Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"08" квітня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/140/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання Васильєвій О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12-А, код ЄДРПОУ 26259563) до Рівненського обласного благодійного фонду "Відвага" (юридична адреса: 33028, м. Рівне, вул. Відінська, 44 кв. 80, код ЄДРПОУ 37245873) про стягнення 49 грн 21 коп.
за участю представників учасників справи:
- від позивача: Борисова Ірина Вячеславівна;
-відповідач: не з'явився;
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 08.04.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер MAP626X111162010.
24.02.2021 року через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області від Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - позивач) надійшов позов до Рівненського обласного благодійного фонду "Відвага" (далі - відповідач) у якому позивач, посилаючись на ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 171, 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 6 984 грн 37 коп. (з яких - 6 935 грн 16 коп. - основний борг, 49 грн 21 коп. - пеня).
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов Договору оренди № 1989 нежитлового приміщення за адресою м. Рівне, вул. Кавказька,15 загальною площею 289,5 кв. м., укладеного між позивачем та відповідачем 24.01.2012 року, в частині повного та своєчасного проведення розрахунків, внаслідок чого виникла заборгованість зі сплати орендної плати та штрафні санкції.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями 24.02.2021 року справу № 918/140/21 розподілено судді Заголдній Я.В.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/140/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначити на 17.03.2021 року, визначити відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - десять днів з дня вручення даної ухвали, запропонувати сторонам:
а) позивачу: подати суду будь-які додаткові докази в обґрунтування позовних вимог (у разі їх наявності);
б) встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов суду з урахуванням вимог ст.ст. 165, 178 ГПК України - 15 днів з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження у справі, одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду;
в) позивачу: відповідно до ст. 166 ГПК України подати суду відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву; одночасно надіслати відповідь на відзив відповідачу та надати суду докази такого скерування відповідачу.
г) відповідачу: у строк протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, одночасно надіслати заперечення позивачу та надати суду докази такого скерування позивачу.
Також ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.02.2021 року зобов'язано позивача надати суду оригінали документів, доданих до позовної заяви, для огляду у судовому засіданні 17.03.2021 року.
Окрім того, роз'яснено позивачу, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір вимог до початку першого судового засідання якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а також відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі, що розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
17.03.2021 року судом встановлено, що учасники справи забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання.
Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті, оскільки між сторонами ведуться переговори щодо мирного врегулювання спору.
Представник позивача не заперечила проти відкладення судового засідання з розгляду даної справи по суті.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.03.2021 року оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи № 918/140/21 по суті на 06.04.2021 року, зобов'язано Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради у термін до 05.04.2021 року надати суду докази погашення Рівненським обласним благодійним фондом "Відвага" заборгованості за Договором оренди № 1989 від 24.01.2012 року у розмірі 5 280 грн 83 коп.
23.03.2021 року через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів сплати основної заборгованості за договором оренди № 1989 від 24.01.2012 року у розмірі 6 935 грн 16 коп.
02.04.2021 року через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області від позивача надійшов лист, до якого додано докази погашення відповідачем заборгованості з орендної плати за договором оренди № 1989 від 24.01.2012 року.
06.04.2021 року судом встановлено, що відповідач у справі не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце його проведення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером № 3301311347633.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.04.2021 року закрито провадження у справі № 918/140/21 в частині стягнення основного боргу у сумі 6 935 грн 16 коп., оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи № 918/140/21 по суті на 08.04.2021 року.
Відтак предметом розгляду у справі № 918/140/21 є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 49 грн 21 коп.
08.04.2021 року судом встановлено, що відповідач у справі не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце його проведення, що підтверджується копією з журналу телефонограм, долученого до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Явка представників учасників справи у судове засідання 08.04.2021 року з розгляду справи № 918/140/21 по суті обов'язковою не визнавалася.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання 08.04.2021 року без участі представника відповідача.
Також судом встановлено, що відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
На підставі п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За таких обставин та зважаючи на те, що відповідач у справі не надав відзиву та будь-яких заперечень щодо стягнення пені у розмірі 49 грн 21 коп., господарський суд дійшов висновку про те, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами та містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Присутній представник позивача просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 49 грн 21 коп. пені за період нарахування з 20.01.2020 року по 19.03.2020 року.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
24.01.2012 року між Управлінням комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - орендодавець) та Рівненським обласним благодійним фондом "Відвага" (далі - орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 1989 (далі - Договір), згідно з предметом якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (далі - майно), розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Кавказька, 15 загальною площею 289,5 кв. м., яке перебуває на балансі Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради. Вартість майна (визначена відповідно до звіту про оцінку майна) складає 561 311,00 грн. станом на 30.11.2011 р.
