номер провадження справи 4/197/20
31.03.2021 Справа № 908/3153/20
м.Запоріжжя Запорізької області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні Технології ІТ”, (юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 4; адреса для листування: 04060, м. Київ, вул. Орловська, буд. 8/1)
до відповідача Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом”, (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом”, (71503, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, буд. 52; 71503, м. Енергодар Запорізької області, а/с 306)
про стягнення 1485000,00 грн.
за зустрічним позовом Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом”, (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом”, (71503, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, буд. 52; 71503, м. Енергодар Запорізької області, а/с 306)
до відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні Технології ІТ”, (юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 4; адреса для листування: 04060, м. Київ, вул. Орловська, буд. 8/1)
про стягнення 3793,68 грн. пені
Суддя Зінченко Н.Г.
Секретар судового засідання Гасумян М.М.
Представники сторін:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Травянко Д.А., на підставі довіреності № б/н від 21.01.2021. (адвокат);
від відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Верба С.О., витяг з ЄДРПОУ (самопредставництво).
07.12.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні Технології ІТ”, м. Київ до Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом”, м. Київ в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом”, м. Енергодар Запорізької області про стягнення 1485000,00 грн. основного боргу за поставлену продукцію за договором поставки № 20/05/110 від 29.05.2020 (НАЕК № 53-143-01-20-01687 від 03.06.2020).
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 07.12.2020 справу № 908/3153/20 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3153/20 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження справи 4/197/20, призначено підготовче засідання на 12.01.2021.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.01.2021 судом прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву у справі № 908/3153/20 Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш”, м. Енергодар Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні Технології ІТ”, м. Київ про стягнення 3793,68 грн. пені за порушення строків поставки за договором поставки № 20/05/110 від 29.05.2020 (НАЕК № 53-143-01-20-01687 від 03.06.2020), ухвалено вимоги за зустрічним позовом об'єднати в одне провадження з первісним позовом у справі № 908/3153/20, розгляд зустрічної позовної заяви призначено разом із первісним позовом у підготовчому засіданні на 12.01.2021.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.01.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/3153/20 до 15.03.2021, підготовче засідання відкладалося до 17.02.2021.
Підготовче засідання також відкладалося до 11.03.2021, про що постановлено ухвалу суду по справі від 17.02.2021.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.03.2021 закрито підготовче провадження у справі № 908/3153/20, справу № 908/3153/20 призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 16.03.2021.
В судовому засіданні 16.03.2021 оголошено перерву до 31.03.2021, про що судом постановлено ухвалу.
У судовому засіданні 31.03.2021 справу розглянуто, прийнято та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач за первісним позовом підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, на підставі договору поставки № 20/05/110 від 29.05.2020 (НАЕК № 53-143-01-20-01687 від 03.06.2020), ст., ст. 525, 526, 601, 629, 610, 611, 614, 629, 712 ЦК України та ст.ст. 173, 179 ГК України, просить первісний позов задовольнити та стягнути з відповідача (позивача за зустрічним позовом) 1485000,00 грн. основного боргу за поставлену продукцію. В задоволенні зустрічного позову просив відмовити.
Відповідач за первісним позовом у відзиві на позовну заяву зазначив, що складнощі із оплатою поставленої за спірним договором продукції викликані критичним станом надходження платежів за відпущену ДП “НАЕК “Енергоатом” електричну енергію, так станом на 30.09.2020 дебіторська заборгованість ДП “Гарантований покупець”, НЕК “Укренерго” та ДП “Енергоринок” перед ДП “НАЕК “Енергоатом” на відпущену електроенергію складала майже 25 000 000 000 грн., що свідчить про відсутність вини ДП “НАЕК “Енергоатом” та його відокремлених підрозділів в несвоєчасному здійсненні оплати за отриману продукцію, виконані роботи та надані послуги. Крім того, зауважив про порушення строків поставки за договором поставки № 20/05/110 від 29.05.2020 (НАЕК № 53-143-01-20-01687 від 03.06.2020). Також, просив відмовити позивачу за первісним позовом в задоволення витрат на правничу допомогу.
