Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
06 квітня 2021 рокуСправа № 912/404/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., за участю секретаря судового засідання Олійник В.В., розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агронова"
до відповідача: Фермерського господарства "Возний Ігор Васильович"
про стягнення 77 139, 27 грн
Представники:
від позивача - участі не брали;
від відповідача - участі не брали.
Встановив: до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агронова" (далі - ТОВ "Компанія Агронова") до Фермерського господарства "Возний Ігор Васильович" (далі - ФГ "Возний Ігор Васильович") про стягнення заборгованості у розмірі 77 139,27 грн, з яких: 53 316,48 грн - основного боргу; 36% річних - 9 864,12 грн, пеня - 3 295,37 грн, штраф - 10 663,30 грн, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №КД-111/20 від 28.05.2020, в частині оплати за поставлений товар.
Ухвалою суду від 15.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд призначено на 04.03.2021.
17.02.2021 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача на підставі вже поданих документів.
Протокольною ухвалою від 04.03.2021 господарський суд постановив, з метою рівності прав сторін, враховуючи, що строк на подання відзиву у відповідача не завершився, на підставі ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголосити перерву в судовому засіданні до 06.04.2021.
17.03.2021 до суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи без участі представника позивача на підставі вже поданих документів.
У судовому засіданні 06.04.2021 учасники справи участі не брали, про дату, час та місце повідомлені належним чином, що підтверджується, поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 31, 32).
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За приписами п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що явка в засідання суду обов'язковою не визнавалась, та є правом, а не обов'язком учасників справи, господарський суд, з огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні за відсутності представників сторін.
Відповідач відзив на позов суду не подав.
На підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступні обставини справи.
28.05.2020 між ТОВ "Компанія Агронова" (Постачальник) та ФГ "Возний Ігор Васильович" (Покупець) укладено Договір поставки № КД-111/20 (далі - Договір) за умовами п. 2.1 якого постачається виключно оригінальна продукція провідних компаній світу. Асоритимент, кількість та ціна, якої визначаються Специфікаціями та/або накладними та/або рахунками-фактури, що є невід'ємною частиною цього Договору (а.с. 10-16).
Відповідно до п. 2.2. Договору, ціна продукції, що поставляється за цим Договором, вказується у Специфікаціях до Договору, в національній валюті України.
Загальна сума Договору визначається сукупністю Специфікацій та/або накладних та/або рахунків-фактур, що зазначені в п. 2.1. Договору, та які є невід'ємною частиною даного Договору. У випадку розбіжностей даних у Специфікації(ях) щодо кількості і ціни Товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна є невід'ємною частиною Договору та підписується з боку Покупця особою, уповноваженою довіреністю па отримання товарно-матеріальних цінностей (Товару) (п. 2.3. Договору).
Ціна Договору є звичайною ціною та становить вартість (ціну) Товару, а ціна товару визначається як договірна (п. 3.1. Договору).
Оплата товару здійснюється на умовах 100 % попередньої оплати у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, якщо інші умови не зазначені в Специфікації та/ або інших додаткових угодах до даного Договору (п. 3.2. Договору).
Товар, що був переданий Покупцю в межах цього Договору тільки згідно накладних (без укладення Специфікації(ях) та/або інших податкових угод до даного Договору), має бути ним оплачений не пізніше 10 календарних днів з моменту його отримання за відповідною накладною. При затримці платежів, перераховані грошові кошти направляються на погашання в першу чергу - штрафних санкцій, пені, відсотків, після цього - суми основного боргу (п. 3.6 Договору).
Товар за умовами даного Договору поставляється окремими партіями на підставі погоджених Сторонами Специфікацій. Специфікація вважається погодженою сторонами з моменту направлення Постачальником Покупцеві рахунку на оплату Товару. У випадку якщо документально визначити узгодження Сторонами не можливо, або важко, це може підтверджуватися діями Сторін, такими як відвантаження приймання або оплата Товару (п. 4.1 Договору).
Сторони при поставці чергової партії Товару зобов'язані керуватися положеннями дійсного Договору. При цьому поставка кожної окремої партії Товару оформляється Сторонами Специфікаціями та/або рахунком на оплату Товару, що виписує Постачальник Покупцеві; видатковою накладною, яка засвідчує факт передачі Товару Постачальником Покупцеві (п. 4.4 Договору).
Згідно п. 5.1.1. Договору, Покупець за несвоєчасну оплату Товару сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми боргу за кожен день прострочення, а також додатково сплачує штраф у розмірі 20% від суми несплаченого боргу.
Згідно п. 5.8. Договору, в разі невиконання Покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов'язань передбачених розділом 3 цього договору Покупець, відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості 36 % річних, якщо інший розмір річних не встановлено відповідною Специфікацією та/або додатковою(ими) угодою(ами) до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.
Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2020, але продовжує залишатись чинним до повного виконаний Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.05.2020 сторонами підписано Специфікацію №1, за умовами якої сторони дійшли згоди, що поставка (передача) Товару здійснюється в строк до 01.06.2020, а також сума Товару складає 43 926,00 грн, за наступних умов оплати товару:
- Покупець оплачує Постачальнику 20% вартості Товару, що складає 8 785,20 грн (еквівалент у доларах США: 325,02) шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника в строк до 29.05.2020;
- грошові кошти в розмірі 80% вартості Товару, то складає 35 140,80 грн (еквівалент у доларах США: 1 300,07) перераховуються Покупцем до 01.08.2020 (а.с. 17).
На виконання умов Договору Постачальник поставив Товар, що підтверджується:
- видатковою накладною №3091 від 09.06.2020 на суму 22 719,60 грн з ПДВ;
- видатковою накладною №2896 від 10.06.2020 на суму 43 926,00 грн з ПДВ (а.с. 18, 19).
