19 березня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/574/20 (921/672/20)
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л. за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.
розглянувши у порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Тернопільобленерго”, вул. Енергетична, буд. 2, м. Тернопіль, 46010 в особі Заліщицького району електричних мереж, вул. Степана Бандери, 100 а, м. Заліщики, Заліщицький р-н., 48600
до відповідачів: 1. Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України'', вул. О. Кульчицької, 8 м. Тернопіль, 46001;
2. Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, вул. О. Кульчицької, буд. 8, м. Тернопіль, 46001
про стягнення заборгованості у сумі 31 221 грн 95 коп., з яких 29 904 грн 00 коп. - заборгованість за виконані роботи, 720 грн 69 коп. - інфляційні нарахування, 597 грн 26 коп. - 3 відсотки річних в межах справи №921/574/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України'' (вул. О. Кульчицької, 8 м. Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи 31995099).
За участі представників:
Позивача: адвокат Балда-Денисюк Лілія Миколаївна, довіреність №7782/29 від 30.12.2020 (дійсна до 31.12.2021), посвідчення адвоката України №000054 від 18.03.2015;
Калакайло Ярослава Богданівна, довіреність №7895/29 від 31.12.2020 (дійсна до 31.12.2021); посадова інструкція від 25.04.2019;
Відповідача 1 : начальник юридичного відділу Дем'яновська Наталія Анатоліївна, положення про юридичний відділ від 15.04.2014; наказ №3-к від 01.02.2008; наказ №1 від 20.01.2020; довіреність №06-4/5 від 04.01.2021 (дійсна до 31.12.2021);
Відповідача 2 : адвокат Кавійчик Віта Петрівна, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВО №1013782 від 15.02.2021 (договором про надання правової (правничої) допомоги права адвоката не обмежуються); посвідчення адвоката України №000169 від 03.04.2017.
1. Судові процедури. Суть та рух справи.
Позивач - Відкрите акціонерне товариство “Тернопільобленерго” в особі Заліщицького району електричних мереж звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою №5900/29 від 22.10.2020 (вх.№782 від 22.10.2020) до відповідачів: 1. Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України'' 2. Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, у якій просить суд стягнути заборгованість у сумі 31 221 грн 95 коп., з яких : 29 904 грн 00 коп. - заборгованість за виконані роботи, 720 грн 69 коп. - інфляційні нарахування, 597 грн 26 коп. - 3 відсотки річних.
Ухвалою суду від 27.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи №921/574/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України'' (вул. О. Кульчицької, 8 м. Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи 31995099) та відкрито провадження у справі.
Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 17.11.2020 о 14 год. 30 хв., яке протокольною ухвалою відкладалось на 10.12.2020 о 10 год. 00 хв.
У зв'язку з перебуванням судді Гевка В.Л. з 03.12.2020 по 16.12.2020 у відпустці (наказ №227-в від 02.12.2020) та неможливістю розгляду справи в судовому засіданні 10.12.2020, ухвалою суду від 17.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі по 29.12.2020 та відкладено підготовче судове засідання у справі на 29.12.2020 о 14 год. 10 хв.
У судовому засіданні 29.12.2021, протокольною ухвалою, продовжено строк підготовчого провадження у даній справі по 21.01.2021 та відкладено підготовче засідання на 21.01.2021 року о 10 год. 30 хв.
21.01.2021 судом, протокольною ухвалою, продовжено строк підготовчого провадження по 15.02.2021, закрито підготовче провадження з 16.02.2021 року та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.02.2021 о 10 год. 00 хв.
16.02.2021 у судовому засіданні судом розпочато розгляд справи по суті, та протокольною ухвалою, оголошено перерву на 09.03.2021 о 10 год. 40 хв. із призначенням стадії з'ясування обставин справи та дослідження доказів.
У судовому засіданні 09.03.2021 по розгляду справи по суті оголошено перерву на 15.03.2021 о 14 год. 40 хв. із призначенням стадії судових дебатів.
У судовому засіданні 15.03.2021 по розгляду справи по суті на стадії судових дебатів, оголошено перерву до 19.03.2021 року о 10 год. 20 хв., про що судом постановлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати та без постановлення окремого процесуального документу.
У призначене судове засідання 19.03.2021 з'явилися представники позивача, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Присутні у судовому засіданні 19.03.2021 представниці відповідачів 1,2 проти позовних вимог заперечують, з підстав, зазначених у наданих суду, відзивах на позов та письмових поясненнях.
З'ясувавши обставин справи, дослідивши докази, провівши судові дебати суд, у відповідності до статті 240 ГПК України, у судовому засіданні 19.03.2021, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив рішення, оголосивши його скорочену (вступну та резолютивну) частину.
2. Аргументи сторін.
2.1. Аргументація позивача, викладена ним у позові.