У відповіді на відзив, позивач за первісним позовом зазначив, що ТОВ “Сучасні Технології ІТ” не мають жодних правовідносин з підприємствами у яких є дебіторська заборгованість перед ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” ДП “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом”, а також спірним договором не передбачено жодних умов, які б надавали привілеї відповідачу за первісним позовом через складнощі, які зумовлені правовідносинами з третіми особами.
Позивач за зустрічним позовом підтримав позовні вимоги, просить на підставі ст., ст. 526, 530, 611 ЦК України, ст. ст. 20, 193, 216, 217, 230, 231 ГК України стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні Технології ІТ” 3793,68 грн. пені за порушення строків поставки за договором поставки № 20/05/110 від 29.05.2020 (НАЕК № 53-143-01-20-01687 від 03.06.2020).
Відповідач за зустрічним позовом ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” ДП “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” в задоволенні зустрічних позовних вимог просить відмовити, у відзиві на зустрічну позовну заяву вказує, що порушення строків поставки зумовлена тим, що на митниці через епідеміологічну ситуацію СОVID-19, яка склалася у всьому світі, всі товари, які надходять в Україну додатково перевіряються на безпечність, що певним чином затягує строк поставки. Відповідно до п. 8.1. Договору, Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань, якщо таке виконання неможливе внаслідок обстави непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних обставин здійснень господарської діяльності. При цьому строк виконання зобов'язань відсувається пропорційно часу, і протязі якого діяли такі обставини. Відповідно до постанови КМ України від 22 березня 2020 року №388-р з урахування поширення на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров'я щодо визнання розповсюдження СОVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико - біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до ст. 17 та ч.2 ст. 78 кодексу цивільного захисту України установити для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації. На виконання п. 8.2 ТОВ “Сучасні Технології ІТ” повідомили ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” ДП “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” про причини не можливості вчасної поставки продукції, яка зумовлена через епідеміологічну ситуацію СОVID-19.
У відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” ДП “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” зауважило, що листом від 24.06.2020 ТОВ “Сучасні Технології ІТ” звернулось до ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” ДП “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” з проханням подовжити строк поставки товару до 14.07.2020, в обґрунтування чого зазначило, що дана необхідність виникла з епідеміологічною ситуацією СОVID-19. Вважає, що лист ТОВ “Сучасні Технології ІТ” від 24.06.2020 про подовження строку поставки не може вважатися відповідною «документально підтвердженою об'єктивною обставиною», що є підставою для зміни істотної умови договору з дотриманням вимог ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», в зв'язку з чим відповідне посилання ТОВ “Сучасні Технології ІТ” не є підставою для подовження строку поставки та звільнення його від відповідальності за прострочення поставки. Водночас, єдиним належним документом, який підтверджує виникнення форс-мажору, є висновок Торгово-промислової палати України. В порушення вищевикладених вимог чинного законодавства ТОВ “Сучасні Технології ІТ” не надано належних доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення його від відповідальності за вчинення господарського правопорушення у вигляді обставин непереборної сили, та ТОВ “Сучасні Технології ІТ” не повідомляло у встановленому порядку ВП АЕМ про настання або припинення таких обставин. Таким чином, вважає, що підстави для звільнення ТОВ “Сучасні Технології ІТ” від відповідальності за порушення господарського зобов'язання відсутні.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
29.05.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю “Сучасні Технології ІТ” (Постачальник, позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом у справі) та Відокремленим підрозділом “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом”, (Покупець, відповідач за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом у справі) укладено Договір поставки № 20/05/110 від 29.05.2020 (НАЕК № 53-143-01-20-01687 від 03.06.2020) (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити в передбачені даним договором строки покупцю продукцію, згідно з викладеним переліком, а Покупець обов'язується прийняти та оплатити вказану.
