08 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/7809/20 пров. № А/857/2486/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляк В.В.,
Ільчишин Н.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року (прийняте у порядку спрощеного позовного провадження у м. Рівному суддею Гудимою Н.С.) в адміністративній справі № 460/7809/20 за позовом ОСОБА_1 до Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій і бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - Рівненський ОТЦКСП, відповідач) щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненській області) оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії;
- зобов'язати відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Рівненській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.
- визнати протиправною бездіяльність Рівненського ОТЦКСП щодо не проведення перерахунку розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеним шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 та не оформлення і ненадання до ГУ ПФУ в Рівненській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеним шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2020;
- зобов'язати Рівненський ОТЦКСП перерахувати розмір грошового забезпечення з урахуванням таких розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, і підготувати і надати до ГУ ПФУ в Рівненській області таку нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 29.01.2020, для здійснення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2020.
Позов обґрунтовував тим, що у зв'язку з набранням 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та зміни до пункту 5 і додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, звернувся до відповідача з письмовою заявою, в якій просив скласти на надати до ГУ ПФУ в Рівненській області оновлену довідку станом на 05.03.2019 щодо розміру його грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.04.2019. Проте, відповідач відмовив у наданні зазначеної довідки, про що відповідним листом повідомив позивача. Вважає таку відмову відповідача протиправною та такою, що порушує положення Конституції України, пенсійного законодавства України. Крім того, повідомив, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”. Вказаним пунктом постанови КМУ № 103 з 24.02.2018 були внесені зміни до пункту 4 постанови КМУ № 704, згідно з яким його попередня редакція: “Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.” змінена і викладена у новій, а саме: “Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.”. Таким чином, у зв'язку із скасуванням пункту 6 Постанови №103 та поновлення попередньої редакції пункту 4 Постанови КМУ №704, вважає, що з 29.01.2020 відбулися зміни в законодавстві, враховуючи які уповноважені органи (у даному випадку, - відповідач) зобов'язані видавати нові довідки про розмір грошового забезпечення, в яких посадовий оклад та оклад за військовим званням повинні визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, та направляти ці довідки для територіального органу Пенсійного фонду України для перерахунку пенсій з 01.02.2020. Проте, відповідачем цього не зроблено, а відтак, на думку позивача, має місце протиправна бездіяльність щодо нездійснення такого перерахунку розміру грошового забезпечення та не поданні оновленої довідки про грошове забезпечення позивача станом на 29.01.2020 до ГУ ПФУ в Рівненській області.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Рівненського ОТЦКСП щодо відмови ОСОБА_1 в підготовці та наданні до ГУ ПФУ в Рівненській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру його пенсії.
Зобов'язано Рівненський ОТЦКСП підготувати та надати до ГУ ПФУ в Рівненській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.1991 та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із цим рішенням, в частині відмови в задоволенні позовних вимог, його оскаржив ОСОБА_1 , який вважає, що рішення в цій частині прийняте на підставі не повністю досліджених доказах та з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому просить скасувати рішення в цій частині та прийняти нове, яким позов задовольнити.
У доводах апеляційної скарги зазначає, що з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін Постановою № 103. Відновлення зазначеної редакції Постанови №704 також слід вважати змінами в законодавстві, що є підставою для перерахунку пенсії, тому він має право на оформлення нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020.
Також вказує на те, що суд дійшов помилкового висновку про те, що він не звертався до відповідача із заявою відповідно до пункт 24 Порядку № 3-1 про видачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020, оскільки він звертався до відповідача із заявою від 10.08.2020, в якій просив його виготовити дві довідки про розмір грошового забезпечення, а саме: станом на 05.03.2019, станом на 29.01.2020. На підтвердження чого додав копію зазначеної заяви. Також вказав на те, що відповідачем жодним чином цей факт не заперечувався та не спростований.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд апеляційної інстанції відповідно до статті 308 КАС України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 за № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Так, статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 в адміністративній справі № 826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та отримує пенсію відповідно до вимог Закону № 2262-ХІІ.
14.08.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, якою просив підготувати та надати до ГУ ПФУ в Рівненській області оновлені довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 та станом на 29.01.2020, для здійснення обчислення та перерахунку з основного розміру його пенсії.
