.05.2020р., до 28.05.2020р.
Ухвалою від 28.05.2020р. розгляд справи відкладено, дату судового засідання ухвалено визначити після припинення (скасування) режиму та дії карантину у державі Україна.
Починаючи з 28.05.2020р. та станом на 18.02.2021р. від учасників справи заяв, клопотань на адресу суду не надходило.
19.02.2021р. з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров'я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням наведених рекомендацій уповноважених суб'єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, суд ухвалою вважав за доцільне призначити розгляд справи поза межами карантину та роз'яснити й довести до відома учасників справи положення норм статей 196, 197, 201 ГПК України щодо права учасників справи на звернення до суду із клопотанням (заявою тощо) про розгляд справи за їх відсутності (у разі продовження строку дії карантину), а також права учасників справи брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та звернути увагу учасників, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті. За таких обставин суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 09.03.2021р.
Ухвалою від 09.03.2021р. постановлено розгляд справи проводити у розумний строк на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відкладено розгляд справи до 07.04.2021 (з урахуванням планової відпустки судді).
З огляду на розписку наявну в матеріалах справи представник відповідача отримала копію ухвали від 09.03.2021р. 12.03.2021р., позивач отримав копію ухвали 15.03.2021р. Таким чином, сторони у справі належним чином повідомлені про розгляд справи.
24.03.2021р. позивачем до суду подано заяву про долучення доказів до матеріалів справи, а саме посадові інструкції щодо кожного працівника, який завіряв докази наявні у справі, з доказами направлення відповідачу.
Окрім цього, 24.03.2021р. до суду позивачем подано заяву про поновлення строку на подання вищевказаних доказів, оскільки сумніви стосовно права службових осіб ГУ ПФУ в Херсонській області на завірення доказів виникли у відповідача вже після закриття підготовчого провадження у справі, на етапі розгляду справи по суті, тому позивачем вказані докази подано із запізненням, в зв'язку з чим просять вважати причини пропуску строків на подання доказів поважними, поновити строк на подання даних доказів.
Врахувавши приписи частини п'ятої статті 119 Господарського процесуального кодексу України (пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію), задля дотримання принципів господарського судочинства та з метою повного і всебічного розгляду справи, з огляду на право сторін подавати до суду докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, суд задовольняє клопотання позивача, поновлює пропущений строк для подання вказаних доказів та залучає їх до матеріалів справи.
Станом на 07.04.2021р. відповідачем не подано відзиву на позов, заяв та клопотань процесуального характеру не надходило.
У судове засіданні 07.04.2021р. представник відповідача не прибув, причини неявки не повідомили, хоча належним чином повідомлені про розгляд справи. Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Відповідно до п. 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон України від 30.03.2020 № 540-IX), яка діяла до 16.07.2020 було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон України від 18.06.2020 № 731-IX), згідно розділу І якого внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема, пункт 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції: « 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
За змістом п. 2 розділу ІІ Закону України від 18.06.2020 № 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» в редакції Закону України від 30.03.2020 р. № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р. № 731-IX. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 № 731-IX.
Проте, протягом 20-денного строку після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 № 731-IX та станом на дату ухвалення цього рішення учасники справи не подавали заяви про продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 № 731-IX.
З огляду на п. 5) ч. 6 ст. 242 ГПК України, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки всі ухвали суду надсилалась судом за адресою відповідача, зареєстрованою у встановленому порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Передбачене ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989). Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами.
В судовому засіданні 07.04.2021р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -
У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - підприємців та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Абзацом 2 п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у п. 1 ст. 15 визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", щодо запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, пенсії на пільгових умовах призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом «Про пенсійне забезпечення».
Невиконання підприємствами вимог діючого законодавства по своєчасності сплати обов'язкових платежів до Пенсійного Фонду ставить під загрозу виконання державних програм.
Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, пенсії на пільгових умовах призначаються за нормами ст. 114 цього Закону, а до 01.01.2018 року відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст. 114 та пунктів "б" - "з" ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці при наявності визначеного цією статтею пільгового стажу.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст.62 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначений Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (з наступними змінами та доповненнями).
Відповідно до вимог п.20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.
Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону та згідно з п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. №64/8663.
Відповідно до п. 6. 4 ст. 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділом надходжень доходів щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 числа поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період з липня по листопад 2019 року були своєчасно направлені позивачем на адресу АТ «Таврійська будівельна компанія» (а.с.18,19 (зворотня сторона),20).
Відповідно до п. 6. 7 ст. 6 вищезазначеної Інструкції, підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Фонду зазначену в повідомленні суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі призначення пенсії на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у п. 6.4 Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцем знаходження цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (п.6.10 Інструкції).
На адресу підприємства був направлений розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" за період з липня по листопад 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Відповідач АТ «Таврійська будівельна компанія» зареєстроване як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України.
Позивач просить стягнути з відповідача, в тому числі з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог за період з липня по грудень 2019р. суму заборгованості в розмірі 72392,88 грн. з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, наступним особам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (розрахунок суми нарахування за грудень 2019р. міститься в матеріалах справи а.с.87, розрахунки фактичних витрат за грудень 2019р. - а.с.88,95).
Судом встановлено, що відповідно до п. 6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663, відповідачу були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б" -"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Проте заборгованість відповідачем в добровільному порядку не сплачена, протилежного з боку відповідача суду не доведено.
За приписами ч. 1, 3 ст. 74, ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши подані позивачем докази, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 72392,88 грн. заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з липня по грудень 2019 року, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Керуючись статтями 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Таврійська будівельна компанія» (73011, м.Херсон, вул.Адмірала Макарова, 203, код ЄДРПОУ 31760041) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з липня по грудень 2019 року, в сумі 72392 (сімдесят дві тисячі триста дев'яносто дві) грн. 88 коп.
3. Стягнути з Акціонерного товариства «Таврійська будівельна компанія» (73011, м.Херсон, вул.Адмірала Макарова, 203, код ЄДРПОУ 31760041) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м. Херсон вул. 28 Армії 6, код ЄДРПОУ 21295057) - 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів ч.4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 08.04.2021
Суддя Т.Г. Пінтеліна