За змістом п. 10.1 Договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє 3 роки.
Відповідно до п. 3.1 Договору загальна сума договору складає 1485000, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 247500, 00грн.
Пунктом 4.1 Договору сторони обумовили, що оплата поставленої продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в даному Договорі, протягом 60 днів після завершення приймання продукції за якістю, за результатами якого встановлено її належну якість (зокрема, проходження вихідного контролю за прийнятою у покупця процедурою).
Відповідно до п. 5.1 Договору, поставка продукції за цим договором здійснюється до 30.06.2020 партіями відповідно до заявок Покупця, в яких зазначається номенклатура, кількість продукції, що постачається, та строки її поставки.
Згідно з п. 5.3. Договору, за пропозицією Постачальника строк поставки, визначеній відповідно до пункту 5.1 договору, може бути змінений за згодою Покупця шляхом направлення Постачальнику заявки з новим строком поставки способами (способом), зазначеного в п. 5.2 договору.
Пунктом 6.3.1 договору сторони обумовили, що постачальник зобов'язаний забезпечити поставку продукції у строки, встановлені договором.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ “Сучасні Технології ІТ” належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, а саме здійснив поставку ВП “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” обумовленого Договором товару на загальну суму 1485000,00 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:
- № 16 від 01.07.2020 на суму 1421640, 00 грн. з ПДВ ( 1184700, 00грн. - вартість продукції та 236940, 00грн. - розмір ПДВ).
-№ 17 від 15.07.2020 на суму 63360, 00грн. з ПДВ ( 52800, 00 грн. - вартість продукції та 10 560, 00 грн. - розмір ПДВ).
Зазначені вище видаткові накладні узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи уповноважених представників сторін скріплені печатками на вказаних видаткових накладних.
Крім того, факт отримання товару підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей встановленої форми, копії зазначених документів долучені до матеріалів справи.
ВП “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” факт отримання від ТОВ “Сучасні Технології ІТ” товару за вище вказаними видатковими накладними на загальну суму 1485000,00 грн. не заперечив.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки ТОВ “Сучасні Технології ІТ”, ВП “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” товару згідно умов Договору № 20/05/110 від 29.05.2020 (НАЕК № 53-143-01-20-01687 від 03.06.2020) на суму 1485000,00 грн. є доведеним.
У зв'язку з простроченням виконання зобов'язання за договором та з метою досудового врегулювання спору на адресу постачальника направлені Досудові вимоги вих. №20200923-01 від 23.09.2020 у та вих.№20201210-01 від 12.102020 з проханням перерахувати на користь ТОВ “Сучасні Технології ІТ” заборгованість за Договором № 20/05/110 від 29.05.2020 (НАЕК № 53-143-01-20-01687 від 03.06.2020).
Зазначені вимоги залишені без відповіді та задоволення.
Також, 27.10.2020 ТОВ “Сучасні Технології ІТ” надіслало на адресу ВП “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” Адвокатські запити №1/27 та №2/27.
Листами за вих. №5996/15 від 05.11.2020 та за вих. №14659/10 від 03.11.2020 ВП “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” повідомило про наявні тимчасові складнощі фінансування у ВП “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом”
Предметом розгляду первісних позовних вимог є вимога про стягнення 1485000,00 грн. основного боргу за поставлену продукцію за договором поставки № 20/05/110 від 29.05.2020 (НАЕК № 53-143-01-20-01687 від 03.06.2020).
Предметом розгляду зустрічних позовних вимог є вимога про стягнення 3793,68 грн. пені за порушення строків поставки за договором поставки № 20/05/110 від 29.05.2020 (НАЕК № 53-143-01-20-01687 від 03.06.2020).
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що первісні та зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором - у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України. (частина 1 статті 693 ЦК України).
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджується факт укладення між сторонами договору поставки № 20/05/110 від 29.05.2020 (НАЕК № 53-143-01-20-01687 від 03.06.2020), на загальну суму 1485000,00 грн. з ПДВ. Факт поставки товару не заперечується стороною ВП “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом”.
