номер провадження справи 4/21/21
09.04.2021 Справа № 908/297/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовом Фермерського господарства «АЯКС-АГРО», (70440, Запорізька область, Запорізький район, с. Новосергіївка, вул. Центральна, буд. 16-К)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Агро Інвест», (69017, м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, буд. 5-А, кв. 91)
про стягнення 197835,93 грн.
03.02.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 01/02-21/П від 03.02.2021 (вх. № 311/08-07/21 від 03.02.2021) Фермерського господарства «АЯКС-АГРО», с. Новосергіївка Запорізького району Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Агро Інвест», м. Запоріжжя про стягнення 197835,93 грн. за договором № 01/10-20 від 21.09.2020, яка складається з суми 196559,80 грн. основного боргу, суми 1276,13грн. - 3 % річних.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2021 справу № 908/297/21 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/297/21 у порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/21/21, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві, ґрунтуються на ст., ст. 175, 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 625, 629, 901, 903 ЦК України та пред'явлені з підстав невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язання за умовами договору про надання послуг № 01/10-20 від 21.09.2020. Так, на виконання умов договору про надання послуг № 01/10-20 від 21.09.2020 позивачем надані відповідачу обумовлені договором та специфікацією до нього послуги по проведенню сільськогосподарських робіт на загальну суму 246559,80 грн. Факт надання позивачем та приймання відповідачем послуг на суму 246559,80 грн. підтверджується актом № 1 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 09.10.2020. За умовами договору розрахунок за надані послуги відповідач мав здійснити у строк до 27.11.2020. Відповідачем умови договору № 01/10-20 від 21.09.2020 в частині своєчасної оплати наданих послуг виконані не були. 22.01.2021 відповідачем здійснено часткову оплату за надані послуги в сумі 50000,00 грн. Таким чином, на час звернення позивача до суду з позовом у даній справі заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги становила 196559,80 грн. У зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання позивач, керуючись приписами діючого законодавства, нарахував відповідачу 3 % річних за період з 28.11.2020 по 01.02.2021 у розмірі 1276,13 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, стягнути з відповідача 196559,80 грн. основного боргу за надані послуги по договору про надання послуг № 01/10-20 від 21.09.2020 і 1276,13 грн. 3 % річних, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2967,54 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.02.2021 у справі № 908/297/21 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 24.02.2021 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, у разі незгоди з нарахованою сумою заборгованості - навести свій контррозрахунок, позивачу запропоновано у строк не пізніше 10.03.2021 подати письмову відповідь щодо відзиву на позовну заяву, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України, а також запропоновано відповідачу у строк не пізніше 26.03.2021 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.04.2021 у справі № 908/297/21 судом відповідачу продовжений строк для подання відзиву на позовну заяву до 25.02.2021, відзив ТОВ «Алекс Агро Інвест», м. Запоріжжя на позовну заяву залучений до матеріалів справи № 908/297/21 і прийнятий судом до розгляду.
Відповідачем на підставі ст., ст. 165, 251 ГПК України подано суду відзив на позовну заяву вих. № б/н від 24.02.2021 (вх. № 4163/08-08/21 від 25.02.2021), в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Мотивуючи свою позицію, відповідач зазначає, що 18.02.2021 ним на користь позивача платіжним дорученням № 13 перераховано 20000,00 грн. як часткову оплату по договору № 01/10-20 від 21.09.2020 згідно рахунку № 13 від 09.10.2020. Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем зменшилася та становить 176559,80 грн. Зазначені факти, на думку відповідача, свідчать, що здійснює всі можливі заходи для своєчасного розрахунку за надані сільськогосподарські послуги, а тому застосування до нього штрафних санкцій суперечить загальним принципам цивільного законодавства.
