"10" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3384/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання: Пелехатій А.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Ротар І.В., (на підставі ордеру);
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) в особі регіональної філії “Одеська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська,19)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Дорлідер” (65025, Одеська обл., Комінтернівський р-н, 21-й км Старокиївського шляху, 30-А)
про стягнення 132 846, 71 грн.
Суть спору: 26.11.2020 року Акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Дорлідер” заборгованості у розмірі 132 846, 71 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати наданого позивачем комплексу послуг, пов'язанні з виконанням умов договору №ОД/МЧ-19-264дНЮ від 02.01.2019 року про надання транспортно-експедиційних послуг.
Ухвалою суду від 01.12.2020 року за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/3384/20 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 21.12.2020 року.
Ухвалою суду від 21.12.2020 року судом було відкладено підготовче засідання на 25.01.2021 року.
Ухвалою суду від 25.01.2021 року судом було продовжено строк підготовчого провадження у справі №916/3384/20 до 09.02.2021 року. При цьому, ухвалою суду від 25.01.2021 року було закрито підготовче провадження №916/3384/20 та призначено справу до розгляду по суті на 10.02.2021 року.
У судовому засіданні від 10.02.2021 року судом було оголошено перерву до 10.03.2021 року.
У судовому засіданні від 10.03.2021 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Дорлідер” про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвал суду на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у судові засідання не з'являвся, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзив на позовну заяву не надав.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до частин 4, 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Водночас, ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Приймаючи до уваги, що судові відправлення відповідачу були вручені, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення, а також за відсутності жодних повідомлень щодо причин неявки представника Дочірнього підприємства «Моноліт-сервіс» у судові засідання, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до п. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому 10.03.2021р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст якого буде складено 22.03.2021р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши належність, допустимість доказів, суд встановив:
02.01.2019 р. між АТ „Українська залізниця” (Виконавець) та ТОВ ,,БК ,,ДОРЛІДЕР” (Замовник) укладено договір про надання послуг (зареєстрований юридичною службою 27.02.2019 р. за № ОД/МЧ-19-264дНЮ) (Договір), предметом якого є надання виконавцем замовнику послуг, пов'язаних з прийомом, відправленням, перевезенням та переробкою вантажів, а саме: транспортно-експедиційне обслуговування, навантажувально-розвантажувальні робити, перевезення автотранспортом. Комплекс послуг надається на підставі заявок та попередньої оплати Замовника. У разі отримання заявки від Замовника на надання транспортно-експедиційних послуг сторони погоджують відповідну заявку, в якій зазначається: вид послуги, яка надається Виконавцем, вид та найменування вантажу, пункти відправлення та призначення вантажу, порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок Замовника, строк надання послуг (п.1.1 Договору).
Послуги від імені Виконавця надає виробничий підрозділ служби комерційної роботи та маркетингу - Одеська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт філії ,,Одеська залізниця” АТ ,,Укрзалізниця” (п.1.2 Договору).
Замовник має право: отримувати від Виконавця послуги, передбачені статутом залізниць України, даним Договором, діючими Правилами перевезень вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України, діючим Тарифним керівництвом № 1, затвердженим наказом Міністерства транспорту України, та іншими нормативно-правовими актами, документами розпорядчого характеру, що регулюють питання, пов'язані з перевезенням та проведенням розрахунків (п.2.1.1 Договору).
При наданні транспортно-експедиційних послуг для перевезення вантажів залізничним транспортом Замовник зобов'язаний у порядку, передбаченому Договором, сплатити належну плату за транспортно-експедиційні послуги, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені Виконавцем в інтересах Замовника в цілях виконання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування (п.2.2.4 Договору).
Виконавець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі забезпечувати надання Замовнику послуг відповідно до умов п.1.1 Договору на підставі заявок Замовника (п.2.4.1 Договору); складати та надавати Замовнику наряди і акти виконаних робіт (п.2.4.7 Договору).
Вартість послуг, що надаються за цим Договором, зазначена у додатках №№ 1-3, які є невід'ємною частиною даного Договору. Вартість послуг визначається з урахуванням ПДВ (п.3.1 Договору).
Замовник здійснює попередню оплату за надання послуг, передбачених цим Договором, на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі виставлених рахунків, шляхом перерахування на протязі 5 банківських днів грошових коштів з дати отримання рахунку. Кошти, які не використовуються в поточному місяці, враховуються при подальших розрахунках (п.3.2 Договору).
Кінцеву оплату за надані послуги, які передбачено п.1.1 даного Договору, Замовник здійснює на підставі виставлених рахунків, що підтверджуються актами виконаних робіт (наданих послуг), нарядами ФТУ № 14, залізничними накладними, накопичувальними картками, відомостями плати за користування вагонами або контейнерами, квитанціями про прийняття вантажів до перевезення, копіями облікових карток та ін. шляхом перерахування грошових коштів на протязі 3 (трьох) банківських днів з дати отримання рахунків (п.3.3 Договору).