У відповідь на вказане звернення, листом від 19.08.2020 № 12/1/1034 відповідач відмовив позивачу у складанні та подані до ГУ ПФУ в Рівненській області нової довідки та включенні до неї додаткових видів грошового забезпечення, аргументуючи тим, що до Рівненського ОТЦКСП вказівок стосовно оформлення нових довідок, що регламентуються постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, не надходило (а.с.14).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції покликався на те, що відповідач, відмовляючи позивачу в підготовці і наданні до органу Пенсійного фонду довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.04.2019, діяв не на підставі та в спосіб, визначені чинним законодавством України, а отже протиправно, чим порушив право позивача на гарантоване належне пенсійне забезпечення.
В цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, тому не підлягає перегляду в апеляційній інстанції.
Відмовляючи в задоволенні іншої частини вимог, суд першої інстанції покликався на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що Рівненський ОТЦКСП одержав від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії, серед яких би був позивач, що прямо передбачено пунктом 24 Порядку № 3-1, то у відповідача не виникає вказаного обов'язку щодо визначення розміру грошового забезпечення позивача станом на 29.01.2020 та відповідно щодо підготовки і подання до пенсійного органу відповідної довідки. Крім того, жодних доказів того, що позивач з метою реалізації пункту 23 Порядку № 3-1 самостійно звертався до Рівненського ОТЦКСП за отриманням нової довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 29.01.2020 до позовної заяви також не долучено. Не містять таких доказів і матеріали справи.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами в цій частині, суд виходить з такого.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 (в редакції, чинній до 24 лютого 2018 року) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704, у яких у вигляді таблиці зазначено відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням залежно від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Постановою Кабінету Міністрів України № 103 до пункту 4 Постанови №704 внесено зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018, та вилучено умову, що такий розрахунок повинен проводиться виходячи із 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Проте зміст приміток до Додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 не приведено у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704. Тому позивач вважає, що з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка була чинною до зазначених змін.
Таким чином, відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до Постанови №704, розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29 січня 2020 року мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 визначено граничну нижню величину, яка береться для розрахунку посадового окладу, що складає розмір прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного року, але не менше 50 % мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року. Відтак, у випадку, коли у календарному році, в якому застосовується відповідна норма зазначеного підзаконного нормативно-правового акту, 50% мінімальної заробітної плати перевищують прожитковий мінімум, мінімальна заробітна плата стає розрахунковою величиною для обрахунку посадових окладів.
При цьому колегія суддів зауважує, що пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі Закон № 1774-VІІІ), який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Норми пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VIII були чинними як на дату прийняття Постанови № 704, так і станом на 29 січня 2020 року, неконституційними не визнавалися.
Водночас, Постанова № 704 є підзаконним нормативно-правовим актом. Юридична сила закону, як джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України. Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади.
Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.
Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Відтак, вказаний пункт Постанови № 704 у частині, яка суперечить нормам розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VIII, не підлягає застосуванню.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що під час розв'язання колізії між нормами пункту 3розділу ІІ Закону № 1774-VIII та пункту 4 Постанови № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103 перевагу слід надати положенням Закону, як акту права вищої юридичної сили з урахуванням статті 8 Конституції України. Враховуючи те, що норма пункту 3розділу ІІ Закону № 1774-VIII не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи пункту 4 Постанови № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, правові підстави для обчислення розміру окладу за посадою заявника та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати відсутні.
Таким чином, згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. Такі ж правила діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби.
Одночасно суд апеляційної інстанції враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11 грудня 2019 року по справі № 240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ, згідно яких: « 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». За змістом пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року. Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі у зв'язку із набранням чинності Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають».
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що відсутні підстави для видачі довідки позивачу із зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеним шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017, тому апеляційний суд дійшов переконання, що в цій частині позовних вимог та похідних від них необхідно відмовити, з підстав неможливості застосування до обчислення розміру окладу за посадою заявника та окладу за військовим званням величини мінімальної заробітної плати чи її частини.
Отже, попри правильне по суті вирішення справи колегія суддів, вбачає підстави для зміни оскаржуваного рішення, в частині мотивів.
Згідно із пунктом четвертим частини першої статті 317 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч.4 ст.317 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив цей публічно-правовий спір, проте встановлені обставини у справі дають підстави суду апеляційної інстанції змінити рішення суду першої інстанції з вищевикладених мотивів.
Керуючись статтями 229, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328 КАС, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року в адміністративній справі № 460/7809/20 змінити в частині мотивів відмови в задоволенні позову, в іншій частині - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин