79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
09.04.2021 справа № 914/3070/20
Суддя Юркевич М.В., за участю секретаря Кравчук І.В., розглянувши матеріали
позовної заяви: Фізичної особи-підприємця Хідько Ірини Олександрівни, м. Дніпро
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек ХПП», м. Львів
про: стягнення 372 821,38 грн. заборгованості за договором оренди будівельної техніки
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Поронюк І.Б. - адвокат
Фізична особа-підприємець Хідько Ірина Олександрівна звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек ХПП» з вимогою про стягнення 372 821,38 грн. заборгованості за договором оренди будівельної техніки, з яких: 326 923,36 грн. основний борг, 23 075,86 грн. пеня, 2 625,16 грн. інфляційні втрати, 5 197,00 грн. 3% річних.
Ухвалою від 27.11.2020р. було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та надано строк для подання відзиву та доказів по справі.
21.12.2020р. від відповідача поступив відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 14.01.2021р. розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження було призначено на 09.02.2021р.
Розгляд справи відкладався з підстав викладених в ухвалах суду від 09.02.2021р. та 23.02.2021р.
Ухвалою від 23.02.2021р. розгляд справи було відкладено на 16.03.2021р.
09.03.2021р. на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".
Ухвалою від 11.03.2021р. клопотання позивача було задоволено та призначено розгляд справи 16.03.2021р. в режимі відеоконференції.
В судове засідання в приміщення Господарського суду Львівської області з'явився представник відповідача. Представник позивача брав участь в судовому процесі в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".
В ході розгляду справи сторони роз'яснили зміст своїх вимог та заперечень, взяли участь в дослідженні обставин справи та поданих доказів.
З огляду на вищенаведене, враховуючи необхідність аналізу правових позицій, викладених сторонами, суд дійшов висновку розгляд справи відкласти на 30.03.2021р.
23.03.2021р. від позивача поступили додаткові письмові пояснення по суті позовних вимог з долученими доказами.
30.03.2021р. від відповідача поступили письмові пояснення, в яких останній просив суд відмовити в прийнятті поданих позивачем додаткових доказів. Крім того, відповідачем був наданий письмовий контррозрахунок позовних вимог.
Ухвалою від 30.03.2021р. розгляд справи було відкладено на 06.04.2021р.
05.04.2021р. від позивача поступило клопотання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення доказів до матеріалів справи та додаткові письмові пояснення.
В судове засідання 06.04.2021р. з'явився представник відповідача, позивач явку свого уповноваженого представника не забезпечив.
На початку судового засідання судом було оголошено про поступлені від позивача клопотання та письмові пояснення.
Відповідач проти клопотань позивача заперечував, просив суд їх відхилити та не брати до уваги при винесенні рішення у справі. Крім того, представник відповідача виступив з поясненнями та підтримав викладені раніше заперечення проти позовних вимог.
Після виступу представника відповідача та з'ясування обставин справи і дослідження поданих доказів, судом було встановлено наступне:
12.03.2020р. між Фізичною особою-підприємцем Хідько Іриною Олександрівною (позивачем, виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕК ХПП» (відповідачем, замовником) було укладено договір про надання послуг з оренди будівельної техніки №1203-20, за умовами якого виконавець надає замовнику послуги щодо експлуатації крану РДК-300 для виконання завантажувально-розвантажувальних робіт на будівельному об'єкті замовника «Реконструкція зернозберігального комплексу ТОВ «АГРОТЕК ХПП», за адресою: вул. Героїв України, 21 в смт. Війтівці Волочиського району Хмельницької області, а замовник приймає надані послуги та оплачує їх вартість на умовах цього договору.
Згідно п. 3.1 договору, вартість послуг виконавця становить 70 000,00 грн. на місяць за одиницю техніки, що складає двадцять восьмигодинних робочих змін.
В п. 3.2 договору встановлено, що ціна надання послуг технікою протягом однієї машино-години становить 336,54 грн.
Відповідно до п. 3.8 договору, розрахунок здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту отримання замовником акту надання послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було погоджено та підписано наступні акти надання послуг:
1. Акт надання послуг №5 від 01.04.2020р. на суму 95 384,80 грн. (з яких за послуги перебазування крану відповідно до п.3.3. договору та 40 384,80 грн. за послуги оренди крану);
2. Акт надання послуг №6 від 30.04.2020р. на суму 70 000,00 грн.;
3. Акт надання послуг №14 від 29.05.2020р. на суму 70 000,00 грн.
Позиція позивача.
Позивач зазначає, що згідно підписаних актів, відповідачу було надано послуги на суму 235 384,80 грн., на оплату яких виставлялися рахунки.