У позовній заяві (№5900/29 від 22.10.2020 (вх. № 782 від 22.10.2020) позивач, серед іншого, позовні вимоги мотивує таким.
Між Заліщицьким РЕМ ВАТ «Тернопільобленерго» (по договору - Субпідрядник) та Дочірнім підприємством «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (по договору - Підрядник), далі Відповідач 1) i Службою автомобільних доріг у Тернопільській області (по договору - Замовник, далі - Відповідач 2) укладено договір субпідряду від 30.08.2019 №5 до договору № 4Е від 15.04.2019 року (далі - Договір). Додатковою угодою № 1 до договору субпідряду №5 від 30.08.2019 до договору №4Е від 28.12.2019 року внесено зміни в п.3.1. Договору та продовжено строк виконання робіт до 28.02.2020.
Згідно з умовами Договору Позивачем виконано для Відповідача -2 та за дорученням Відповідача-1 робота по перенесенню повітряної лінії електропередач (ПЛ) напругою 0,4 кВ від КТП - 160 в с. Лисівці Заліщицького району Тернопільської області для надання послуги з експлуатаційного утримання автомобільної дороги загального користування державного значення Р-24 Татарів - Косів - Коломия - Борщів - Кам'янець-Подільський км 201+349 у Тернопільській області.
Відповідно до п. 1.1, п.5.4.1, п.5.4.3 Договору Позивач зобов'язався своїми силами та засобами, виконати з використанням власних ресурсів роботи та передати Відповідачу-1, Відповідачу-2. А Відповідач-2 - зобов'язався прийняти надані, згідно з цим Договором та чинним законодавством України послуги та сплатити вартість виконаних робіт (п. 1.1, 2.2 Договору ) Позивачу на підставі актів приймання виконаних робіт.
Відповідно до Акту № 01/4Е від 23.01.2020 року приймання виконаних будівельних робіт, виконані Позивачем роботи прийнято Відповідачем-1 i Відповідачем-2.
Проте, станом на 20.10.2020 виконана Позивачем робота по Договору від 30.08.2019 №5 в сумі 29 904 гривень залишаються неоплачені.
Заходи досудового врегулювання спору, в порядку ст. 222 ГК України, не призвели до оплати боргу. Претензії, направлені Позивачем щодо необхідності належного виконання зобов'язань за Договором субпідряду № 5 від 30.08.2019 року, залишені Відповідачем-1 та Відповідачем-2 без задоволення.
Так, 2.04.2020 Позивачем направлено претензію Відповідачу-1 та Відповідачу-2 щодо неналежного виконання зобов'язань по Договору, а саме не проведення оплати за виконані роботи.
27.04.2020 Позивачем отримано відповідь на претензію від Відповідача-2, де зазначено, що дана сума була оплачена Відповідачу-1 , згідно платіжного доручення № 3 від 23.01.2020, який в свою чергу мав оплатити Позивачу.
Проте, відповідно до п. 1.1 та п. 2.2 Договору Відповідач-2, по Договору-Замовник, зобов'язався здійснити розрахунки за виконані роботи Позивачу по договору - Субпідряднику.
15 квітня 2020 року та повторно 4 травня 2020 року Позивачем направлено претензії Відповідачу-1 з вимогами щодо проведення оплати за виконані роботи. Проте, жодних відповідей чи оплат заборгованості від Відповідача-1 не надходило.
Наведені в заяві обставини підтверджуються договором № 4Е від 15 квітня 2019 року, та договором субпідряду №5 від 30.08.2019, Актом № 01/4Е приймання виконаних будівельних робіт, претензіями та доказами їх направлення.
На підставі зазначеного позивач просить стягнути з Відповідача-1 та Відповідача-2 суму боргу з урахуванням інфляційних, які становлять 720 грн 69 коп. та розмір нарахованих на розмір заборгованості - 3% річних, які становлять - 597 грн 26 коп.
2.2. Правова позиція відповідача-2, викладена у відзиві на позов.
У поданому відзиві на позов №08-04/2138 від 12.11.2020 (вх. №8261 від 13.11.2020) відповідач-2 заперечує проти позовних вимог щодо Служби автомобільних доріг у Тернопільській області
При цьому Служба автомобільних доріг у Тернопільській області заперечує позовні вимоги щодо Служби виходячи з наступного.
15.04.2019 року між Службою автомобільних доріг у Тернопільській області (надалі Служба) та ДП Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” було укладено Договір №4Е на виконання робіт з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення у Тернопільській області.
Відповідно до п 1.1 Договору №4Е від 15.04.2019р. Виконавець, а саме Дочірнє підприємство „Тернопільський облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, зобов'язалось у порядку та умовах визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик з залученням субпідрядних організацій надати певні послуги за рахунок коштів державного бюджету та в обумовлений цим договором термін. А Замовник - Служба прийняти ці роботи та оплатити їх по мірі надходження коштів, передбачених на ці цілі на її рахунок.