Однак, за твердженням позивача, відповідач за поставлений товар розрахувався не в повному обсязі.
Вказане стало підставою для звернення позивачем до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступні норми права.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Згідно ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення зобов'язання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію, зокрема, господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).
За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.
Так, у відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 599 цього Кодексу зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Матеріали справи свідчать, що оформленими між сторонами видатковими накладними №3091 від 09.06.2020, №2896 від 10.06.2020 та Специфікацією №1 від 28.05.2020 підтверджено отримання ФГ "Возний Ігор Васильович" від ТОВ "Компанія Агронова" за Договором Товару на загальну суму 66 645,60 грн.
Зазначені документи скріплено підписами та печатками позивача і відповідача, заперечень щодо отримання товару відповідачем під час розгляду справи до суду не подано.
Як зазначено, в Специфікації № 1 від 28.05.2020 встановлено граничний строк кінцевої оплати за товар до 01.08.2020, а отже строк виконання зобов'язання з оплати вартості отриманого товару є таким, що настав.
За повідомленням позивача, вартість отриманого товару сплачена відповідачем частково в сумі 13 329,12 грн, залишок заборгованості в розмірі 53 316,48 грн не сплачено.
Відповідач обставини щодо розрахунку позивача не спростував, доказів оплати вартості товару до суду не подано, в матеріалах справи відсутні.
З підстав викладеного є доведеними позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 53 316,48 грн.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Частиною першою цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У частині другій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відсутність оплати вартості товару в установлений строк є порушенням зобов'язання в розумінні наведених вище норм законодавства та що дає підстави для застосування штрафних санкцій за вказане порушення у розмірі, визначеному Договором, а також для нарахування річних згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.
За розрахунком позивача, останній нараховує 36% річних та пеню на суму простроченого платежу в розмірі 53 316,48 грн за період прострочення з 01.08.2020 до 04.02.2021.
Щодо процентів річних суд враховує, що приписи ст. 625 Цивільного кодексу України про три проценти річних, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються в разі, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Стаття 625 Цивільного кодексу України надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, встановити інший, ніж три проценти річних, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.
Згідно п. 5.8. Договору, в разі невиконання Покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов'язань передбачених розділом 3 цього договору Покупець, відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості 36 % річних, якщо інший розмір річних не встановлено відповідною Специфікацією та/або додатковою(ими) угодою(ами) до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.
Таким чином, є правомірним нарахування позивачем за період прострочення оплати відповідачем вартості поставленого товару процентів річних у розмірі 36%.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок в частині стягнення 36% річних, господарський суд встановив, що він здійснений правильно, а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню - 9 864,21 грн - 36 % річних нарахованих на суму боргу 53 316,48 грн за період з 01.08.2020 по 04.02.2021.
Відповідальність Покупця у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за порушення термінів або умов оплати встановлена п. 5.1.1 Договору, а саме Покупець за несвоєчасну оплату Товару сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми боргу за кожен день прострочення.
Позивачем за період з 01.08.2020 по 04.02.2021 на суму боргу 53 316,00 грн нарахована пеня у розмірі 3 295,37 грн.
Господарський суд перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку про неправильність визначення періоду та сум нарахування пені, враховуючи часткову оплату здійснену відповідачем.
З підстав викладеного, господарський суд наводить наступний розрахунок пені в межах періоду розрахунку позивача, а саме:
- на суму боргу 18 175,68 грн за період прострочення з 01.08.2020 по 20.12.2020 пеня становить 846,21 грн;
- на суму боргу 35 140,80 грн за період прострочення з 01.08.2020 по 11.12.2020 пеня становить 1 532,37 грн.
Таким чином, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, складає 2 378,58 грн.
Окрім того, п. 5.1.1 Договору передбачено, що Покупець за несвоєчасну оплату Товару сплачує штраф у розмірі 20% від суми несплаченого боргу.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема від 19.09.2019 у справі №904/5770/18, від 27.09.2019 у справі N 923/760/16.
Штраф, згідно п. 5.1.1. Договору, становить 10 663,30 грн (20% від 53 316,48 грн).
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та належним чином підтвердженими в частині стягнення 36% річних - 9 864,21 грн, пені - 2 378,58 грн, штрафу - 10 663,30 грн.
З підстав викладеного, позовні вимоги ТОВ "Компанія Агронова" до ФГ "Возний Ігор Васильович" підлягають частковому задоволенню в сумі 53 316,48 грн основного боргу, 36% річних - 9 864,21 грн, пені - 2 378,58 грн, штрафу - 10 663,30 грн.
У задоволенні позову в іншій частині суд відмовляє за наведених вище підстав.
Згідно з ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інших судових витрат сторонами не заявлено.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фермерського господарства "Возний Ігор Васильович" (26232, Кіровоградська обл., Маловисківськийр-н, с. Злинка, вул. Першотравнева, буд. 159, ідентифікаційний код 38893693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агронова" (25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, буд. 35, ідентифікаційний код 42286157) заборгованість у розмірі 76 222,57 грн, з яких: основна заборгованість - 53 316,48 грн, 36% річних - 9 864,21 грн, пеня - 2 378,58 грн, штраф - 10 663,30 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 224,60 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати:
Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Агронова" за адресою: 25014, м. Кропивницький, проспект Інженерів, 11А;
Фермерському господарству "Возний Ігор Васильович" за адресою: 26232, Кіровоградська обл., Маловисківськийр-н, с. Злинка, вул. Першотравнева, буд. 159.
Дата складення повного рішення 09.04.2021.
Суддя Л.С. Вавренюк