Крім того, позивач також наголошував на тому, що ним надавалися послуги відповідачу і в червні та липні 2020р., про що ним складено акт №15 від 30.06.2020р. на суму 70 000,00 грн. та №16 від 16.07.2020р. на суму 21 538,56 грн. Однак, такі акти надання послуг відповідачем не підписувалися.
04.08.2020р. зазначені акти, разом з рахунками на їх оплату, було надіслано відповідачу рекомендованим листом, відповідні докази додано до матеріалів позовної заяви.
Як стверджував позивач, відповідач безпідставно не підписав таких актів та не провів їх оплати.
Таким чином, окрім заборгованості по підписаним актам надання послуг, відповідач також допустив заборгованість по наступних актах на суму 91 538,56 грн.
Враховуючи те, що станом на час складення позовної заяви відповідач не сплатив на користь позивача заборгованості в загальній сумі 326 923,36 грн., останній звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача зазначеного боргу разом із нарахованими, у зв'язку з порушенням строків виконання грошового зобов'язання, 23 075,86 грн. пені, 2 625,16 грн. інфляційних втрат та 5 197,00 грн. 3% річних - в судовому порядку.
Позиція відповідача.
Відповідач заперечував позовні вимоги, при цьому зазначав наступне:
По-перше, відповідач вважає даний спір передчасним, оскільки згідно умов договору, а саме п. 8.1, 8.2, спори між сторонами вирішуються шляхом переговорів, а вже коли такі не привели до результату - в судовому порядку. Натомість, позивач одразу звернувся до суду, нарахувавши при цьому штрафні санкції та витрати на правову допомогу.
Крім того, відповідач також покликався на те, що акти наданих послуг №5, 6 та 14 і виставлені на їх оплату рахунки, не відповідають вимогам для бухгалтерських документів, містять помилки в номері договору та його даті, а також в них не зазначено кількість машино-годин на підставі яких здійснювався розрахунок наданих послуг.
Що стосується актів наданих послуг № 15 від 30.06.2020р. та №16 від 16.07.2020р., то відповідач їх не визнавав взагалі та стверджував, що в період з 01.06.2020р. по 16.07.2020р. позивачем послуги згідно договору не надавалися.
З огляду на наведене, відповідач просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
У відповіді на відзив та додаткових письмових поясненнях позивач спростовував позицію відповідача наступним:
Так, позивач визнав, що в актах надання послуг, які були підписані між сторонами № 5, 6, 14 була описка в частині номеру договору на виконання яких вони складалися, а саме замість №1203-20 від 12.03.2020р. було помилково вказано №14/03-2020 від 14.03.2020р.
Щодо актів надання послуг №15 та №16, то позивач вважає, що лише сам факт їх непідписання відповідачем не може слугувати підставою звільнення останнього від обов'язку розрахуватися за надані послуги. Більше того, вказані акти направлялися відповідачу рекомендованим листом 04.08.2020р. та не було ним повернуто.
Крім того, на підтвердження факту надання послуг з оренди крану відповідачу протягом червня-липня 2020р., позивач в ході розгляду справи долучав додаткові докази, а саме: копію листа №112 від 17.03.2021р. Товариства з обмеженою відповідальністю «БМП Південьбуд» щодо виконання підрядних робіт на об'єкті відповідача у спірний період, а також копії актів приймання виконаних будівельних робіт КБ-2 за червень та липень 2020р. згідно договору підряду, укладеного між відповідачем у даній справі та ТОВ «БМП Південьбуд».
Ухвалюючи рішення суд послуговується наступними законоположеннями та своїми висновками:
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Однією з підстав виникнення зобов'язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні відносини на підставі укладення договору на надання послуг з оренди будівельної техніки №1203-20.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами, на виконання умов договору, між ними було підписано акт надання послуг №5 від 01.04.2020р. на суму 95 384,80 грн. (з яких за послуги перебазування крану відповідно до п.3.3. договору та 40 384,80 грн. за послуги оренди крану); акт надання послуг №6 від 30.04.2020р. на суму 70 000,00 грн. та акт надання послуг №14 від 29.05.2020р. на суму 70 000,00 грн. Всього було погоджено між сторонами надання послуг на суму 235 384,80 грн.
В ході розгляду справи відповідач підтвердив надання послуг за договором з боку позивача, однак покликався на те, що акти складені з порушенням та з них неможливо чітко визначити обсяг наданих послуг через незазначення кількості машино-годин роботи орендованого крану протягом кожного з місяців.
Стосовно наведеного, суд зазначає наступне:
Згідно п. 3.1 договору, вартість послуг виконавця становить 70 000,00 грн. на місяць за одиницю техніки, що складає двадцять восьмигодинних робочих змін (208 год.). Ціна надання послуг технікою протягом однієї машино-години становить 336,54 грн.
