вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
09.04.2021м. ДніпроСправа № 904/180/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного підприємства "Голдман 11" (51200, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, вул. О. Мітягіна, буд. 74-А; ідентифікаційний код 43717790)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янське агро" (52050, с. Степове Дніпровського району Дніпропетровської області, вул. Механізаторів, буд. 1; ідентифікаційний код 39225623)
про стягнення 47 705 грн. 99 коп.
Без повідомлення (виклику) представників сторін
Позивач - Приватне підприємство "Голдман 11" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх. №180/21 від 12.01.2021) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янське агро" про стягнення 47 705 грн. 99 коп., що складає: 45 542 грн. 72 коп. - заборгованості за перевезення вантажу автомобільним транспортом відповідно до умов Договору від 15.09.2020 №ТП-300-КА перевезення вантажів автомобільним транспортом, 332 грн. 46 коп. - пені, 273 грн. 25 коп. - 3% річних та 1 557 грн. 56 коп. - інфляційних нарахувань.
Також позивач просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2021 відповідач отримав 23.01.2021, що підтверджується матеріалами справи (а.с.45).
Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.
При цьому, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідач своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином відповідно до вимог статті 242 Господарського процесуального кодексу України.
Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів.
Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.
Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв'язку із вжитими в Україні карантинними заходами.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, господарський суд, -
Як вбачається 15.09.2020 між позивачем - Приватним підприємством "Голдман 11", як перевізником, та відповідачем - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янське агро", як замовником, було укладено договір №ТП-300-КА перевезення вантажів автомобільним транспортом (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого, перевізник зобов'язується на протязі усього строку дії договору за завданням замовника у встановлені строки приймати і доставляти довірений йому замовником вантаж автомобільним транспортом до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу замовника, а замовник зобов'язується оплачувати належним чином надані перевізником послуги.
Відповідно до пункту 2.1. Договору перевезення вантажу здійснюється на підставі письмової заявки, у якій Сторони узгоджують всю необхідну для виконання умов цього Договору інформацію, а саме: найменування Замовника; найменування, характеристика, кількість вантажу; адреси, дата та час (години) завантаження і розвантаження вантажу; найменування та реквізити вантажоодержувача; вартість послуги.
Пунктом 4.1. Договору визначено, що надання послуг фіксується двостороннім актом виконаних робіт (послуг), який складається у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін, підписується уповноваженими представниками Перевізника й Замовника та засвідчується печатками Сторін.
На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу, про що свідчать акти здачі-приймання (надання послуг):
№01102020 від 01.10.2020 на загальну суму у розмірі 15 177 грн. 60 коп.;
№ 02102020 від 02.10.2020 на загальну суму у розмірі 15 291 грн. 68 грн.;
№ 03102020 від 03.10.2020 на загальну суму у розмірі 15 073 грн. 44 коп.
Загальна вартість наданих послуг становить - 45 542 грн. 72 коп. Акти здачі - приймання виконаних робіт підписані сторонами без зауважень.
Відповідно до пункту 4.9 Договору, у разі відсутності претензій у замовника до якості перевезення, замовник підписує наданий перевізником акт виконаних робіт (послуг). За наявності претензій щодо якості перевезення замовник надає перевізнику мотивовану письмову відмову від прийняття послуг. У разі наявності у замовника претензій щодо якості наданих перевізником послуг, строк оплати продовжується на кілька днів, протягом яких сторони врегульовували розбіжності.
Замовник підписав надані перевізником акти виконаних робіт (послуг) від 01.10.2020, 02.10. 2020 та 03.10.2020, що підтверджується матеріалами справи (а.с.17-19).
