05 квітня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/47/21
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопка Ю.О.
при секретарі судового засідання Чопко Ю.О.
Розглянув справу
за позовом: Заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури, бульвар Т. Шевченка, 7, м. Тернопіль, 46000 в інтересах держави в особі: Державної служби України з безпеки на транспорті, проспект Перемоги, 14, Шевченківський район, м. Київ, 01135.
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМ-ІНВЕСТБУД", вул. Вояків УПА, 1/12, село Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область, 47720.
про стягнення заборгованості з плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні у розмірі 1 102,00 євро, що еквівалентно 28 635,36 грн.
За участю представників від:
Прокуратури:.Безкоровайна О.А., посвідчення № 059837 від 09.02.2021.
Позивача: Стрижак О.В., довіреність № 065802 від 28.12.2020.
Відповідача: не з'явився.
Суть справи:
Заступник керівника Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Державної служби України з безпеки на транспорті звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою 790вих-21 від 03.02.2021 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМ-ІНВЕСТБУД", про стягнення заборгованості з плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні у розмірі 1 102,00 євро, що еквівалентно 28 635,36 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач здійснив перевезення вантажу з перевищенням допустимих габаритно-вагових параметрів, як наслідок йому нараховано відповідну плату за такий проїзд, що підлягає стягненню до державного бюджету. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач вказує на ст. 29 Закону України "Про дорожній рух", ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги", ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 04.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 24.02.2021 на 10:00 год.
Ухвалою суду 24.02.2021 відкладено розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження до 15 березня 2021 року, який за клопотанням прокурара відкладено на 05.04.2021.
В судовому засіданні 05.04.2021 прокурор та представник Державної служби України з безпеки на транспорті позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Однак, у поданому 15.03.2021 на електронну адресу суду від клопотанні №б/н від 12.03.2021 (вх.№ 2181) просив розглядати справу без участі його представника.
У поданому 24.02.2021 відзиві на позовну заяву №б/н від 23.02.2021 (вх.№1600) заперечив щодо прав прокуратури подавати позов та просить суд залишити позовну заяву без розгляду.
Приписами ст.248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (ч. 8 ст. 252 ГПК України).
Ч. 1 ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до приписів ст.129 Конституції України, ст.2 ГПК України своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Зважаючи на те, що явка відповідача не визнавалась судом обов'язковою, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі повноважного представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне.
Із змісту статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частиною 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частиною 4, 5 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява №42454/02, пункт 35) висловив таку позицію: "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній із сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в таких випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
Обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту. Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі про представництво інтересів в арбітражному судочинстві, яке відповідно до статті 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" є обов'язковим.
Згідно з вказаним рішенням КСУ інтереси держави можуть збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття "інтереси держави" є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. І Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Поняття "орган уповноважений державою здійснювати відповідні повноваження" визначено, як орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається, а здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Відповідно до положень частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2)вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) браги участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження (ч. 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
Таким чином, наведена вище норма закону передбачає різні форми представництва прокуратурою в суді, серед яких є, зокрема, така форма представництва як звернення до суду з позовом.
Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
При відкритті провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі №924/1237/17 від 20.09.2018, у справі №918/313/17 від 27.02.2018 та ухвалі Верховного Суду у справі №822/1169/17 від 19.07.2018.
З огляду на наведене, суд вважає, що у прокурора є обґрунтовані підстави для пред'явлення позову в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, у зв'язку із здійсненням останньою захисту інтересів держави неналежним чином, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.12.2019 начальником управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області затверджено щотижневий графік проведення рейдових перевірок у період з 16.12.2019 року по 22.12.2019 року.
Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області на підставі направлення №009414 від 16 грудня 2019 року проведено 20.12.2019 рейдову перевірку на ділянці а/д М-19 км 346+800.
За результатами проведеного габаритно-вагового контролю вантажного автомобіля DAF CF 85.340, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , складено акт №ВО-181837 від 20.12.2019 року про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, у процесі якої виявлено факт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, а також надання послуг перевезення вантажу великоваговим транспортом без відповідного дозволу, що є порушенням ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Також складено довідку №0018914 від 20.12.2019 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт №048217 від 20.12.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
Розрахунком №1 від 20.12.2019 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування складеного згідно акта №048217 від 20.12.2019 року ТОВ "ТОМ-ІНВЕСТБУД" встановлено сплату до бюджету кошти в сумі 1 102 євро.
22.01.2020 Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області надіслано на адресу ТОВ "ТОМ-ІНВЕСТБУД" повідомлення про сплату заборгованості, з доданням копій акту перевірки, розрахунку, довідки про результати здійснення ГВК.
Відповідно до п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху України.