Сторонами у розділі 4 договору поставки погоджено, що оплата поставленої продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в даному Договорі, протягом 60 днів після завершення приймання продукції за якістю, за результатами якого встановлено її належну якість (зокрема, проходження вихідного контролю за прийнятою у покупця процедурою).
Отже, враховуючи дату отримання ВП “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” поставленого товару - 01.07.2020 та 15.07.2020, останнім оплата за поставлений товар мала бути здійснена відповідно до 02.09.2020 та 16.09.2020 включно.
Оплату за поставлений товар, що поставлявся ТОВ “Сучасні Технології ІТ” за умовами Договору №20/05/110 від 29.05.2020 (НАЕК № 53-143-01-20-01687 від 03.06.2020), ВП “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” не здійснив.
Таким чином, ВП “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” порушив взяті на себе за умовами Договору №20/05/110 від 29.05.2020 (НАЕК № 53-143-01-20-01687 від 03.06.2020) зобов'язання та вимоги чинного законодавства, у зв'язку із чим станом на час вирішення справи в судовому засіданні за ним рахується заборгованість за поставлений товар в сумі 1485000,00 грн.
На день розгляду спору 1485000,00 грн. доказів оплати товару в повному обсязі суду не надав.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач за первісним позовом надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Суд зазначає, що посилання відповідача на важке фінансове становище підприємства та наявність заборгованості перед ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” з боку інших контрагентів, не звільняють його від виконання обов'язку з оплати товару.
Суд звертає увагу, що скрутне фінансове становище відповідача не може вважатися підставою для звільнення його від обов'язку з оплати отриманого товару з огляду на приписи статті 617 та частини 1 статті 625 ЦК України, за якими відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання і боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того, згідно усталеної судової практики не вважаються такими, що звільняють від відповідальності, випадками, зокрема, недотримання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, необхідних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Це так звані фактори звичайного комерційного ризику, які не можуть бути підставою для звільнення від обов'язку виконати договір.
Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Наведені вище обставини свідчать, що вимога ТОВ “Сучасні Технології ІТ” про стягнення з ВП “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” 1485000,00 грн. основного боргу є обґрунтованою, заснованою на законі та такою, що підлягає задоволенню.
Розглядаючи зустрічну позовну заяву ВП “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” до ТОВ “Сучасні Технології ІТ” про стягнення 3793,68 грн. пені за порушення строків поставки за договором поставки № 20/05/110 від 29.05.2020 (НАЕК № 53-143-01-20-01687 від 03.06.2020), суд виходив з наступного.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як вже зазначалося судом, ТОВ “Сучасні Технології ІТ” за видатковими накладними № 16 від 01.07.2020 та № 17 від 15.07.2020 поставило ВП “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” обумовлений договором товар.
Відповідно до п. 5.1 Договору, поставка продукції за цим договором здійснюється до 30.06.2020 партіями відповідно до заявок Покупця, в яких зазначається номенклатура, кількість продукції, що постачається, та строки її поставки.
Пунктом 6.3.1 договору сторони обумовили, що постачальник зобов'язаний забезпечити поставку продукції у строки, встановлені договором.
Таким чином, ТОВ “Сучасні Технології ІТ” здійснило поставку товару з порушенням строків поставки, а саме за видатковою накладною № 16 від 01.07.2020 прострочення поставки складає 2 дні, а за видатковою накладною № 17 від 15.07.2020 - 15 днів.
Позивачем за зустрічним позовом нараховано пеню в загальному розмірі 3793, 68 грн., а саме:
- за видатковою накладною № 16 від 01.07.2020 за 2 дні прострочення поставки товару, з 30.06.2020 по 01.07.2020, в розмірі 2843, 28 грн.;
- за видатковою накладною № 17 від 15.07.2020 за 15 днів прострочення поставки товару, з 30.06.2020 по 14.07.2020, в розмірі 950, 40 грн.
