вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
09.04.2021м. ДніпроСправа № 904/7182/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін справу:
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг
про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у загальному розмірі 13 584,36 грн.
Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажів у загальному розмірі 13 584,36 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2021 року (суддя Петренко Н.Е) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області № 237 від 11.02.2021 року призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 904/7182/20 передано на розгляд судді Бєлік В.Г.
Дослідивши матеріали поданого позову, суд зазначає наступне.
Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до частин 3 - 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (13 584,36 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2021 року прийнято позовну заяву (справу) до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, та запропоновано учасникам справи подати до суду: позивачу у строк до 15.03.2021 року: відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відповіді на відзив направити на адресу відповідача, докази надсилання надати до суду); відповідачу у строк до 05.03.2021 року: відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відзиву направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду); заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності); заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію заперечень направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду).
В зазначений строк відповідач відзив на позов не надав, але був належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, що підтверджується поштовим повідомленням № 4930013917401 (5010203000620), яке повернулось до суду 29/01.2021 року з відміткою «вручено - 26.01.2021».
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 вказаного нормативно-правового акту.
Станом на час винесення рішення по справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.
Виходячи з викладеного, а також враховуючи достатність наявних у справі доказів, згідно із ст.165 ГПК України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/М-20240/НЮдч "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 20.03.2020.
За залізничними накладними (т.1 а.с. 156-250, т.2 а.с. 1-250, т.3 а.с. 1-182) у липні та серпні 2020 року на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" були прийняті до перевезення порожні власні вагони.
По прибутті вагонів на станцію Інгулець, у відповідності з пунктом 4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача повідомлено про прибуття та готовність подання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в книзі ф.ГУ-2 (т.1 а.с. 130-149).
У зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу з колій станції призначення Інгулець, що призвело до зайнятості колій, вищезазначений вантаж було затримано на шляху прямування за наказами № 565, 566, 567 від 30.07.2020 року, № 568 від 22.09.2020 року. За цим фактом станцією затримки Кривий Ріг Західний, у порядку передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 129 від 30.07.2020, № 133 від 30.07.2020, № 134 від 30.07.2020, № 135 від 30.07.2020, № 131 від 31.07.2020, № 132 від 31.07.2020, № 136 від 02.08.2020, № 133 від 03.08.2020 та станцією призначення Інгулець вручено представнику комбінату повідомлення про затримку цих вагонів.
Оскільки вагони, що прибули на адресу відповідача, своєчасно не забирались останнім на під'їзну колію, залізницею складені акти загальної форми ГУ-23 №№ 3117, 3118, 3123, 3126, 3132, 3134, 3138, 3140, 3143, 3144, 3166, 3169, .
У перевізних документах станцією призначення зазначено станцію Інгулець Придніпровської залізниці.
Станцією призначення Інгулець нараховано плату за користування вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№ 31079076, 31079077, 01089078, 01089079, 01089080, 01089081, 01089082, 02089084, 02089085, 02089086, 02089087, 02089088, 03089090, 03089091, 03089092, 03089093, 03089094, 03089095, 04089097, 04089099, 04089100, 04089101, 04089102, 04089104, 05089106, 06089111, 06089117, 07089113, 07089114, 08089120, 08089121, на суму 11 144,40 грн. та збір за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф. ФДУ-92 № 04089049 в сумі 2 439,96 грн., які у добровільному порядку відповідачем не сплачені.
Позиція відповідача.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Предметом доказування у даній справі є: обставини укладання договору надання послуг залізничного перевезення; факт надання послуг; наявність перевізних документів - залізничних накладних; наявність наказів про затримку вагонів; наявність актів форми ГУ-23а та ГУ-23, накопичувальних карток форми ФДУ-92; правомірність здійснення розрахунків заявлених до стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Так, судом встановлено, що 20.03.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії, відповідач) укладено договір №ПР/М-20240/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Пунктом 1 цього договору передбачено що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів залізничним транспортом і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" стрілкою №5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колії №2. Під'їзна колія обслуговується власника локомотива. Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено на подовженні колії №3 біля вхідного сигналу "Н-І", на продовженні колії №2 біля вхідного сигналу "Н-ІІ".
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії (п. 4 договору).
Здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється за повідомленнями, які передає відповідальний працівник станції Інгулець по телефону відповідальному працівнику залізничного цеху ПрАТ "ІнГЗК" не пізніше ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про подавання вагонів під навантаження або вивантаження" форми ГУ-2 (п.5 договору).
Згідно з п. 6 договору вагони для під'їзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій №1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець за вказівкою чергового по залізничній станції де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тони (п.7 договору).
Відповідно до п. 8 договору про готовність вагонів до відправлення з під'їзної колії відповідальний працівник залізничного цеху ПрАТ "ІнГЗК" повідомляє по телефону відповідального працівника станції примикання Інгулець залізниці не пізніше ніж за одну годину до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним надання письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113.
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п.10 договору).
Власник колії сплачує залізниці плату:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від Власника, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, що виконує залізниця для власника - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок хі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД" (п. 14 договору)
У відповідності з п. 21 договору цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками, і діє з 1 квітня 2020 року до 31 березня 2021 року включно.
У вересні 2020 року на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" були прийняті до перевезення порожні власні вагони.
На шляху прямування за наказами № 565, 566, 567 від 30.07.2020 року, № 568 від 22.09.2020 року вищезазначений вантаж було затримано через зайнятість колій на станції призначення Інгулець.
