09 квітня 2021 року справа №200/10259/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: суддя-доповідач Казначеєва Е.Г., суддів: Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 р. у справі № 200/10259/20-а (головуючий І інстанції Бєломєстнов О.Ю.) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 200/10259/20-а разом з апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року апеляційна скарга була залишена без руху, з наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали для усунення недоліків, шляхом подання до суду документу про сплату судового збору.
В ухвалі було роз'яснено заявнику апеляційної скарги, що в разі невиконання вимог ухвали у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута протягом 5 днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Копія ухвали була надіслана на адресу апелянта, що підтверджується супровідним листом та отримана скаржником 25.03.2021.
05.04.2021 від апелянта на адресу суду надійшло клопотання про продовження строку усунення недоліків. В обґрунтування зазначено, що в межах строків, встановлених судом, апелянт позбавлений можливості сплатити судовий збір у повній сумі.
Проте, зазначена заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 44 КАС України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов'язку, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу та подала апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Зазначене стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Клопотання особи про продовження строку повинно бути належним чином обґрунтовано з підтвердження належними доказами обставин, які позбавляють його можливості сплатити судовий збір у визначений судом строк та можливість сплати у подальшому.
Суд зазначає, що апелянтом не надані документи, що можуть вважатись належним доказом, які свідче про можливість сплати апелянтом судового збору.
Суд не приймає посилання апелента на висновки Європейського Суду з прав людини, оскільки зазначені висновки мали місце в інших справах та приймались до інших правовідносин та спрямовані на захист прав людини, а не суб'єкта владних повноважень, який виступає відповідачем у справі щодо оскарження фізичної особою його дій та рішень. Також, норми Закону України “Про судовий збір” не суперечить Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, обов'язок сплати судового збору гарантується на принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, відповідає встановленим статті 129 Конституції України основним засадам судочинства.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 розд. І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини» ).
Отже, матеріали справи не містять підтвердження належними доказами щодо можливого фінансування цих витрат найближчим часом, що не може бути підставою для подальшого подовження процесуальних строків.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити апелянту у задоволені клопотання.
Відповідно до довідки, в реєстрі підтверджень оплати відсутні данні про зарахування судового збору.
Станом на 09 квітня 2021 року апелянтом до суду не подано документів визначених в ухвалі про залишення скарги без руху.
Отже, недоліки, зазначені в ухвалі апеляційної інстанції, апелянтом не усунуті.
Частиною 2 ст. 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пункт 1 ч. 4, ч. 8 ст. 169 КАС України передбачає, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений строк судом, вона повертається позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 298 КАС України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом 5 днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
За приписами ч. 6 ст. 298 КАС України, про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Оскільки апелянтом не усунуті недоліки, суд вважає за необхідне повернути заявникові апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 325 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволені клопотання Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці.
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 р. у справі № 200/10259/20-а - повернути заявникові.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений та підписаний 09 квітня 2021 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді І.В. Геращенко
Г.М. Міронова