61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
08.04.2021р. Справа №905/341/21
за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця”, м.Дніпро
до відповідача Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”, м.Вугледар
про стягнення штрафу в сумі 27775,00 грн.
Суддя Левшина Г.В.
при секретарі судового засідання Ламановій А.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
В засіданні суду брали участь:
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», м.Дніпро, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» м.Вугледар, про стягнення штрафу в сумі 27775,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невірне зазначення відповідачем маси відправленого вантажу за накладною №51239242 від 17.10.2020р., що оформлене комерційним актом №463003/110 від 19.10.2020р.
Ухвалою суду від 24.02.2021р. відкрите провадження у справі №905/341/21, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 23.03.2021р. об 11:00 год.
10.03.2021р. до суду від позивача надійшов супровідний лист №13-04/52 від 04.03.2021р. з документами на виконання ухвали суду від 24.02.2021р., за змістом якого позивач надає копію посвідчення на представника, довідку про юридичну адресу та рахунки; копії довіреностей на підписантів.
15.03.2021р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №540 від 09.03.2021р., в якому відповідач зазначив наступне:
- до позовної заяви позивач надає акт загальної форми №1377/1П від 19.10.2020р., в якому фіксується недовантаження у вагоні №67872051 на 2850 кг, однак, у комерційному акті фіксується показники вагону №67872051 недовантаження на 3380 кг., тобто маса вантажу у комерційному акті не співпадає із масою вантажу у акті загальної форми;
- у акті загальної форми вказано повідомлення ст.Комиш-Зоря про невідповідність маси вантажу зазначеної у провізних документах фактичній масі вантажу у вказаних вагонах, при цьому позивач не вказує яким чином проводилось зважування ст. Комиш-Зоря вагонів та чи проводилася повірка ваг;
- протокол зважування вагонів від 19.10.2020р., складений шляхом вписування вручну номерів вагонів та маси вантажу, суперечить вимогам Інструкції «Про порядок застосування засобів вагоновимірювальної техніки на залізничному транспорті», зареєстрованої Міністерством юстиції України 11.10.2012р. №1716/22028;
- до протоколу зважування ст.Пологи Придніпровської залізниці не були додані матеріали фото фіксації вагонів,у той час як інші станції їх надають;
- зважування та завантаження вугілля у вагони здійснювалося на 200 тонних вагонних вагах справних і минулих державну перевірку;
- у комерційному акті №463003/110 від 19.10.2020р. зазначено, що переваження на ст. Пологи здійснювалося на 150 тонних вагах без урахування похибки, та вивантаження вугілля з вагонів, а різниця в масі виведена в результаті простих арифметичних дій. Позивач не зважував тару (вагони) без вантажу, у той час, як її вага не завжди відповідає маркуванню на вагонах;
- на теперішній час фінансовий стан підприємства нестабільний, фінансово залежний від бюджетного фінансування, є значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською заборгованістю. Кредиторська заборгованість ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” має динаміку до збільшення і становить 1278938 тис. грн. Даний факт підтверджується балансом підприємства на 30 грудня 2020 року, що свідчить про залежність підприємства від кредиторів. Поряд з цим має місце зростання собівартості товарної вугільної продукції, зменшення придатності основних засобів. Отримані доходи не покривають проведених витрат, що в кінцевому результаті призвело до збиткової діяльності. Бюджетне фінансування здійснюється тільки на часткове погашення заборгованості з заробітної плати. Станом на теперішній час заборгованість із заробітної плати склала 41933 грн. При цьому, з грудня 2019 року підприємство знаходилось у цілозмінному простої. За таких обставин, відповідачем заявлене клопотання про зменшення штрафу до розміру однієї провізної плати.
22.03.2021р. до суду від позивача надійшла заява №13-04/84 від 17.03.2021р. про розгляд справи без представника позивача.
Ухвалою суду від 23.03.2021р. оголошено перерву у судовому засіданні до 08.04.2021р. об 11:00 год.