Відповідно до п. 7.2 Договору за порушення строку поставки Продукції, визначених відповідно до пунктів 5.1, 5.5, 5.6 Договору, та/або недопоставку продукції Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленої та/або недопоставленої Продукції за кожний день прострочення, а у випадку, якщо прострочення поставки складає більше 30 днів, Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Якщо в результаті допущеного прострочення та/або недопоставки поставка продукції втратить інтерес для Покупця, він має право відмовитися від прийняття продукції та вимагати відшкодування завданих збитків.
Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору, враховуючи допущене ТОВ “Сучасні Технології ІТ” порушення строків поставки продукції, перевіривши розрахунок розміру пені, суд дійшов висновку, що позивачем за первісним позовом правомірно та правильно нараховані відповідачу, відповідно до умов п.7.2 договору, пеня в розмірі 3793,68 грн., що складає 0,1% від вартості непоставленої продукції.
Щодо тверджень ТОВ “Сучасні Технології ІТ” про відсутність вини у прострочені строків поставки товару та зміні строків поставки з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 22 березня 2020 року №388-р та направленням на адресу ВП “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” листа за вих. б/н від 24.06.2020, то таки твердження є хибними, у зв'язку з наступним.
Матеріали справи містить лист за вих. б/н від 24.06.2020, відповідно до якого ТОВ “Сучасні Технології ІТ” просило ВП “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” продовжити строк поставки обладнання до 14.07.2020 у зв'язку з епідеміологічною ситуацією СОVID-19.
Згідно з п. 5.3. Договору, за пропозицією Постачальника строк поставки, визначеній відповідно до пункту 5.1 договору, може бути змінений за згодою Покупця шляхом направлення Постачальнику заявки з новим строком поставки способами (способом), зазначеного в п. 5.2 договору.
Тобто з аналізу вищезазначеного пункту договору вбачається, що зміна строків поставки продукції можлива лише за згодою покупця.
В той час, як в матеріалах справи відсутні докази погодження ВП “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” іншого строку поставки продукції, ніж зазначено у договорі.
Також, Відповідно до п. 8.1, 8.2, 8.3 Договору сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором, якщо належне виконання виявилося неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. При цьому строк виконання зобов'язань за договором відсувається пропорційно часу, на протязі якого діяли такі обставини. Сторона, для якої склалася неможливість виконання обов'язків за договором, зобов'язана в письмовій формі повідомити іншу сторону про настання або припинення вищезгаданих обставин не пізніше 10 днів з моменту їх настання або припинення. Обставини непереборної сили повинні бути підтверджені документами відповідних організацій.
Відповідно до ч.1 ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили
Суд вважає необґрунтованими посилання ТОВ “Сучасні Технології ІТ” як на причини затримки поставки Товару введення на території України карантинних заборон і посилення епідеміологічних заходів безпеки, з огляду на наступне.
Дата укладення Договору - 29.05.2020, тобто на момент його підписання, починаючи з 29.05.2020, вже були запроваджені карантинні обмеження, заборони та посилені епідеміологічні заходи безпеки та ТОВ “Сучасні Технології ІТ” укладаючи Договір № 20/05/110 від 29.05.2020 (НАЕК № 53-143-01-20-01687 від 03.06.2020) був обізнаний та усвідомлював дану обставину, зокрема прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2020 №388-р.
Незважаючи на те, що карантин був віднесений до надзвичайної ситуації, це не означає автоматичне звільнення ТОВ “Сучасні Технології ІТ” від відповідальності. ТОВ “Сучасні Технології ІТ” має довести, що порушення зобов'язання сталося внаслідок запроваджених обмежень. Гостра респіраторна хвороба СОVID-19 спричинена коронавірусом SARS-СоV-2 так само, як і карантинні заходи самі по собі не є форс-мажорними обставинами, що автоматично звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за Договором. Так, введені карантинні заходи можуть бути підставою для звільнення від відповідальності, лише у випадку коли особа доведе, що саме конкретні карантинні заходи стали обставинами непереборної сили, що мають надзвичайний характер, які неможливо попередити за даних умов та безпосередній причинний зв'язок між конкретними карантинними заходами та неможливістю виконання зобов'язання за Договором.
