ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
м. Київ
31.03.2021Справа № 910/19768/20
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,
при секретарі судового засідання Свириденко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ХАБ"
вул. Хрещатик, 27А, оф. 28, м. Київ 1, 01001
до Державного комітету телебачення і радіомовлення України
вул. Прорізна, буд. 2, м. Київ 1, 01001
про визнання недійсним одностороннього правочину з розірвання договору
За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання
Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ХАБ" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного комітету телебачення і радіомовлення України (далі-відповідач) про визнання недійсним одностороннього правочину, що міститься в письмовому повідомленні №4816/34/12 з розірвання договору про надання послуг №11/2019 від 27.11.2019.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Хаб" вказує, що у Державного комітету телебачення і радіомовлення України були відсутні правові підстави для вчинення такого правочину, оскільки позивачем не порушено своїх зобов'язань за вказаним договором.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 вищевказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк Товариству для усунення недоліків позовної заяви.
28.12.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2021 відкрито провадження у справі №910/19768/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; встановлено сторонам строки на подання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 10.02.2021.
05.02.2021 через відділ діловодства суду від Державного комітету телебачення і радіомовлення України надійшов відзив на позов.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2021 оголошено перерву в підготовчому засідання до 03.03.2021.
03.03.2021 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Хаб" сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про оголошення перерви у зв'язку з поганим самопочуттям представника та підозрою на інфекційне чи вірусне ураження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 відкладено судове засідання на 31.03.2021.
31.03.2021 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Хаб" сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням представника у іншому судовому засіданні.
В судове засідання 31.03.2021 з'явився представник відповідача.
Позивач в судове засідання 31.03.2021 не забезпечив явку свого представника.
Судом встановлено, що представники позивача не з'являлись в засідання з розгляду справи 03.03.2021 та 31.03.2021.
Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною четвертою статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У статті 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Таким чином, суд зауважує що позивач не був позбавлений права на участь у судовому засіданні у порядку самопредставництва юридичної особи через свого керівника.
Відповідно до частини четвертої статті 202 ГПУ України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Дослідивши підстави поданого відповідачем клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, а саме з мотивів не доведення заявником факту об'єктивної неможливості прибуття представника позивача у судове засідання.
Суд зауважує, що наведені положення ст.ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Отже, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі №910/14715/17.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Хаб" було належним чином повідомлено про призначені у даній справі судові засідання 03.03.2021 та 31.03.2021, що підтверджується розпискою від 10.02.2021, витягом із сайту «Укрпошти» про вручення поштового відправлення №0105474884976), однак явку свого представника у вказані засідання у даній справі не забезпечило.
Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відтак, суд зазначає, що позивач, який подав до відповідного суду позовну заяву, вважається обізнаним про розгляд справи у суді та відповідно зобов'язаний дотримуватись обов'язків, покладених на нього ч. 2 ст. 42 ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Згідно із статтею 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Водночас Господарський процесуальний кодекс України встановляє обов'язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; не приховувати докази.
Поряд з тим, друга неявка представника позивача унеможливлює суд з'ясувати чи підтримує на цей час позивач свій позов.
На переконання суду, неподання позивачем в судовому засіданні до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про неявку і поважність її причини зумовлює залишення позову без розгляду.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №922/2584/18, від 16.08.2018 у справі № 910/2344/17 та від 04.09.2018 у справі №910/14047/17.
Враховуючи неявку, зокрема, уповноваженого представника позивача в підготовчі засідання 03.03.2021 та 31.03.2021 явку якого було визнано обов'язковою, а також відсутність клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача та неможливість вирішення справи без участі позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
З огляду на викладене, сума судового збору сплачена позивачем поверненню не підлягає.
Керуючись ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 232, 233, 240 ГПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Хаб" до Державного комітету телебачення і радіомовлення України про визнання недійсним одностороннього правочину залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (31.03.2021) та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання у відповідності до п. 17.5 ч. 1 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.
Повний текст складено та підписано 08.04.2021.
Суддя М.О. Лиськов