29.03.2021р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив №13-04/169 від 26.03.2021р., згідно з якою позивач стверджує про ті обставини, що маса спірного вантажу була визначена як вантажовідправником при відправленні, так й залізницею при перезважуванні, одним й тим саме способом - на вагах, внаслідок чого доведеним є факт невірного визначення маси вантажу. Крім цього, як вказує позивач, оскільки заявлена до стягнення санкція не є договірною, остання не підлягає зменшенню судом. Також, позивач зазначає, що відповідно до приписів статті 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Матеріали справи містять докази порушення вимог статті 122 Статуту залізниць України підприємством відповідача, а саме: комерційний акт від 19.10.2020 року №463003/110. При цьому, підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.
02.09.2021р. на електронну пошту суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.
У судове засідання 08.04.2021р. представники сторін не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши всі подані сторонами докази, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України, підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
У жовтні 2020р. Державним підприємством “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”, м.Вугледар на адресу ТОВ “ЦОФ Селидовская” зі станції Південнодонбаська Донецької залізниці на станцію Новогродівка Донецької залізниці відвантажено за залізничною накладною №51239242 від 19.10.2020р. у вагоні №67872051 вантаж - вугілля кам'яне, не поіменоване в алфавіті.
При оформленні залізничної накладної №51239242 у вагоні №67872051 відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 63100 кг.
Як свідчать розділи 26 та 28 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на 200-ти тонних вагонних вагах заводський №0049.
Правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Згідно п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
На станції Пологи Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу, зазначеної у залізничній накладній. За результатами контрольної перевірки станцією Пологи Придніпровської залізниці були складений комерційний акт за накладною №51239242 від 19.10.2020р. №463003/110 від 19.10.2020р., відповідно до якого на підставі актів загальної форми №1377/1П, №23366 від 19.10.2020р. ст.Пологи Придніпровської залізниці, проведено контрольне зважування вагона №67872051на 150-ти тонних вагах №89 (повірка 03.09.2020р.) виявилось, що при переваженні вага брутто складає 82820 кг., тара 23100 кг., нетто 63100 кг., фактична маса вантажу нетто 59720 кг., що менше документа на 3380 кг.
У вищезазначеному комерційному акті також містяться відомості про те, що при комерційному огляді вагону було виявлено навантаження нижче рівня бортів вагона 200-300мм., присутні тех.скоси до торців борта вагона. Маркування подовжньою смугою жовтого кольору по усій довжині вагона не порушено, в перевізному документі маркування значиться. Завантажений згідно документа. Розвантажувальні люка зачинені на запірний механізм. Перекоса кузова немає, люка закриті. Вагон у технічному стані справний. Дано опертивне повідомлення.
У комерційному акті №463003/110/329 від 19.10.2020р., що складений ст.Новогродівка Донецької залізниці у розділі Є (відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції) зазначено, що під час перевірки вантажу різниці проти цього акту не виявлено.
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Як встановлено судом, комерційні акти №463003/110 від 19.10.2020р. та №463003/110/329 від 19.10.2020р. підписані уповноваженими представниками станції Пологи Придніпровської залізниці: начальником станції ОСОБА_1 , начальником ван-го р-ну ОСОБА_2 , приймальником поїздів ОСОБА_3 та представниками станції Новогродівка Донецької залізниці, а саме: ДСЗМ ОСОБА_4 , агентом комерційний ОСОБА_5 , оператором ОСОБА_6 та провідним інженером зі збуту ОСОБА_7 . Завідувача вантажним двором немає по штату.
Згідно з наявною в матеріалах справи робочою інструкцією №9071 від 19.05.2020р. приймальником поїздів є ОСОБА_8 . Наказом начальника структурного підрозділу “Станція Пологи” регіональної філії “Донецька залізниця” №69/ОС від 23.10.2017р. переведено на постійну роботу оператором при черговому станції та начальником району (вантажного) ОСОБА_9 .
За висновками суду, відмітки в комерційному акті №463003/110 від 19.10.2020р на попутній станції здійснені відповідно до вимог чинного законодавства, є належними та допустимим доказами у даній справі.
За змістом частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.
Аналогічна правова позиція закріплена у постанові Верховного Суду від 23.11.2018р. у справі №916/2450/17.
За висновками суду, комерційні акти №463003/110 від 19.10.2020р. та №463003/110/329 від 19.10.2020р. підписані належними особами у відповідності до п.10 Правил складання актів.
Відповідно до п.12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі “Є” комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: “Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено”. Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.
Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту).
Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст.5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №863/5084 від 24.11.2000р., а також ст.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1 та п.2.2, графи “Маса вантажу, визначена відправником, “кг” та “Спосіб визначення маси” заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст.37 Статуту та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, визначається відправником.
Згідно з перевізним документом в графі 20 зазначено: поверхня вантажу нижче бортів вагона, марковане повздовжньою смугою жовтого кольору 200 мм по всій довжині вагона. Вантаж розміщено й закріплено згідно з п.п. 2.3 глави 14 Додатка 3 до СМГС. Відповідальний за розміщення та кріплення вантажу в.о.пом.нач.дільниці Коваленко Н.М. Власник (орендар, оператор) вагонів див.відомість. Насипью.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника.
Щодо посилань відповідача на наявність розбіжностей у акті загальної форми та комерційному акті при зазначенні вантажу у вагонах, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
За приписами ч.1 ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Таким чином, комерційні акти складаються, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності маси вантажу із даними зазначеними у транспортних документах.
Акт загальної форми, на який посилається відповідач у своєму відзиві, не може бути підставою для матеріальної відповідальності відправника вантажу.
Також, відомості, зазначені у акті загальної форми №1350/1П (отримані від працівників станції Комиш-Зоря Придніпровської залізниці) були підставою для здійснення контрольного зважування спірної відправки станцією Пологи Придніпровської залізниці.
Невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належними доказами - комерційними актами №463003/110 від 19.10.2020р., №463003/110/329 від 19.10.2020р. Вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнаються судом належними доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладних, та фактичної маси вантажу.
Між тим, в матеріалах справи відсутні та сторонами не надані жодні докази, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційних актах. Наразі вантажоотримувач прийняв спірний вантаж з комерційними актами без будь-яких заперечень, інше не доведено матеріалами справи.
Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей, зазначених у перевізних документах фактичній масі вантажу у спірних вагонах, відповідачем суду не надано.
Також, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що відповідно до п.3.4 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, яка затверджена наказом №442 від 31.07.2012р. Міністерства інфраструктури України, результати зважування на електронних ЗВВТ повинні видаватися у друкованому вигляді, для чого конструкція вагопроцесора має передбачати можливість підключення до нього друкувального пристрою.
Водночас, п.3.5 вказаної інструкції встановлено, що у ЗВВТ для статичного зважування, прийнятих в експлуатацію до набрання чинності цією Інструкцією, допускається відсутність друкувального пристрою.
Як встановлено, інструкцію затверджено наказом №442 від 31.07.2012р., а ЗВВТ залізниці, на яких здійснювалось зважування вантажу під час прибуття на станцію призначення Новгородівка Донецької залізниці, прийнято до експлуатації 12.01.2005р., що підтверджується копією технічного паспорту ЗВВТ. Таким чином, зважування можуть бути зафіксовані за відсутності друкувального пристрою.
Щодо посилання відповідача про те, що до протоколу зважування ст.Пологи Придніпровської залізниці не були додані матеріали фотофіксації вагонів, у той час як інші станції їх надають. Нормативно-правовими актами залізниці не передбачена обов'язкова фотофіксація вагонів, також, не передбачено надання матеріалів фотофіксації вагонів до протоколу зважування.
При цьому, стягнення штрафу, що є предметом спору по даній справі, нараховуються з підстав матеріальної відповідальності відправника вантажу, в даному випадку з комерційного акту в якому не правильно зазначено масу вантажу. Суд зазначає, що матеріали фотофіксації не є підставою матеріальної відповідальності відправника вантажу.
З урахуванням викладеного, посилання позивача на не надання матеріалів фотофіксації вагонів до протоколу зважування не приймається судом до уваги.
При цьому, посилання відповідача на ті обставини, що зважування та завантаження вантажу у вагони здійснювалось на справних та повірених 200 тонних вагонних вагах, тоді як, переваження на станції Пологи вчинено на 150 тонних вагах без урахування похибки та зважування тари (вагони) без вантажу, а різниця в масі виведена шляхом простих арифметичних дій, судом не приймаються до уваги, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст.13 Статуту залізниць України для зважування вантажів, багажу і вантажобагажу (товаробагажу) використовуються вагонні, вантажні, елеваторні та інші ваги.