Оскільки лише торгово-промислові палати України (ТПП) віднесені законодавством України до органів, наділених повноваженнями засвідчувати форс-мажорні обставини. В матеріалах справи відсутні як письмове повідомлення так і сертифікат ТПП який би підтверджував що порушення зобов'язання (умов Договору), з боку ТОВ “Сучасні Технології ІТ”, сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин.
Одночасно з цим, відповідно до ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції що поширюється на спірні правовідносини) істотні умови договору про закупівлю (до яких відноситься строк поставки) не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження (у тому числі, непоборної сили, затримки фінансування витрат замовника).
Крім того, згідно з п. 11.3 договору умови цього договору можуть змінюватись за погодженням сторін шляхом укладення додаткової угоди у порядку, встановленому діючим законодавством, з дотриманням вимог законодавства про публічні закупівлі.
Матеріали справи не містять, а сторонами не надано додаткових угод про зміну умов договору, в тому числі й щодо строків поставки товару.
Таким чином, зустрічний позов про стягнення з ТОВ “Сучасні Технології ІТ” 3793,68 грн. пені за порушення строків поставки за договором поставки № 20/05/110 від 29.05.2020 (НАЕК № 53-143-01-20-01687 від 03.06.2020) підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 11 ст. 238 ГПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Зі змісту ч. ч. 4, 11 ст. 129 ГПК України вбачається, що у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частині судових витрат.
Оскільки за наслідками розгляду даної справи за первісним позовом вимоги задоволені в повному обсязі та повністю задоволені вимоги за зустрічним позовом, суд в порядку приписів ч. 11 ст. 238 ГПК України визнає за необхідне провести зустрічне зарахування сум первісного та зустрічного позовів.
Таким чином, суд здійснив зустрічне зарахування таких сум та у підсумку стягує з ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Атоменергомаш” на користь ТОВ “Сучасні Технології ІТ” 1 481 206, 32 грн. суми основного боргу ( 1485000, 00 грн. - 3793, 68грн.), судовий збір у розмірі 20 173, 00грн. ( 22275, 00 грн. - 2102 грн.).
Також, позивачем за первісним позовом заявлено до відшкодування з відповідача за первісним позовом 12000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката за договором про надання професійної правової допомоги № М/10/26 від 26.10.2020.
У відзиві на позовну заяву ДП “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” в особі ВП “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” просив відмовити позивачу за зустрічним позовом в стягненні витрат на правничу допомогу, та зокрема зазначив, що в договорі про надання професійної правничої допомоги №М/10/26 від 26.10.2020 відсутня інформація про те, що правнича допомога надається по справі № 908/3153/20 або інші дані, які свідчать про належність даного договору до відповідного судового спору. Також, зауважив, що до позовної заяви додані копії Актів наданих послуг, датовані 27.10.2020 та 12.11.2020, в яких сторонами зазначено обсяги наданих послуг, при цьому надані копії рахунків за послуги за договором № М/10/26 від 26.10.2020, датовані 26.10.2020 та 11.11.2020 відповідно, тобто до дат підписання сторонами відповідних Актів наданих послуг, що свідчить про їх неналежність до справи № 908/3153/20. Крім того вважає, що надані позивачем копії папірців з назвою «платіжне доручення» не можуть вважатися первинними бухгалтерськими документами, оскільки не містять у собі всіх необхідних реквізитів первинного бухгалтерського документа. Зазначив, що в Акті наданих послуг від 12.11.2020 зазначені послуги із підготовки позовної заяви вартістю 100000 грн., до яких віднесено, зокрема, послуги із підготовки позовної заяви з додатками та її надіслання до суду, але позовна заява по справі № 908/33153/20 датована 02.12.2020, тобто на 3 тижні пізніше, ніж зазначено в Акті наданих послуг, що унеможливлює включення витрат на підготовку та надіслання до суду якоїсь позовної заяви в листопаді 2020 до складу судових витрат по справі №908/3153/20, порушеної 14.12.2020 на підставі позовної заяви від 02.12.2020. Також, зауважив, що адвокатські запити є зайвими, та не є необхідними по справі.