Позивачем на підставі ст., ст. 166, 251 ГПК України подана суду відповідь на відзив на позовну заяву вих. № 02/03-21 від 09.03.2021 (вх. № 4921/08-08/21 від 09.03.2021), в якій позивач зазначає, що наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву доводи є безпідставними, оскільки часткове виконання останнім взятих на себе обов'язків за договором не звільняє його від виконання таких обов'язків в повному обсязі у встановлені договором строки. Умовами договору про надання послуг № 01/10-20 від 21.09.2020 чітко передбачено, що розрахунок за надані послуги відповідач мав здійснити у строк до 27.11.2020. Отже, поданий відповідачем відзив не спростовує обставини, викладені у позовній заяві та не містить нормативного обґрунтування підстав для відмови судом у задоволенні позовних вимог. Крім того, позивач вважає хибною і недоведеною позицію відповідача про невідповідність принципам цивільного законодавства застосування до нього штрафних санкцій, оскільки до предмету позову у даній справі стягнення штрафних санкцій не входить. Враховуючи зазначене, позивач вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 10.03.2021 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 09.04.2021.
Розглянувши матеріали справи, суд
21.09.2020 Фермерським господарством «АЯКС-АГРО» (позивачем у справі, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс Агро Інвест» (відповідачем у справі, Змовник) укладений Договір про надання послуг № 01/10-20 (далі за текстом - Договір), за умовами якого Виконавець зобов'язався надати Замовнику послуги з виконання сільськогосподарських робіт на земельних угіддях Замовника, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити Виконавцю надані послуги. Місце знаходження земельних угідь Замовник додатково повідомляє Виконавцю. Роботи виконуються технікою Виконавця з використанням його паливно-мастильних матеріалів.(п., п. 1.1, 1.3 Договору)
Пунктом 1.2 Договору визначено, що обсяг та кількість виконаних робіт вказується сторонами в актах виконаних робіт, підписаних представниками сторін. Орієнтовний обсяг, кількість та вартість виконаних робіт зазначаються у специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п., п. 2.1, 2.2 Договору вартість послуг Виконавець зазначає у рахунках, які направляє Замовнику після підписання сторонами актів виконаних робіт. Загальна сума Договору складається з сум, вказаних у актах здачі-прийняття робіт.
Розділом 3 «Розрахунки за договором» Договору сторони обумовили, що розрахунки між сторонами за цим Договором здійснюються у будь-якій не забороненій чинним законодавством формі. (п. 3.1) Замовник повинен провести розрахунки за надані послуги у строк до 27.11.2020 (п. 3.2)
Відповідно до п. 8.4 термін дії Договору встановлюється з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині виконання зобов'язань до повного їх виконання.
Сторонами доказів розірвання, припинення чи визнання недійним Договору суду не надано.
З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання умов Договору 21.09.2020 сторонами складено і підписано Специфікацію до Договору про надання послуг № 01/10-20 від 21.09.2020, якою сторони обумовили назву послуги, загальну кількість (обсяг), вартість в грн.. за 1 га, загальну суму послуг.
Згідно вказаної Специфікації від 21.09.2020 позивач зобов'язався надати відповідачу наступні послуги по проведенню сільськогосподарських робіт:
- підживлення озимої пшениці в обсязі 495,1 га, вартістю 264,00 грн. за 1 га, на загальну суму 130706,40 грн.;
- обприскування озимої пшениці в обсязі 495,1 га, вартістю 234,00 грн. за 1 га, на загальну суму 115853,40 грн.
Загальна вартість послуг по специфікації від 21.09.2020 склала 246559,80 грн.
Пунктом 4.1 Договору визначено, що Виконавець зобов'язаний: виконувати послуги згідно Договору та в узгоджені сторонами строки на високому професійному рівні з дотриманням встановлених норм, стандартів і правил (пп. 4.1.1); вчасно надати узгоджені Договором послуги (пп. 4.1.2); виконання послуг оформити актами виконаних робіт (пп. 4.1.4).
Матеріали справи свідчать, що позивачем були виконані обумовлені Договором послуги по проведенню сільськогосподарських робіт, а саме: послуги по підживленню озимої пшениці та послуги по обприскуванню озимої пшениці на загальну суму 246559,80 грн.