Відповідно до ч.2 ст.319 ГК України підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору, як третіх осіб, субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.
На підставі цього 30.08.2019 між Підрядником ДП „Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України”, субпідрядником ВАТ „Тернопільобленерго” Заліщицький РЕМ, та замовником Службою автомобільних доріг у Тернопільській області було укладено договір субпідряду №5 до договору №4Е від 15.04.2019 на надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільної дороги загального користування державного значення Р-24 Татарів - Косів - Коломия - Борщів - Кам'янець Подільський км 201+349 у Тернопільській області.
Так, відповідно до ст. 319 ГК України, ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України та п.1.1. Договору субпідряду, ДП „Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” є замовником робіт перед ВАТ „Тернопільобленерго” Заліщицький РЕМ.
Відповідно до п.4.3. розділу 4 „Порядок здачі та приймання робіт ” Договору субпідряду, акти виконаних робіт готує Субпідрядник, підписує та надає їх Підряднику, Замовнику. Роботи вважаються виконані, коли вони прийняті Замовником.
На виконання даного пункту Договору субпідряду 23 січня 2020 року Службою, як замовником робіт, ДП „Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України”- підрядник та ВАТ „Тернопільобленерго” Заліщицький РЕМ - субпідрядник було прийнято та підписано акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довіку про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 на загальну суму 29 904,00 грн (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот чотири гривні 00 копійок). У вказаному акті, складеному відповідно до умов договору субпідрядником, вказано як підставу перерахування коштів договір підряду №4Е від 15.04.2019.
Служба автомобільних доріг у Тернопільській області виконала свої зобов'язання як за договором субпідряду так і за основним договором №4Е від 15.04.2019 шляхом перерахування коштів в сумі 29 904,00 грн за виконані роботи на рахунок генпідрядника - ДП „Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” згідно із платіжним дорученням №3 від 23.01.2020.
Сутність системи генерального підряду полягає в тому, що замовник доручає виконання всього комплексу робіт генпідряднику, генпідрядник за загальним правилом самостійно залучає до виконання частки або всього комплексу робіт субпідрядника.
Генпідрядник знаходиться у правовідносинах із замовником і субпідрядником, а між останніми самостійних правовідносин не виникає, а тому вони не мають права пред'являти один до одного претензії або будь які інші вимоги.
Відповідальність перед замовником за невиконання або неналежне виконання зобов'язань субпідрядником несе генпідрядник.
Генеральний підрядник у правовідносинах з субпідрядником є замовником і виконує всі його обов'язки, а зокрема, з прийняття та оплати робіт.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, відповід-2 вказує на те, що Служба як Замовник робіт не порушила умови договору та оплатила виконавцю кошти за виконані роботи по договору, згідно з актом - приймання виконаних робіт форми КБ- 2в за січень №01/4Г.
2.3. Правова позиція позивача, викладена у відповіді на відзив.
08.12.2020 позивачем надано суду відповідь на відзив (№7086/29 від 04.12.2020 (вх№9026), у якій зазначено таке.
Не погоджуючись з позовними вимогами, Відповідач-2 надав відзив на позов.
У відзиві Відповідач-2, зводить свою позицію до того, що ними виконано свої зобов'язання як за договором субпідряду №5 від 30.08.2019 так і за основним договором №4Е від 15.04.2019 шляхом перерахування коштів в сумі 29 904,00 грн за виконані роботи на рахунок Відповідача-1.
ВАТ «Тернопільобленерго» вважає, що Відповідачем - 2 в односторонньому порядку змінено та неналежно виконано умови договору субпідряду №5 від 30.08.2019, а Відповідачем-1 не вчинено жодних дій до виконання договору, а тому користуючись своїм правом, відповідно до ст. 166 ГПК України, ВАТ «Тернопільобленерго» надає відповідь на відзив та просить суд взяти до уваги наступне.
1. ВАТ «Тернопільобленерго» не є стороною договору № 4Е від 15.04.2019, а тому правовідносини обумовлені цим договором не можуть встановлювати чи змінювати умов та зобов'язань за договором субпідряду №5 від 30 серпня 2019 року.
ВАТ «Тернопільобленерго» є учасником договірних відносин по трьохсторонньому договору субпідряду №5 від 30 серпня 2019 року, укладеного між Заліщицьким РЕМ ВАТ «Тернопільобленерго» (по договору - Субпідрядник, далі-Позивач) та Дочірнім підприємством «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (по договору - Підрядник, далі-Відповідач 1) і Службою автомобільних доріг у Тернопільській області (по договору - Замовник, далі-Відповідач 2).