В запереченнях на відзиві за первісним позовом позивач за первісним позовом зазначив, що Договір не містить посилань на номер справи, оскільки на дату його укладання судовий процес був відсутній. Також, зауважив, з актів надання послуг від 27.10.2020 та від 12.11.2020 вбачається, що АО «Лігал Фокс» було надано об'єм послуг Позивачу до існування судового процесу, тобто до постановленим судом ухвали про відкриття провадження по справі №908/3153/20. Щодо доводів стосовного того, що позовна заява по справі № 908/3153/20 датована 02.12.2020, тобто на 3 тижні пізніше, ніж зазначено в Акті наданих послуг, зауважив, що позовна заява направлена не пізніше, а повторно, оскільки позивач звертався з позовом до суду 16.11.2020, але ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.11.2020 по справі №908/2983/20 була повернута через відмову у відкритті провадження через заявлені вимоги безпосередньо до Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» ДП "НАЕК «Енергоатом». Після усунення недоліків позовної заяви, які фактично стосувалися зміни назви Відповідача, Позивачем повторно направлено позовну заяву.
Також, в судовому засіданні 31.03.2021 представник позивача за первісним позовом, надав усні пояснення, зокрема в яких повідомив суду, що в Додатку до Договору в договорі про надання професійної правничої допомоги №М/10/26 від 26.10.2020 допущено технічну описку при зазначенні дати складання зазначеної додаткової угоди, а саме замість правильної дати 26.10.2020, зазначено 23.10.2020.
Просив врахувати надані пояснення при розгляді заяви.
Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Зі змісту ст. і ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
В підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 12000,00 грн. позивачем додано до матеріалів справи: копію договору про надання професійної правової допомоги №М/10/26 від 26.10.2020, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Сучасні Технології ІТ” та Адвокатським об'єднанням «Ліга Фокс» з додатком до договору №1 від 23.10.2020, акти наданих послуг від 27.10.2020 та від 12.11.2020 та довіреність б/н від 13.11.2020.
Також, подано платіжні документи - платіжні доручення №10134 від 27.10.2020 на суму 2000, 00 грн., та №10143 від 12.11.2020 на суму 10000, 00 грн., що підтверджують понесення (оплату) позивачем (за первісним позовом) витрат, необхідних для надання правничої допомоги в загальній сумі 12000,00 грн.
Детальний опис робіт (наданих послуг) викладений в Актах від 27.10.2020 та від 12.11.2020.
Так, Акті від 27.10.2020 визначено такі послуги - підготовка та надіслання Адвокатського запиту на адресу Відповідача №1/27 від 27.10.2020 - 1000,00 грн.; підготовка та надіслання Адвокатського запиту №2/27 від 27.10.2020 на адресу Відповідача - 1000,00 грн.
В Акті від 12.11.2020 визначено такі послуги - надання усних консультації щодо виконання умов Договору поставки №20/05/110 від 03.06.2020, підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ВП «Атомєнергомаш» ДП «НАЕК «Енєргоатом», яка виникла на підставі Договору поставки № 20/05/110 від 03.06.2020, укладеного між ТОВ «Сучасні Технології ІТ» та ВП «Атоменергомаш» ДП «НАЬ «Енєргоатом» (зібрання доказів, вивчення та аналіз судової практики та нормативно-правових актів, обрання способу захисту інтересів, формування підстави та предмета позову, підготовка позовної заяви з додаткам надіслання до суду) - 10 000,00 грн.
