Рішення від 26.03.2021 по справі 910/640/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.03.2021Справа № 910/640/21

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ.СТАНДАРТ"

до Міністерства оборони України

про стягнення 3 815 100,00 грн.

суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

Суть спору:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРОМ.СТАНДАРТ” з позовною заявою до Міністерства оборони України про стягнення 3815100,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням прав позивача в зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2021 відкрито провадження у справі № 910/640/21 та призначено засідання на 26.02.2021.

12.02.2021 відділом діловодства суду від відповідача отримано відзив на позовну заяву.

В підготовче судове засіданні 26.02.2021 представник позивача з?явився, надав свої усні пояснення.

В підготовче судове засіданні 26.02.2021 представник відповідача з?явився, надав свої усні пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 26.03.2021.

В судове засідання 26.03.2021 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення у справі та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 26.03.2021 представник відповідача не з'явився, вмотивованих заяв та клопотань до суду не направив.

В судовому засіданні 26.03.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з'ясовано наступне.

За результатами проведення переговорної процедури для потреб оборони (ідентифікатор закупівлі №UA-2020-02-13-001501-b) між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМ.СТАНДАРТ.» та Міністерством оборони України було укладено Договір поставки для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету) №286/3/20/84 від 19 травня 2020 року (надалі - Договір поставки). Відповідно до пункту 1.3 Договору поставки Постачальник (Позивач) зобов'язується у 2020 році поставити Замовнику (Відповідач) Товар - сумки (18920000-4) (Сумка транспортна індивідуальна, тип 2 та тип 2, чорного кольору) (Лот 3. Сумки (18920000-4) (Сумка транспортна індивідуальна, тип 2)) в асортименті, комплектності, кількості, у строки (терміни), вказані в Договорі, а Замовник (Відповідач) - забезпечити приймання та оплату Товару.

На виконання зазначеного Договору поставки 21 грудня 2020 року ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.», згідно із пунктом 5.1 Договору поставки, було поставлено до військової частини НОМЕР_1 код 08477090, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , Товар (сумки транспортні індивідуальні), в кількості 5000 шт. на загальну суму 3 815 100.00 (три мільйони вісімсот п'ятнадцять тисяч сто) гривень, що підписаними сторонами документами: видатковою накладною № ПС-406 від 21.12.2020; оголошенням, посвідченням та повідомленням від 21.12.2020; актом приймального контролю товару за якістю №8 від 21.12.2020; актом приймання-передачі військового майна №513 від 21.12.2020.

Відповідно до пункту 4.1 Договору поставки розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 30 календарних днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків), за дати надання Замовнику належним чином оформленого комплекту документів на відвантажений товар, але не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення поточного бюджетного року. До належним чином оформленого комплекту документу, що вказаний в Договорі поставки згідно із пунктом 4.1 входили наступні документи:

рахунок-фактура на відвантажений Товар, який підписаний керівником та головним бухгалтером Постачальника (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом, то про це зазначається у рахунку-фактурі);

акт приймального контролю (якості) Товару, що підтверджує одержання Товару відповідної якості, що відповідає вимогам Договору та який оформлений та підписаний відповідно до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що затверджений наказом Міністерства оборони України 19 липня. 2017 року № 375 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2017 року за № 1461/31329;

видаткова накладна Постачальника, що містить обов'язкові реквізити та підписана Сторонами із зазначенням Одержувача Товару дати здійснення господарської операції;

відповідно до Додатку 1 до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України (пункт 1 розділу II), що затверджений наказом Міністерства оборони України 19 липня 2017 року № 375 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2017 року за № 1461/31329 оформлені та підписані: Оголошення, Повідомлення та Посвідчення, які оформлені Одержувачем Товару, в якому вказано фактичну кількість Товару, що прийнятий на облік Одержувачем Товару;

повідомлення-підтвердження, яке оформлюється Одержувачем товару відповідно до Порядку розподілу та доведення до військ виділених асигнувань, здійснення централізованої оплати товарів, робіт і послуг у Міністерстві оборони України, що затверджений Наказом Міністерства оборони України 31 грудня 2016 року № 757.

акт приймання - передач і військового майна, який оформлений відповідно до додатку 22 Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, що затверджена наказом Міністерства оборони України № 440 від 17.08.2017 року.

31 грудня 2020 року ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» надало Міністерству оборони України весь пакет документів, що передбачений пунктом 4.1 Договору поставки, проте, 05.01.2021 Позивач отримав від Відповідача лист за вих. №286/8/29, у якому останній зазначив, що у Департаменті державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України відсутні підстави для реєстрації зобов'язань за поставлене речове майно, посилаючись на розділ IV «Порядок здійснення оплати» Договору та лист Державної казначейської служби України «Про завершення бюджетного 2020 року та початку 2021 року», у якому пропонується надати до Департаменту платіжні документи не пізніше 28.12.2020, а надані Позивачем документи було повернені Відповідачем без оплати.

На думку позивача, своїм листом № 286/8/29 від 05 січня 2021 року Відповідач фактично відмовився в односторонньому порядку від виконання взятих на себе зобов'язань стосовно оплати поставленого за Договором Товару, що є неприпустимим, виходячи із правової природи договору поставки.

Відповідач не надав ніяких доказів які б спростовували зазначене позивачем.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню , враховуючи наступне.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦКУ встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в розмірі 3 815 100, 00грн.

Позивач просить суд стягнути із відповідача вартість наданих правничих послуг в розмірі 5000 грн.

Так, відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд задовольняє вимоги про стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 5000 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги.

2. Стягнути із Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ. СТАНДАРТ» (04073, м. Київ, пр. Куренівський, 17, ідентифікаційний код 42283030) грошові кошти в розмірі 3 815 100 (три мільйони вісімсот п'ятнадцять тисяч сто) грн., судовий збір в розмірі 57226 (п'ятдесят сім тисяч двісті двадцять шість) грн. 50 коп., витрати на правничу допомогу 5000 (п'ять тисяч) грн.

3. Видати наказ.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 01.04.2021.

Суддя В.І. Мельник

Попередній документ
96144587
Наступний документ
96144589
Інформація про рішення:
№ рішення: 96144588
№ справи: 910/640/21
Дата рішення: 26.03.2021
Дата публікації: 05.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; надання послуг
Розклад засідань:
26.02.2021 10:40 Господарський суд міста Києва
26.03.2021 14:40 Господарський суд міста Києва
Учасники справи:
суддя-доповідач:
МЕЛЬНИК В І
відповідач (боржник):
Міністерство оборони України
позивач (заявник):
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМ.СТАНДАРТ"