Підставою для укладення даного Договору стало звернення Відповідача-2 - Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, із проханням здійснити перенесення лінії електропередач (далі - ЛЕП) в с.Лисівці Заліщицького р-ну для проведення спорудження тимчасового моста через р.Серет на автомобільній дорозі Р-24 Татарів-Косів-Коломия- Борщів-Камянець-Подільський (копію листа від 14.08.2019 №10-02/1523 - долучено).
Таким чином, саме Служба автомобільних доріг у Тернопільській області є замовником здійснення перенесення ЛЕП в с.Лисівці Заліщицького р-ну, що є предметом договору субпідряду №5 від 30 серпня 2019 року і за умовами цього договору сторони обумовили здійснення оплати Заліщицькому РЕМ ВАТ «Тернопільобленерго» за виконані роботи саме Службою автомобільних доріг у Тернопільській області.
Відповідно до п.1.1, п.5.4.1, п.5.4.3 Договору субпідряду №5 від 30 серпня 2019 року, Позивач зобов'язався своїми силами та засобами, виконати з використанням власних ресурсів роботи та передати Відповідачу-1, Відповідачу-2. А Відповідач-2 (замовник по договору) - зобов'язався прийняти надані, згідно із цим Договором та чинним законодавством України роботи та сплатити їх вартість.
Безпосередньо умовами п. 2.2 Договору субпідряду №5 від 30 серпня 2019 року сторони встановили, що розрахунки за виконані роботи по цьому договору здійснюються шляхом перерахування Замовником (Службою автомобільних доріг у Тернопільській області - по договору) відповідних коштів на рахунок Субпідрядника (Заліщицького РЕМ ВАТ «Тернопільобленерго») на підставі «Актів приймання виконаних підрядних робіт», з врахуванням п.4.2, 4.3., 4.4 цього договору. Кошти отримані Субпідрядником (Позивачем) від Замовника (Відповідача-2) зараховуються як оплата Підрядника (Відповідача-1) за виконані роботи, податкові накладні Субпідрядник (Позивач) зобов'язаний зареєструвати на Підрядника (Відповідача-1).
Таким чином, сплата Відповідачем-2 коштів за виконані роботи в сумі 29 904,00 грн. Відповідачу - 1 всупереч умовам договору субпідряду №5 від 30 серпня 2019 року, не звільняє зобов'язану сторону Відповідача-2 від належного виконання зобов'язань перед Позивачем по Договору субпідряду №5 від 30 серпня 2019 року. А Відповідач-1 є стороною, що отримала кошти без належної правової підстави.
Наведена у відзиві на позов Відповідачем-2 ч. 2 ст. 319 ГК України, передбачає залучення Підрядником за згодою Замовника, як третіх осіб, Субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів. В даному випадку, залучення Позивача, як спеціалізовану організацію для здійснення перенесення ЛЕП в с.Лисівці Заліщицького р-ну, ініційовано Замовником - Службою автомобільних доріг у Тернопільській області листом 14.08.2019 № 10-02/1523, що став підставою для укладення договору субпідряду №5 від 30 серпня 2019 року, і безпосередньо Відповідач - 2 є замовником та взяв на себе зобов'язання бути платником по договору субпідряду №5 від 30 серпня 2019 року.
Згідно з ч.1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Отже, Відповідач-2, як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за договором, і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
2. Не узгоджуються з нормами абз. 2 ч. 2 ст. 838 ЦК України та не заслуговують на увагу заперечення Відповідача - 2 про те, що генпідрядник знаходиться у правовідносинах із замовником і субпідрядником, а між останніми самостійних правовідносин не виникає, а тому вони не мають права пред'являти один до одного претензії або будь-які інші вимоги.
Так, згідно абз. 2 ч. 2 ст. 838 ЦК України, Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 2.2 договору субпідряду №5 від 30 серпня 2019 року містяться прямі умови, що розрахунки за виконані роботи по цьому договору здійснюються шляхом перерахування Замовником (Службою автомобільних доріг у Тернопільській області - по договору) відповідних коштів на рахунок Субпідрядника (Заліщицького РЕМ ВАТ Тернопільобленерго»).
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526, 527 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 323 ГК України, договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.
Згідно п. 96, 98, 101 Постанови Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 р. «Про затвердження умов укладення та виконання договорів підряду в капбудівництві» (далі - Постанова КМУ № 668).
Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами. Оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Оплата робіт, виконаних субпідрядниками, проводиться на підставі складених ними та підписаних генеральним підрядником документів про прийняття виконаних робіт та їх вартість і може проводитися безпосередньо генеральним підрядником або замовником, якщо це передбачено договором підряду та договором субпідряду.
Згідно п. 110 Умов укладення та виконання договорів підряду в капбудівництві, затверджених Постановою КМУ № 668 від 01.08.2005 р., порушення зобов'язань за договором підряду є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором підряду.
Один із базових принципів договірних відносин закріплено у ст. 525 ЦК України: одностороння відмова від зобов'язання чи одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено, договором або законом.
