24.03.2021 м. Ужгород Справа № 907/766/20
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ушак І.Г.,
за участю секретаря судового засідання Лазар С.Л.
розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу
за позовом фізичної особи-підприємця Боттер Марко, с. Гериня Івано-Франківської області (далі - позивач, ФОП Боттер )
до товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіум енерджі», м. Ужгород Закарпатської області (далі - відповідач, ТОВ Імперіум енерджі)
про стягнення заборгованості на суму 84467,32 грн., в т.ч. 75288,12 грн. основного боргу, 1430,18 грн. - інфляційних втрат, 1587,39 грн. - 3% річних, 6161,63 грн. - пені
без участі представників сторін,
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості на суму 75288, 12 грн., що є предметом даного спору в частині основного боргу, оскільки відповідач всупереч договірних зобов'язань не сплатив в повному обсязі вартості поставленого позивачем товару.
Ухвалою суду від 02.12.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу 15-денний термін для подання відзиву на позовну заяву із доказами на його обґрунтування.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав, до суду повернута кореспонденція суду (ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.12.2020) без вручення адресату із зазначенням установою зв'язку причини «за закінченням терміну зберігання», яка була надіслана за адресою відповідача зазначеною у позовних матеріалах: 88000, м. Ужгород, проспект Свободи, 54/19, та яка згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є його офіційною адресою.
Згідно ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частинами 1 та 2 ст. 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Частиною 5 ст. 13 ГПК України передбачено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, крім іншого, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно ч. 4 ст. 122 ГПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, суд повважав за доцільне розглянути справу в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та ухвалою від 19.02.21 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 1.03.21) призначив судове засідання з розгляду даної справи на 14-00 год. 24.03.21, про що повідомив відповідача шляхом офіційного оприлюднення оголошень у справі на офіційному веб сайті судової влади України в порядку ст. 122 ГПК України.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав, участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи не забезпечив.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
За наведених обставин вважається, що відповідач не скористався своїм правом прийняти участь у судовому розгляді справи, надати суду пояснення власної позиції по суті спору, тому суд вправі відповідно до положень ст. 165 ГПК України вирішити справу за наявними матеріалами.
17.03.21 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
20.02.2020р. ФОП Боттер як постачальник та ТОВ Імперіум енерджі як покупець уклали договір поставки № 20022020, за умовами якого постачальник зобов'язався відпустити гранули паливні (пелети), а покупець зобов'язався їх прийняти та оплатити вартість відповідно до додатків до договору (специфікацій) та рахунків-фактур, які є невід'ємними частинами договору (п. 1.1.) шляхом 100% передоплати протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури, перерахувавши грошові кошти в національній валюті України на поточний рахунок постачальника, якщо інше не передбачено в кожній конкретній специфікації (п.4.1.)
Матеріалами справи, зокрема, договором, видатковою накладною № БМ-0000023 від 05.03.20, товарно-транспортною накладною № 05/03/20 від 05.03.20, банківською випискою, встановлено, що позивач 05.03.20 поставив відповідачеві гранули паливні на загальну суму 80288,12 грн., вартість яких відповідачем оплачена частково, у зв'язку з чим виникла заборгованість відповідача перед останнім на суму 75288,12 грн., що становить предмет позовних вимог в частині основного боргу.
Позивачем на адресу відповідача були надіслані претензійні вимоги за № 200625 від 25.06.20 та № б/н від 08.10.20 про повернення боргу, які відповідачем залишені без виконання та відповіді.
Наведене послугувало підставою звернення позивача до суду з вимогами, що становлять предмет даного спору, доведено матеріалами справи і не спростовано відповідачем.
Суд, вирішуючи дану справу, керується відповідними приписами цивільного та господарського права, які регулюють спірні правовідносини, виходячи з їх предмету та суб'єктного складу.
У силу приписів ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, якими є сторони даних спірних відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
В силу приписів ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).
Зі змісту правової норми, наведеної у частині першій статті 692 ЦК України, вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлений інший строк оплати.
Згідно положень статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За наведених фактичних обставин справи та на підставі зазначених приписів цивільного та господарського права суд констатує, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в частині основного боргу на суму 75288,12 грн. є правомірними, оскільки доведені належними та допустимими доказами у справі та не спростовані відповідачем.
Позовні вимоги в частині 3 % річних та інфляційних втрат нарахованих позивачем за прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань відповідно з 05.03.20 по 06.08.20 та за період з березня по вересень 2020р. на суми відповідно 1587,39 грн. та 1430,18 грн. підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України.
Позовні вимоги в частині нарахованої пені задоволенню не підлягають, оскільки умовами договору сторони не передбачили застосування такої відповідальності за невиконання зобов'язань з оплати поставлених товарів.
Таким чином, всього до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 78305,69 грн., в іншій частині позовних вимог - належить відмовити.
Судові витрати сплачені позивачем за розгляд даної справи (судовий збір на суму 2102,00 грн.) на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача відповідно до присудженої суми.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 129, 178, 231, 247-252 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіум Енерджі» ( 88000, м. Ужгород, проспект Свободи, 54/19, код ЄДРПОУ 42570383) на користь Фізичної особи-підприємця Боттер Марко ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) заборгованість на суму 78305,69 грн. (сімдесят вісім тисяч тристо п'ять грн. 69 коп.), включаючи - основний борг, 3 % річних, інфляційні нарахування, та у відшкодування судових витрат - 1948,67 грн. (одна тисяча дев'ятсот сорок вісім грн. 67 коп.).
2. В іншій частині позовних вимог - відмовити, поклавши на позивача в цій частині витрати зі сплати судового збору
Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 7.04.21
Суддя Ушак І.Г.