Факт виконання позивачем послуг по проведенню сільськогосподарських робіт за Договором про надання послуг № 01/10-20 від 21.09.2020 загальною вартістю 246559,80 грн. з ПДВ та їх прийняття відповідачем підтверджується Актом № 1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 246559,80 грн., який підписаний уповноваженими особами Замовника та Виконавця 09.10.2020 і скріплений печатками сторін.
Зазначений Акт № 1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.10.2020 узгоджений позивачем і відповідачем та згідно цього Акту надані послуги (виконані роботи) прийняті без жодних зауважень та претензій з боку Замовника.
На виконання умов договору позивачем відповідачу виставлений рахунок-фактура № 13 від 09.10.2020 на суму 246559,80 грн., який направлений позивачем на юридичну адресу відповідача засобами поштового зв'язку.
Таким чином, дослідженими судом письмовими доказами підтверджується, що позивач взяті на себе зобов'язання за Договором про надання послуг № 01/10-20 від 21.09.2020 виконав належним чином і у повному обсязі.
Згідно зі ст., ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Підстави виникнення господарських зобов'язань встановлені також ст. 174 ГК України, що включають господарські договори та інші угоди.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором про надання послуг.
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Як передбачено ст. 902 ЦКУ України виконавець повинен надати послугу особисто.
Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовами п. 3.2 Договору сторони чітко визначили, що відповідач повинен провести розрахунки за надані послуги у строк до 27.11.2020.
Отже, строк оплати за надані відповідачу послуги є таким, що настав.
Відповідно до пп. 4.2.1 Договору відповідач зобов'язався проводити розрахунки за надані Виконавцем послуги в обсягах і на умовах, визначених цим Договором.
Матеріали справи свідчать, що в порушення умов Договору відповідач повністю та в установлені строки за надані послуги не розрахувався. 22.01.2021 платіжним дорученням № 12 відповідачем перераховані позивачу грошові кошти в сумі 50000,00 грн. з призначенням платежу: «Оплата за послуги згідно договору № 01/10-20, рахунок № 13 від 09.10.2020».
У зв'язку із цим станом на час звернення позивача до суду з позовом у даній справі у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість за надані послуги за Договором про надання послуг № 01/10-20 від 21.09.2020 в розмірі 196559,80 грн.
Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору про надання послуг № 01/10-20 від 21.09.2020 зобов'язання та вимоги чинного законодавства.
Судом приймається до уваги наявний в матеріалах справи Акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2020 - 01.11.2020 за Договором про надання послуг № 01/10-20 від 21.09.2020, скріплений підписами уповноважених осіб сторін та печатками підприємств, в якому відображено, що ТОВ «Алекс Агро Інвест» станом на 01.11.2020 визнає заборгованість перед ФГ «АЯКС-АГРО» в розмірі 246559,80 грн. (Належним чином посвідчена копія вказаного Акту звірки взаємних розрахунків залучена до матеріалів справи)
При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та, в окремих випадках, - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.
Відповідач не заперечив факту підписання Акту звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2020 - 01.11.2020 за Договором про надання послуг № 01/10-20 від 21.09.2020.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом положень статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач доказів належного виконання умов Договору про надання послуг № 01/10-20 від 21.09.2020 в частині своєчасного і повного розрахунку за надані послугу суду не надав, так само і не надав свого контррозрахунку суми заборгованості, заявленої до стягнення.
Доводи відповідача стосовно того, що часткове виконання ним зобов'язань з оплати наданих послуг свідчить про дотримання ним умов Договору та норм чинного законодавства, судом відхиляються як необґрунтовані з огляду на вище наведені норми Цивільного кодексу України.
Також суд звертає увагу, що, статтею 3 ЦК України закріплено, що одним із основних принципів цивільного права є принцип добросовісності, розумності та справедливості.
Позивач, уклавши Договір про надання послуг № 01/10-20 від 21.09.2020 і надавши відповідачу обумовлені послуги, розраховує на отримання оплати у розумні строки, а відповідач, уклавши цей Договір, свідомо прийняв на себе зобов'язання щодо своєчасного і повного розрахунку з позивачем за надані послуги.