Згідно п.22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Як вбачається з акту №ВО-181837 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та акту №048217 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, навантаження вантажного автомобіля марки DAF модель CF 85.340, реєстраційний номер НОМЕР_1 серія і номер свідоцтва НОМЕР_2 становило: навантаження на здвоєну вісь 25,05 т, навантаження на другу здвоєну вісь 17,4 т (при нормативно допустимій - 16,0 т). Тобто, було зафіксовано перевищення вищевказаним транспортним засобом нормативних вагових параметрів, а саме на здвоєну вісь 9,05 т та на другу здвоєну вісь 1,4.
Відповідно до інформації Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС України в Тернопільській області №31/19-2564 від 30.12.2020 року - вантажний автомобіль DAF модель CF 85.340, 2004 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , з 07.10.2017 зареєстрований за громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителем с.Базаринці, Збаразький район, Тернопільська область).
Як вбачається з полісу №АО/3400399 страхувальник ТОВ "ТОМ-ІНВЕСТБУД" застрахував транспортний засіб, а саме автомобіль марки DAF модель CF 85.340, реєстраційний номер НОМЕР_1 на строк 12.04.19 по 11.04.20.
Відповідно до п.п. 27, 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень та справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Згідно зі ставками плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні вимоги, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879, ставка плати за кожен кілометр відстані при параметрах перевищення навантаження на одиночну вісь, що становить від 10 до 20 відсотків включно становить 0,27 Євро/км, понад 20 відсотків за кожні 5 відсотків - 0,15 Євро/км.
Так, зважування вищевказаного транспортного засобу на ППГВК здійснювалося за допомогою ваги автомобільної підкладної моделі AS у складі: вимірювального приладу №09-223, вантажоприймальних платвофрм №09-481 та №09-494. Виробник "ESIT ELEKTRONIK SISTEMLER IMALAT ve TICARET LTD.STI", Туреччина.
Згідно свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки №1232 від 09.10.2020, остання повірка ваг була здійснена 09.10.2019 року, повірка підтверджується підписом і відтиском повірочного клейма державного повірителя по експлуатації ваг, тому станом на 20.12.2019 (дата проведення зважування транспортного засобу Відповідача) метрологічна характеристика вимірювальної техніки відповідала вимогам нормативно-технічної документації.
13.01.2010 року Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики видано сертифікат серії Б №005682, яким встановлено міжповірочний інтервал для вимірювальної техніки "Ваги автомобільні" JU, DI, HL, CS, CB, AR, AS не більше 1 року, а також засвідчено, що на підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань затверджено тип засобів вимірювальної техніки "Ваги автомобільні" JU, DI, HL, CS, CB, AR, AS, зареєстрований в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки під номером У 1694-09.
Враховуючи вищенаведене, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF CF 85.340, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , що використовується відповідачем, здійснювався технічними засобами, що мають відповідний сертифікат відповідності та сертифікат перевірки типу, у зв'язку із чим є придатними до застосування.
Факт перевищення транспортним засобом відповідача вагових обмежень підтверджується чеком зважування №31296 від 20.12.2019.
Відповідно до п.311 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
За даними офіційного сайту Національного банку України курс гривні, встановлений Національним банком України на день проведення розрахунку (20.12.2019) до 100 євро становив 2807,83 грн.
Враховуючи викладене управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області правомірно нарахована плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування 1 102 євро, що еквівалентно 28 635,36 грн Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОМ-ІНВЕСТБУД", яке є перевізником вантажу,
Зважаючи на те, що визначена контролюючим органом плата за проїзд відповідачем в добровільному порядку і в установлені законодавством строки не сплачена, вона набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України, а відтак підлягає стягненню в судовому порядку.
У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч.2 ст.73 ГПК України).
Частиною 1 ст.74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст.79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Пунктами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі викладеного, враховуючи порушення умов договору з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 73-75, 79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 242 ГПК України, суд
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМ-ІНВЕСТБУД", вул. Вояків УПА, 1/12, село Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область, код 33282104, в дохід Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Тернопільскій області/тг м.Тернопіль/22160100 код одержувача 37977599, банк одержувача: Казначейство України р/р UА758999980313191216000019751, МФО899998) заборгованість з плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у розмірі 1102 євро, що еквівалентно 28 635,36 (двадцять вісім тисяч шістсот тридцять п'ять) грн 36 коп. відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунків.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМ-ІНВЕСТБУД", вул. Вояків УПА, 1/12, село Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область, код 33282104 на користь одержувача - Тернопільська обласна прокуратура, р/р UА498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910098, КЕКВ - 2800, - 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі його оскаржити до Західного апеляційного господарського суду через господарський суд Тернопільської області.
Повний текст рішення виготовлено 09 квітня 2021 року.
Суддя Ю.О. Чопко