Згідно п.п.5, 7 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, до розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об'єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом - виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.
За приписами п.3.18 роз'яснення №04-5/601 від 29.09.2008 Президії Вищого господарського суду України “Про внесення змін та доповнень до роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” пункт 22 Правил видачі вантажів передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. При цьому, зважування вагону з вантажем на станції відправлення на 200-тонних електронних вагах, а при видачі на станції призначення на 100-150 тонних вагонних вагах або навпаки не є порушенням способу визначення маси вантажу.
У п.26 “Спосіб визначення маси” накладної №51239242 від 17.10.2020р. зазначені вагонні ваги (200т) заводський №0049. За змістом комерційного акту №463003/110 від 19.10.2020р., переважування вантажу на станції Пологи Придніпровської залізниці здійснювалось на 150 тонних вагонних вагах вказаної станції, що повністю узгоджується з приписами наведених вище норм та роз'яснень.
Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України за №644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000р. №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Як встановлено, позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі 27775,00 грн., розрахунок суми якого проведений позивачем за один вагон, виходячи з розміру провізної плати в сумі 5555,00 грн. (5555,00 х 5).
Відповідач заявив клопотання про їх зменшення заявленої суми до однієї провізної плати.
Згідно ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За висновками суду, розмір штрафу за дане правопорушення визначений Кабінетом Міністрів України і підстав вважати його надмірно великим у порівнянні з допущеним правопорушенням у суду не має.
Крім того, положення статті 122 Статуту залізниць України не пов'язує стягнення штрафу з наявністю (відсутністю) наслідків у перевізника від неправильності відомостей, зазначених у накладній, чи з наявністю вини вантажовідправника.
Штраф за неправильно зазначені у накладній маси, кількості місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, і можливості його зменшення Статутом не передбачено.
В даному випадку санкція не є договірною, а виникає із зазначених положень Статуту залізниць України, якими чітко визначено розмір штрафу. Дана правова позиція узгоджується із висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №906/434/17, від 20.03.2018 у справі №925/1025/17 та від 05.02.2019 у справі №914/2339/17.
Також суд враховує, що правильно зазначати масу вантажу у перевізних документах є обов'язком вантажовідправника, передбаченим Правилами оформлення перевізних документів, а не зобов'язанням у розумінні ст.173 Господарського кодексу України.
Посилання відповідача на нестабільний фінансовий стан, в підтвердження чого суду надана довідка про заборгованість за заробітною платою по ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” станом на 04.03.2021р., акти про початок цілозмінних простоїв по ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” від 08.12.2019р., 02.01.2020р., 03.02.2020р., 19.03.2020р., 02.04.2020р., 25.06.2020р., 01.07.2020р., 19.10.2020р. та звіти про фінансовий стан підприємства на 31.122020р. та за 2020р., судом до уваги не приймаються, оскільки, надані відповідачем до свого відзиву докази свідчать про здійснення останнім певної господарської діяльності. Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб'єкт господарювання, а відповідно, посилання на нестабільний стан підприємства та фінансову залежність від бюджетного фінансування та, як наслідок, перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською заборгованістю, є власними ризиками, які несе безпосередньо підприємець при здійсненні ним господарської діяльності.
Так, за приписами ст.ст.42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.
Таким чином, надані відповідачем докази свідчать про наявність у останнього значної заборгованості не лише перед позивачем у цій справі, доказів погашення відповідачем даної заборгованості матеріали справи не містить, доказів отримання будь-яких грошових коштів відповідачем не надано.
Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, а згідно з статтею 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими, у зв'язку з чим господарський суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 120, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовні вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця", м.Лиман до Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”, м.Вугледар про стягнення штрафу в сумі 27775,00 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” (вул. Магістральна, буд. 4, м. Вугледар, Донецька область, 85670; код ЄРДПОУ 34032208) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680 м.Київ, вул.Тверська, 5, код 40075815) в особі Регіональної філії " Донецька залізниця " (вул.Привокзальна, 22, м. Лиман, Краснолиманський район, Донецька область, 84404, код 40150216) штраф у сумі 27775 грн. 00 коп., судовий збір в сумі 2270 грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
В судовому засіданні 08.04.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 09.04.2021р.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Г.В. Левшина