Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
09 квітня 2021 року м. ХарківСправа № 922/1232/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву Харківської міської ради про забезпечення позову (вх. № 1232/21 від 07.04.2021) у справі
за позовом Харківської міської ради, місто Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК ХЕМЗ", місто Харків
про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора, припинення права власності та про визнання права власності
Харківська міська рада одночасно із зверненням до Господарського суду Харківської області із позовною заявою - 07.04.2021 подала до суду заяву про забезпечення позову (вх. № 1232/21). Предметом позову є позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ушивець Ольги Юріївни щодо об'єктів нерухомого майна, які незаконно відчужені на користь третьої особи під час відкритого виконавчого провадження.
Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову Харківська міська рада посилається на те, що у 2019 році Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просила стягнути з ТОВ "Силові енергетичні машини-ЕМЗ", на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 10 094 759,36 грн. та 151 421,39 грн. витрат з судового збору.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.03.2020 у справі № 922/3698/19 позовні вимоги задоволено повністю. Сторонами не було подано апеляційну скаргу на зазначене рішення, в зв'язку з чим, судове рішення набрало законної сили 07.04.2020.
Господарським судом Харківської області 07.04.2020 було видано наказ на примусове виконання вищезазначеного судового рішення.
Харківська міська рада, з метою примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області від 12.03.2020 № 922/3698/19 звернулася до Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
06 травня 2020 року державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Тур М.А. відкрито виконавче провадження на примусове виконання наказу №922/3698/19 від 07.04.2020 виданого Господарським судом Харківської області (реєстраційний номер виконавчого провадження № 61969284).
Однак, наступного дня після відкриття виконавчого провадження 07.05.2020 (дата державної реєстрації) приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ушивець Ольга Юрїївна проведено державну реєстрацію щодо нерухомості, внаслідок чого, майно, яке належало на праві власності боржнику - ТОВ "Силові енергетичні машини-ЕМЗ" (нежитлові будівлі за адресою: місто Харків, просп. Московський, 199 згідно переліку) перейшло до TOB "ЕК ХМЗ".
Зазначений факт підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Харківська міська рада зазначає, що за наявності ТОВ "Силові енергетичні машини-ЕМЗ" у Єдиному реєстрі боржників та всупереч п. 8-1 ст. 49 Закону України "Про нотаріат" приватний нотаріус вчинив нотаріальні дії, однак у зазначених обставинах зобов'язаний був відмовити у їх проведенні. Зазначене створило умови, відповідно до яких рішення Господарського суду Харківської області про стягнення з ТОВ "Силові енергетичні машини-ЕМЗ" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 10 094 759,36 грн. та 151 421,39 грн. витрат з судового збору неможливо виконати через відсутність у боржника майна.
Після відкриття провадження у даній справі є висока ймовірність, що майно, яке всупереч вищезазначеним нормам перейшло від ТОВ "Силові енергетичні машини-ЕМЗ" до TOB "ЕК ХМЗ" може перейти до третіх осіб, після чого обраний спосіб захисту буде неефективним та виконання рішення буде неможливим. Так, у випадку реєстрації прав на такий об'єкт будівництва, для захисту порушених прав спочатку необхідно буде у судовому порядку визнати незаконною державну реєстрацію права власності на такий об'єкт з третіми особами.
Розглянувши заяву Харківської міської ради про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.
Водночас суд звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Таким чином, обґрунтування необхідності забезпечення позову, полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про таке забезпечення, а особа, яка подала відповідну заяву про забезпечення позову, повинна довести також і адекватність обраного засобу забезпечення позову. При цьому, тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.
Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Водночас у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України "Про Вищу раду юстиції", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" від 16.06.2011 № 5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).
Аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовуються судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог, а вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.
Так, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності і адекватності відповідних вимог, суд зазначає, що Харківською міською радою не подано до суду належних та допустимих доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність відповідного забезпечення позову - у даному випадку загроза відчуження спірного нерухомого майна. Посилання Харківської міської ради на те, що відчуження майна може мати негативний вплив та в подальшому унеможливить ефективний захист прав позивача, на переконання суду, не може бути безумовною підставою для забезпечення позову, а також потребує доведення.
Також на переконання суду, вказаний захід забезпечення позову, в разі його вжиття судом, порушуватиме права та охоронювані законом інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу, що є недопустимим.
За таких обставин, враховуючи відсутність доказів реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду; недоведеність наявності фактичних обставин, з якими заявник пов'язує застосування заходу до забезпечення позову та посилання останнього лише на потенційну неможливість виконання судового рішення, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Згідно із частиною шостою статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви Харківської міської ради про забезпечення позову (за вх. № 1232/21) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 ГПК України до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а також пункту 4 розділу X Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 09.04.2021.
Суддя В.В. Рильова
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.