За цим фактом станцією затримки Кривий Ріг Західний, у порядку передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 129 від 30.07.2020, № 133 від 30.07.2020, № 134 від 30.07.2020, № 135 від 30.07.2020, № 131 від 31.07.2020, № 132 від 31.07.2020, № 136 від 02.08.2020, № 133 від 03.08.2020 та станцією призначення Інгулець вручено представнику комбінату повідомлення про затримку цих вагонів.
По прибуттю на станцію призначення Інгулець вагонів на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК", у відповідності з п. 4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблено відповідні записи в книзі ф. ГУ-2.
Залізницею, через несвоєчасне забирання ПрАТ "Інгулецький ГЗК" вагонів на свою під'їзну колію складено акти загальної форми ГУ-23 №№ 3117, 3118, 3123, 3126, 3132, 3134, 3138, 3140, 3143, 3144, 3166, 3169.
Станцією призначення Інгулець нараховано плату за користування вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№ 31079076, 31079077, 01089078, 01089079, 01089080, 01089081, 01089082, 02089084, 02089085, 02089086, 02089087, 02089088, 03089090, 03089091, 03089092, 03089093, 03089094, 03089095, 04089097, 04089099, 04089100, 04089101, 04089102, 04089104, 05089106, 06089111, 06089117, 07089113, 07089114, 08089120, 08089121 та збір за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф. ФДУ-92 № 04089049 на загальну суму 13 584,36 грн., які у добровільному порядку відповідачем не сплачені.
Позивач зазначає, що відповідачем не сплачено нараховану плату за користування вагонами та зберігання вантажу у розмірі 13 584,36 грн., у зв'язку з у нього виникла заборгованість, що і стало причиною виникнення спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Постановою Кабінету Міністрів України від № 457 від 06.04.1998 року затверджений Статут залізниць України, з подальшими змінами (далі - Статут), який згідно з п. 2 визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Статтею 3 Статуту визначено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
Для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під'їзні колії (ст. 64 Статуту).
Згідно зі ст. 71 Статуту взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
За приписами ст. 42 Статуту залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.
Відповідно до ст. 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
За приписами ст. 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Відповідно до абз. 3 п. 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 року, (далі - Правила) визначено порядок і умови користування вагонами і контейнерами.
Відповідно до п. 2 Правил за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.
За приписами п. 3 Правил облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.
Згідно з п. 4 Правил відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій. У всіх випадках повідомлення про подавання вагонів повинно передаватися станцією не пізніше ніж за дві години до їх подавання. Для запису повідомлень на станції ведеться "Книга повідомлень" (додаток 7). Термін користування вагонами, що подаються залізницею, обчислюється не раніше часу, зазначеного у повідомленні.
За приписами п. 5 Правил плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника.
Пунктом 7 Правил передбачено, що час користування вагонами на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колій, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях.
Відповідно до п.п. 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Пунктами 9, 10 Правил передбачено, що про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Відповідно до п. 12 Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
За приписами п. 13 Правил плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
Згідно з п. 14 Правил розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.
Пунктом 15 Правил передбачено, що за час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.
Відповідно до наведеного п.п. 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Термін безоплатного зберігання обчислюється:
- якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;
- при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;
- при затримці - з моменту затримки.
Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.
Розмір плати за зберігання вантажу визначається за тарифами, встановленими у п. 2.1. розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорт та зв'язку України № 317 від 26.03.2009 року.
У постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2018 року у справі № 904/7360/17 та від 22.06.2018 року у справі № 904/7535/17 викладено правову позицію про наявність вини відповідача у затримці вагонів на станціях підходу і правомірність нарахування плати за користування вагонами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на підходах до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником (відповідачем) і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.
Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу і встановлено, що розрахунок проведено обґрунтовано й правильно.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчасного вивільнення ним колій станції призначення від вантажу, що прибув на його адресу, а приймання потягів визначається диспетчером з урахуванням цілої низки поточних факторів, а не тільки наявністю вільних колій на станції.
Відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що мав можливість прийняти спірні вагони, а також не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на положення ст. 121 Статуту та п. 16 Правил, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких, згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Посилання відповідача на те, що залізниця не повідомила ПрАТ "ІНГЗК" про прибуття на його адресу вагонів судом не приймається на підставі наступного.
Як зазначалось вище, по прибутті вагонів на станцію Інгулець, у відповідності з пунктом 4 Правил користування вагонами, відповідача (вантажоодержувача) повідомлено про прибуття та готовність подання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в книзі ф.ГУ-2 (т.1 а.с. 130-149).
Крім того, Акти загальної форми ГУ-23 №№ 3117, 3118, 3123, 3126, 3132, 3134, 3138, 3140, 3143, 3144, 3166, 3169 підписані відповідачем з застереженнями, однак в жодному із застережень не зазначено, що відповідач не був повідомлений про прибуття спірних вагонів на його адресу.
З урахуванням викладеного, підстави звільнення відповідача від плати за користування спірними вагонами та збору за зберігання вантажу відсутні.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
За встановлених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі зі стягненням з відповідача на користь позивача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів в загальному розмірі 13 584,36 грн.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Щодо судового збору
Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вулиця Рудна, буд. 47, код ЄДРПОУ 00190905) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Єжи ґедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) плату за користування вагонами у розмірі 11 144,40 грн., збір за зберігання вантажів в розмірі 2 439,96 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано - 09.04.2021 року.
Суддя В.Г. Бєлік