Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/5636/2021
м. Київ Справа № 759/13778/20
08 квітня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Левенця Б.Б.
- Борисової О.В.
при секретарі - Мариненко Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» адвоката Бикової Владислави Геннадіївни на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 грудня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Ул'яновської О.В., у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» до ОСОБА_1 , третя особа: Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення з нежитлового приміщення,-
У серпні 2020 року Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» звернулось до Святошинського районного суд м.Києва з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація та просило суд зобов'язати усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) із самовільно зайнятого нежитлового приміщення загальною площею 72,30 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Позовні вимоги обгрунтовувало тим , що будинок АДРЕСА_1 належить до власності територіальної громади м. Києва в особі Київської міської Ради, вказаний будинок знаходиться на балансі позивача відповідно до розпорядження №58 від 06.02.2015 «Про передачу за закріплення житлового і не житлового фонду за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», а також вказаний будинок закріплений за позивачем на праві господарського віддання.
На підставі договору оренди №956 від 08.04.2019 Головне управління Національної поліції в м.Києві орендує нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 , площею 47,70 кв.м. Також за цією адресою наявне ще одне нежитлове приміщення площею 72,70 кв.м, яке за документами вільне і може бути передане в оренду. Однак під час обстеження нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 представниками КП "ККОЖФ Святошинського району м. Києва" було встановлено, що слідчий Святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_1 самовільно зайняв нежитлове приміщення, що знаходиться на 1 поверсі 5-ти поверхової будівлі по АДРЕСА_1 , загальною площею 72,30 кв.м., про що було складено акт від 25 червня 2020 року. Відповідачу неодноразово пропонувалось добровільно звільнити вказане нежитлове приміщення, проте останній не реагує, приміщення не звільняє, що змусило позивач звернутись до суд з вказаним позовом.
29.10.2020 року ОСОБА_1 надав суду першої інстанції письмові пояснення в яких зазначив, що з 2012 рок до липня 2020 року він працював на посаді старшого дільничного офіцера поліції Святошинського управління поліції ГУ НП у м. Києві. Поліцейська станція розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею понад 100 кв.м. В подальшому частину даного приміщення, у зв'язку із відсутністю потреби великої площі, було відокремлено таким чином, що поліцейська станція залишилась у нежитловій частині приблизно площею 47 кв.м., вхід до якої окремий, з вулиці. Вхід до іншої частини приміщення знаходиться у 3-му під'їзді будинку АДРЕСА_2 . Вказану квартиру, або як вказує позивач, нежитлове приміщення він самовільно не займав, не проживає в ці квартиру та ніякого відношення до неї не має і на користування даною квартирою не претендує.
В судовому засіданні повністю підтримав вказані письмові пояснення та просив у задоволенні позову відмовити за його необгрунтованістю.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства " Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва до ОСОБА_1 , третя особа: Святошинська районна у м.Києві державна адміністрація про усунення перешкод у користуванні шляхом виселення з нежитлового приміщення - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішення суду першої інстанції, представник позивача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» адвокат Бикова Владислава Геннадіївна подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Святошинського районного суду м.Києва від 03 грудня 2020 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції прийнято із порушенням норм матеріального права та процесуального права, є незаконним, необгрунтованим, постановлено без з'ясування усіх обставин справи.
Зазначає, що судове рішення повинно грунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обгрунтованим Відповідно до вимог ч.5 ст. 263 ЦПК України, обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказує на те, що в порушенні вимог п.9 ст. 83, ст. 178 ЦПК України, позивачу не було направлено відповідачу копії відзиву на позов та доданих до нього документів, а суд на вказане уваги не звернув.
Посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно послався в рішенні на те, що реєстрація відповідача за адресою: АДРЕСА_3 , гуртожиток є доказом його проживання за даною адресою. Відповідач не надав жодного належного доказу на підтвердження факту свого проживання за місцем реєстрації.
Зазначає також, що судом не було враховано доводів позивача та наданих ним доказів на підтвердження того, що відповідач незаконно використовує нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 для проживання, без договору чи іншої правової підстави, чим завдає майнову шкоду територіальній громаді м.Києва та позивачу, як балансоутримувачу вказаного майна, чинить перешкоди у здійсненні позивачем права володіння та користування вказаним нерухомим майном.
Позивач неодноразово пропонував відповідачу добровільно звільнити нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 , проте відповідач не реагує на вказані звернення позивача, нежитлове приміщення і досі не звільнив, чим порушує законне право позивача, а порушене право підлягає захисту в судовому порядку відповідно до вимог ст.ст. 319, 321,387, 391 ЦК України, ст. 136 Господарського Кодексу України.
Відзиву на апеляційну скаргу подано не було.
В судове засідання представник позивача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», відповідач ОСОБА_1 та представник третьої особи: Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації повторно не з'явились, про день та час слухання справи судом повідомлені, причин неявки суд не повідомили, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належить до власності територіальної громади м.Києва, від імені якої виступає Київська міська Рада, та знаходиться на балансі Комунального підприємства " Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва" відповідно до розпорядження Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації № 58 від 06.02.2015 рок " Про передачу та закріплення житлового і нежитлового фонду за Комунальним підприємством " Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва" .
Відповідно до розпорядження Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації №260 від 29.04.2016 року «Про внесення змін до
розпорядження Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 06.02.2015 року №58 було уповноважено Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» у разі виявлення нераціонального використання майна, закріпленого за підприємством на праві господарського відання, вживати заходів, передбачених законодавством України, щодо використання майна, в тому числі, звертатись до суду з відповідними позовами.
На підставі договору про передачу майна територіальної громади м.Києва в оренду від 08.04.2019 року, Святошинська районна в м.Києві державна адміністрація (орендодавець) передала в оренду Головному управлінню Національної поліції в м.Києві (орендар), КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», підприємство-балансоутримувач нерухоме майно - нежитлове
приміщення, загальною площею 47, 7кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення поліцейських станцій для забезпечення роботи дільничних офіцерів поліції .
24.12.2019 року Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» надіслало на адресу орендаря ГУ НП у м. Києві листа №107/56-2712, в якому просило вирішити питання щодо звільнення приміщення площею 72,7 кв.м співробітником управління поліції або вжити заходи щодо набуття правової підстави для використання цього приміщення в порядку встановленому законом.
Як вбачається із акту обстеження нежитлових приміщень від 25.06.2020 року, складеного комісією Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» у складі начальника відділу майна Кравченко О.О. , начальника відділу оренди Саган І.П. , провідного бухгалтера Савченко О.А. , комісією у було виявлено, що за адресою: АДРЕСА_1 у нежитлове приміщення, розташоване на 1 поверсі 5-поверхової будівлі площею 72,7 кв.м займає дільничний інспектор поліції ОСОБА_1 , який там проживає.
Звертаючись до суду з даним позовом, Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" посилалось на те, що воно не має змоги користуватися вказаним нежитловим приміщенням, оскільки відповідач чинить йому перешкоди, у зв'язку з чим просило суд зобов'язати відповідача усунути йому перешкоди в користуванні та володінні нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , яке розташоване на 1 поверсі 5-поверхової будівлі площею 72,7 кв.м шляхом його вселення з вказаного приміщення.
Відмовляючи у задоволенні позову Комунального підприємства " Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва до ОСОБА_1 , третя особа: Святошинська районна у м.Києві державна адміністрація про усунення перешкод у користуванні шляхом виселення з нежитлового приміщення , суд першої інстанції посилався на недоведеність вказаних позовних вимог.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки він не відповідає встановленим дійсним обставинам, дослідженим судом доказам та вимогам матеріального права , з огляду на наступне.справиКолегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на встановлених дійсних обставинах справи, досліджених судом доказах та відповідає вимогах процесуального та матеріального права, з огляду на наступне.
Згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Частинами 1, 3 ст. 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Статями 317, 319 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
При цьому відповідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Власник має права вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом усунення перешкод у користуванні власністю, вселення, проте це право залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.
Визначальним для захисту порушеного права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, зокрема статтею 1 Першого протоколу до неї (1952 року) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст. 136 ГК України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.
Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України).
З наданих суду та досліджених в судовому засіданні доказів достовірно встановлено, що власником нежитлового приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , яке розташоване на 1 поверсі 5-поверхової будівлі площею 72,7 кв.м є територіальна громада м.Києва в особі Київської міської Ради.
Балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 є Комунальне підприємство " Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва" .
Розпорядження Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації №260 від 29.04.2016 року «Про внесення змін до розпорядження Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 06.02.2015 року №58 було уповноважено Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» у разі виявлення нераціонального використання майна, закріпленого за підприємством на праві господарського відання, вживати заходів, передбачених законодавством України, щодо використання майна, в тому числі, звертатись до суду з відповідними позовами.
24.12.2019 року Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» надіслало на адресу орендаря ГУ НП у м. Києві листа №107/56-2712, в якому просило вирішити питання щодо звільнення приміщення площею 72,7 кв.м співробітником управління поліції або вжити заходи щодо набуття правової підстави для використання цього приміщення в порядку встановленому законом.
25.06.2020 року комісією Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» у складі начальника відділу майна Кравченко О.О. , начальника відділу оренди Саган І.П. , провідного бухгалтера Савченко О.А. , було складено акт обстеження нежитлових приміщень, відповідно до якого комісією у було виявлено, що за адресою: АДРЕСА_1 у нежитлове приміщення, розташоване на 1 поверсі 5-поверхової будівлі площею 72,7 кв.м займає дільничний інспектор поліції ОСОБА_1 , який там проживає. Вказаний акт підписаний членами комісії, які є посадовими особами та завірено печаткою позивача, а тому висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження свої позовних вимог, є помилковим, а доводи апеляційної скарги про безпідставність вказаного висновку суду першої інстанції є обгрунтованими.
На спростування зазначеного будь-яких доказів з боку відповідача суду не надано.
Звернення позивача до Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації в жовтні 2010 року з приводу надання допомоги у звільненні нежитлового приміщення площею 72,7 кв.м. по АДРЕСА_1 , яке самовільно займає дільничний інспектор, до Головного управління Національної поліції у м.Києві в листопаді 2019 року з цього ж питання, складання акту обстеження нежитлового приміщення від 25 червня 2020 року, яким встановлено факт проживання у вказаному приміщенні відповідача ОСОБА_1 свідчить про наявність у позивача перешкод у користуванні та володінні цим нежитловим приміщенням та про обгрунтованість вимог про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення відповідача.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є:1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» адвоката Бикової Владислави Геннадіївни підлягає задоволенню, рішення Святошинського районного суду м.Києва від 03 грудня 2020 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», усунення перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» шляхом виселення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 72,30 кв.м.
Згідно із частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до вимог ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову- на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За результатами розгляду справи судом апеляційної інстанції апеляційну скаргу представника позивача задоволено повністю, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. За подання позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., за подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір у розмірі - 3405,00 грн., а тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 5507,00 грн.
Керуючись ст.ст.317,319,321,391 ЦК України, ст.ст.141,367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» адвоката Бикової Владислави Геннадіївни задовольни
Рішення Святошинського районного суду м.Києва від 03 грудня 2020 року скасувати та хвалити нове судове рішення .
Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» задовольнити.
Усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» шляхом виселення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 72,30 кв.м.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» ( код ЄДРПОУ 39607507) витрати по сплаті судового збору в сумі 5507,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 09 квітня 2021 року.
Головуючий: Судді: