Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" березня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/495/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Чистякової І.О.
за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 9 під'їзд, 2 поверх, ідентифікаційний код 04014097)
до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, 8-9 поверх, ідентифікаційний код 39792822)
про стягнення 231 390,84 грн
за участю представників сторін:
позивача - адвоката Лакізи О.О., Ордер Серія ВІ № 1036538 від 22.03.2021;
відповідача - не з'явився;
Обласне комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство "Держпром" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області , в якій просить стягнути з останнього загальну заборгованість за Договором № 1101 оренди комунального майна від 31.01.2020 та Договором № 1101 О від 05.03.2020 про відшкодування витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна у розмірі 231 390 грн 84 коп (двісті тридцять одна тисяча триста дев'яносто) гривень 84 коп, серед яких: 1 (одна) грн. 20 коп заборгованість за договором оренди комунального майна № 1101 від 31.01.2020 року; 231 389 (двісті тридцять одна тисяча триста вісімдесят дев'ять) грн 64 коп заборгованість за Договором № 1101 О від 05.03.2020 про відшкодування витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення відповідачем зобов'язань по оплаті орендної плати за Договором № 1101 оренди комунального майна від 31.01.2020 та по оплаті експлуатаційних витрат за Договором № 1101 О від 05.03.2020, що укладені між позивачем та відповідачем, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 01.01.2021.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/495/21. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на "22" березня 2021 р. о 10:00.
11.03.2021 до господарського суду Харківської області від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву за вх. № 5760, в якому відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що вказана позивачем кредиторська заборгованість утворилася внаслідок припинення з вересня 2020 року виконання Державною казначейською службою платіжних доручень по незахищеним статтям видатків, відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, та у зв'язку із відсутністю на рахунку Головного управління коштів по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки". Відповідач також зазначає, що заборгованість буде сплачена після здіснення Головним управлінням Державної казначейської служби України у Харківській області безспірного списання коштів по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки". Отже, відповідач повідомляє, що на даний час не має можливості сплатити заборгованість за договором № 1101/43 від 31.01.2020 у сумі 1,20 грн та договором № 1101О/100 від 05.03.2020 у сумі 231 389,64 грн, оскільки погашення такої заборгованості можливе тільки після отримання відповідного фінансування Державного бюджету України від головного розпорядника бюджетних коштів.
До відзиву на позовну заяву у порядку ст. 165 ГПК України відповідачем надані докази надсилання вказаного відзиву на позовну заяву на адресу позивача та третьої особи у справі та судом встановлено, що він поданий у строк визначений судом, а тому судом прийнято відзив на позовну заяву до розгляду.
15.03.2021 до господарського суду Харківської області від відповідача у справі надійшли додаткові пояснення за вх. № 5966, в яких відповідач ще раз повідомив про обставини викладені у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначив про те, що у бухгалтерському обліку Головного управління обліковується кредиторська заборгованість за договором № 1101/43 від 31.01.2020 у сумі 1,20 грн та за Договором № 1101О/43 від 05.03.2020 у сумі 231 389,64 грн, яка на теперішній час не оплачена. Зазначена заборгованість буде сплачена після здійснення Головним управлінням Державної казначейської служби України в Харківській області безспірного списання коштів по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки".
В підготовчому засіданні 22.03.2021 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 22.03.2021 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 30.03.2021 о 12:00 год.
Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити, а також до закінчення судових дебатів представник позивача зробив заяву про те, що докази понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані після ухвалення рішення.
Представник відповідача у судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, про дату, час і місце цього засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали про повідомлення від 22.03.2021 представнику відповідача 25.03.2021. У відзиві на позовну заяву та у додаткових поясненнях відповідач просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.
За таких обставин, та приймаючи до уваги те, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про дату, час і місце розгляду справи, явка сторін не була визнана обов'язковою, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, вислухавши пояснення присутнього представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
31 січня 2020 року між Обласним комунальним виробничо-експлуатаційним підприємством «Держпром» (орендодавець за договором, надалі - Позивач) та Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (орендар за договором, надалі - Відповідач) було укладено Договір № 1101 оренди комунального майна (далі по тексту - договір оренди).