Відповідно до п. 3.8 договору, розрахунок здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту отримання замовником акту надання послуг.
З аналізу вищенаведених договірних умов вбачається, що сторонами було погоджено фіксовану суму місячної плати в розмірі 70 000,00 грн.
Водночас, у випадку, коди надання послуги відбувається протягом неповного місяця, в актах надання сторони конкретизували певну кількість машино-годин, щоб визначити фактичні години роботи та суму до сплати.
Наведене підтверджується на прикладі акту № 5 від 01.04.2020р. в якому вартість наданих послуг з оренди крану становить 120 годин, що еквівалентно 40 384,80 грн. (з 208 год./70 000,00 грн. - якщо б послуга надавалася повністю за місяць). В той же час, в наступних актах №6 та №14 сторонами не зазначалося кількості годин роботи крану, оскільки послуга була надана за повний місяць, що становить 70 000,00 грн.
Відтак, твердження відповідача щодо некоректності відображення обсягу послуги у спірних актах є необгрунтованими.
Що стосується помилки в номері договору, то сторонами було підтверджено такий факт, тому суд в цій частині відхиляє заперечення відповідача.
Враховуючи, що вказані акти були підписані відповідачем, то в останнього виник обов'язок щодо їх оплати протягом трьох банківських днів з моменту отримання актів, що здійснено не було, а тому відповідач допустив заборгованість перед позивачем в розмірі 235 384,80 грн., тому в цій частині позов підлягає до задоволення.
Щодо частини позовних вимог про стягнення з відповідача 91 538,56 грн. відповідно до актів надання послуг №15 від 30.06.2020р. та №16 від 16.07.2020р. суд зазначає наступне:
Так, відповідач в цій частині позовних вимог позов не визнавав, мотивуючи це тим, що у червні-липні 2020р. позивачем послуги згідно договору не надавалися.
В свою чергу позивач, як на докази, які підтверджують надання таких послуг покликався на те, що спірні акти були підписані ним та надіслані для підписання відповідачу 04.08.2020р., однак останнім не було підписано та не повернуто.
Крім того, позивач посилався і на непрямі докази, копію листа №112 від 17.03.2021р. Товариства з обмеженою відповідальністю «БМП Південьбуд» щодо виконання підрядних робіт на об'єкті відповідача у спірний період, а також копії актів приймання виконаних будівельних робіт КБ-2 за червень та липень 2020р. згідно договору підряду, укладеного між відповідачем у даній справі та ТОВ «БМП Південьбуд».
Такими доказами позивач намагався обгрунтувати те, що у спірний період, тобто з 01.06.2020р. по 16.07.2020р. на об'єкті відповідача велися будівельні підрядні роботи, які виконувало ТОВ «БМП Південьбуд». Водночас, виконання таких робіт, на думку позивача, безумовно потребувало наявність крану, який було надано в оренду відповідачу.
Разом з тим, здійснення підрядних робіт з використанням орендованого відповідачем крану позивачем також підтверджується листом №112 від 17.03.2021р., яким ТОВ «БМП Південьбуд» стверджувалося, що йому було надано кран РДК, який належав ФОП Хідько І.О. та пропрацював на об'єкті з 14.03.2020р. по 09.07.2020р.
В ході розгляду справи, відповідач просив суд не приймати такі докази, оскільки вони не були подані позивачем вчасно, а саме з поданням позовної заяви чи з відповіддю на відзив. А позивач подавав суду клопотання про поновлення пропущеного строку на подання вищезгаданих доказів.
Господарський суд, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду даної справи дійшов висновку прийняти такі докази позивача, оскільки, як вбачається останні були здобуті ним лише після 16.03.2021р., тобто в ході розгляду даної справи.
Однак, здійснюючи аналіз цих доказів та надаючи їм правову оцінку, суд звертає увагу на наступне:
Відповідно до п. 2.3. договору, підтвердженням надання послуги з оренди техніки є акт надання послуг, який складається на підставі змінних рапортів виконавця.
Так, в матеріалах даної справи акти надання послуг №15 та №16 не підписані з боку замовника. Водночас, виконавцем не було надано змінних рапортів, на підставі яких такі акти були складені.
Як стверджувалося позивачем, оскільки відповідач відмовлявся підписувати спірні акти, вони були надіслані на адресу відповідача листом від 04.08.2020р.
Відповідно до п. 3.8 договору, розрахунок здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту отримання замовником акту надання послуг.