Згідно з п. 1.2. Договору напрям використання орендованого майна: розміщення закладу, призначеного для тимчасового чи постійного перебування, харчування бездомних громадян.
У відповідності до п. 2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у строк, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору Акта прийому-передачі вказаного майна.
Строк договору оренди встановлюється на два роки одинадцять місяців - з 24.01.2012 року по 23.12.2014 року. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього Договору або зміну умов його після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, за умови згоди Балансоутримувача. У разі якщо на момент продовження дії Договору оренди остання оцінка майна була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) Договору оренди проводиться оцінка майна (розділ 3 Договору).
На підставі п. п. 4.1., 4.2. договору орендна плата за цим договором визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівного, затвердженої рішенням Рівненської міської ради та встановлюється в сумі 469, 16 грн. в місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно з п. 4.3. Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.
Орендна плата сплачується орендарем до 20 числа поточного місяця. (п. 4.2. Договору.).
У відповідності до п. 4.5. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Сторони Договору узгодили, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату по день фактичної передачі майна за актом прийому-передачі. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі.
Згідно з п. 6.2.4. Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.
За недотримання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. (п. 8.1. Договору).
Пунктом 10.1. Договору передбачено, що останній вважається припиненим з моменту закінчення дії договору при умові наявності заяви однієї із сторін про припинення договору оренди приміщення не пізніше одного місяця після дня закінчення строку його дії.
Чинність цього Договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (п.10.2. Договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судом встановлено, що Договір є укладеним, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток останніх, на час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.
24.01.2012 року позивач та відповідач підписали та скріпили печатками розрахунок орендної плати до договору оренди нежитлового приміщення від 24.01.2012 року № 1989 за адресою: м. Рівне, вул. Кавказька, 15, згідно з яким розмір щомісячної орендної плати становить 469,16 грн + 93,83 грн (ПДВ) = 562, 99 грн.
Частиною 2 ст. 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Як вбачається із комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" у січні 2015 року Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Рівненського обласного благодійного фонду "Відвага" про звільнення нежитлового приміщення загальною площею 289, 5 м2 з незаконного володіння, яке знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Кавказька, 15.
Позивачем у листопаді та грудні 2014 року звертався до відповідача з вимогою звільнити приміщення, однак станом на 29.12.2014 нежитлові приміщення не були передані позивачу, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 23.04.2015 року у справі № 918/36/15 (яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2015 року) позов задоволено, зобов'язано відповідача повернути позивачу нежитлове приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Кавказька, 15, загальною площею 289, 5 м2.
07.12.2015 року на виконання рішення господарського суду від 23.04.2015 року у справі № 918/36/15, яке набрало чинності 10.11.2015 року видано відповідний наказ.
Судом встановлено, що 06.07.2020 року на підставі даного наказу Господарського суду Рівненської області від 07.12.2015 року у справі № 918/36/15 орендоване відповідачем майно (нежитлове приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Кавказька, 15) державним виконавцем Рівненського міського ВДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області повернуто позивачеві, про що свідчить акт державного виконавця (том 1, а.с. 10).
При цьому відповідач свої зобов'язання в частині своєчасного та повного проведення розрахунків не дотримав, обумовлену вартість оренди оплатив не у повному обсязі, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду за захистом своїх прав та інтересів з даним позовом про стягнення заборгованості у розмірі 6 984 грн 37 коп. (з яких - 6 935 грн 16 коп. - основний борг, 49 грн 21 коп. - пеня).
Після відкриття провадження у даній справі № 918/140/21 відповідачем проведено оплату основної заборгованості у загальному розмірі 6 935 грн 16 коп. за Договором, що підтверджується платіжним дорученням № 220 від 19.03.2021 року.
Таким чином, непогашеною на переконання позивача залишилася заборгованість відповідача у вигляді пені у розмірі 49 грн 21 коп., яка нарахована позивачем за період з 20.01.2020 року по 19.03.2020 року у зв'язку із несвоєчасним проведенням Рівненським обласним благодійним фондом "Відвага" розрахунків за Договором.
Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину та є відносинами оренди комунального майна, тому регулюються як нормами ЦК України, так і нормами спеціального нормативно - правового акту (Законом України «Про оренду державного та комунального майна», в редакції, чинній на момент укладення Договору).
Відповідно до абз.3 п. 2 Перехідних положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» чинного з 01.02.2020 року договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Згідно із положеннями ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Згідно із ч. 3 ст. 5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного Законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним винності.
Законом України «Про оренду державного та комунального майна» в редакції чинній на момент укладення договору, врегульовані відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотним умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 10 Закону, до істотних умов договору оренди законодавцем серед інших віднесені об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації) та орендна плата з урахуванням її індексації.
Статею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
За приписами ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Оскільки відповідач сплатив основну заборгованість за Договором, однак несвоєчасно, позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку у вигляді пені, що згідно розрахунку позивача становить 49 грн 21 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Як вбачається з аналізу чинних норм законодавства, неустойка може бути договірною та позадоговірною (законною). Умову про договірну неустойку має бути зазначено в договорі (ч. 1 ст. 547 ЦКУ). Недотримання письмової форми зазначення в договорі умови про сплату неустойки робить його нікчемним (ч. 2 ст. 547 ЦКУ). Стосовно позадоговірної неустойки відповідно до ч. 1 ст. 231 ГКУ законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначено розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Велика Палата Верховного Суду у постанові № 904/4156/18 від 10.12.2019 року зазначає, що господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов'язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визнання у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду порушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.
Судом встановлено, що відповідальність відповідача за порушення строків оплати орендної плати у вигляді пені передбачена Договорами у п. 4.5. - орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Оскільки сторони, укладаючи Договір, погодили відповідальність за несвоєчасне виконання орендарем зобов'язань по оплаті орендних платежів у вигляді пені, то вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у вигляді пені, яка нарахована на суму орендної плати:
- за січень 2020 року у розмірі 1 322 грн 00 коп. за період з 20.01.20202 року по 19.02.2020 року включно;
- за лютий 2020 року у розмірі 1 325 грн 00 коп. за період з 20.02.2020 року по 19.03.2020 року включно.
Суд, перевіривши розрахунки пені викладені позивачем у позовній заяві за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE та не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, встановив, що розрахунок Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради є арифметично вірним та обґрунтований розмір пені становить 49 грн 21 коп., як і просить позивач.
Відтак вимога позивача до відповідача про стягнення пені у розмірі 49 грн 21 коп. підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 17 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21.01.1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 28.10.2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 09.12.1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01.07.2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 07.06.2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Суд наголошує на недопустимості порушення одного з основоположних принципів правосуддя, що його було сформульовано Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium) від 26.10.1984 року - має не лише здійснюватися правосуддя, ще має бути видно, що воно здійснюється.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім доказам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п. п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з вимогою про стягнення коштів у сумі 6 984 грн 37 коп. (з яких - 6 935 грн 16 коп. - основний борг, 49 грн 21 коп. - пеня).
Враховуючи положення Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 6 984 грн 37 коп. позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 2 270 грн 00 коп.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні з даним позовом до суду сплачено судовий збір у необхідному розмірі 2 270 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 4 від 09.02.2021 року (том 1, а.с. 6).
Оскільки ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.04.2021 року провадження у справі 918/140/21 закрито в частині стягнення основного боргу у сумі 6 935 грн 16 коп., господарський суд у відповідній ухвалі роз'яснив Управлінню комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради про можливість повернення судового збору у розмірі 2 254 грн 01 коп. за його письмовим клопотанням.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 49 грн 21 коп. пені, то розмір судового збору пропорційно частині задоволеної вимоги становить 15 грн 99 коп., який покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Рівненського обласного благодійного фонду "Відвага" (юридична адреса: 33028, м. Рівне, вул. Відінська, 44 кв. 80, код ЄДРПОУ 37245873) на користь Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12-А, код ЄДРПОУ 26259563) 49 (сорок дев'ять) грн. 21 коп. пені.
3. Стягнути з Рівненського обласного благодійного фонду "Відвага" (юридична адреса: 33028, м. Рівне, вул. Відінська, 44 кв. 80, код ЄДРПОУ 37245873) на користь Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12-А, код ЄДРПОУ 26259563) 15 (п'ятнадцять) грн. 99 коп. судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст складено та підписано 09.04.2021 року.
Суддя Заголдна Я.В.