ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.03.2021Справа № 910/10623/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діавестенд комплексні рішення", Київська область, с. Петропавлівська Борщагівка
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відокремлений підрозділ "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", Миколаївська область, м. Южноукраїнськ
про стягнення 934 635,18 грн, -
суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Балюк О.А. (керівник);
від відповідача: не з'явились;
від третьої особи: не з'явились.
21.07.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Діавестенд комплексні рішення" (далі також - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі також - відповідач) основної суми заборгованості в розмірі 934 635,18 грн, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору на постачання товару №53-123-01-19-05896 від 08.11.2019 року в частині розрахунку за поставлений позивачем товар.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21.07.2020 року позовні матеріали по справі №910/10623/20 передані для розгляду судді Морозову С.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/10623/20 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відокремлений підрозділ "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та призначено підготовче засідання на 13.10.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України учасників справи було повідомлено про те, що підготовче засідання призначене на 13.10.2020 не відбудеться у зв'язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці. Наступне засідання у справі призначено на 17.11.2020.
08.10.2020 року від відповідача до суду надійшов відзив, в якому ним зазначено, що кошти за поставлений позивачем товар не сплачено, проте у зв'язку із значним зростанням простроченої заборгованості підприємства, суттєвим зменшенням обсягу відпуску електроенергії, виникла фінансова криза не платежів, що призвело до несплати за товар позивачу. Окрім того, відповідачем зазначено, що вина в ситуації, що склалась, у підприємства відсутня.
22.10.2020 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що зобов'язання відповідача з оплати отриманого ним товару має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Підготовче засідання 17.11.2020 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Морозова С.М. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України учасників справи було викликано в підготовче засідання на 02.02.2021.
01.02.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
Ухвалою від 02.02.2021 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 30.03.2021 року.
18.03.2021 року від представника Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 22.03.2021 в задоволенні заяви Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №910/10623/20 було відмовлено.
В засіданні 30.03.2021 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
08.11.2019 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (покупець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Діавестенд комплексні рішення" (постачальник) було укладено Договір на постачання товару №53-123-01-19-05896 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар - код CPV 30230000-0 по ДК 021- 2015 - Комп'ютерне обладнання (Витратні матеріали та запчастини до оргтехніки) (далі - товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації №1 (Додаток до Договору №1), що є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору загальна вартість товару є твердою та складає 934 635,18 грн з ПДВ.
Відповідно до п. 2.2. Договору оплата відбувається на протязі 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації №1 Додаток до Договору №1 та виконання постачальником умов п.п. 3.2., 5.1. цього Договору.
Пунктом 3.2. Договору сторони передбачили перелік документів, які постачальник надає покупцю.
Приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкцій П-6 «Про порядок приймання продукції по кількості» і П-7 «Про порядок приймання продукції по якості», СОУ НАЕК 038:2017 «Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС».
Договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою. Дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1. цього Договору, та закінчується 31.12.2020. Закінчення терміну дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього Договору, та виконання діючих зобов'язань. (п.п. 12.1.-12.3. Договору).
Додатком №1 до Договору сторони узгодили Специфікацію №1.
Як зазначено позивачем, на виконання умов Договору відповідачу було поставлено товар на загальну суму в розмірі 934 635,18 грн згідно наступних видаткових накладних:
- №РН-ПУ000854 від 02.12.2019 року на суму 550 165,56 грн;
- №РН-ПУ000962 від 18.12.2019 року на суму 48 373,50 грн;
- №РН-ПУ000006 від 08.01.2020 року на суму 29 024,10 грн;
- №РН-ПУ000955 від 20.12.2019 року на суму 45 931,62 грн;
- №РН-ПУ000887 від 06.12.2019 року на суму 261 140,40 грн.
Як зазначає позивач, розрахунки за поставлений товар відповідачем проведені не були.
17.04.2020 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №277 від 16.04.2020 року, якою просив здійснити погашення існуючої заборгованості.
Відповіді від відповідача позивач не отримав.
Як зазначає позивач, відповідач взяті на себе зобов'язання в повному обсязі за Договором не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 934 635,18 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину суд визнає Договір на постачання товару №53-123-01-19-05896 від 08.11.2019 року належною підставою, у розумінні норм ст. 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків та є фактично за своєю правовою суттю договором поставки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Судом встановлено факт передачі позивачем відповідачу товару на загальну суму 934 635,18 грн, що не заперечено відповідачем.
Як передбачено п. 2.2. Договору оплата відбувається на протязі 45 робочих днів після постачання товару.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Статтею 538 Цивільного кодексу України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.
Відповідно до статі 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначено у ч. 4 п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар і строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2011 у справі №9/252-10).
При цьому слід зазначити, що вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо правильності оформлення первинних документів передбачають наявність в документах такого реквізиту, як інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції лише альтернативно такому обов'язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 19.04.2016 у справі №21-4985а15.
Як зазначалося вище, товар прийнятий відповідачем.
Матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача претензій щодо якості та/або комплектності переданого за Договором товару, тому, оскільки між сторонами не погоджувалися інші строки оплати, то відповідно до статті 692 ЦК України відповідач повинен був оплатити зазначену суми поставленої продукції.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
При вирішенні спору суд виходить з того, що з огляду на положення ст. ст. 6, 627 - 628, 638 Цивільного кодексу України, ст. ст. 42, 180 Господарського кодексу України, з яких випливає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства, зважаючи на факт виконання сторонами зобов'язань по договору, про що сторонами не заперечується, суд дійшов до висновку про укладення між сторонами договору з погодженням всіх його умов, які обумовлюються.
Згідно ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Відповідно до ст. 253 та ч. 5 ст. 254 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Отже, враховуючи, що відповідачем не здійснено оплату поставленого позивачем товару, суд дійшов до висновку, що у встановлений законом, статтею 692 ЦК України, строк, заборгованість за поставлений товар в розмірі 934 635,18 грн, погашена не була та залишається непогашеною на даний час; позивачем належним чином відповідно до статей 525, 526, 655, 712, 901, 903 ЦК України та статей 181, 193 ГК України доведена, документально підтверджена і відповідачем не спростована.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача в розмірі 934 625,18 грн, підтверджена відповідачем та належними доказами, наявними у матеріалах справи, і підприємство відповідача на момент прийняття рішення не надало документи, які свідчать про повне погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.
За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовано, водночас позивачем не доведено суду наявності правових підстав для покладення на відповідача відповідальності за неналежне виконання умов договору у вигляді санкцій понад суми, визнані судом обґрунтованими.
За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу в розмірі 934 635,18 грн.
Судовий збір, у розмірі 14 019,53 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ідентифікаційний код 24584661, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діавестенд комплексні рішення" (ідентифікаційний код 30256061, місцезнаходження: 08130, Київська область, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, буд. 62) суму коштів в розмірі 934 635,18 грн (дев'ятсот тридцять чотири тисячі шістсот тридцять п'ять гривень 18 копійок) та суму судового збору в розмірі 14 019,53 грн (чотирнадцять тисяч дев'ятнадцять гривень 53 копійки).
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складене 09.04.2021 року.
Суддя С.М. Морозов