05.04.2021 Справа № 914/796/21
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І.
розглянув заяву Приватного підприємства «Західно-українська торгова компанія «Ріо-Плюс», м. Львів,
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яворина", Львівська обл., Яворівський район, місто Новояворівськ, заборгованості в сумі 71 919,50 грн. (з яких 43 842,64 грн. основний борг, 1 780,01 грн. інфляційні втрати, 21 091,85 грн. пеня, 5 205,46 грн. 3 % річних) по договору поставки № 303/18 від 17 січня 2018 року, на підставі вказаного договору, видаткових накладних № Б-19-1328 від 25.04.2019 на суму 16 489, 50 грн., № Б-19-1452 від 09.05.2019 на суму 20 310, 66 грн., № Б-19-1453 від 09.05.2019 на суму 2 828, 64 грн., № Б-19-1611 від 23.05.2019 на суму 8 715, 06 грн., № Б-19-1612 від 23.05.2019 на суму 2 837, 46 грн., № Б-19-1759 від 07.06.2019 на суму 12 191, 28 грн., № Б-19-1760 від 07.06.2019 на суму 356, 04 грн., № Б-19-1892 від 20.06.2019 на 9 336, 62 грн., № Б-19-1893 від 20.06.2019 на суму 1 284, 00 грн., № Б-19-2031 від 04.07.2019 на суму 13 653, 00 грн., № Б-19-2032 від 04.07.2019 на суму 807, 54 грн., № Б-19-2190 від 18.07.2019 на суму 21 038, 16 грн., № Б-19-2349 від 01.08.2019 на суму 7 763, 70 грн., № Б-19-2995 від 26.09.2019 на суму 4 134, 90 грн., № Б-19-3151 від 10.10.2019 на суму 17 221, 26 грн., № Б-19-3152 від 10.10.2019 на суму 2 009, 88 грн., № Б-19-3478 від 07.11.2019 на суму 12 712, 86 грн., акта звіряння взаєморозрахунків за період з 01.07.2019 по 30.09.2020 року про наявність заборгованості у розмірі 43 842, 64 грн., претензії від 29.12.2020 року з доказами надіслання, розрахунку боргу, розрахунку інфляційних витрат, розрахунку пені, розрахунку 3 % річних.
Згідно з ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 155 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Зі змісту заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів, а також на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України суд доходить висновку про задоволення заявлених вимог про видачу судового наказу на суму 50 827,65 грн., з яких 43 842,64 грн. основний борг, 1 780,01 грн. інфляційні втрати, 5 205,46 грн. 3 % річних.
Відповідно до ст. 155 Господарського процесуального кодексу України у судовому наказі зазначаються, серед іншого, сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником заявника надано договір про надання правничої допомоги № 138/20 від 24.11.2020 року, укладений Приватним підприємством «Західно-українська торгова компанія «Ріо-Плюс» з Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Марусяк і Партнери»; детальний опис робіт від 17.03.2021 року на суму 10 000,00 грн.; рахунок від 12.03.2021 року на суму 5 000,00 грн.; платіжне доручення № 4597 від 09.12.2020 року; ордер на надання правової допомоги на підставі договору № 138/20 від 24.11.2020 року від 22.02.2021 року та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 22.02.2019 року.
Згідно з детальним описом робіт від 17.03.2021 року Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Марусяк і Партнери» на підставі договору про надання правничої допомоги № 138/20 від 24 листопада 2020 року було надано наступні послуги, вчинено наступні дії, для стягнення заборгованості, що виникла за договором поставки № 303/18 від 17 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Яворина” та Приватним підприємством “Західно-українська торгова компанія “Ріо-Плюс”:
- аналіз справи, визначення потенціалу справи, а саме: аналіз договору поставки, аналіз видаткових накладних та акту звіряння взаєморозрахунків. Пошук шляхів для виходу із ситуації в досудовому порядку: визначення підстав для судового захисту - 2 години, 2 500, 00 грн.;
- підготовка претензії та додатків до неї з розрахунками інфляційних витрат, пені та 3 % річних - 2 години, 2 500, 00 грн.;
- підготовка заяви про видачу судового наказу та додатків до неї, а саме: перевірка строків на звернення до суду, розрахунок судового збору, визначення правової позиції, аналіз судової практики, оформлення додатків до заяви, підготовка примірників заяви для учасників судового процесу, контроль за сплатою судового збору, направлення заяви про видачу судового наказу до суду - 5 000,00 грн.
- Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як передбачено ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас, як вказує Об'єднана Палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Так, заявником надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, на загальну суму 10 000,00 грн. Також подано докази сплати в грудні 2020 року 5 000,00 грн. по відповідному договору про надання правової допомоги. Долучено також рахунок від 12.03.2021 року про сплату решти 5 000,00 грн. за підготовку заяви про видачу судового наказу. Разом з тим, докази оплати заявником решти 5 000,00 грн. не подано. Так, відповідно до позиції Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, що наведена в постанові від 03.10.19р. у справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Проте, суд звертає увагу, що до заяви не долучено доказів погодження клієнтом решти суми, а саме 5 000,00 грн. Односторонньо підписаний адвокатом детальний опис робіт не підтверджує обставини, що 5 000,00 грн. є такими, що визнані клієнтом і що мають бути сплачені стороною.
Суд також звертає увагу, що, як зазначалося вище, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Договором передбачено, що гонорар адвоката визначається за домовленістю з клієнтом та фіксується в додатку до цього договору (п. 4.1). Водночас, додатку до договору, який би визначав загальну суму вартості послуг, суду не подано. Інші умови щодо оформлення наданих послуг, зокрема, щодо погодження клієнтом вартості наданих послуг у спосіб складення адвокатом опису робіт, а також щодо строків оплати наданих клієнту послуг договором не визначено.
Проаналізувавши подані документи, суд доходить висновку, що такими підтверджується обгрунтованість і погодженість з клієнтом вартості послуг в сумі 5 000,00 грн., які сплачені ним згідно з платіжним дорученням від 09.12.2020 року. Решта вартості наданих послуг, визначена адвокатом у розмірі 5 000,00 грн., за обставин відсутності доказів її погодження клієнтом, відшкодуванню боржником у даній справі не підлягає.
Керуючись ст. ст. 147, 148, 150, 154, 155, 159 Господарського процесуального кодексу України, суд
наказав:
1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яворина" (ідентифікаційний код юридичної особи 31876446, 81053, Львівська обл., Яворівський р-н, місто Новояворівськ, вул. Степана Бандери, будинок 36) на користь Приватного підприємства «Західно-українська торгова компанія «Ріо-Плюс» (ідентифікаційний код юридичної особи 37656479, 79052, Львівська обл., місто Львів, вулиця Широка, будинок 70 Б) заборгованості по договору поставки № 303/18 від 17 січня 2018 року в сумі 71 919,50 грн., з яких 43 842,64 грн. основний борг, 1 780,01 грн. інфляційні втрати, 21 091,85 грн. пеня, 5 205,46 грн. 3 % річних, 227,00 грн. судового збору та 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
2. Стягувач: Приватне підприємство «Західно-українська торгова компанія «Ріо-Плюс» (ідентифікаційний код юридичної особи 37656479, 79052, Львівська обл., місто Львів, вулиця Широка, будинок 70 Б).
3. Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Яворина" (ідентифікаційний код юридичної особи 31876446, 81053, Львівська обл., Яворівський р-н, місто Новояворівськ, вул. Степана Бандери, будинок 36).
4. Боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
5. У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.
6. Заявник та боржник можуть отримати інформацію по справі на сторінці Господарського суду Львівської області https://court.gov.ua/sud5015/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua .
7. Копію судового наказу, копію заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами надіслати боржнику.
8. Судовий наказ після набрання ним законної сили видати стягувачу.
Суддя Р.І. Матвіїв
9. Дата набрання судовим наказом законної сили "___" ____ __________ р.
10. Строк пред'явлення судового наказу до виконання з "___" _____ _______ р. протягом трьох років.
11. Дата видачі судового наказу "___" _____ _______ р.
Суддя Р.І. Матвіїв