Згідно з п.1.1. договору оренди, позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення (далі - майно) загальною площею 429,76 кв.м, в т.ч. місця спільного користування загальною площею 157,76 кв.м., розташоване за адресою: 61022, м. Харків майдан Свободи, 5, під'їзд № 6, поверх № 2, кімнати №№ 86, 87, 88, 89, 90, 112, 113, 117, 118, що знаходиться на балансі Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «Держпром», вартість якого згідно стандартизованої оцінки об'єкта оренди станом на 30 листопада 2019 року складає 558 834,12 грн (п'ятсот п'ятдесят вісім тисяч вісімсот тридцять чотири грн 12 коп) без урахування ПДВ (ДК 021:2015- 70220000-9 Послуги з надання в оренду чи лізингу нежитлової нерухомості).
Майно передається в оренду з метою розміщення бюджетної установи.
Стан майна на момент укладення договору визначається в акті приймання - передачі.
Відповідно до акту приймання-передачі орендованого комунального майна від 31 грудня 2019 року Відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 5 загальною площею 429,76 кв. м., що знаходиться на балансі Обласного комунального виробничо - експлуатаційного підприємства «Держпром».
Згідно з п.3.1 договору оренди, розмір річної орендної плати визначається на підставі п. 8 Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, та пропорцій її розподілу, затвердженої рішенням обласної ради від 01 березня 2012 року № 368-VI і становить одну гривню без урахування ПДВ, окрім того ПДВ 20% - 0,20 грн, загальна сума з ПДВ - 1,20 грн.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Відповідно до п. 5.2 договору оренди, відповідач зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Пунктом 3.3 договору оренди передбачено, що на підставі рішення обласної ради від 06 грудня 2018 року № 880 - VII "Про надання додаткових повноважень ОК ВЕП "ДЕРЖПРОМ" щодо передачі в оренду нерухомого майна, яке обліковується на його балансі" у 2020 році 100% орендної плати спрямовується Орендодавцю в кінці поточного року або у місяці виділення коштів на зазначені витрати згідно затвердженого річного кошторису на підставі розрахунку та акту наданих послуг на поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ «АЛЬФА- БАНК».
Додатковою угодою №1 від 30.12.2020 до договору оренди було продовжено термін дії Договору оренди № 1101 по 31 грудня 2021 року.
На підтвердження заборгованості позивачем підписано та направлено на адресу відповідача акт звіряння взаємних розрахунків до Договору №1101 від 31.01.2020 р. станом на 01.01.2021 р., згідно якого заборгованість Відповідача по сплаті орендної плати становить 1,20 грн згідно супроводжувального листа № 65 від 19 січня 2021.
Станом на січень 2021 р. оплата орендної плати у розмірі 1,20 грн за договором оренди сплачена не була.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та у додаткових поясненнях визнає наявність заборгованості з орендної плати у розмірі 1,20 грн.
Згідно з п.5.9. договору оренди, сторони дійшли згоди щодо обов'язку відповідача, як орендаря за договором здійснювати витрати пов'язані з утриманням орендованого Майна. Одночасно з підписанням цього договору укласти з позивачем, як орендодавцем орендованого майна договір про відшкодування витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального Майна.
На виконання п. 5.9. договору оренди Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, як орендар, у 2020 році уклав з Виробничо - експлуатаційним підприємством «Держпром» Договір № 1101 О від 05.03.2020 року по відшкодуванню витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна з бюджетною установою (надалі - договір про відшкодування витрат).
Згідно з п.1.1. договору про відшкодування витрат, балансоутримувач забезпечує утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна (нежитлових приміщень), що знаходиться за адресою: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, під'їзд № 6, поверх № 2, кімнати №№ 86, 87, 88, 89, 90, 112, 113, 117, 118, а також утримання прибудинкової території, а Орендар відшкодовує витрати Балансоутримувача на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна (експлуатаційні послуги) пропорційно до займаної ним загальної площі в цій будівлі.
