ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.03.2021Справа № 910/14766/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОНІТІ"
до Приватного підприємства "АВТОЕНТЕРПРАЙЗ"
про стягнення 33 000,00 грн.
суддя Мельник В.І.
за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІОНІТІ" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Приватного підприємства "АВТОЕНТЕРПРАЙЗ" про стягнення 33 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором перевезення вантажу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 відкрито провадження у справі № 910/14766/20 та призначено засідання на 09.11.2020.
22.10.2020 відділом діловодства суду від відповідача отримано відзив на позовну заяву.
04.11.2020 відділом діловодства суду від позивача отримано відповідь на відзив.
09.11.2020 в судовому засіданні оголошено перерву на 07.12.2020.
07.12.2020 відділом діловодства суду від позивача отримано клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про приєднання документів до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 07.12.2020 розгляд справи відкладено на 29.01.2021.
28.01.2021 відділом діловодства суду від позивача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.
28.01.2021 відділом діловодства суду від відповідача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.
29.01.2021 розгляд справи не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Мельника В.І. у відпустці.
У зв'язку з виходом судді Мельника В.І. з відпустки, справа підлягає призначенню до розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2021 відкладено розгляд справи на 26.02.2021.
25.02.2021 відділом діловодства суду від представника позивача отримано пояснення у справі.
В судовому засіданні 26.02.2021 оголошено перерву до 15.03.2021.
В судовому засіданні 15.03.2021 оголошено перерву до 29.03.2021.
В судове засідання 29.03.2021 представник позивача з'явився, проси суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання 29.03.2021 представник відповідача з'явився, надав суду усні пояснення у справі та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні 29.03.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з'ясовано наступне.
03.09.2019 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ІОНІТІ" (замовник за договором) та відповідачем - Приватним підприємством "АВТОЕНТЕРПРАЙЗ" (виконавець) був укладений договір про надання послуг з розміщення обладнання, в порядку та на умовах якого відповідач зобов'язався надавати позивачу послуги з розміщення зарядних пристроїв постійного та змінного струму для зарядження електромобілів, а позивач - прийняти та оплатити надані послуги.
Відповідно до пунктів 2.1.6., 2.1.7 договору покладено на відповідача зобов'язання забезпечити підключення обладнання до електричної мережі та його безперебійне електричне живлення.
Матеріалами справи встановлено, що за актом приймання-передачі від 03.09.2019 позивач розмістив, а відповідач надав місце для розміщення обладнання: зарядного пристрою змінного струму для зарядження електромобілів (АС) за місцем розміщення: місто Київ, вул. Дніпровська набережна, 33.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив про порушення відповідачем зобов'язань по договору про надання послуг з розміщення обладнання від 03.09.2019, на підтвердження чого надано акт обстеження від 01.09.2020, відповідно до якого встановлено неможливість використання зарядного пристрою, розміщеного за адресою місто Київ, вул. Дніпровська набережна 33 у зв'язку з його відключенням, тому позивачем на підставі п.5.4 договору нараховано до стягнення з відповідача 33 000 грн штрафних санкцій за кожен день, впродовж якого існувала неможливість використання обладнання, всього за період з 01.09.2020 по 22.09.2020 включно.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
За відсутності доказів визнання недійсним, розірвання договору про надання послуг з розміщення обладнання від 03.09.2019, суд визнає вказаний правочин належною підставою для виникнення між позивачем та відповідачем взаємних прав та обов'язків.
Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 5.4 договору про надання послуг від 03.09.2019 встановлено, що у випадку будь-якого порушення відповідачем умов даного договору, що призвело до неможливості використання позивачем для ведення своєї господарської діяльності зарядних пристроїв для електромобілів, визначених в акті приймання-передачі до цього договору (у тому числі, але не виключно, внаслідок припинення постачання електроенергії, пошкодження обладнання, створення перешкод для вільного доступу користувачів позивача, неможливості підключення обладнання до операційної та облікової системи позивача, відключення обладнання від електричної мережі) за кожен день, впродовж якого існувала така неможливість використання, відповідач сплачує позивачу штраф, у розмірі, що вираховується за наведеною у цьому договорі формулою.
Стверджуючи про відключення зарядного пристрою за місцем розміщення у період з 01.09.2020 по 22.09.2020, позивач зазначає про наявність підстав для притягнення відповідача до відповідальності за порушення договірних зобов'язання та стягнення 33 000 грн штрафних санкцій.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В якості доказу порушення відповідачем умов договору про надання послуг від 03.09.2019 та відключення зарядного пристрою, позивач надав суду акт обстеження від 01.09.2020, який не є належним доказом обставин, про які зазначає позивач.
Зокрема, вказаний акт підписаний позивачем в односторонньому порядку, докази виклику відповідача для проведення обстеження та встановлення факту роботи/відключення зарядного пристрою відповідно до умов договору від 03.09.2019 у матеріалах справи відсутні.
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази направлення вказаного акті після його оформлення на адресу відповідача, що дало б можливість останньому у т.ч. надати свої заперечення/пояснення на викладені в акті обставини.
Також позивачем не надано доказів та не доведено, що відключення зарядного пристрою за місцем його розміщення сталось з вини чи за наслідком дій відповідача, та відповідно наявна протиправна поведінка відповідача.
Крім того, з наданого відповідачем висновку комп'ютерно-технічної експертизи № 576/10/2020 від 19.10.2020 вбачається, що позивач на своїй сторінці у соціальній мережі facebook (https://www.facebook.com/ionity.ua/) 04.05.2020 розмістив оголошення про відключення зарядних станцій в мережі "Autoenterprise", що свідчить про обізнаність позивача із вказаними обставинами до складання відповідного акта та підтверджує суперечливість доводів останнього про відключення зарядного пристрою для електромобілів саме відповідачем.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставин, на які він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог, підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді штрафних санкцій у заявленому розмірі.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до частини дев'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на учасників у понесених кожним з них розмірах.
Керуючись статтями 86, 123, 129, 233, 236-240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
У задоволенні позову відмовити повністю.
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено06.04.2021.
Суддя В.І. Мельник