Згідно пункту 4.5 Договору перевізник в день виникнення податкових зобов'язань, а саме в день складання (в календарну дату складання) акту виконаних робіт (послуг), зобов'язується надати Замовнику податкову накладну, складену в електронній формі з дотримання умов відносно її реєстрації в порядку, передбаченому чинним законодавством України, з електронним підписом уповноваженої особи, і зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання вимог даного пункту Договору, в день виникнення податкових зобов'язань, а саме в день складання (в календарну дату складання) актів виконаних робіт (послуг) перевізник надав замовнику податкові накладні, складені 01.10.2020, 02.10.2020 та 03.10.2020, відповідно, в електронній формі з дотримання умов відносно її реєстрації в порядку, передбаченому чинним законодавством України, з електронним підписом уповноваженої особи, і в подальшому зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи; для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг; неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо; інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку; права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку; підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку; відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи; копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами; обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством; вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Отже, судом встановлено, що надані акти здачі - приймання надання послуг та рахунки на оплату на загальну суму 45 542 грн. 72 коп., складені між позивачем та відповідачем та містять всі обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і в розумінні вказаного Закону є первинними й такими, що підтверджують здійснення господарської операції по постачанню позивачем відповідачу товару.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до пункту 3.2.6 Договору замовник зобов'язаний здійснити своєчасну та повну оплату за послуги по перевезенню перевізнику в порядку та згідно умов, передбаченим цим Договором та заявок.
Згідно з пунктом 4.6. Договору замовник сплачує послуги з перевезення на підставі виставленого перевізником рахунку-фактури протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту передавання вантажу вантажоодержувачу.
Відповідно до пункту 4.7. Договору підставою для виставлення рахунку-фактури є дані підписаного сторонами Акту виконаних робіт (послуг).
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, строк оплати за наді позивачем послуги є таким, що настав за актами здачі - приймання робіт (надання послуг):
№01102020 від 01.10.2020 строк настав - 29.10.2020;
№ 02102020 від 02.10.2020 строк настав - 30.10.2020;
№03102020 від 03.10.2020 строк настав - 30.10.2020, і відповідач повинен був здійснити оплату за отримані послуги з перевезення вантажу.
Однак, в порушення умов Договору відповідачем не було сплачено кошти за послуги перевезення.
Позивачем 18.12.2020 на адресу відповідача було спрямовано претензію - Досудову вимогу про стягнення заборгованості. (а.с.29-31). Проте, претензія залишена відповідачем без задоволення.
Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 45 542 грн. 72 коп.
На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання будь-якою зі сторін взятих на себе зобов'язань, вона несе відповідальність перед іншою стороною у відповідності із вимогами чинного законодавства України, у тому числі, відшкодовує збитки, сплачує штрафні санкції.
Згідно з пунктом 5.5 Договору, у разі порушення замовником строків оплати наданих перевізником послуг, крім випадків, передбачених пуктом 4.9 та розділом 6 цього договору, замовник зобов'язаний на вимогу перевізника сплатити пеню в розмірі 0,01% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Позивач нарахував пеню у розмірі 332 грн. 46 коп. за період з 31.10.2020 по 12.01.2021. Розрахунок є обґрунтований та арифметично вірний.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 1 557 грн. 56 коп. за загальний період з листопада 2020 по грудень 2020 та 3% річних за загальний період з 31.10.2020 по 12.01.2021 у сумі 332 грн. 46 коп.
Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що за вказаний період позивачем 3% річних складає - 272 грн. 63 коп.
Перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань, судом встановлено, що позивачем допущено арифметичну помилку.
Після перерахунку інфляційні нарахування становлять 1 007 грн. 29 коп.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 243 грн. 79 коп.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Товариства Приватного підприємства "Голдман 11" (51200, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, вул. О. Мітягіна, буд. 74-А; ідентифікаційний код 43717790) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янське агро" (52050, с. Степове Дніпровського району Дніпропетровської області, вул. Механізаторів, буд. 1; ідентифікаційний код 39225623) про стягнення 47 705 грн. 99 коп. - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янське агро" (52050, с. Степове Дніпровського району Дніпропетровської області, вул. Механізаторів, буд. 1; ідентифікаційний код 39225623) на користь Приватного підприємства "Голдман 11" (51200, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, вул. О. Мітягіна, буд. 74-А; ідентифікаційний код 43717790) 45 542 (сорок п'ять тисяч п'ятсот сорок дві) грн. 72 коп. - заборгованості, 332 (триста тридцять дві) грн. 46 коп. - пені, 1 007 (одна тисяча сім) грн. 29 коп. - інфляційних нарахувань, 272 (двісті сімдесят дві) грн. 63 коп. - річних та 2 243 (дві тисячі двісті сорок три) грн. 79 коп. - витрат по сплаті судового збору.
В решті позову відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
"09" квітня 2021 року