Додатковою угодою №1 від 30.04.2020 до договору про відшкодування витрат було продовжено термін дії договору № 1101 О про відшкодування витрат по 31 грудня 2020 року включно.
Згідно з п. 2.2 договору про відшкодування витрат, відповідач, як орендар зобов'язується перераховувати суму витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна (експлуатаційні послуги) Балансоутримувачу щомісячно протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 10 числа поточного місяця по 10 число наступного місяця на підставі розрахунків та актів наданих послуг. Сума витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна (експлуатаційні послуги) перераховується на поточний рахунок Балансоутримувача № НОМЕР_2 в АТ «АЛЬФА-БАНК».
Відповідно до п. 3.1 договору про відшкодування витрат, балансоутримувач (позивач) зобов'язався виконувати роботи, пов'язані з обслуговуванням орендованого майна і прибудинкової території, та створення умов для здійснення управлінської діяльності Орендаря згідно з вимогами чинного законодавства.
Згідно до абз. 1 п. 1.2 договору про відшкодування витрат, в редакції додаткової угоди № 3 від 08.10.2020, було встановлено що загальна вартість цього договору на 2020 рік складає 700 522, 54 грн. з урахуванням ПДВ.
Відповідно до абз.1.2. договору про відшкодування витрат, остаточна вартість цього договору визначається за понесені витрати Балансоутримувачем з урахування змін цін та тарифів на послуги по утриманню та експлуатаційному обслуговуванню орендованого комунального майна.
Так, відповідно до п. 2.1 договору про відшкодування витрат, орендар (відповідач) зобов'язується відшкодовувати (сплачувати) Балансоутримувачу (позивач), пропорційно займаної загальної площі, суми витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна (експлуатаційні послуги), які складають 113,20 грн за 1 кв.м. загальної площі, що становить на місяць 113,20 грнх429,76 кв.м = 46648,83 грн, окрім того ПДВ 20% 9 729,77 грн.
Додатковою угодою № 3 від 08.10.2020 до договору про відшкодування витрат, сторони внесли зміни до п. 2.1. вказаного договору, за умовами якої сторонами договору було погоджено, що з 1 липня 2020 року новий розмір витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна (експлуатаційні послуги) пропорційно займаної загальної площі, які складають 120,82 грн. за 1 кв. м загальної площі, що становить на місяць 120,82 грн. х 429,76 кв. м = 51 923,60 грн, окрім того ПДВ 20% 10384,72 грн.
Таким чином, на виконання умов договору, позивачем у період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року було забезпечено обслуговування орендованого майна, загальна вартість витрат позивача склала 700 522,54 грн., що підтверджується відповідними актами наданих послуг та рахунками-фактурами та не спростовано відповідачем.
При цьому позивач вказує, що у період з січня 2020 по лютий 2020 року відповідач сплачував суму витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна (експлуатаційні послуги) у повному обсязі.
За таких підстав, з матеріалів справи вбачається, а відповідачем не спростовано, що позивач свої зобов'язання по вказаному договору про відшкодування витрат виконав у повному обсязі та належним чином, проте відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого у останнього за період з березня 2020 року по грудень 2020 року включно утворилась заборгованість з відшкодування позивачу витрат яка становить: 231 389,64 грн.
Таким чином, невиконання орендарем обов'язків взятих на себе за договором оренди в частині оплати орендної плати в сумі 1,20 грн та відшкодування витрат на утримання орендованого майна в сумі 231 389,64 грн, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і стали підставою для звернення з даним позовом до суду з вимогою про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди № 1101 від 31.01.2020 у розмірі 1,20 грн та за договором № 1101 О від 05.03.2020 у розмірі 231389,64 грн, що разом складає 231 390,84 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" регламентовано, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Положеннями частин 1, 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Частиною 3 статті 18 Законом України "Про оренду державного та комунального майна" визначений обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, положення якої крім іншого кореспондується з частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України та частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що відповідачем неналежним чином виконуються договірні зобов'язання щодо сплати орендної плати та витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого майна, у зв'язку з чим станом на 01.01.2021 р. виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 1,20 грн та за період з 01 березня 2020 по 31 грудня 2020 року включно - заборгованість на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна складає 231 389,64 грн. Зазначені позивачем обставини, підтверджені матеріалами справи та визнані відповідачем.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 1101 оренди комунального майна від 31.01.2020 та договором № 1101 О від 05.03.2020 про відшкодування витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна у розмірі 231 390, 84 грн, серед яких: 1,20 грн заборгованість за договором № 1101 оренди комунального майна від 31.01.2020 та 231 389,64 грн заборгованість за договором № 1101 О від 05.03.2020 про відшкодування витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
При цьому, суд відхиляє доводи відповідача стосовно наявності підстав для відмови в задоволенні позову, у зв'язку з тим, що невиконання грошового зобов'язання виникло через припинення з вересня 2020 року виконання Державною казначейською службою платіжних доручень по незахищеним статтям видатків, відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, та у зв'язку із відсутністю на рахунку Головного управління коштів по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" виходячи з наступного.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 Цивільного кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу приписів статті 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Як вбачається з фабули справи «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» Суд встановив, що одному з заявників було відмовлено у виплаті грошових коштів з державного бюджету на виконання рішення національного суду у зв'язку з відсутністю відповідних асигнувань в Державному бюджеті України на 2004 та 2005 роки. Суд погодився, що асигнування для виплати державою боргів з державного бюджету можуть викликати певну затримку у виконанні судових рішень, тим не менше, за висновками Суду, не спромігшись протягом двох років передбачити такі асигнування, держава порушила свої зобов'язання за п. 1 ст. 6 Конвенції.
Враховуючи наведене вище, відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, у розумінні частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та статті 617 Цивільного кодексу України. Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №906/575/17, від 15.05.2018 у справі №918/619/17.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що відсутність бюджетного фінансування відповідача не може бути підставою невиконання ним своїх зобов'язань, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої витрати по сплаті судового збору у даній справі в розмірі 3 470,86 грн. покладаються на відповідача.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Згідно з ч.1-2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Присутній представник позивача до закінчення судових дебатів заявив про намір надати докази понесення ним судових витрат, пов'язаних із розглядом даної справи.
У пункті 5 ч.6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, зазначено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про інші судові витрати на 12 квітня 2021 р. о 12:30 год та встановити позивачу строк для подання доказів щодо розміру, понесених ним судових витрат - протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 509, 525, 526, 611, 612, 623-629, 762 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, 8-9 поверх, ідентифікаційний код 39792822) на користь Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 9 під'їзд, 2 поверх, ідентифікаційний код 04014097) загальну заборгованість за Договором № 1101 оренди комунального майна від 31.01.2020 та Договором № 1101 О від 05.03.2020 про відшкодування витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна у розмірі 231 390 грн 84 коп (двісті тридцять одна тисяча триста дев'яносто) гривень 84 коп, серед яких: 1 (одна) грн. 20 коп заборгованість за договором оренди комунального майна № 1101 від 31.01.2020 року та 231 389 (двісті тридцять одна тисяча триста вісімдесят дев'ять) грн 64 коп заборгованість за Договором № 1101 О від 05.03.2020 про відшкодування витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 3 470,86 грн покласти на відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, 8-9 поверх, ідентифікаційний код 39792822).
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, 8-9 поверх, ідентифікаційний код 39792822) на користь Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 9 під'їзд, 2 поверх, ідентифікаційний код 04014097) судовий збір у розмірі 3 470,86 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Призначити судове засідання для вирішення питання про інші судові витрати на 12 квітня 2021 р. о 12:30 год.
Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під'їзд, 3-й поверх, зал № 306.
Встановити позивачу строк для подання доказів щодо розміру, понесених ним судових витрат - протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Позивач: Обласне комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство "Держпром" (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 9 під'їзд, 2 поверх, ідентифікаційний код 04014097).
Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, 8-9 поверх, ідентифікаційний код 39792822).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "09" квітня 2021 р.
Суддя І.О. Чистякова