Умовами Договору субпідряду №5 від 30 серпня 2019 року не встановлено одностороння відмова від зобов'язання чи одностороння зміна його умов.
Згідно п. 8.1 Договору субпідряду №5 від 30 серпня 2019 року, договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. А тому, Відповідач - 2 залишається зобов'язаною стороною за вказаним договором, незалежно від проведених нею оплат Відповідачу - 1.
Таким чином, на думку позивача, як Відповідачем-1 так і Відповідачем-2 порушено умови договору та допущено односторонню зміну його умов, порушено права і законні інтереси Позивача, що суперечить ст.188 ГК України та чинному законодавству.
2.4. Правова позиція відповідача-1, викладена у поясненнях.
19.03.2021 вдповідачем-1 надано суду письмові пояснення, у яких ДП «Тернопільський облавтодор» вказує на таке.
Між ДП «Тернопільський облавтодор» та Службою автомобільних доріг у Тернопільській області через процедуру закупівлі укладено договір №4Е від 15.04.2019р. про надання останньому послуг (поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення у Тернопільській області).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до договору підряду №4Е від 15.04.2019 ДП «Тернопільський облавтодор» виконувались роботи для Замовника - Служби автомобільних доріг у Тернопільській області протягом дії договору.
Роботи (послуги) по договору підряду № 4Е виконувались в основному ДП «Тернопільський облавтодор», за які Служба оплачувала на рахунок ДП «Тернопільській облавтодор».
В разі залучення субпідрядних організації, укладався інший договір (субпідряду), яким визначалися умови оплати робіт, які виконувались Субпідрядником.
Відповідно до п.1.1. та п.2.3. Договору субпідряду №5 від 15.04.2019 до договору №4Е від 30.08.2019 передбачено обов'язок Замовника (Служби автомобільних доріг у Тернопільський області) здійснити перерахування коштів за виконані роботи на рахунок Субпідрядника (Заліщицький РЕМ).
Доказів такого перерахування - Службою автомобільних доріг у Тернопільській області не надано.
Платіжне доручення №3 від 23.01.2020р. містить посилання на договір №4Е від 15.04.2019, а також на додаткові угоди №14 від 28.12.2019 (пролонгацію договору №4Е від 15.04.2019 відповідно п.8 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі"), додаткова угода №15 від 20.01.2020 (зміна реквізитів сторін договору).
Частинами 1,2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити : назву документа (форми) ; дату і місце складання ; назву підприємства, від імені якого складено документ ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції ; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Одночасно відповідач-1 зазначає, що наданий позивачем акт приймання виконаних робіт №01/4Е за січень (року не написано) та довідка форми КБ-3 за січень (року не написано) не відповідає вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
На підставі зазначеного, відповідач-1 просить в позові відмовити.
3. Фактичні обставини встановлені судом.
Норми права, законодавство, судова практика, які застосував суд.
Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено таке.
У відповідності до статті 7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі статті 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Згідно із статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Предметом даного спору є заявлені вимоги позивача до відповідачів - 1,2 про стягнення заборгованості у сумі 31 221 грн 95 коп., з яких 29 904 грн 00 коп. - заборгованість за виконані роботи, 720 грн 69 коп. - інфляційні нарахування, 597 грн 26 коп. - 3 відсотки річних в межах справи №921/574/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
При цьому як вбачається із матеріалів справи 15.04.2019 між Службою автомобільних доріг у Тернопільській області (надалі Служба) та ДП Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” було укладено Договір № 4Е від 15.04.2019 на виконання робіт з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення у Тернопільській області.
Відповідно до п 1.1 Договору №4Е від 15.04.2019р. Виконавець, а саме Дочірнє підприємство „Тернопільський облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, зобов'язалось у порядку та умовах визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик з залученням субпідрядних організацій надати певні послуги за рахунок коштів державного бюджету та в обумовлений цим договором термін. А Замовник - Служба прийняти ці роботи та оплатити їх по мірі надходження коштів, передбачених на ці цілі на його рахунок.
Відповідно до частини 2 статті 319 ГК України підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору, як третіх осіб, субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.
На підставі цього 30.08.2019 між Підрядником ДП „Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України”, субпідрядником ВАТ „Тернопільобленерго” Заліщицький РЕМ, та замовником Службою автомобільних доріг у Тернопільській області було укладено Договір субпідряду № 5 до договору №4Е від 15.04.2019 на надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільної дороги загального користування державного значення Р-24 Татарів - Косів - Коломия - Борщів - Кам'янець Подільський км 201+349 у Тернопільській області.
Відповідно до п.1.1, п.5.4.1, п.5.4.3 Договору субпідряду №5 від 30 серпня 2019 року, Субпідрядник - Позивач зобов'язався своїми силами та засобами, виконати з використанням власних ресурсів роботи та передати Відповідачу-1, Відповідачу-2. А Відповідач-2 (замовник по договору) - зобов'язався прийняти надані, згідно із цим Договором та чинним законодавством України роботи та сплатити їх вартість.