Отже, станом на час подання позовної заяви розмір основної заборгованість відповідача перед позивачем за Договором про надання послуг № 01/10-20 від 21.09.2020 становив 196559,80 грн.
Проте, як встановлено судом, після відкриття провадження у справі № 908/297/21 18.02.2021 платіжним дорученням № 13 відповідач перерахував на користь позивача грошові кошти в сумі 20000,00 грн. з призначенням платежу: «Оплата за послуги згідно договору № 01/10-20, рахунок № 13 від 09.10.2020». (Копія зазначеного платіжного доручення залучена до матеріалів справи).
Позивач у відповіді на відзив на позовну заяву проти факту часткової оплати відповідачем 18.02.2021 заборгованості в сумі 20000,00 грн. не заперечив.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України унормовано, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується часткове погашення відповідачем заборгованості за Договором про надання послуг № 01/10-20 від 21.09.2020 в розмірі 20000,00 грн. після відкриття провадження у справі № 908/297/21, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору в частині позовних вимог про стягнення з ТОВ «Алекс Агро Інвест» на користь ФГ «АЯКС-АГРО» 20000,00 грн. заборгованості (основного боргу) за надані послуги за Договором надання послуг № 01/10-20 від 21.09.2020, у зв'язку із чим провадження у справі № 908/297/21 в цій частині позовних вимог підлягає закриттю.
Судом роз'яснюється сторонам, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
З урахуванням викладеного, оскільки решта суми заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 176559,80 грн. за надані послуги станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 176559,80 грн. основного боргу підлягає задоволенню судом.
Позивачем також на підставі ст. 625 ЦК України заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних за загальний період з 28.11.2020 по 01.02.2021 у розмірі 1276,13 грн., стосовно якої суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплати гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати за надані послуги за Договором про надання послуг № 01/10-20 від 21.09.2020, вимога про стягнення з нього 3 % річних заявлена позивачем обґрунтовано.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Наведеним вище спростовуються доводи відповідача щодо безпідставності стягнення з нього штрафних санкцій у вигляді 3 % річних.
Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних, судом встановлено, що розрахунок позивачем виконаний правильно.
Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 1276,13 грн. 3 % річних заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача на користь позивача 176559,80 грн. основного боргу та 1276,13 грн. 3 % річних. В частині стягнення з відповідача на користь позивача 20000,00 грн. основного боргу провадження у справі підлягає закриттю.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом ч. 4 ст. 231 ГПК України при закритті провадження у справі суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 5 ч. 1, ч. 5 статті 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір повертається повністю в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне зазначити позивачу, що він має право звернутися до суду з клопотання про повернення судового збору в порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 300,00 грн., у зв'язку із закриттям провадження у справі № 908/297/21 в частині позовних вимог.
Керуючись ст., ст. 123, 129, 130, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Фермерського господарства «АЯКС-АГРО», с. Новосергіївка Запорізького району Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Агро Інвест», м. Запоріжжя про стягнення 197835,93 грн. за договором № 01/10-20 від 21.09.2020 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Агро Інвест», (69017, м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, буд. 5-А, кв. 91, ідентифікаційний код юридичної особи 42474098) на користь Фермерського господарства «АЯКС-АГРО», (70440, Запорізька область, Запорізький район, с. Новосергіївка, вул. Центральна, буд. 16-К, ідентифікаційний код юридичної особи 37778714) 176559 (сто сімдесят шість тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 80 коп. основного боргу за надані послуги, 1276 (одну тисячу двісті сімдесят шість) грн. 13 коп. 3 % річних та 2667 (дві тисячі шістсот шістдесят сім) грн. 54 коп. судового збору. Видати наказ.
3. Провадження у справі № 908/297/21 в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Агро Інвест», м. Запоріжжя на користь Фермерського господарства «АЯКС-АГРО», с. Новосергіївка Запорізького району Запорізької області 20000,00 грн. основного боргу за надані послуги за договором № 01/10-20 від 21.09.2020 закрити.
Повне судове рішення складено « 09» квітня 2021 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.