36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову
09.04.2021 Справа № 910/1954/21
Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СПС-Буд» (вх. № 3849 від 08.04.2021) про забезпечення позову по справі № 910/1954/21
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СПС-Буд», вул. Вокзальна, 51, село Дубрівка, Баранівський район, Житомирська область, 12736
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «МЕТСЕРВІС», вул. Шведська, 2, м. Полтава, 36014
про стягнення 370162,79 грн
08.04.2021 до господарського суду Полтавської області надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та кошти на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «МЕТСЕРВІС» в межах суми 415882,05 грн.
При вирішенні даної заяви судом враховується наступне.
Згідно ч. 1 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 136 ГПК України має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, для забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Підставою для застосування забезпечення позову є обґрунтоване припущення щодо ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Посилання позивача на поведінку відповідача яка полягає в уникненні контактів з позивачем, ненаданні жодних пояснень з приводу невиконання умов договору та ненаданні відповіді на претензію, що ставить, на думку позивача, під загрозу реальну можливість виконання рішення та стягнення коштів у випадку невжиття заходів забезпечення позову, є необґрунтованим, оскільки не підтверджено будь-якими доказами.
Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про дійсний фінансовий стан відповідача, а також доказів, якими б підтверджувалась реальна загроза неможливості виконання судового рішення в зв'язку з відсутністю у відповідача грошових коштів.
Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 ГПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Заявником не зазначено в поданій заяві жодних достатніх підстав, які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі.
Саме лише посилання позивача в поданій заяві на потенційну можливість ухилятися від виконання рішення суду, на думку суду, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Приймаючи до уваги те, що заявником не надано доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у справі, в поданій ним заяві не зазначені відомості про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 136, 139, 140, 234 ГПК України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви Товариству з обмеженою відповідальністю «СПС-Буд» (вх. № 3849 від 08.04.2021) про забезпечення позову по справі № 910/1954/21.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи - з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту складення повного тексту ухвали (ст.ст.235,255-256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.І. Пушко