Позивачем до матеріалів справи було долучено в якості доказів направлення відповідачу спірних актів опис вкладення, а також поштову квитанцію про відправку кореспонденції. Зокрема, здійснюючи перевірку відправлення позивачем актів відповідачу, судом було встановлено, що накладна №4913004238621, які позивач долучив як доказ по справі, не зареєстрована в системі АТ «Укрпошта», що не дає змогу суду відстежити стан такого відправлення і чи воно було вручене відповідачу. Така обставина безпосередньо впливає на строк та необхідність розрахунку стороною договору за отриману послугу.
Щодо долученого позивачем листа №112 від 17.03.2021р. ТОВ «БМП Південьбуд», то його було підписано від імені підприємства заступником директора з будівництва ОСОБА_1
Згідно відомостей з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань судом було з'ясовано, що керівником та підписантом ТОВ «БМП Південьбуд» є Хідько Ю.П., натомість заступник директора з будівництва ОСОБА_1 не є уповноваженою особою від товариства. Іншої довіреності на представлення інтересів товариства щодо надання інформації такою особою надано не було.
З огляду на наведене, долучений позивачем лист №112 від 17.03.2021р. суд вважає неналежним доказом та не приймає до уваги.
Стосовно згаданих вище актів приймання виконаних будівельних робіт КБ-2 за червень та липень 2020р. згідно договору підряду, укладеного між відповідачем у даній справі та ТОВ «БМП Південьбуд», то з них, за відсутності інших доказів, неможливо визначити, що такі будівельні роботи на об'єкті відповідача у спірний період червень-липень 2020р. проводилися з використанням орендованого у позивача крана РДК. Натомість, відповідач стверджував, що названі будівельні роботи здійснювалися з використанням іншої будівельної техніки, що спростовано позивачем не було.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що представлені позивачем докази на противагу спростуванням відповідача та встановленим судом фактам не підтверджують позовні вимоги в частині надання позивачем відповідачу послуг відповідно до актів №15 від 30.06.2020р. та №16 від 16.07.2020р.
Крім суми основного боргу, позивач також нарахував відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Розглядаючи справу в цій частині позовних вимог, суд виходить з наступного:
Відповідно до п. 6.2 договору, у разі прострочення сплати послуг виконався більш ніж 10 календарних днів, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищенаведених норм, позивач згідно актів надання послуг №5, №6 та №14 нарахував відповідачу 19 306,94 грн. пені, 4 255,00 грн. 3% річних та 2 348,80 грн. інфляційних втрат.
Перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку, що вони підлягають до часткового задоволення з наступних підстав:
Відповідно до п. 3.8 договору, розрахунок здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту отримання замовником акту надання послуг.
Так, акт №5 було підписано 01.04.2020р., а тому останній день оплати 04.04.2020р., а враховуючи вихідні дні прострочення наступає з 07.04.2020р. Згідно акту №6 від 30.04.2020р. прострочення наступає з 06.05.2020р., а згідно акту №14 від 29.05.2020р. - з 04.06.2020р.
Натомість, позивач невірно визначив періоди розрахунків, зокрема по акту №5 з 05.04.2020р., №6 з 04.04.2020р. та №14 з 03.04.2020р.
Здійснивши перерахунок, судом встановлено, що розмір 3% річних, що підлягає до задоволення становить 3 706,86 грн., інфляційних втрат - 2 277,20 грн.
Щодо нарахованої суми пені, то судом відповідно до правильного періоду, а також враховуючи обмеження шестимісячним строком, встановлено розмір пені 14 881,84 грн.
З огляду на вищенаведене, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме: 235 384,80 грн. основного боргу, 14 881,84 грн. пені, 2 277,20 грн. інфляційних втрат, 3 706,86 грн. 3% річних.
Що стосується витрат на правову допомогу, то при поданні позову позивачем було заявлено витрати в сумі 15 000,00 грн., однак доказів їх понесення, а також остаточного розрахунку відповідно до ст. 129 ГПК України, станом на день прийняття судом рішення, позивач не надав.
Однак, суд звертає увагу позивача на можливості подання таких доказів протягом 5 днів з дня винесення судом рішення.
Судовий збір в розмірі 3 843,77 грн., відповідно до ч.4 ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Хідько Ірини Олександрівни - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек ХПП» (79011, м. Львів, вул. Рутковича, буд. 1, кв. 2, код ЄДРПОУ 34708115) на користь Фізичної особи-підприємця Хідько Ірини Олександрівни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) 235 384,80 грн. основного боргу, 14 881,84 грн. пені, 2 277,20 грн. інфляційних втрат, 3 706,86 грн. 3% річних та 3 843,77 грн. витрат по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.
3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
5.Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені в ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.04.2021р.
Суддя М.В. Юркевич