За результатами виконаних робіт (наданих послуг) складається акт виконаних робіт (наданих послуг) та наряд форми ФТУ-14, що підписуються сторонами за цим Договором (п.4.1 Договору).
Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань (п.8.1 Договору).
Так, як зазначає позивач, ним, впродовж 2018, 2019 року надавались Товариству з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Дорлідер” (відповідач) послуги, пов'язані з прийомом, відправленням, перевезенням та переробкою вантажів, а саме: транспортне-експедиційне обслуговування, навантажувально-розвантажувальні роботи, перевезення автотранспортом.
Додатками №№ 1-3 до Договору визначено перелік цін на виконання робіт (послуг) та реалізацію товарів виробничого підрозділу служби комерційної роботи та маркетингу ,,Одеська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт” (МЧ Одеса) регіональної філії ,,Одеська залізниця” ПАТ ,,Укрзалізниця” з урахуванням фактичного показника індексу цін виробників промислової продукції за ІІІ квартал 2018 р. - 103,9%.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2017 року, 20.07.2018 року, 19.10.2018 року, 11.01.2019 року керівництвом регіональної філії «Одеська залізниця» було затверджено калькуляцію на виконання робіт.
Так, на виконання договору, виконавцем були надані замовнику послуги (транспортно-експедиційне послуги, використання підвищеної колії, користування вагонами) на загальну суму 132 846, 71 грн., які підтверджується наявними в матеріалах справи залізничними накладними, а також актами виконаних робіт, що підписані повноважними представниками та скріплені печатками контрагентів.
На підставі вказаних вище актів виконаних робіт Виконавцем оформлено рахунки на оплату, зокрема рахунок від 24.06.2019 року №231/263-1 (1 том, а.с. 68) на оплату за надані транспортно-експедиційні послуги на суму 15814, 91 грн., рахунок від 24.06.2019 року №273/278-1 за використання підвищеної колії на суму 9793, 27 грн., рахунок від 16.12.2019 року №231/382-1 за користування вагонами на суму 53226, 48 грн, рахунок від 16.12.2019 року №231/375-1за зберігання вантажів у вагонах, згідно накопичувальної картки №06120238 на суму 14171, 14 грн, рахунок від 20.12.2019 року №231/456-1 за надані транспортно-експедиційні послуги в сумі 34823, 24 грн та рахунок від 23.12.2019 року №231/458-1 за надані транспортно-експедиційні послуги в сумі 5017, 67 грн
У зв'язку з неоплатою вказаних рахунків, позивач звернувся до відповідача з листом №МЧ-5/393 щодо оплати заборгованості за надані послуги в сумі 132 846, 71 грн, між тим, як стверджує позивач, вказаний лист залишився без відповіді та виконання, що стало підчтавою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:
Згідно із приписами ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно абз.1 ч.1 ст.929 ЦК України, яка повністю кореспондується зі змістом ч.1 ст.316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Господарський суд, проаналізувавши наведені приписи матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір транспортного експедирування.
АТ „Українська залізниця” виконано належним чином взяті на себе обов'язки та надало ТОВ ,,БК ,,ДОРЛІДЕР” послуги на загальну суму 132 846, 71 грн, що підтверджується дослідженими в матеріалах справи документами.
В свою чергу ТОВ ,,БК ,,ДОРЛІДЕР” в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,929 ЦК України, ст.ст.193,316 ГК України та умов Договору вартість отриманих послуг не оплачено, між тим, з урахуванням приписів ч.1 ст.530 ЦК України та умов п.3.3 Договору строк виконання відповідних зобов'язань настав.
Так, відповідачем не надано належних та допустимих доказів добровільної сплати отриманих послуг або ж доказів на спростування викладених позивачем обставин справи. Більш того, в матеріалах справи наявні акти виконаних робіт, підписані сторонами, в тому числі відповідачем без будь-яких зауважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Отже, відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, в судові засідання відповідач не з'являвся хоча заздалегідь був повідомлений про дату час та місце судового засідання.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.129,130,191,232,236-238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Дорлідер” (65025, Одеська обл., Комінтернівський р-н, 21-й км Старокіївського шляху, 30-А, код ЄДРПОУ 37468590) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Одеська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська,19, код ЄДРПОУ 40081200) заборгованість за надані транспортно-експедиційні послуги у розмірі 132 846 /сто тридцять дві тисячі вісімсот сорок шість/ грн. 71 коп. та 2102 /дві тисячі сто дві/ грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його підписання.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 07 квітня 2021 р. у зв'язку з перебуванням судді Невінгловської Ю.М. на лікарняному з 18.03.2021 року по 06.04.2021 року.
Суддя Ю.М. Невінгловська