Оцінюючи обґрунтованість заяви позивача за первісним позовом, з огляду на визначені нормами ГПК та практикою ЄСПЛ критерії, суд вважає, що заявлена відповідачем сума на правничу допомогу є обґрунтованою, відповідає умовам договору про надання правової допомоги, реальному обсягу такої допомоги у суді, часом, витраченим на надання таких послуг (приїзд з м. Києва у судові засідання, підготовка справи до розгляду, тривалість судових засідань, висловлювання правової позиції у справі, надання процесуальних документів по справі), критерію реальності таких витрат.
Доводи представника відповідача за первісним позовом, приведені ними в обґрунтування заперечень проти заяви, не можуть бути враховані судом при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, оскільки не підтверджені доказами та спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що АО «Лігал Фокс» надав об'єм послуг визначений Договором.
Також, судом враховано, що відповідачем за первісним позовом не доведено неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката наданої адвокатом у справі №908/3153/20.
При цьому вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Стосовно складання адвокатських запитів, суд зауважує, що виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.
Аналогічна правова позиція Викладена в додатковій Постанові Верховного суду по справі №755/9215/15-ц від 19.02.2020.
Також, суд зазначає, що в пункті п. 3.3 Договору про надання професійної правничої допомоги сторони визначили, що підставою для сплати послуг об'єднання є додаткова угода до Договору, рахунок та/або акт наданих послуг, підписаний Сторонами.
Тобто сторони визначили альтернативні способи оплати послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, Адвокатське Об'єднання виставило рахунки на оплату зазначених послуг № 26/10-1 від 26.10.2020 та №12/11-1 від 11.11.2020., що спростовує доводи відповідача за первісним позовом стосовно не настання строку оплати.
Також, суд приймає та враховує, надані в судовому засіданні 31.03.2021 представником позивача за первісним позовом пояснення щодо допущених описок, та враховує заперечення викладенні у відзиві за первісним позовом.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом суму витрат на послуги адвоката в розмірі 12000, 00грн., яку суд вважає співрозмірною з урахуванням обставин справи та їх розумною необхідністю.
Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати на правничу допомогу в розмірі 12000, 00грн., які відповідають умовам договору про надання правової допомоги.
Керуючись ст., ст. 126, 129, 233, 237, 238, 240-241 ГПК України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні Технології ІТ” до Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом”, (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом”, (71503, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, буд. 52; 71503, м. Енергодар Запорізької області, а/с 306, ЄДРПОУ 26444970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні Технології ІТ”, (юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 4; адреса для листування: 04060, м. Київ, вул. Орловська, буд. 8/1, ЄДРПОУ 41082081) 1 485000 (один мільйон чотириста вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. заборгованості, 22 275 (двадцять дві тисячі двісті сімдесят п'ять) грн. 00 коп. судового збору, 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.
3.Зустрічний позов Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні Технології ІТ” задовольнити повністю.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні Технології ІТ”, (юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 4; адреса для листування: 04060, м. Київ, вул. Орловська, буд. 8/1, ЄДРПОУ 41082081) на користь Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом”, (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом”, (71503, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, буд. 52; 71503, м. Енергодар Запорізької області, а/с 306, ЄДРПОУ 26444970) 3 793 (три тисячі сімсот дев'яносто три) грн. 68 коп. пені та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.
5. Провести зустрічне зарахування стягнутих сум та судових витрат.
6. Стягнути з Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом”, (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом”, (71503, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, буд. 52; 71503, м. Енергодар Запорізької області, а/с 306, ЄДРПОУ 26444970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні Технології ІТ”, (юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 4; адреса для листування: 04060, м. Київ, вул. Орловська, буд. 8/1, ЄДРПОУ 41082081) 1 481 206 грн. (один мільйон чотириста вісімдесят одну тисячу двісті шість) грн. 32 коп. заборгованості, 20 173 (двадцять тисяч сто сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору та 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу. Видати наказ.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України “09” квітня 2021р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.