Пунктом 2.2 Договору субпідряду №5 від 30.08. 2019 сторони визначили, що розрахунки за виконані роботи по цьому договору здійснюються шляхом перерахування Замовником (Службою автомобільних доріг у Тернопільській області - по договору, Відповідача - 2 у справі) відповідних коштів на рахунок Субпідрядника (Заліщицького РЕМ ВАТ «Тернопільобленерго» - Позивача) на підставі «Актів приймання виконаних підрядних робіт», з врахуванням п.4.2, 4.3., 4.4 цього договору. Кошти отримані Субпідрядником (Позивачем) від Замовника (Відповідача-2) зараховуються як оплата Підрядника (Відповідача-1) за виконані роботи, податкові накладні Субпідрядник (Позивач) зобов'язаний зареєструвати на Підрядника (Відповідача-1).
Умовами Договору субпідряду №5 від 30 серпня 2019 року не встановлена одностороння відмова від зобов'язання чи одностороння зміна його умов.
Згідно п. 8.1 Договору субпідряду №5 від 30 серпня 2019 року, договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Додатковою угодою №1 до договору субпідряду №5 від 30.08.2019 до договору №4Е від 28.12.2019 року внесено зміни в п.3.1. Договору та продовжено строк виконання робіт по 28.02.2020.
Як доведено суду зі сторони позивача, відповідно до Акту № 01/4Е від 23.01.2020 року приймання виконаних будівельних робіт, виконані Позивачем роботи прийнято Відповідачем-1 i Відповідачем-2.
Проте, станом на 20.10.2020 виконана Позивачем робота по Договору від 30.08.2019 №5 в сумі 29 904 гривень залишається неоплаченою.
Заходи досудового врегулювання спору, в порядку ст. 222 ГК України, не призвели до оплати боргу. Претензії, направлені Позивачем щодо необхідності належного виконання зобов'язань за Договором субпідряду № 5 від 30.08.2019 року, залишені Відповідачем-1 та Відповідачем-2 без задоволення.
Так, 02.04.2020 Позивачем направлено претензію Відповідачу-1 та Відповідачу-2 щодо неналежного виконання зобов'язань по Договору, а саме не проведення оплати за виконані роботи.
27.04.2020 Позивачем отримано відповідь на претензію від Відповідача-2, де зазначено, що дана сума була оплачена Відповідачу-1, згідно платіжного доручення № 3 від 23.01.2020, який в свою чергу мав оплатити Позивачу.
15.04.2020 року та повторно 4 травня 2020 року Позивачем направлено претензії Відповідачу-1 з вимогами щодо проведення оплати за виконані роботи. Проте, жодних відповідей чи оплат заборгованості від Відповідача-1 не надходило.
На підставі зазначеного позивач просить стягнути з Відповідача-1 та Відповідача-2 суму боргу з урахуванням інфляційних, які становлять 720 грн 69 коп. та розмір нарахованих на розмір заборгованості - 3% річних, які становлять - 597 грн 26 коп.
У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вбачається зі змісту укладеного сторонами договорів, вони по своїй правовій природі є договорами підряду та субпідряду.
Відповідно до статті 319 ГК України договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним підрядником або з двома і більше підрядниками.
Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.
Договір підряду на виконання робіт з монтажу устаткування замовник може укладати з генеральним підрядником або з постачальником устаткування. За згодою генерального підрядника договори на виконання монтажних та інших спеціальних робіт можуть укладатися замовником з відповідними спеціалізованими підприємствами.
Суд вважає позовні вимоги позивача такими, що є достатньо обґрунтованими та доведеними ним, але вони підлягають до задоволення частково з огляду на таке.
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526, 527 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 323 ГК України, договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.
Згідно п. 96, 98, 101 Постанови Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 р. «Про затвердження умов укладення та виконання договорів підряду в капбудівництві» (далі - Постанова КМУ № 668).
Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами. Оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Оплата робіт, виконаних субпідрядниками, проводиться на підставі складених ними та підписаних генеральним підрядником документів про прийняття виконаних робіт та їх вартість і може проводитися безпосередньо генеральним підрядником або замовником, якщо це передбачено договором підряду та договором субпідряду.
Згідно п. 110 Умов укладення та виконання договорів підряду в капбудівництві, затверджених Постановою КМУ № 668 від 01.08.2005 р., порушення зобов'язань за договором підряду є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором підряду.
При цьому, суд не вважає доведеним зі сторони позивача і відповідача-2, що у даному випадку позовна вимога правомірно заявлена до відповідача 1, з огляду на таке.
Сам позивач стверджує у своєму позові, що зобов'язаною стороною у спірних правовідносинах за Договором субпідряду № 5 від 30.08.2019 є саме відповідач-2, так як, відповідно до п. 1.1 та п. 2.2 Договору субпідряду саме Відповідач-2, по Договору - Замовник, зобов'язався здійснити розрахунки за виконані роботи Позивачу по договору - Субпідряднику.
Один із базових принципів договірних відносин закріплено у ст. 525 ЦК України: одностороння відмова від зобов'язання чи одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено, договором або законом.
Умовами Договору субпідряду №5 від 30.08.2019 року не встановлена одностороння відмова від зобов'язання чи одностороння зміна його умов.
Згідно п. 8.1 Договору субпідряду №5 від 30. 08.2019 року, договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
А тому, Відповідач-2 залишається зобов'язаною стороною за вказаним договором, незалежно від проведених нею оплат Відповідачу-1.
При цьому обґрунтованих аргументів чому позивач заявив позов одночасно і до відповідача-1 зі сторони представників позивача суду не наведено.
А тому, суд вважає, доведеним, поданими доказами ту обставину, що неналежне виконання обов'язків по Договору субпідряду №5 від 30. 08.2019 року, має місце саме зі сторони Відповідача-2, адже саме він виступав Замовником за договором і саме він як Замовник повинен був здійснити оплату і саме на рахунок Субпідрядника - Позивача.
П. 2.2. Договору містить, на думку суду, щодо цього досить чіткі і однозначні умови - чітко визначений порядок оплати і не передбачає можливості розрахунків шляхом перерахування коштів у інший спосіб - Замовником безпосередньо Підряднику.
Так, умовами п. 2.2 Договору субпідряду №5 від 30 серпня 2019 року сторони встановили, що розрахунки за виконані роботи по цьому договору здійснюються шляхом перерахування Замовником (Службою автомобільних доріг у Тернопільській області - по договору) відповідних коштів на рахунок Субпідрядника (Заліщицького РЕМ ВАТ «Тернопільобленерго») на підставі «Актів приймання виконаних підрядних робіт», з врахуванням п.4.2, 4.3., 4.4 цього договору. Кошти отримані Субпідрядником (Позивачем) від Замовника (Відповідача-2) зараховуються як оплата Підрядника (Відповідача-1) за виконані роботи, податкові накладні Субпідрядник (Позивач) зобов'язаний зареєструвати на Підрядника (Відповідача-1).
Таким чином, сплата Відповідачем-2 коштів за виконані роботи в сумі 29 904,00 грн Відповідачу - 1 всупереч умовам Договору субпідряду №5 від 30.08.2019 року, не звільняє зобов'язану сторону Відповідача-2 від належного виконання зобов'язань перед Позивачем по Договору субпідряду №5 від 30 серпня 2019 року.
Щодо заперечень відповідачів, про те, що у Акті № 01/4Е від 23.01.2020 року приймання виконаних будівельних робіт містяться посилання на Договір № 45 від 15.04.2019 а не на Договір субпідряду № 5 від 30.08.2019 то суд розглядає їх критично, та застосовуючи статтю 79 ГПК України, вважає більш вірогідними докази, що подані позивача у цій частині, і які вказують на те, що дане відображення є помилкою.
При цьому суд виходив з того, що і самими відповідачами, не заперечується та обставина, що за вказаний період між позивачем і відповідачами не укладалось інших Договорів субпідряду, як і Актів виконаних робіт щодо них. І, що вказаний спірний Акт № 01/4Е від 23.01.2020 року є єдиним підписаним трьохстороннім Актом у спірний період між сторонами.
Одночасно, суд має за необхідне звернути увагу на те, що Позивач ВАТ «Тернопільобленерго» не є стороною Договору № 4Е від 15.04.2019.
Таким чином, суд вважає доведеним позивачем належним чином правомірність своїх вимог про стягнення основної суми боргу з Відповідача-2 тоді як у позові до Відповідача-1 вимоги заявлені безпідставно.
Щодо перерахунку шляхом платежу Відповідачем-2 - Службою автомобільних доріг у Тернопільській області коштів в сумі 29 904,00 грн за виконані роботи на рахунок Відповідача-1 - ДП „Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” згідно із платіжним дорученням № 3 від 23.01.2020, то суд вважає, що вказаний платіж, не підтверджє належного і вірного виконання Відповідачем 2 своїх зобов'язань перед Позивачем, як це передбачено п. 2.2. Договору субпідряду № 5 від 30.08.2019.
Разом з цим, на думку суду, вказаний платіж може бути предметом окремого спору про повернення отриманих коштів між Відповідачем-2 та Відповідачем-1 в межах іншої судової справи, за їх ініціативи, а тому, вони не втратили можливості захистити свої права та охоронювані законом інтереси у суді.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Щодо стягнення суми інфляційних втрат та 3 % річних, то перевіривши проведений їх розрахунок з урахуванням суми боргу і періоду виникнення боргу суд вважає, що позивачем помилково проведено обрахунок і у позовних вимогах про стягнення 332 (триста тридцять дві) грн 13 коп. інфляційних втрат та 1 (одна) грн 63 коп. - 3 % річних, як помилково обрахованих, слід відмовити. В іншій частині позов підлягає до задоволення.
4. Висновки суду.
Із змісту частин 1,2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Стаття 129 Конституції України вказує, що до однієї із основних засад судочинства відноситься змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості
Згідно із частинами 2-3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 73, частин 1,3 статті 74 статей 76,77,78,79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п.58 рішення від 10.02.2010 (заява №4909/04) Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29)
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (п. 54 рішення від 28.10.2010 (заява №4241/03) Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме суд вирішив: стягнути з Служби автомобільних доріг у Тернопільській області на користь Відкритого акціонерного товариства “Тернопільобленерго” в особі Заліщицького району електричних мереж - 30 888 (тридцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн 19 коп., з яких: 29 904 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот чотири) грн 00 коп. - заборгованості за виконані роботи, 388 (триста вісімдесят вісім) грн 56 коп. - інфляційних нарахувань, 595 (п'ятсот дев'яносто п'ять) грн 63 коп. - 3 % річних.
У позовних вимогах Відкритого акціонерного товариства “Тернопільобленерго” в особі Заліщицького району електричних мереж до відповідача 1: - Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", відмовити.
В позовних вимогах про стягнення 332 (триста тридцять дві) грн 13 коп. інфляційних втрат та 1 (одна) грн 63 коп. - 3 % річних, як помилково обрахованих, відмовити.
5. Судові витрати.
Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено частково, суд судовий збір в розмірі 2 079 (дві тисячі сімдесят дев'ять) грн 71 коп. покладає на відповідача 2 - Службу автомобільних доріг у Тернопільській області та він підлягає стягненню в користь позивача.
Судовий збір в розмірі 22 (двадцять дві) грн 49 коп. суд покладає на позивача - Відкрите акціонерне товариство “Тернопільобленерго” в особі Заліщицького району електричних мереж.
Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей 7, 13, 42, 74-79, 86, 129, 130, 209-210, 233, 236, 238, 240, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Служби автомобільних доріг у Тернопільській області на користь Відкритого акціонерного товариства “Тернопільобленерго” в особі Заліщицького району електричних мереж - 30 888 (тридцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн 19 коп., з яких : 29 904 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот чотири) грн 00 коп. - заборгованості за виконані роботи, 388 (триста вісімдесят вісім) грн 56 коп. - інфляційних нарахувань, 595 (п'ятсот дев'яносто п'ять) грн 63 коп. - 3 % річних.
3. У позовних вимогах Відкритого акціонерного товариства “Тернопільобленерго” в особі Заліщицького району електричних мереж до відповідача 1: - Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", відмовити.
4. В позовних вимогах про стягнення 332 (триста тридцять дві) грн 13 коп. інфляційних втрат та 1 (одна) грн 63 коп. - 3 % річних, як помилково обрахованих, відмовити.
5. Судові витрати в розмірі 2 079 (дві тисячі сімдесят дев'ять) грн 71 коп. покласти на відповідача 2 - Службу автомобільних доріг у Тернопільській області.
6. Стягнути з Служби автомобільних доріг у Тернопільській області в користь Відкритого акціонерного товариства “Тернопільобленерго” - 2 079 (дві тисячі сімдесят дев'ять) грн 71 коп. судового збору.
7. Судовий збір в розмірі 22 (двадцять дві) грн 49 коп. покласти на позивача - Відкрите акціонерне товариство “Тернопільобленерго” в особі Заліщицького району електричних мереж.
8. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач - Відкрите акціонерне товариство “Тернопільобленерго”, вул. Енергетична, буд. 2, м. Тернопіль, 46010 (код ЄДРПОУ 00130725) в особі Заліщицького району електричних мереж, вул. Степана Бандери, 100 а, м. Заліщики, Заліщицький р-н., 48600 (код ЄДРПОУ 21166182);
Відповідач 1 - Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України'', вул. О. Кульчицької, 8 м. Тернопіль, 46001 (код ЄДРПОУ 31995099) ;
Відповідач 2 - Служба автомобільних доріг у Тернопільській області, вул. О. Кульчицької, буд. 8, м. Тернопіль, 46001 (код ЄДРПОУ 25887079).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статей з 253 по 259 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.17.5 Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, а саме до 15.12.2017 року. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повне рішення складено 09.04.2021 на протязі робочих днів з дня проголошення скороченої (вступної та резолютивної) частини рішення.
Повний текст рішення надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення або вручити наручно особисто їх уповноваженим представникам.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя В.Л. Гевко